Наше видання продовжує знайомити читачів із напрямками наукової діяльності та досвідом роботи провідних наукових установ НАМН України. Як вже повідомлялося, 24–25 листопада 2011 р. у Харкові відбулося виїзне засідання Президії НАМН України, на якому члени Президії заслухали звіти директорів п’яти таких установ. До вашої уваги пропонуються досягнення ДУ «Інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України».
Починаючи свій виступ, Олег Бабак, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, директор ДУ «Інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України» (далі — Інститут), підкреслив, що історія Інституту починається з 1980 р., коли був організований Республіканський кардіологічний диспансер, на базі якого у 1981 р. було відкрито філію Українського НДІ кардіології імені академіка М.Д. Стражеска. У 1986 р. за розпорядженням Ради Міністрів СРСР у зв’язку з великою соціальною значимістю терапії як основної галузі медичної науки і практики філія була реорганізована в Харківський науково-дослідний інститут терапії (нині ДУ «Інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України»). З моменту створення НАМН України Інститут входить до її складу.
На сьогодні Інститут — одна із провідних установ у системі НАМН та МОЗ України, яка займається фундаментальними і прикладними науковими дослідженнями в терапії, розробкою методів оптимальної фармакотерапії основних захворювань серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, органів дихання, нирок, епідеміологією хронічних неінфекційних захворювань і оптимізацією їхньої багатофакторної профілактики.
В Інституті працюють 439 працівників, в тому числі 79 наукових співробітників. Науковий кадровий потенціал Інституту складається з 9 докторів та 41 кандидата медичних наук. У клініці працюють 69 лікарів, серед яких 2 доктори медичних наук і 14 кандидатів.
За останні 5 років в установі виконувалося 12 докторських (6 були захищені) та 20 кандидатських дисертацій (захищено — 10), навчалося 10 аспірантів, 6 з яких вже захистили свої дисертаційні роботи.
Фундаментальні дослідження
За звітний період в Інституті виконувалося 13 науково-дослідних робіт (2 почали виконувати в поточному році). У середньому для виконання однієї фундаментальної роботи було залучено 5 наукових співробітників Інституту.
У результаті проведених досліджень розроблено:
- новий спосіб прогнозування перебігу хронічної серцевої недостатності при систолічній дисфункції лівого шлуночка (відрізняється від аналогічної розробки США більшою специфічністю);
- оригінальний метод прогнозування перебігу хронічних обструктивних запалень легень щодо розвитку хронічного легеневого серця на ранніх стадіях;
- оригінальний експрес-метод оцінки чутливості до ацетилсаліцилової кислоти (вперше в Україні);
- математичну модель прогнозування ризику частоти ускладнень у хворих через 6 міс після гострого коронарного синдрому.
Крім того, визначено нові патогенетичні ланки ризику розвитку резистентності до ацетилсаліцилової кислоти при ішемічній хворобі серця, а також встановлено зв’язок поліморфізму гена β1-адренорецепторів з морфофункціональними параметрами серця та залежність ефективності дії блокаторів β-адренорецепторів від фармакогенетичного профілю хворих.
Також за результатами науково-дослідних робіт отримано нові дані, що дозволяють розглядати неалкогольну жирову хворобу печінки не лише як компонент метаболічного синдрому, а як патологічний процес посиленого фіброзоутворення.
Прикладні дослідження
За звітний період виконувалося 20 науково-дослідних робіт, в тому числі 4 — у рамках державних програм. Усі виконувані роботи присвячені актуальним, пріоритетним та соціально-значущим питанням клініки внутрішніх хвороб, що відповідають профілю установи. За цей період удосконалено неінвазивну діагностику різних клінічних форм атрофічного гастриту як фактора ризику розвитку раку шлунка та скринінговий метод ранньої діагностики типових і атипових симптомів гастроезофагеального рефлюксу.
Крім того, розроблено нові алгоритми вторинної профілактики хронічної хвороби нирок, методику оцінки функціонального стану хворих із серцевою недостатністю, зумовлених ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом у динаміці стандартного лікування, а також «опитувальник оцінки якості життя при артеріальній гіпертензії з супутньою патологією внутрішніх органів», що максимально адаптований до використання у первинній ланці охорони здоров’я — лікарями загальної практики/сімейної медицини. У рамках досліджень розроблено освітню програму щодо заходів адекватної первинної та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань для лікарів загальної практики/сімейної медицини. Запропоновано спосіб ранньої діагностики діабетичної нефропатії.
За звітний період опубліковано 1661 публікацію, з них — 19 монографій, підручників і посібників та 681 статтю в наукових фахових виданнях. У практику лікувально-профілактичних закладів України впроваджено 295 розробок Інституту, з яких 54 увійшли в бюлетень НАМН України.
Інститутом проводиться наукове комплексування з установами МОЗ, Міносвіти, НАН та НАМН України, серед яких обласні управління охорони здоров’я облдержадміністрації, МОЗ АР Крим, Харківський національний фармацевтичний університет, Харківський національний медичний університет, Харківська медична академія післядипломної освіти, «Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності» (Дніпропетровськ), ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія» (Полтава), НДІ біології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, ДУ «Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України» (Харків), ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» (Харків), ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України» (Харків) та Інститут терапії РАМН (Новосибірськ, Російська Федерація).
