Наше видання продовжує знайомити читачів із напрямками наукової діяльності та досвідом роботи провідних наукових установ НАМН України. Як вже повідомлялося, 24–25 листопада 2011 р. в Харкові відбулося виїзне засідання Президії НАМН України, на якому члени Президії заслухали звіти директорів п’яти таких установ. До вашої уваги пропонуються досягнення ДУ «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка НАМН України».
Починаючи свою доповідь, Микола Корж, директор ДУ «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка НАМН України» (далі — Інститут), нагадав, що установа була заснована у 1907 р. на основі рішення 31-го З’їзду гірничих промисловців Півдня Росії як відомча установа для лікування і трудової експертизи робітників шахт і рудників. До складу НАМН України Інститут увійшов у 2000 р. згідно з наказом АМН України від 28 вересня 2000 р. № 51. До цього він мав назву «Харківський науково-дослідний інститут ортопедії та травматології імені професора М.І. Ситенка МОЗ України».
На сьогодні Інститут налічує 525 співробітників, серед яких 10 професорів, 18 докторів наук, 50 кандидатів наук, 3 заслужені діячі науки та техніки України, 3 заслужені лікарі України, 1 заслужений працівник охорони здоров’я України та 4 лауреати Державної премії України.
Основними напрямками роботи є:
- експериментально-теоретичні дослідження в галузі ортопедії та травматології;
- ортопедичні проблеми патології хребта;
- ортопедична артрологія;
- травматологія хребта та суглобів;
- ортопедична онкологія.
За останні 5 років співробітниками Інституту виконано 6 фундаментальних та 14 прикладних науково-дослідних робіт. 3 роботи виконувалися в рамках Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації». Серед цих робіт 11 відзначено дипломами НАМН України як кращі завершені роботи.
Фундаментальні дослідження
На підставі експериментального, математичного, концептуального моделювання та результатів клініко-рентгенологічних, антропометричних досліджень створена і верифікована нова теорія патогенезу дегенеративних захворювань хребта, яка може бути використана для покращання діагностування та лікування різних видів дегенеративних захворювань хребта.
Вперше в Україні в Інституті розпочато фундаментальні дослідження щодо проблеми захворювань суміжних хребтових сегментів після виконаного спондилодезу при дегенеративних захворюваннях хребта. Розкриті фактори ризику та деякі механізми розвитку захворювань суміжних сегментів. На основі математичного моделювання та експериментальних досліджень обґрунтовано дизайн міжтілових імплантатів із штучних біоматеріалів.
Також досліджено роль симпатикотонічних і парасимпатикотонічних реакцій у патогенезі больових синдромів опорно-рухової системи. На підставі результатів дослідження нейроендокринних механізмів, ультрасонографічних та електрофізіологічних показників розроблено комплексну методику консервативного лікування і спосіб ранньої діагностики асептичного некрозу головки стегнової кістки.
Одержано нові знання щодо стадійно-часових характеристик перебігу репаративного остеогенезу в умовах вторинного остеопорозу при травматичних ушкодженнях довгих кісток. Розроблено клініко-діагностичний алгоритм, який дозволяє визначити індивідуальну тактику лікування післятравматичних деформацій нижньої кінцівки.
Крім того, було запропоновано оригінальний напрямок сучасної ортопедії — використання нових штучних імплантаційних матеріалів на основі корундової та кальційфосфатної керамік, монокристалічного корунду (лейкосапфіру) та вуглецю. А також розроблені бактерицидні покриття з регульованою дією та біорезорбтивні покриття для фіксуючих пристроїв в ортопедії та травматології на основі новітніх наноструктурних технологій.
Прикладні дослідження
Вперше в світі фахівцями Інституту розроблена технологія хірургічного лікування ювенільного сколіозу з використанням «зростаючої» полісегментарної конструкції «МОСТ-2». Вирішена проблема хірургічного лікування пацієнтів із захворюваннями та ушкодженнями шийного відділу хребта на основі нових знань, отриманих у результаті комплексу експериментальних досліджень. Завдяки цим дослідженням розроблено методики та пристрої для їх реалізації, які захищені 28 патентами України. Запропонований набір імплантатів та інструментів внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України та дозволено для застосування в медичній практиці. На сьогодні всі розробки були сертифіковані, почався їх серійний випуск і багато клінік України у своїй роботі використовують саме вітчизняні імплантати, розроблені фахівцями Інституту.
