24–25 листопада 2011 р. у Києві у Будинку кіно відбувся Науковий симпозіум з міжнародною участю на тему «Медичні та соціальні аспекти реабілітації в неврології, психіатрії та наркології», в якому взяли участь провідні фахівці з багатьох регіонів України. Симпозіум був орієнтований на ознайомлення практичних лікарів із сучасними методами лікування, профілактики та запобігання ускладненням таких захворювань, як інсульт, транзиторна ішемічна атака, розсіяний склероз, алкогольна залежність і психосоматичні розлади.
Одразу після відкриття симпозіуму доктор медичних наук, професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Неврологія» Тамара Міщенко представила широкому загалу слухачів доповідь, присвячену розповсюдженості неврологічної патології та проблемі реабілітації постінсультних хворих. Так, у 2009 р. в Україні зареєстровано біля 5 млн пацієнтів із неврологічними захворюваннями, з них більшість (біля 3 млн осіб) — із цереброваскуряною патологією. За даними статистики, темпи росту цієї патології в Україні за останнє десятиліття збільшилися у 1,5, а в деяких регіонах — у 2 рази, перш за все за рахунок підвищення розповсюдженості таких факторів ризику, як артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, тютюнопаління та зловживання алкоголем. Актуальності проблемі високої поширеності неврологічних захворювань надає той факт, що більше половини цих пацієнтів потребують проведення активних реабілітаційних заходів.
Згідно з міжнародними рекомендаціями реабілітація пацієнтів, які перенесли інсульт, має починатися ще у найгостріший період хвороби та включати призначення препаратів і фізіотерапевтичних методів, спрямованих на покращання церебрального кровообігу, активізацію функцій головного мозку, профілактику повторних інсультів та корекцію порушених функцій. Серед протипоказань до раннього проведення реабілітаційних заходів доповідачем було зазначено наявність у пацієнта кардіогенного, септичного, геморагічного шоку, атонічної коми або тяжкість інсульту за шкалою NIHSS (National Institutes of Health Stroke Scale) >36 балів. Також зазначено, що реабілітацію цієї категорії пацієнтів слід проводити протягом року після перенесеного інсульту. При цьому допомогу має надавати мультидисциплінарна бригада, включаючи таких спеціалістів, як невролог, фізіотерапевт, лікар ЛФК, масажист, рефлексотерапевт, логопед, ерготерапевт, психолог, медична сестра та соціальний працівник.
Серед світових нововведень доповідачем були відзначені такі методи реабілітації постінсультних хворих, як трансплантація перепрограмованих фібробластів в ушкоджені ділянки мозку з метою їх подальшого диференціювання в нейрональні клітини та відновлення втрачених функцій і використання факторів росту нейронів та препаратів для стимуляції утворення клітин — попередників нейрональної тканини субвентрикулярної зони мозку.
Доповідь доктора медичних наук, професора, керівника відділу профілактики та лікування наркоманії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» Ігоря Лінського була присвячена сучасному стану речей у системі надання наркологічної допомоги населенню. Згідно зі статистичними даними на диспансерному обліку в Україні знаходяться понад 600 тис. хворих на алкоголізм та близько 80 тис. хворих на наркоманію. Вчений відзначив зростаючу питому вагу неопійної наркоманії у структурі наркологічних захворювань, перш за все, за рахунок збільшення хворих на «аптечну наркоманію» — унікальний вид полінаркоманії, розповсюджений переважно у країнах СНД внаслідок недосконалої системи контролю відпуску рецептурних препаратів, що містять психоактивні речовини.
Також доповідач відзначив тенденцію до стабілізації кількості ВІЛ-інфікованих серед споживачів ін’єкційних наркотичних речовин, що свідчить про зменшення ролі ін’єкційного шляху передачі ВІЛ у розповсюдженні цієї інфекції.
Згідно з даними світової статистики Україна знаходиться на 8-му місці серед інших держав щодо розповсюдженості залежності від опіатів (1,16%) та на 5-му — за кількістю вживання алкоголю на душу населення (15 л чистого алкоголю на рік). Серед шляхів вирішення такої катастрофічної ситуації щодо розповсюдженості залежності від психоактивних речовин І. Лінський назвав оновлення нормативно-правової бази діяльності наркологічної служби та її організацію (збільшення кількості посад лікарів-наркологів, необхідність реформи системи наркологічних профілактичних оглядів та експертиз) та створення конкурсного відбору серед наркологічних хворих на реабілітаційне лікування за державний рахунок.
У своєму виступі кандидат медичних наук, провідний науковий співробітник відділу неврозів та пограничних станів ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» Тамара Панько зупинилась на проблемі психосоматичних розладів у практичній діяльності лікаря-невролога. Так, у зв’язку із широкою розповсюдженістю депресивних, тривожних та інших психічних розладів доволі часто виникає соматизація цих порушень із симптоматикою, схожою на таку, що виникає при неврологічній патології. Тому особливу увагу слід приділяти диференційній діагностиці між цими порушеннями. Крім того, можливий варіант виникнення психосоматичних розладів у пацієнтів із неврологічними захворюваннями, що може змінити картину хвороби та призвести до помилок в діагностиці та лікуванні.
Доповідач відзначила, що серед пацієнтів первинної та вторинної ланки медичної допомоги поширеність психосоматичніх розладів становить близько 50%. Характерною особливістю соматизованих конверсійних розладів, що найчастіше виявляється в неврологічних відділеннях, є поліморфна симптоматика з наявністю больових відчуттів різної інтенсивності, що не піддається або частково піддається терапевтичній корекції. При цьому спостерігається чіткий дисонанс між клінічною картиною хвороби та даними об’єктивних методів досліджень. При зібранні анамнезу у цих пацієнтів відзначається спадкова схильність та особистісні риси, що сприяють виникненню цих розладів, а також наявність психотравмуючих життєвих подій. Крім того, подібні симптоми з інтенсивними больовими відчуттями можуть виникати і при так званій маскованій депресії. В цьому разі лікування пацієнтів має обов’язково включати антидепресанти.
Згідно з виступом Т. Панько, терапія пацієнтів із психосоматичними розладами має включати препарати із широким спектром психотропної активності, здатні ефективно впливати на тривожні та афективні прояви захворювання. При цьому перевагу слід надавати тим препаратам, що також мають виражений соматотропний ефект щодо соматичних проявів та не знижують щоденної активності пацієнтів при амбулаторному лікуванні. Крім того, лікування хворих із психосоматичними розладами має обов’язково включати проведення психотерапії у формі індивідуальних та/чи групових сесій з метою корекції психологічної складової зазначених розладів (внутрішньоособистісних конфліктів, дезадаптивних когніцій та особливостей реагування на стрес).
Загалом на симпозіумі було представлено більше 10 доповідей та проведено декілька майстер-класів, в яких окреслювалися питання розповсюдженості захворювань та розглядалися сучасні методи лікування та реабілітації у сфері неврології, психіатрії та наркології, з акцентом на можливі механізми підвищення курабельності та рівня життя пацієнтів із зазначеними розладами.
Віталій Безшейко,
фото автора