Діяльність клініки
Щорічно у клініці проходять лікування близько 10 тис. хворих. На базі клініки розташовані Обласний центр профілактики та лікування артеріальної гіпертензії, міські гастроентерологічний і нефрологічний центри, регіональний лікувально-діагностичний центр. Клініка Інституту обладнана найсучаснішою діагностичною та лікувальною апаратурою. Усі дослідження проводяться на сучасному високоінформативному обладнанні, а саме: спіральному комп’ютерному томографі CT/e DUAL Plus (США) із лазерною проявною камерою «Kodak» (Японія), цифровому рентгенологічному апараті «Siemens» (Німеччина), ультразвукових сканерах із кольоровим допплером «LOGIQ-5» та «Vivid-3», комплексу для холтерівського моніторування артеріального тиску та електрокардіограми «Dia card» зі спіроприставкою та ін.
У консультаційній поліклініці щорічно отримують кваліфіковану консультацію понад 50 тис. осіб, з них більше 4500 — проходять курс стаціонарного обстеження, лікування та реабілітації.
В останні роки Інститут брав активну участь у розробці нормативних документів, зокрема у підготовці програми «Розвитку стандартизації в системі охорони здоров’я на період 2007–2012 рр.», у розробці протоколів надання медичної допомоги пацієнтам із терапевтичною патологією внутрішніх органів (2007–2008), у підготовці для НАМН України проекту загальнодержавної стратегії боротьби з серцево-судинними захворюваннями (на виконання заходів щодо реалізації Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2006–2010 рр.).
З 2006 по 2010 р. проведено 37 нарад і науково-практичних конференцій, 73 семінари та симпозіуми, 20 виїзних науково-практичних конференцій (у 19 областях та в АР Крим). Багато уваги також приділяється молодим вченим, за ініціативою яких створено Асоціацію «Молоді вчені і фахівці інститутів НАМН України м. Харкова».
Перспективи розвитку
За словами О. Бабака, перспективи науково-дослідної діяльності Інституту вбачаються у подальшому вивченні та розробці персоналізованих підходів у терапії щодо вивчення індивідуальної генетичної інформації при найбільш поширених терапевтичних захворюванях (створення генетичних карт, паспортів), розробки методів персональних оцінок ризику (персональних ризикометрів) терапевтичних захворювань та їх ускладнень, профілактичних заходів та методів лікування, заснованих на аналізі ДНК, та рекомендацій щодо фармакотерапії з урахуванням генетичних особливостей хворого (фармакогенетичний аналіз).
Перспективи клінічної діяльності полягають в апробації розроблених методів персоналізованої діагностики та превентивних заходів терапевтичних захворювань, персоналізованих методів лікування, а також у поширенні власного досвіду та впровадження у практичну охорону здоров’я нових технологій персоналізованої медицини у терапевтичній галузі.
Перспективи методично-організаційної діяльності стосуються створення методичних рекомендацій (протоколів) з питань сучасної діагностики і лікування терапевтичних захворювань. Необхідно також ініціювати створення національних стандартів надання медичної допомоги всіх рівнів при терапевтичних захворюваннях. Перспективним напрямом є і освітянська діяльність, яка стосується впровадження терапевтичних курсів для сімейних лікарів «Терапевтичні захворювання в практиці сімейного лікаря».
Володимир Коваленко, академік НАМН України, голова комісії, яка здійснювала перевірку Інституту, зауважив, що комісія позитивно оцінила роботу закладу за всіма напрямками. Інститут підтримує традиції, які в свій час були закладені Л.Т. Малою, але поряд з тим деякі питання потребують обговорення для подальшого вдосконалення роботи Інституту. Зокрема, необхідно розширити комплексну наукову тематику з іншими установами НАН, а особливо НАМН України, надати методологічну концепцію щодо створення стандартів діагностики і лікування захворювань для лікарів первинної ланки охорони здоров’я. Більш активно здійснювати навчання і стажування спеціалістів Інституту за кордоном, укласти угоду про наукову співпрацю з іноземними партнерами й акцентувати на роботі щодо залучення кадрів для виконання наукових робіт.
Крім того, слід розширити тематику численних виїздів у регіони лікарів, вдосконалити надання необхідної медичної допомоги хворим на гострий інфаркт міокарда, пацієнтам із гострим коронарним синдромом, провести заходи щодо збільшення кількості тематичних хворих за рахунок охоплення сільського населення.
Вдосконалення потребує також діяльність пульмонологічного відділення. Необхідно розробити пропозиції зі створення на базі Інституту центрів ексклюзивної високоспеціалізованої допомоги на державному рівні відповідно до концепції НАМН України щодо виділення регіональних квот медичного обслуговування населення в межах єдиного медичного простору. Потребує впорядкування діяльність центрів з надання медичної допомоги малозабезпеченим верствам населення.
У цілому за результатами перевірки комісії діяльність Інститут визнана хорошою.
Марина Колесник,
фото автора