Також створено і верифіковано концептуальну модель патогенезу та саногенезу поперекового дегенеративного спондилолістезу, а саме — вдосконалено патогенетичну і структурно-функціональну класифікацію, запропоновано критерії диференційної діагностики, розроблено методику прогнозування прогресування деформацій та запропоновано принципи вибору лікувальної стратегії та тактики способів хірургічного лікування. Вивчено стан, структуру і причини первинної інвалідності внаслідок дегенеративних захворювань хребта з оцінкою критеріїв і ступеня тяжкості обмеження життєдіяльності хворих.
Особливу уваги фахівці Інституту приділяють вивченню артрологічних проблем. Розроблено, запатентовано та сертифіковано в Україні нові, більш досконалі, конструкції ендопротеза кульшового суглоба з монокристалічними головкою та чашкою, які є біоінертними, міцними та практично не зношуються, що дозволяє подовжити термін функціонування ендопротеза в організмі людини. Слід також зауважити, що в минулому році розпочався серійний випуск цих ендопротезів.
Розроблено та клінічно апробовано біомеханічно обґрунтовані методики пластики різних типів дефектів кульшової западини при ендопротезуванні хворих із наслідками реактивного артриту.
Розроблено та запатентовано нові способи діагностики метаболічних порушень на різних стадіях остеоартрозу великих суглобів. Доведено, що порушення метаболізму кісткової та хрящової тканин впливає на стан системи гемостазу, що необхідно враховувати з метою профілактики тромбозів. Крім того, розроблено та запатентовано нові способи комплексного консервативного лікування пацієнтів із ранніми стадіями остеоартрозу: з використанням пелоїдотерапії та низькоінтенсивної інфрачервоної лазеротерапії.
Ортопедична онкологія — новий напрям роботи Інституту, в якому вже були досягнуті певні позитивні результати. Зокрема, на підставі теоретично-експериментальних досліджень обґрунтована хірургічна тактика застосування індивідуальних ендопротезів для лікування пухлин довгих кісток. Розроблено власні уніфіковані модульні системи для ендопротезування кістково-суглобових дефектів різних розмірів і локалізацій.
Вперше в Україні обґрунтовано можливість ендопротезування шляхом застосування модульних однополюсних ендопротезів у дітей, хворих на злоякісні пухлини кісток кінцівок.
За 2007–2011 рр. отримано 44 деклараційні патенти, надруковано 19 монографій, підручників, посібників, 2 довідники (з ортопедії та із травматології), 12 методичних рекомендацій тощо. 6 розробок Інституту пройшли сертифікацію й отримали дозвіл на клінічне впровадження.
Інститут активно співпрацює з науково-дослідними інститутами НАН, НАМН, МОЗ України, зокрема з НТК «Інститут монокристалів НАН України», Інститутом радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України, ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут», Інститутом проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, ВАТ «УкрНДІ Вогнетривів ім. А.С. Бережного», Харківським національним університетом ім. В.Н. Каразіна, Харківським фізико-технічним інститутом низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України, Харківським національним медичним університетом та ін.
Робота клініки
Ліжковий фонд стаціонару становить 240 ліжок, з них відділення ортопедичної артрології та ендопротезування нараховує 55 ліжок, відділення дитячої ортопедії — 51, відділення вертебрології — 67, відділення невідкладної травматології та відновної хірургії — 61, відділення інтенсивної терапії та реанімації — 6.
За звітний період близько 150 тис. хворих було прийнято в поліклініці, і понад 16 тис. хворих проліковано у стаціонарі. Лікування в клініці проходять в основному мешканці Східного регіону, 13% хворих — із Західного регіону і незначна частина — з АР Крим.
У клініці також функціонує консультативно-діагностичне відділення для дітей і дорослих.
Підсумовуючи роботу Інституту за 5 років, зазначимо, що за цей час втілено 192 нові методики лікування, діагностики та профілактики патології опорно-рухової системи, виконано понад 13 тис. оперативних втручань IV–V категорії складності, хірургічна активність становила 81,0%, летальність — 0,16%, середня тривалість перебування хворого на ліжку становить 23,5, план ліжко-днів виконано на 106,8%.
