22 вересня 2011 р. під час розширеного засідання президії НАМН України заслухано звіт про роботу ДУ «Інститут отоларингології імені професора О.С. Коломійченка НАМН України» за останні 5 років та результати роботи комісії, яка закінчила перевірку діяльності цієї установи.
Директор ДУ «Інститут отоларингології імені професора О.С. Коломійченка НАМН України» (далі — Інститут), академік Дмитро Заболотний, нагадав, що Інститут засновано згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР від 5 липня 1960 р. за № 420 на виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 7 червня 1960 р. з метою розроблення наукових проблем щодо запобігання та зниження захворюваності населення на хвороби вуха, горла та носа, надання практичної допомоги оториноларингологічним закладам і підготовки кадрів кваліфікованих лікарів-оториноларингологів. Станом на 01.07.2011 р. кількість співробітників Інституту становить 557 осіб, у тому числі наукових співробітників — 71, лікарів — 71, академіків НАМН України — 2, членів-кореспондентів НАН України — 1, членів-кореспондентів НАМН України — 1, професорів — 8, докторів медичних наук — 19, кандидатів медичних наук — 35, заслужених діячів науки і техніки України — 4, заслужених лікарів — 4, лауреат Премії ім. О.В. Палладіна — 1. До основних напрямків діяльності Інституту відносяться експериментальне та клінічне вивчення генезу, удосконалення методів діагностики та лікування захворювань та пошкоджень верхніх дихальних шляхів, удосконалення методів ранньої діагностики та лікування злоякісних новоутворень ЛОР-органів, їх рецидивів і метастазів, вивчення етіології та патогенезу глухоти, приглухуватості та вестибулярних порушень, удосконалення методів їх профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, науково- методичне керівництво оториноларингологічною службою в Україні.
Інститут виконує наукові роботи в галузі фундаментальної та прикладної медицини, всього за останні 5 років виконано 44 роботи.
Фундаментальні дослідження
У галузі фундаментальної медицини розроблено імунобіохімічний діагностичний алгоритм дослідження ротоглоткового секрету, який дозволяє лабораторними методами визначити наявність у верхніх дихальних шляхах активного патологічного процесу, його природу, локалізацію, глибину ураження слизової оболонки. Проведено комплексне дослідження стану системи гемостазу та пов’язаних із нею ферментативних систем у нормі та у пацієнтів із запальними та онкологічними захворюваннями ЛОР-органів. За окремими показниками виявлено істотні відмінності, зумовлені порушенням процесів згортання крові та фібринолізу, що покладено в основу створення комплексного діагностично-прогностичного методу. Спільно з кафедрою біотехнології Національного технічного університету України «КПІ» Інститутом створено вітчизняні пробіотичні препарати, вивчено їх адгезивні, колонізаційні та інші властивості. В експерименті на тваринах та клітинах крові й піднебінних мигдаликів пацієнтів із хронічними запальними та алергічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів вивчено імунологічні та мікробіологічні властивості розроблених пробіотичних препаратів. Розроблено методи лікування осіб із алергічними та запальними захворюваннями ЛОР-органів із застосуванням пробіотичних препаратів; проведено клініко-імунологічну апробацію препаратів на основі вітчизняних лактобацил при хронічних запальних та алергічних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Показана ефективність застосування пробіотичних препаратів при лікуванні хворих на хронічний тонзиліт та цілорічний алергічний риніт. В експерименті на лабораторних тваринах досліджено вплив неорганічних біоактивних композиційних матеріалів (кераміка, отримана за допомогою нанотехнологій) на сполучну і м’язову тканини та організм в різні строки після імплантації. Проведено порівняльний аналіз морфологічної характеристики досліджуваних тканин, показано наявність ряду відмінностей при використанні різних композитних матеріалів. Отримані результати свідчать про перспективність використання даних композитних матеріалів як імплантатів при хірургічних втручаннях на ЛОР-органах.
