Як вже повідомляло наше видання, у рамках організованого Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» та Міжнародним фондом «Відродження» проекту «Експертиза закордонних трансформацій» 22 листопада 2011 р. відбулася подіумна дискусія «Реформа сфери охорони здоров’я: первинна медицина».
Після привітальних слів ініціаторів заходу — виконавчого директора Фонду «Відродження» Євгена Бистрицького та голови наглядової ради Фонду «Відкрий Україну» Терезії Яценюк — учасники дискусії змогли почути думки щодо реформування первинної ланки надання медико-санітарної допомоги перш за все українських експертів.
Микола Хобзей, директор Департаменту розвитку медичної допомоги МОЗ України, наголосив на важливості й необхідності реформування медичної галузі, особливо її первинної ланки. На його думку, в Україні зараз забагато вузьких спеціалістів і завеликий ліжковий фонд у лікарнях. Завдання міністерства — не дискредитувати реформу в очах суспільства невиваженими кроками. Тому зараз ведеться інтенсивна копітка робота з метою розроблення нормативної бази з урахуванням, зокрема, міжнародного досвіду.
Микола Поліщук, екс-міністр охорони здоров’я України, висловив декілька досить сміливих пропозицій щодо реформування медичної галузі. Він вважає, що проведення пілотних проектів непотрібне. Необхідно реформувати систему охорони здоров’я одразу по всій країні. Крім того, медики, на його думку, не здатні реформувати галузь охорони здоров’я. Це мають робити економісти та органи місцевого самоврядування. Оптимальній варіант — це проведення паралельно з реформуванням системи охорони здоров’я адміністративно-територіальної реформи в державі. МОЗ України має займатися формуванням державної політики у своїй сфері та контролем за її виконанням, а не державними закупівлями. Закупівлі мають здійснювати безпосередньо лікувально-профілактичні заклади, для цього їм необхідно надати відповідне фінансування. На думку екс-міністра, в державі сьогодні взагалі відсутня система охорони здоров’я, а є лише надання медичної допомоги. Під системою слід розуміти комплекс заходів, спрямованих на збереження здоров’я, профілактику хвороб та їх ускладнень. До них належить сприяння здоровому способу життя, підвищенню фізичної активності, раціональному харчуванню, зниженню куріння та вживання алкогольних напоїв, розбудови мережі спортивних майданчиків у житлових масивах, селах та селищах.
Ключовою фігурою у системі охорони здоров’я має бути сімейний лікар. М. Поліщук навів дані міжнародних досліджень, згідно з якими збільшення кількості сімейних лікарів зумовлює підвищення середньої тривалості життя, зниження кількості інфарктів та інсультів, онкологічних захворювань, малюкової смертності. Торкнувшись питання підготовки сімейних лікарів, доповідач зазначив, що вона не може бути якісною, адже їх навчають люди, які самі сімейними лікарями ніколи не працювали. Тому наблизити до пацієнта необхідно терапевта, педіатра, акушера-гінеколога і стоматолога, тоді система буде працювати ефективно.
Ще одна проблема, яку має вирішити запровадження сімейної медицини — це самолікування і пов’язана з ним поліпрагмазія. Українці витрачають на лікарські засоби понад 20 млрд грн. на рік, 40% з яких — витрати, яких можна було б уникнути. М. Поліщук вважає, що це зумовлено двома чинниками. По-перше, доступність аптечних закладів в Україні у 5 разів вища, ніж лікарів (приблизно 1 аптечний заклад на 2 тис. і 1 лікар — на 10 тис. населення). Тому громадяни частіше звертаються за порадами саме в аптеки, до фармацевтів. По-друге — це поширена реклама лікарських засобів у всіх засобах масової інформації. Тому наближення первинної ланки медичної допомоги до пацієнтів і розширення мережі амбулаторій сімейної медицини має привести до того, що люди будуть частіше звертатися до лікарів, отримувати кваліфіковані консультації і приймати лише ті лікарські засоби, які їм дійсно необхідні.
Завершуючи виступ, екс-міністр охорони здоров’я наголосив на необхідності об’єднання МОЗ України та Міністерства соціальної політики України, а керувати новоствореним органом має економіст, а не медик.
