V Педіатричний українсько-литовсько-польсько-грузинський конгрес «Здоров’я дитини»

6 жовтня 2021
373
Резюме

1–2 жовтня відбувся V Педіатричний україно-литовсько-грузинський конгрес «Здоров’я дитини». У роботі конгресу взяли участь провідні фахівці у сфері педіатрії професор Леонід Дубей, президент ГО «Українська академія педіатрії — Союз медичних спеціальностей», кафедра педіатрії і неонатології ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, м. Львів, Арунас Валіуліс, професор медичного факультету Вільнюського університету, член Європейської академії педіатрії, професор Іване Чхаідзе, член правління Грузинської академії педіатрії, Ярема Возниця, кандидат медичних наук, віцепрезидент ГО «Українська академія педіатрії — Союз медичних спеціальностей» та ін. Актуальні клінічні питання педіатричної практики розглядалися в рамках засідань секцій інфекційних захворювань, вакцинопрофілактики, пульмонології та алергології, туберкульозу, інфузійної терапії, захворювання шкіри у дітей та секції міждисциплінарного підходу в педіатрії. Під час секційної роботи кожен учасник мав змогу не тільки прослухати лекцію, а й висловити свою думку або поставити запитання. Серед гострих та важливих питань сучасної медицини нашу увагу привернула доповідь Тамари Березної, кандидата медичних наук, доцента кафедри дитячих хвороб ННІПО Івано-Франківського національного медичного університету, яка була присвячена важливому питанню сьогодення — раціональному застосуванню антибіотиків у дітей з негоспітальною пневмонією. Сучасний погляд на проблематику негоспітальної пневмонії у дітей та шляхи подолання проблеми раціональної антибіотикотерапії стисло наведено нижче.

Незважаючи на значний вибір антибіотиків, пневмонія залишається провідним чинником смерті дітей віком до 5 років. Актуальність патології пов’язана з труднощами вибору ефективної та безпечної антибіотикотерапії. Нераціональний вибір антибіотиків призводить до зростання локальної антибіотикорезистентності та підвищення ризику смерті внаслідок інфекційної коморбідності у всіх вікових групах населення. Тамара Березна нагадала, що діагноз пневмонії встановлюється передусім на підставі клінічних ознак, а допоміжні методи обстеження необхідні для вирішення трьох ключових питань ведення такого пацієнта:

  • чи є необхідність у госпіталізації;
  • який антибіотик призначати для стартової терапії;
  • яка тривалість антибіотикотерапії.