Прикладні дослідження
Розроблено новий ретрофаціальний інфралабіринтний хірургічний доступ і тактику лікування хворих на пухлини яремного гломусу класу C і D. Запропоновано новий метод нейрорафії лицевого нерва з під’язиковим у хворих із парезом лицевого нерва. Розроблено та впроваджено у клінічну практику схеми комплексного лікування хворих на хронічний гнійний середній отит із холестеатомою з використанням поліфункціонального інгібітора протеолітичних ферментів, які дозволяють зменшити розвиток рецидивної та резидуальної холестеатоми і отримати позитивні довготривалі морфологічні та функціональні результати лікування. Розроблено алгоритм, методику і програму скринінгового обстеження слуху у новонароджених в Україні, яку запроваджено в окремих пологових будинках міст Києва та Дніпропетровська. Визначено фактори ризику виникнення вродженої приглухуватості та глухоти. Розроблено проект державної програми «Слух» та заходи щодо її реалізації. Удосконалено методи ранньої і топічної діагностики сенсоневральної приглухуватості судинного генезу, зокрема при початковій гіпертонічній хворобі. Розроблено спосіб прогнозування рецидивування злоякісних пухлин носа та навколоносових пазух безпосередньо чи у віддалений період після оперативного втручання, хіміо- та променевої терапії. Проведено модернізацію Yag:ND лазерної установки для потреб ендоскопічної хірургії верхніх дихальних шляхів. Разом з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України створено макетний зразок хірургічного лазера PLN-100 та доведено високу ефективність його застосування при лікуванні рубцевої патології та новоутворень верхніх дихальних шляхів. Запропоновано метод ін’ єкційної хордопластики для лікування хворих із порушенням голосоутворення та фонаційного дихання, який показав високу клінічну ефективність. Вивчено поширеність спадкового ангіоневротичного набряку в деяких регіонах України. Розроблено діагностичний алгоритм при ангіоневротичному набряку та схему лікування пацієнтів із цією патологією. Розроблено методику проведення специфічної імунотерапії ін’єкційним та пероральним способом у хворих на алергічний риніт з поєднаною сенсибілізацією до побутових та пилкових алергенів. На підставі даних комплексного клінічного та нейровізуалізаційного досліджень обґрунтовано вибір певного методу лікування хворих із травматичною назальною та вушною ліквореєю залежно від виду ліквореї, локалізації лікворної фістули, давності захворювання. Визначено показання для проведення хірургічного втручання при травматичній або післяопераційній ліквореї, що рецидивує після проведення консервативного лікування чи тривалого зовнішнього дренування. Розроблено нові та удосконалено існуючі методи хірургічного втручання у хворих із пухлинами основи черепа (трансфронтальний доступ).
На виконання міжгалузевої програми «Здоров’я нації» визначено та описано основні суб’єктивні та об’єктивні ознаки мікозів ЛОР-органів, особливості даних рентгенографії, КТ і МРТ при хронічному грибковому синуситі. Визначено питому вагу грибкової патології серед запальних захворювань верхніх дихальних шляхів, а також спектр мікотичної та бактеріальної флори у осіб із запальними захворюваннями ЛОР-органів та перелік антимікотиків, які доцільно застосовувати при грибковій патології верхніх дихальних шляхів. Визначено патогістологічні особливості хронічного запалення за наявності мікроміцетів у навколоносових синусах. Запропоновано метод комплексного лікування із застосуванням антимікотичних, пробіотичних та імуномодулюючих лікарських засобів, який дозволяє підвищити ефективність лікування хворих на мікози ЛОР-органів. Розроблено нові імунодіагностичні тести для діагностики харчової алергії у хворих з ангіоневротичним набряком, визначено чутливість і специфічність методів діагностики, що узагальнено в діагностичному клініко-імунологічному алгоритмі, реалізація якого покращує якість діагностики алергічної форми ангіоневротичного набряку у пацієнтів із харчовою алергією. За даними канцер-реєстру вивчено захворюваність на злоякісні пухлини порожнини носа та параназальних синусів в Україні за 2002–2004 рр., проаналізовано структуру захворювань та рівень надання медичної допомоги пацієнтам цієї категорії в різних регіонах України. Запропоновано технологію лікування хворих на рак порожнини носа та приносових пазух, яка має значні переваги над існуючою традиційною і може бути використана для впровадження в практику.
Інститут тісно співпрацює з науковими закладами НАМН, НАН та МОЗ України, серед яких Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, ДУ «Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова НАМН України», ДУ «Науково-практичний центр променевої діагностики НАМН України», «Інститут біохімії НАМН України», ДУ «Інститут гігієни праці НАМН України», ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», «Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України», «Інститут напівпровідників НАН України», «Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАМН України».
