Що викликає розлади аутистичного спектра?

27 січня 2021
516
Резюме

Доведено асоціацію між залізодефіцитною анемією у жінок на ранніх термінах вагітності та ознаками нейропсихічних порушень у нащадків

Актуальність

Залізо — один із надважливих елементів, необхідний для внутрішньоутробного розвитку плода. Кількісні характеристики іонів заліза впливають на мієлінізацію та подальше дендритне розгалуження нервових волокон. Крім того, залізо бере участь у синтезі моноамінів нейромедіаторів, пов’язаних із патогенезом розладів аутистичного спектра (РАС) і синдрому дефіциту уваги та гіперзбудливості (СДУГ). Тому потреба у залізі плода має пріоритет над потребами матері. Однак у період вагітності у 15–20% жінок лабораторним шляхом виявляється латентний дефіцит заліза, а ще у 15–30% вагітних виникають клініко-лабораторні ознаки залізодефіцитної анемії [1]. До основних чинників виникнення дефіциту заліза у вагітних, крім підвищеного споживання заліза фетоплацентарною системою, відносять компенсаторне збільшення частки еритроцитарної маси в обсязі цільної крові жінки. Попередні дослідження надали результат зростання у п’ять разів частоти народження дітей із тяжкими когнітивно-поведінковими розладами у матерів із вираженою залізодефіцитною анемією [2]. Вторинний аналіз отриманих результатів надав дозозалежний зв’язок між показниками гематокриту вагітної та індексом інтелектуального розвитку нащадків [3]. Однак залишається недослідженою асоціація між критичними залізодефіцитними станами матері та частотою виникнення РАС, СДУГ та розумової відсталості (РВ) легкої та помірної тяжкості  у нащадків. З метою виявлення впливу анемії на ранніх термінах вагітності на подальший нейропсихічний розвиток плода групою дослідників на чолі з Аліною В’єгерсма (А. Wiegersma) з Департаменту охорони здоров’я Каролінського інституту, м. Стокгольм, Швеція, проведено дослідження, яке мало за мету виявити причинно-наслідковий зв’язок між частотою виявлення залізодефіцитної анемії вагітних та частотою виникнення нейропсихічних порушень у нащадків [4]. Результати опубліковані у журналі Американської медичної асоціації «JAMA Psychiatry» (Психіатрія).

Методи дослідження

Поточне ретроспективне дослідження є частиною великого дослідження, яке досліджувало частоту виникнення РАС та інших нейропсихічних порушень у Швеції (Stockholm Youth Cohort). До  когортного рандомізованого дослідження даних було залучено 532 232 неадаптивних дітей та людей молодого віку — від 6 до 29 років, переважно чоловічої статі (51,3%), та 299 768 матерів з виявленою у період вагітності анемією. У жінок досліджували рівень гемоглобіну у 10; 25 та 37 тиж вагітності, індекс маси тіла та інтервал між кожною наступною вагітністю. У нащадків вивчали гестаційний вік при народженні, життєздатність за шкалою Апгар, клінічні характеристики пологів. Для уникнення спотворення результатів під впливом несприятливих генетичних факторів проведено аналіз частоти виникнення нейропсихічних розладів у сиблінгів.

Результати дослідження

У результаті аналізу отримані такі кількісні дані оцінювання асоціації виникнення нейропсихічних розладів у нащадків та ранньої анемії вагітних у жінок з ранньою анемією ≤30 тиж та пізньою анемією >30 тиж вагітності. У жінок третьої групи перебіг вагітності був без ускладнень.

  1. Загалом вірогідність виявлення нейропсихічних вад у дітей виявилася вищою у жінок з анемією, встановленою на терміні вагітності ≤30 тиж порівняно з матерями, яким встановлено діагноз анемії у терміні вагітності >30 тиж.
  2. У групі ранньої анемії діагноз РАС  встановлено 4,9% нащадкам, СДУГ —  9,3% нащадкам та РВ  — 3,1%  дітей. Відповідно у групі пізньої анемії РАС виявлено у 3,8%, СДУГ — у 7,2%, РВ — у 1,1% нащадків. У третій групі РАС виявлений у 3,5% дітей, СДУГ — у 7,1%, РВ — у 1,3% нащадків.
  3. Відповідно стратифікації за соціоекономічними, материнськими та пов’язаними з перебігом вагітності клінічними характеристиками жінок, анемія вагітних у перші 30 тиж вагітності була достовірно асоційована з підвищенням ризику виникнення
  • РАС (OR (співвідношення шансів) 1,44; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,13–1,84);
  • СДУГ (OR 1,37; 95% ДІ 1,14–1,64);
  • розумової відсталості (OR 2,2; 95% ДІ 1,61–3,01).
  1. Тісний зв’язок анемії та нейропсихічних порушень підтверджений при порівнянні між сиблінгами.
  2. Під час порівняння результатів діагностично споріднених груп серед усіх порушень у дітей найчастіше виявлялися розлади аутистичного спектра (OR 2,25; 95% ДІ 1,24–4,11) та розумові відхилення (OR 2,59; 95% ДІ 1,08–6,22).
  3. Достовірно доведено асоціацію РВ без ознак РАС та анемією вагітних на ранніх термінах (OR 2,72; 95% ДІ 1,84–4,01).

Висновки

Таким чином, зважаючи на принципове значення іонів заліза для нормального формування нервової системи дитини, дослідники наголошують на важливості раннього виявлення залізодефіциту у вагітних шляхом проведення скринінгу дефіциту заліза та консультування жінки з приводу харчування у період вагітності.

  1. Gernand  A.D., Schulze  K.J., Stewart  C.P. et al. (2016)  Micronutrient deficiencies in pregnancy worldwide: health effects and prevention. Nat. Rev. Endocrinol., 12(5): 274–289. doi:1038/nrendo.2016.37.
  2. Georgieff  M.K. (2011)  Long-term brain and behavioral consequences of early iron deficiency. Nutr. Rev., 69(Suppl. 1): S43–S48. doi:1111/j.1753-4887.2011.00432.x.
  3. Emsley  R., Liu  H. (2018) PARAMED: Stata module to perform causal mediation analysis using parametric regression models. May 27 (https://econpapers.repec.org/software/bocbocode/s457581.htm).
  4. Wiegersma A.M., Dalman, Lee B.K. et al. (2019) Association of Prenatal Maternal Anemia With Neurodevelopmental Disorders. JAMA Psychiatry, 76(12): 1294–1304. doi:10.1001/jamapsychiatry.2019.2309
    (https://jamanetwork.com/journals/jamapsychiatry/fullarticle/2751260).

Ю.В. Жарікова

Редакція «Українського медичного часопису»