Як вже повідомляло наше видання, 17 листопада 2011 р. у Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України відбулася колегія, присвячена підведенню підсумків виконання у 2011 р. завдань Програми економічних реформ на 2010–2014 роки у сфері охорони здоров’я, та Національного плану дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента України від 27.04.2011 р. № 504/2011. У роботі колегії взяли участь Олександр Аніщенко, міністр охорони здоров’я України, Тетяна Бахтеєва, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Анатолій Максюта, керівник Головного управління з питань реформування Адміністрації Президента України, представники НАМН України, керівництва й апарату МОЗ України, управлінь охорони здоров’я обласних, районних та міських державних адміністрацій, профспілок, представників громадських організацій.
У минулій публікації ми інформували читачів про основні стратегічні напрямки реформування первинної ланки надання медичної допомоги у 2011 р., зараз пропонуємо вашій увазі деякі технічні особливості цього процесу.
Після виступу Олександра Аніщенка, міністра охорони здоров’я України, та його заступника Олександра Толстанова слово взяв Василь Лазоришинець, начальник лікувально-організаційного управління НАМН України, розповівши про роль, яку відіграє НАМН України у процесі реформування галузі. Це науковий супровід реформування системи, підготовка висококваліфікованих медичних кадрів, участь у науково-методичному забезпеченні створення мережі перинатальних центрів у рамках Національного проекту «Нове життя — нова якість охорони материнства і дитинства», який започатковано Президентом України, реформа третього рівня надання медичної допомоги, організація і створення університетських клінік. Він повідомив, що на сьогодні в системі НАМН України існує 36 установ, а це — майже 3800 ліжок, це 200 тис. пролікованих щорічно пацієнтів, 1,5 млн консультативних прийомів, понад 80 тис. хірургічних втручань. Зазначено, що, на жаль, більшість пацієнтів, які отримують висококваліфіковану медичну допомогу в установах НАМН України, мешкають за місцем їх розташування, а це місто Київ та великі обласні центри. Щоб зробити висококваліфіковану медичну допомогу доступнішою для мешканців усіх регіонів України, президентом НАМН України спільно з міністром охорони здоров’я було підписано наказ про квотування надання такої допомоги за рахунок бюджетних коштів для всіх регіонів України у всіх закладах НАМН України. Цей наказ буде доведено до керівників управлінь охорони здоров’я органів місцевої влади на місцях. Крім того, НАМН України разом із Асоціацією головних лікарів України розроблено проект Закону «Про надання високоспеціалізованої медичної допомоги», де чітко визначено її види, порядок направлення пацієнтів і заклади, які можуть її надавати.
Про питання кадрового забезпечення реформи медичного обслуговування розповів Олександр Волосовець, заступник директора Департаменту кадрової політики, освіти, науки та запобігання корупції МОЗ України. Він наголосив, що кадрова складова є однією з найголовніших у реформуванні галузі, особливо це стосується якісної та кількісної підготовки сімейних лікарів, кадрового забезпечення пілотних регіонів та виконання окремого завдання Президента України щодо якісного кадрового забезпечення створюваних перинатальних центрів у рамках проекту «Нове життя — нова якість охорони материнства і дитинства». Нові типи закладів охорони здоров’я, які зараз створюються, звичайно потребуватимуть управлінців нової ланки і рівня підготовки. Безумовно, вся робота, спрямована на покращання кадрового забезпечення, має спиратися і на мотиваційні стимули, оскільки без них розраховувати в цьому питанні на успіх як у пілотних регіонах, так і в державі в цілому, не доводиться. Саме тому міністр звернувся з листами до всіх губернаторів щодо створення регіональних програм соціального захисту і підготовки медичних кадрів , і вже є позитивні приклади в Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Черкаській областях.
Зазначивши, що затверджена ціла низка оперативних планів щодо кадрового забезпечення реформ, О. Волосовець повідомив про перші підсумки їх виконання. 124 лікарі-інтерни почали післядипломну освіту в пілотних регіонах за напрямком загальна практика/сімейна медицина, перепідготовлено 315 дільничних терапевтів і педіатрів. 164 особи підвищили кваліфікацію за спеціальністю «Медицина невідкладних станів» на виконання наказу МОЗ України від 22.06.2011 р. № 370 «Про заходи щодо впровадження Єдиної системи екстреної медичної допомоги на території Вінницької, Донецької, Дніпропетровської областей та міста Києва» .