Також Д. Заболотний зазначив, що Інститут здійснює широке наукове та освітнє міжнародне співробітництво. Так, в рамках спільного проекту з Університетською клінікою м. Фрайбург (Німеччина) проводилось дослідження молекулярної епідеміології парагангліом різної локалізації. Отримані результати дозволять створити алгоритм діагностики та лікування синдрому парагангліоми. Спільно з Університетською клінікою Каролінського університету (Швеція) виконувалися дослідження з метою вивчення розповсюдження та функції естрогенових рецепторів носової порожнини. Отримані результати дозволять розробити новий підхід до терапії поліпозного риносинуситу та алергічного риніту з використанням агоністів бета-естрогенових рецепторів. Спільно з Університетською клінікою м. Гера (Німеччина) проводяться дослідження щодо розроблення нейропротезів гортані (пристрій, який здійснює імпульсну іннервацію м’язів гортані, які втратили рухливість внаслідок порушення їх іннервації поворотним нервом) для лікування пацієнтів із парезом та паралічем гортані; Спільно з Угорським центром ангіоневротичного набряку проводяться дослідження в галузі розробки методів діагностики та лікування пацієнтів з ангіоневротичним набряком. Результати спільних міжнародних досліджень опубліковані у провідних наукових журналах Європи і США, про них неодноразово доповідали на міжнародних форумах.
Співробітники Інституту — члени Європейської федерації оториноларингологів, Європейської ринологічної спілки, Європейської асоціації з ангіоневротичного набряку, Європейської асоціації отологів, Європейської асоціації целіакії. Інститут має тісні наукові контакти з Інститутом Ж. Портмана (Бордо, Франція), з Університетською клінікою Каролінського університету (Швеція), з Університетською клінікою Фрайбурга (Німеччина), Семмельвейським університетом (Угорщина), Університетською клінікою м. Гера (Німеччина). Директор Інституту — член правління Європейської федерації отоларингологічних товариств, де представляє Україну, Білорусь та Молдову. При Інституті працює спеціалізована вчена рада, захищено 50 кандидатських і 9 докторських дисертацій.
Робота клініки
Ліжковий фонд клініки Інституту становить 260 ліжок, з них відділення запальних захворювань ЛОР-органів — 60 ліжок, відділення реконструктивно-відновлюваної хірургії ЛОР-органів — 30 ліжок, відділення онкопатології ЛОР-органів — 60 ліжок, відділення слуховідновлювальної хірургії — 40 ліжок, відділення реконструктивно-відновлюваної хірургії вуха та отонейрохірургії — 30 ліжок, дитяче відділення — 40 ліжок. За звітний період проліковано 36 406 хворих, проведено 35 601 хірургічне втручання, здійснено 395 848 прийомів у консультативній поліклініці. Хірургічна активність становила 71,5%, летальність — 0,1%, післяопераційна летальність — 0,02%.
У клініці збереглася та успішно розвивається оториноларингологічна школа, започаткована О.С. Коломійченком.
В Інституті виконуються всі діагностичні та лікувальні заходи, необхідні у спеціальності. За 20 років незалежності жодного хворого не було направлено за кордон на лікування, тут проходять лікування пацієнти з інших країн. З кожним роком розширюються хірургічні можливості завдяки комплексації з фахівцями суміжних спеціальностей. В останні роки завдяки співробітництву і повному розумінню керівництва цих закладів, наприклад ДУ «Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова НАМН України», спільно проводяться складні краніофаціальні втручання у хворих із пухлинами основи черепа і з проростанням в порожнину черепа (інтракраніально та інтрацеребрально). Із ДУ «Інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України» спільно виконуються втручання у хворих із пухлинами гортані та верхньої третини стравоходу, з формуванням глотки і стравоходу за рахунок кишечнику або великої кривизни шлунка. Розроблено метод езофагопластики стеблом з великої кривизни шлунка. Трирічна виживаність при таких оперативних втручаннях становить понад 70%, п’ятирічна — 36%.
Судинні хірурги допомагають рятувати хворих із проростанням пухлиною сонної та інших великих судин на шиї; торакальні хірурги — при пухлинах або стенозах гортані чи трахеї. Спільно зі стоматологами виконується протезування у онкохворих після видалення верхньої щелепи. З успіхом виконуються ендоскопічні втручання при пухлинах гіпофіза, спільно з окулістами — втручання на слізному мішку через порожнину носа. Вперше у країнах СНД спільно з Європейським центром щодо ангіоневротичного набряку розпочато лікування пацієнтів із цією патологією в Україні. О.С. Коломійченко у свій час отримав Ленінську премію за першу виконану в СРСР операцію у хворого з отосклерозом. Ми вперше в СНД розпочали виконання операцій із кохлеарної імплантації (пересадка «штучного вуха») у глухих дітей. На сьогодні близько 500 в минулому глухих дітей пішли до звичайних шкіл, займаються в музичних школах.