Науково-організаційна діяльність
За звітний період Інститутом було надано пропозиції щодо поправок до двох законів в галузі медицини, розроблено два проекти Державних програм, підготовлено три проекти наказів МОЗ України. Але, на жаль, жоден з них не був прийнятий на державному рівні. Крім того, розроблено 196 проектів протоколів лікування та стандартів діагностики при травмах і захворюваннях кістково-м’язової системи, створено Єдиний реєстр первинного та ревізійного ендопротезування в Україні.
Співробітниками Інституту виконано 3 науково-дослідні роботи за комплексними програмами «Здоров’я нації», організовано і проведено 77 наукових і науково-практичних форумів, конференцій, симпозіумів. Також здійснювалася курація 10 областей України з проблем ортопедії та травматології і всіх областей України — з проблем патології хребта.
На базі Інституту працює редакція найбільш рейтингового фахового журналу «Ортопедия, травматология и протезирование», у складі редакційної колегії та ради якого працюють 40 фахівців з України, СНД і Європи.
За 5 років здійснено 107 візитів фахівців Інституту до закордонних закладів з метою навчання, участі в наукових конференціях та форумах. Опубліковано 140 наукових праць у іноземних журналах, фахових виданнях та матеріалах конференцій. На 2 міжнародних конференціях доповіді вчених Інституту були відзначені дипломами.
Інститут активно співпрацює з європейськими та світовими асоціаціями. 23 фахівці закладу — члени 14 міжнародних організацій та наукових товариств. У співпраці з іноземними вченими успішно реалізовано спільні наукові проекти, за які на конкурсній основі отримано два гранти Європейського Союзу. Також підписана двостороння угода про творчу співпрацю з Новосибірським НДІ травматології та ортопедії.
В Інституті пройшли підвищення кваліфікації з актуальних питань ортопедії та травматології 34 лікарі з числа іноземних громадян з Молдови, Естонії, Грузії, Туркменістану, Азербайджану, Лівану та Судану. З них 5 фахівців навчалися на курсах інформації та стажування та 29 фахівців пройшли стажування на робочому місці у клінічних відділеннях Інституту.
За 2007–2011 рр. співробітниками Інституту завершені 31 кандидатська та 9 докторських дисертацій, 11 фахівців закінчили докторантуру та аспірантуру, 12 — клінічну ординатуру. Всього на базі Інституту пройшли підвищення кваліфікації 1483 лікарі. На базі Інституту також працює спеціалізована Вчена рада, де було захищено 8 докторських та 46 кандидатських дисертацій.
Інститут завжди бере участь у міжнародних виставкових заходах. Трудовий колектив неодноразово відзначено почесними грамотами, відзнаками, 
подяками Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Президії НАМН України, Харківської облдержадміністрації тощо. А робота «Розробка та впровадження новітніх хірургічних технологій при захворюваннях та пошкодженнях хребта» була удостоєна Державної премії України в галузі науки і техніки за 2008 р.
Георгій Гайко, член- кореспондент НАМН України, голова комісії, яка здійснювала перевірку установи, відзначив високі досягнення в роботі як самого Інституту, так і його співробітників. Водночас звернув увагу на деякі недоліки. Зокрема, керівництву Інституту необхідно збільшити підготовку молодих спеціалістів та докторів наук. Інститут — провідна установа з проблем патології хребта, але, на думку комісії, в установі більше уваги приділяється науково-дослідним роботам з патології суглобів, ніж питанням патології хребта (виконано лише 4 роботи). Тому у подальшому необхідно акцентувати увагу на підготовці робіт з патології хребта, а вже потім приділяти увагу патології суглобів.
Г. Гайко наголосив на важливості поєднання фундаментальних та прикладних напрямків досліджень, особливої уваги заслуговує досвід Інституту у проведенні досліджень у комплексі з установами НАМН України. Саме такий підхід є найбільш плідним і дає вагомі теоретичні, а головне — практичні результати.
Загалом діяльність Інституту комісія оцінила позитивно.
Підсумовуючи виступи доповідачів Андрій Сердюк, академік, Президент НАМН України, підкреслив, що такий великий досвід Інституту має бути прикладом для інших науково-дослідних установ, а розроблені ним загальнодержавні програми академік зобов’язався взяти під особистий контроль для їх найскорішого втілення у життя.
Марина Колесник,
фото автора та Сергія Бека