Доповідач зауважила, що інструментальна та лабораторна діагностика залишається дієвим інструментом визначення ступеня тяжкості негоспітальної пневмонії (НП), а не підтвердження діагнозу або факту одужання. В амбулаторних умовах пацієнтам з легким перебігом НП за умови клінічної відповіді на стандартне лікування допоміжні методи обстеження рутинно не рекомендовані. Користь візуалізуючого дослідження перевищує шкоду від його проведення у пацієнтів, яких госпіталізовано внаслідок ускладненого перебігу НП, та хворих, які не відповідають на стандартне лікування в амбулаторних умовах. Для виявлення ускладнень пневмонії корисні ультразвукове дослідження та комп’ютерна томографія. На відміну від традиційного уявлення про беззаперечну інформативність клінічного аналізу крові та дослідження біомаркерів запалення (С-реактивний білок, прокальцитонін), лабораторні дослідження не дають можливості відрізнити вірусне запалення від бактеріального та не впливають на вибір антибіотика, тому не рекомендовані для рутинного проведення амбулаторним пацієнтам, у яких отримано клінічну відповідь на стандартну терапію. Що ж визначає вибір антибіотика? Передусім — вік пацієнта. Починаючи з віку 4 міс і до глибокої старості основним збудником пневмонії залишаються Streptococcus pneumonia та респіраторні віруси, а вже з віку ≥5 років зростає частота НП, викликаної атиповими збудниками — Mycoplasma pneumoniae та Chlamidophila pneumoniae. Оскільки «золотого симптому», який би свідчив на користь вірусної або бактеріальної пневмонії не існує, всім пацієнтам з НП незалежно від етіології призначають антибіотики. Якими настановами слід користуватися при лікуванні пацієнта з пневмонією, враховуючи їх численність? На погляд доповідача, сучасні підходи до актуальної проблеми лікування пневмонії найповніше викладено в настанові Американського торакального співтовариства/Американського товариства інфекційних захворювань, Британського торакального товариства та Національного інституту здоров’я та клінічного удосконалення, Великобританія (2011 р.). Вибір антибактеріального засобу передусім зумовлений клінічним станом пацієнта. У разі неускладненого перебігу препаратами першої лінії для лікування НП залишаються амоксицилін або амоксицилін/клавунат — комбінація амоксициліну та клавуланової кислоти, яка підсилює фармакокінетику антибіотика широкого спектра дії. Для лікування грип-індукованої пневмонії рекомендовано застосування амоксициліну/клавунату. Еритроміцин, азитроміцин та кларитроміцин рекомендовано додавати до препаратів першого ряду за умови підтвердження атипової етіології або тяжкого перебігу НП. У дітей перевага надається пероральній формі антибіотиків. Виникнення ускладнень пневмонії є передумовою для вибору внутрішньовенної форми амоксициліну або цефтріаксонів з послідовним переглядом через 48 год після початку лікування і переходу на пероральну форму препарату амоксициліну/клавунату, якщо дозволяє клінічний стан дитини. Однак у разі прогнозування атипової пневмонії, незалежно від віку пацієнта рекомендовано починати терапію з макролідів, а при грип-індукованій пневмонії — з озельтамівіру або інгаляційної форми занамівіру. Доповідач звернула увагу, що 25%, тобто у кожної 4-ї дитини не вдається отримати клінічну відповідь при старті лікування НП з макролідів. Обираючи дозу, необхідно мати на увазі, що ефективність терапевтичних доз амоксициліну, амоксициліну/клавунату (45 мг/кг/добу) не відрізняється від ефективності високих доз препарату (90 мг/кг/добу). Однак враховуючи високий ризик смерті у дітей з тяжким перебігом НП, доцільне застосування високих доз антибіотиків. Щодо тривалості застосування антибіотиків, найкраще вивченими залишаються 10-денні курси. Проте результати дослідження свідчать, що ймовірність неотримання клінічної відповіді у дітей віком <5 років з легким перебігом НП виявилася подібною за умови застосування коротких 5-денних курсів антибіотикотерапії [2]. Чутливість збудника НГ S. pneumoniae до амоксициліну/клавунату та інших груп антибактеріальних препаратів в Україні у пацієнтів віком 13–64 років, ≥65 років, ≤12 років демонструє представлено на рисунку відповідно до даних за SOAR 2016 р. [1].

Рисунок
Зміна чутливості до антибіотиків збудника негоспітальної пневмонії S. pneumoniae залежно від віку (SOAR, 2016)

Висновки

Таким чином, амоксицилін/клавунат рекомендований як оптимальний вибір антибактеріального препарату у дітей з НП з тяжким перебігом або як препарат вибору у амбулаторних пацієнтів з легкими симптомами НП.

Список використаної літератури

  • 1. Feshchenko Y., Dzyublik A., Pertseva T. et al. (2016) Results from the Survey of Antibiotic Resistance (SOAR) 2011–13 in Ukraine. Journal of Antimicrobial Chemotherapy (https://doi.org/10.1093/jac/dkw068).
  • 2. Karageorgopoulos D.E., Valkimadi P.E., Kapaskelis A. et al. (2009) Short versus long duration of antibiotic therapy for bacterial meningitis: a meta-analysis of randomised controlled trials in children. Arch. Dis. Child., 94(8): 607-14 (http//doi: 10.1136/adc.2008.151563).