Окремо доповідач зупинився на підготовці кадрів для обласних перинатальних центрів. Він зазначив, що в рамках створення кадрової бази для перинатальних центрів на базі НМАПО ім. П.Л. Шупика готується 9 менеджерів саме таких лікувально-профілактичних закладів, цикли спеціалізації проходять 148 лікарів і 746 молодших медичних спеціалістів.
Починаючи з 2011/12 навчального року система вищої медичної освіти перепрофілювала обсяги прийому абітурієнтів, враховуючи потреби первинної медичної ланки. На всю країну за бюджетні кошти готується лише 10 фармацевтів, 75 стоматологів, 2900 — студентів лікувальних факультетів, 1000 — педіатричних, 600 — медико-профілактичних. У наступному році обсяги державних замовлень на прийом до вищих медичних навчальних закладів буде також перепрофільовано залежно від потреб кожного регіону. Буде зменшено набір абітурієнтів у Західних регіонах, пріоритети буде надано пілотним регіонам і тим, де ситуація щодо забезпечення медичними кадрами стала вкрай напруженою, а саме Луганщина, Одещина та АР Крим.
Доповідаючи про стан реалізації проекту «Нове життя — нова якість охорони материнства і дитинства», Світлана Осташко, директор Департаменту охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України, нагадала, що смертність немовлят в Україні у 2,4 раза, а материнська смертність — у 3–4 рази вища, ніж у Європі. У зв’язку з цим відкриття мережі перинатальних центрів у нашій державі дуже актуальне. Однак, зважаючи на ряд об’єктивних чинників, виконати завдання Президента України щодо відкриття у 2011 р. таких центрів у 8 регіонах неможливо. Виходячи із ситуації, що склалася, до кінця року є можливість відкрити перинатальні центри лише в Донецькій, Кіровоградській і Харківській областях. В інших регіонах готується нормативно-проектна документація, проводиться аудит.
Галина Калішенко, заступник міністра охорони здоров’я — керівник апарату, доповіла про результати перевірок МОЗ України правоохоронними органами та шляхи усунення виявлених порушень. Вона наголосила, що останнім часом кількість зауважень з боку як МВС, так і органів прокуратури до міністерства збільшилася, і ці зауваження, на жаль, цілком обґрунтовані. Так, при перевірці залишків лікарських засобів виявлено, що деяких протитуберкульозних препаратів в АР Крим залишилося на 57 міс використання, а у Волинській області — взагалі на 961 міс. Крім того, на сьогодні в галузі на балансі знаходиться не введене в експлуатацію медичне обладнання на 87 млн грн. З нього обладнання на суму 4 млн грн. було закуплене ще у 2004 р. (гамма-камери у Київський і Кіровоградський обласний онкологічний диспансери). Багато запитань з боку силових структур викликає також нецільове використання коштів благодійних фондів, створених при лікувальних закладах.
Отже, якщо система використання матеріальних ресурсів галузі не перебудується і не стане більш ефективною вже найближчим часом, її будуть перебудовувати поданнями прокуратури і рішеннями судів, адже відомо, що вже за поданням Генеральної прокуратури України та МВС щодо 11 посадових осіб МОЗ України порушено кримінальні справи, причому стосовно дій посадовців вживається термін «організоване злочинне угруповання».
Для того щоб таких ситуацій не виникало в майбутньому, заступник міністра закликала осіб, причетних до державних закупівель та розподілу матеріальних цінностей, ретельно вивчати законодавство, обмінюватися досвідом щодо проведення конкурсних торгів, ціноутворення, дотримання строків введення в експлуатацію всього медичного обладнання, яке закуплено за бюджетні кошти, і негайно провести інвентаризацію залишків лікарських засобів. Саме стан інвентаризації цих залишків стоїть у планах роботи Генеральної прокуратури України та органів прокуратури на місцях найближчим часом.
Олександр Устінов,
фото автора і Сергія Бека