Зупинившись на проблемних питаннях, Д. Заболотний зазначив, що середній вік докторів наук становить 59,2 року, кандидатів наук — 52,2 року. В Інституті недостатня кількість спеціалістів-рентгенологів, патоморфологів, хіміотерапевтів. Із врахуванням значного терміну експлуатації (понад 50 років) будівлі потребують проведення капітальних та поточних ремонтів, проте кошти на ці заходи не можуть бути виділені, оскільки частина корпусів Інституту (біля 8 тис. м2 приміщень із загальної площі 14 тис. м2) знаходиться в комунальній власності Київради. Для збільшення економії енергоресурсів необхідно виконати капітальні та поточні ремонти інженерних мереж. Оновлення потребують медична апаратура, інструментарій та лабораторне оснащення.
У поточному році закінчується проектування нового корпусу, підготовлено документацію і є домовленість з адміністрацією міста про передачу клінічного корпусу з комунальної власності на баланс НАМН України.
Перспективи подальших досліджень
- На основі фундаментальних досліджень в галузі патофізіології та імунології розробити ефективні методи профілактики запальних, вірусних та передракових захворювань верхніх дихальних шляхів для масового застосування в первинній ланці охорони здоров’я.
- Продовження досліджень, спрямованих на розробку схем та методів комплексного і комбінованого лікування пацієнтів із онкологічними захворюваннями ЛОР-органів.
- Розробка підходів до перспективного застосування досягнень генної інженерії для профілактики та реабілітації генетично зумовлених порушень слуху.
- Розробка підходів до можливого використання стовбурових клітин для відновлення функції Кортієвого органа.
- Продовження комплексних досліджень щодо розроблення матеріалів для реконструктивно-пластичних втручань в оториноларингології на основі нанотехнологій.
- Продовження міжнародних досліджень з вивчення ролі естрогенових рецепторів носової порожнини в розвитку поліпозного риносинуситу та алергічного риніту (спільно з Університетською клінікою Каролінського університету (Швеція)).
- Продовження міжнародних досліджень щодо розроблення нейропротезів гортані для лікування пацієнтів із парезом та паралічем гортані (спільно з Університетською клінікою м. Гера (Німеччина)).
- Спільно з Міністерством охорони здоров’я України впровадити розроблену Інститутом програму скринінгу слуху в новонароджених у роботу всіх пологових будинків та пологових відділень, обласних та міських сурдологічних кабінетів, дитячих поліклінік; сприяти створенню загальнодержавного реєстру дітей із вадами слуху.
- З метою реабілітації дітей після проведення кохлеарної імплантації впровадити розроблені методики в роботу обласних та міських сурдологічних кабінетів.
- Вийти з ініціативою до Міністерства охорони здоров’я України; Міністерства науки і освіти, молоді та спорту; Міністерства юстиції; Міністерства праці про визначення соціального статусу дітей та дорослих — інвалідів по слуху після проведення кохлеарної імплантації.
- Спільно з Міністерством охорони здоров’я України впровадити в практику охорони здоров’я генетичну діагностику вроджених вад слуху.
- Спільно з Міністерством охорони здоров’я України впровадити в практику охорони здоров’я розроблені методи діагностики та лікування хворих зі спадковим ангіоневротичним набряком.
- Спільно з Міністерством охорони здоров’я України впровадити розроблені в Інституті методи лікування пацієнтів із алергічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів із застосуванням драже алергенів у первинну ланку надання медичної допомоги.
Голова комісії, яка перевіряла діяльність Інституту, академік НАМН України Юрій Зозуля, зауважив, що досягнення цього визначного наукового і клінічного закладу безумовно заслуговують на повагу.
Він звернув увагу на деякі напрямки роботи, в яких, на думку комісії, можна було б попрацювати більш активно. Зокрема, у науковій роботі Інституту дуже мало робіт фундаментальної тематики, переважають прикладні дослідження. Так, поступово збільшується кількість дітей із вродженою приглухуватістю. Механізми її виникнення лише починають вивчати, в цьому аспекті необхідне проведення генетичних, молекулярно-біологічних досліджень. На молекулярно-генетичному рівні потребує вивчення схильність до алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів.
Крім того, Ю. Зозуля запропонував керівництву НАМН України в межах наявних коштів приділити увагу покращанню матеріально-технічної бази Інституту. Також він висловив побажання, щоб професійна асоціація отоларингологів, керівником якої є академік Д. Заболотний, брала більш активну участь в атестації лікарів.
В цілому роботу Інституту за результатами перевірки оцінено як задовільну.
Олександр Устінов,
фото Сергія Бека
