Гематологічний синдром пов’язаний з ризиком патології серця і судин
Клональний гемопоез — явище, широко розповсюджене серед осіб похилого віку, — виникає внаслідок соматичних мутацій, які зумовлюють проліферативні переваги гемопоетичних клітин.
За умов клонального гемопоезу стовбурові клітини стають джерелом формування клітин крові з єдиною генетичною мутацією. Нині відомо, що клональний гемопоез підвищує ризик розвитку інфаркту міокарда та інсульту незалежно від існуючих традиційних несприятливих чинників. Серед загальних генетичних варіантів, які ініціюють клональний гемопоез, визначається мутація JAK2V617F (JAK2VF), виникнення якої в осіб більш молодого віку зумовлює підвищення ризику раннього розвитку ішемічної хвороби серця [1, 2].
Згідно з даними нового дослідження, проведеного співробітниками Медичного центру Колумбійського університету (Columbia University Medical Center), США, лікування, спрямоване на пригнічення запального процесу, може стати ефективним способом попередження серцево-судинних захворювань в осіб з віковими гематологічними змінами. Зокрема, було визначено, яким чином явище, відоме як клональний гемопоез, погіршує перебіг патологічних станів, пов’язаних із розвитком атеросклерозу. Отримані в дослідженні результати дають підставу стверджувати, що застосування протизапального засобу із групи інгібіторів інтерлейкінів може бути терапевтично виправданим у пацієнтів з явищами клонального гемопоезу внаслідок мутації JAK2 [3]. Статтю опубліковано у виданні «Nature» 17 березня 2021 р.
Старіння і розвиток серцево-судинних захворювань
Вікові процеси, пов’язані із старінням організму, вважаються основним фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Разом з тим питання про те, які фізіологічні механізми є основними провокуючими чинниками, а також можливості протидії їм, залишаються недостатньо зрозумілими. У представленій роботі дослідники зосередили увагу на вивченні поширеного гематологічного синдрому — клонального гемопоезу, який пов’язаний з явищами старіння організму. Вважається, що прояви клонального гемопоезу відмічають у близько 10% осіб віком старше 70 років, при цьому у більшості пацієнтів такі зміни мають асимптомний перебіг. Однак встановлено, що з невідомих причин наявність цього стану підвищує ризик розвитку серцево-судинних хвороб на 40%.
Ініціація клонального гемопоезу відбувається за умов мутацій стовбурових гемопоетичних клітин.
З віком кожна стовбурова гемопоетична клітина набуває генетичних мутацій, однак в більшості випадків такі мутації не спричиняють важливого впливу. Натомість за умов клонального гемопоезу окремі мутації переважають, це призводить до утворення більшої кількості клітин крові порівняно з іншими стовбуровими клітинами. Зазвичай клональний гемопоез є наслідком мутації одного з чотирьох специфічних генів. В даному дослідженні було вивчено мутації гену JAK2, які містять найвищий ризик передчасного розвитку коронарної патології. В умовах атеросклеротичного процесу в атеросклеротичних бляшках відмічають накопичення макрофагів. Експериментально встановлено, що мутації JAK2 призводили до ряду змін в макрофагах, посилюючи запальні явища в атерогенних ділянках та поглиблюючи некротичні процеси в них. Вказане, як відомо, пов’язано з нестабільністю атеросклеротичної бляшки, можливістю її розриву з подальшими несприятливими наслідками – ішемією коронарних судин чи інсультом.
Практичний висновок
Крім того, в дослідженні простежено молекулярні механізми, які призводили до вказаних змін, включаючи активацію інфламасоми AIM2, комплексу прозапальних протеїнів. Важливим результатом роботи став висновок про те, що пригнічення окремих компонентів інфламасоми AIM2 поряд із блокуванням активності IL-1β, продукту вказаної інфламасоми, забезпечувало стабільність атеросклеротичної бляшки. За результатами раніше проведених клінічних випробувань відомо, що моноклональне антитіло канакінумаб — препарат групи інгібіторів інтерлейкінів, зокрема IL-1β, знижував частоту серцево-судинних подій, однак його застосування було пов’язане з низьким ризиком інфекційних процесів, тому засіб не затверджено для застосування з метою попередження серцево-судинних захворювань [4].
Обговорюючи значення нових даних, автори роботи все ж зазначили, що застосування препарату канакінумаб можливо рекомендувати в терапії пацієнтів з підтвердженими проявами клонального гемопоезу, викликаного мутацією гену JAK2. Призначення вказаного препарату, на думку авторів, навіть за незмінних умов ризику інфекційних ускладнень, могло би забезпечити більшу користь стосовно прогнозованих серцево-судинних наслідків.
Список використаної літератури
- Bick A.G., Weinstock J.S., Nandakumar S.K. et al. (2020) Inherited causes of clonal haematopoiesis in 97,691 whole genomes. Nature, 586: 763–768.
- Fidler T.P., Xue C., Yalcinkaya M. et al. (2021) The AIM2 inflammasome exacerbates atherosclerosis in clonal haematopoiesis. Nature, Mar. 17. doi: 10.1038/s41586-021-03341-5.
- Jaiswal S., Natarajan P., Silver A.J. et al. (2017) Clonal hematopoiesis and risk of atherosclerotic cardiovascular disease. N. Engl. J. Med., 377 (2): 111–121.
- Ridker P.M., Everett B.M., Thuren T. et al. (2017) Antiinflammatory therapy with Canakinumab for atherosclerotic disease. N. Engl. J. Med., 377 (2): 1119–1131.
Н.О. Савельєва-Кулик,
редакція журналу «Український медичний часопис»