Ігор Поканевич, заступник голови представництва ВООЗ в Україні, зазначив, що первинна медична допомога втілює цінності та принципи, якими ВООЗ керується у своїй діяльності щодо поліпшення системи охорони здоров’я в усьому світі. За останні 30 років стан охорони здоров’я у більшості країн Європейського регіону ВООЗ значно покращився саме завдяки розвитку в них первинної медичної допомоги.
Характеристиками належної системи первинної медичної допомоги, за визначенням ВООЗ, є:
- комплексність;
- доступність;
- скоординованість;
- інтегрованість.
У 2010 р. ВООЗ оприлюднила звіт про стан первинної медичної допомоги в Україні та надала низку рекомендацій щодо його поліпшення МОЗ України. Попри те, що ще у 1990 р. первинна медична допомога була визнана законодавством як основний рівень системи охорони здоров’я, складна нормативна база, що існує в Україні, не дає змоги для швидкого подальшого розвитку цієї ланки. Потенціал первинної медичної допомоги не використовується повністю за браком системи перенаправлень, а також так званої системи gate keeping (сторожів воріт), коли лікар первинної допомоги є саме тією ланкою, з якою пацієнт стикається в першу чергу. Витрати на первинну медичну допомогу становлять 6–10% загального бюджету охорони здоров’я. Зарплати сімейних лікарів на 7% вищі, ніж в інших, але враховуючи розміри заробітних плат у системі охорони здоров’я, ВООЗ вважає це недостатнім мотиваційним стимулом. Лише 17% усіх лікарів в Україні працюють на рівні первинної медичної допомоги. Рівень освіти лікарів первинної ланки є недостатнім для задоволення потреб держави у найближчі роки. Крім того, загальна практика/сімейна медицина не є визнаною науковою спеціальністю в Україні.
Таким чином, на думку експертів ВООЗ, розвиток первинної медичної допомоги має стати основним напрямком реформування системи охорони здоров’я в Україні. Для цього необхідно:
- щоб у системі працювали мотивовані освічені фахівці, які розуміють її роль у контексті загальної системи охорони здоров’я;
- розробити багатогранну політику її розвитку;
- лікарі не повинні займатися вирішенням адміністративних питань, а виключно — лікуванням хворих і покращанням здоров’я населення;
- враховувати побажання, права й обов’язки громадськості та пацієнтів;
- підвищити рівень заробітної плати лікарів;
- створити інформаційну систему первинної медичної допомоги.
І. Поканевич також поінформував присутніх, що 8–9 грудня 2011 р. ВООЗ спільно зі Світовим банком, Європейським Союзом, НАМН України та МОЗ України планує провести широкий Національний діалог на тему реформування системи охорони здоров’я, під час якого будуть представлені й окреслені основні стратегічні напрямки розвитку системи до 2020 р.
Олег Мусій, Президент Всеукраїнського лікарського товариства, голова Громадської ради при МОЗ України, висловив думку, що безуспішність численних попередніх спроб реформування системи охорони здоров’я пов’язана насамперед із тим, що в них не брали участь політики. Адже успіх будь-яких реформ багато в чому залежить від політичної волі перших осіб держави. Він зазначив, що реформа має будуватися на комплексному підході, системному підході, професіоналізмі та концептуальності. Отже, якщо керівна політична сила прийме рішення проводити реформи з урахуванням цих чотирьох позицій, тоді професіонали матимуть шанс успішно реалізувати це рішення, і виграє від цього не тільки населення, але й та політична сила, яка реформи започаткувала. На жаль, у редакції змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я, яка була ухвалена Верховною Радою України, враховано лише 20% пропозицій, підтриманих медичною спільнотою.
Враховуючи те, що МОЗ України не може самореформуватися, О. Мусій запропонував створити окремий центральний орган виконавчої влади, який би займався виключно реформуванням медичної галузі. Він також звернув увагу на необхідність поліпшення інформаційного супроводу реформи, своєчасного та оперативного доведення інформації про її хід та очікувані результати як для суспільства, так і для медичних працівників.
У цьому матеріалі ми спробували розкрити погляди вітчизняних експертів на проблему реформування первинної ланки, які були висвітлені під час подіумної дискусії «Реформа сфери охорони здоров’я: первинна медицина». У подальших публікаціях ми ознайомимо наших читачів з особливостями реформування первинної медичної допомоги і отриманими результатами в Болгарії, Молдові, Чехії, Туреччині.
Олександр Устінов,
фото Сергія Бека
