Народився Георгій Георгійович 1 листопада 1951 р. у Черкаській області. Після закінчення середньої школи поступив до Херсонського мореплавного училища і наступні 4 роки пов’язав із морем. Але мрія стати лікарем перемогла і в 1971 р. поступив до Чернівецького медичного інституту, лікувальний факультет, який закінчив у 1977 р. Працював лікарем-хірургом у Кам’янець-Подільській центральній районній лікарні Хмельницької області. У 1981–1984 рр. навчався у клінічній ординатурі та працював лікарем-хірургом у Київському науково-дослідному інституті клінічної та експериментальної хірургії. Там же під керівництвом академіка Олександра Олександровича Шалімова розпочав наукову роботу над проблемою хірургічного лікування хронічного гепатиту та цирозу печінки і у 1988 р. успішно захистив кандидатську дисертацію. У свого вчителя Георгій Георгійович перейняв досвід лікаря, вченого та організатора і сформувався як лікар-хірург. Протягом наступних 7 років брав участь у розбудові нової Київської лікарні швидкої медичної допомоги, де очолював хірургічне відділення. Наступні 2 роки Георгій Георгійович передавав досвід студентам Київського медичного інституту, де працював асистентом кафедри госпітальної хірургії. У 1991 р. очолив Київську міську клінічну лікарню швидкої допомоги, а в 1992 р. при реорганізації лікарні в Київське науково-практичне об’єднання швидкої медичної допомоги та медицини катастроф був призначений Генеральним директором об’єднання. На цій посаді Г.Г. Рощіну вдалося вперше на теренах України та СНД створити науково-практичний заклад, до якого як структурні штатні одиниці входили клініки: хірургія № 1 (проф. М.І. Тутченко), хірургія № 2 (д-р мед. наук Б.В. Доманський), політравма (доц. Г.Г. Рощін), травматологія (д-р мед. наук Л.М. Анкін), нейрохірургія (проф. М.Є. Поліщук), кардіохірургія (проф. В.В. Сатмарі), невідкладна терапія (канд. мед. наук М.Ф. Соколов), анестезіологія та інтенсивна терапія (доц. В.О. Троцевич), патологія (канд. мед. наук Г.В. Петрова), лабораторний відділ (канд. мед. наук М.М. Покрасьон), приймально-діагностичний відділ (проф. В.Г. Полєжаєв). У цей період у науково-практичному об’єднанні виконуються операції на відкритому серці, команда молодих хірургів готується до трансплантації печінки, проведеної у 2000 р. У 1997 р. рішенням Кабінету Міністрів України Київське науково-практичне об’єднання швидкої медичної допомоги та медицини катастроф реорганізоване в Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф і Г.Г. Рощіна призначено директором. Цю посадю Георгій Георгійович займає і нині.
Працюючи керівником науково-практичного закладу, Г.Г. Рощін поєднує функції організатора і виконавця науково-дослідних робіт з роботою лікаря-хірурга. З 1992 р. по сьогодні за сумісництвом працює у Київському інституті удосконалення лікарів (нині — Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика), асистентом, доцентом кафедри швидкої та невідкладної медичної допомоги, а з грудня 1996 р. — завідувачем кафедри медицини катастроф.
За роки праці отримано вагомі здобутки. В Україні розбудовано Державну службу медицини катастроф, її головний заклад — Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф — успішно діє при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій як в Україні, так і за кордоном. Правове поле діяльності служби гарантують відповідні правові й нормативні акти: закони України, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, що включають науково обґрунтовані пропозиції, внесені під керівництвом Георгія Георгійовича Рощіна.
Формування Державної служби медицини катастроф беруть участь у ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій в України (повені на Заході України, стихійні лиха на Сході, аварії на транспорті тощо). Формування Державної служби медицини катастроф і особисто Г.Г. Рощін беруть участь у численних широкомасштабних міжнародних навчаннях із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій за участю США («Раф-енд-Реді»), держав Європейського Союзу з метою захисту постраждалого населення, зокрема у разі терористичних актів, у практичних акціях надання медичної допомоги (в Російській Федерації для організації допомоги українським громадянам під час терористичної акції в Москві, при землетрусах у Туреччині, Ірані, Індії, Пакистані тощо).
Наукова діяльність Г.Г. Рощіна як вченого-клініциста спрямована на пошук оптимальної тактики та уніфікованих методів надання екстреної медичної допомоги потерпілим із множинними та поєднаними механічними травмами (політравмою) на ранньому госпітальному етапі. На підставі результатів дослідження впроваджених новітніх клініко-організаційних технологій надання допомоги тяжкотравмованим у 2006 р. Георгій Георгійович під керівництвом професора М.І. Тутченка успішно захистив докторську дисертацію та отримав вчене звання професора. Як організатор охорони здоров’я Г.Г. Рощін працює над проблемами наукового обґрунтування розбудови системи догоспітальної та стаціонарної екстреної медичної допомоги при гострих захворюваннях, нещасних випадках у повсякденних умовах та масових ураженнях населення різними видами шкідливих факторів природних, техногенних катастроф, у разі терористичних актів, при надзвичайних ситуаціях у мирний час та в особливий період.
Педагогічна діяльність Георгія Георгійовича спрямована на системну організацію підготовки із сучасних методів надання невідкладної медичної допомоги фахівців: вчених, лікарів, середнього медичного персоналу, осіб без медичної освіти, які за функціональними обов’язками беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (рятувальників, міліції, ДАІ) та представників професій підвищеного ризику (транспорту, гірничо-рудної промисловості тощо). Під керівництвом Г.Г. Рощіна розроблено уніфіковані програми та методичні рекомендації з їх реалізації для усіх зазначених фахівців, які частково отримали статус нормативних документів.
У списку наукових праць Георгія Георгійовича 466 опублікованих робіт, виконаних особисто автором та у співавторстві, у тому числі 31 авторське свідоцтво і патенти на винаходи, 46 монографій, підручників, посібників та методичних рекомендацій, 290 наукових статей, тез доповідей наукових конференцій та симпозіумів державного рівня і міжнародних.
Під керівництвом Георгія Георгійовича закінчені та виконуються ряд дисертаційних робіт.
За високі досягнення у розвитку медичної галузі Г.Г. Рощін отримав державні відзнаки: заслужений лікар України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, грамоту Президента України «За сумлінну працю, значний особистий внесок у розвиток і зміцнення Української держави», грамоту Верховної Ради України «За вагомий особистий внесок у справу забезпечення державної безпеки України, прав і свобод громадян, активну участь у підготовці та організації міжнародного антитерористичного навчання», грамоту МОЗ України, орден «За заслуги» ІІІ ступеня, відзнаку МНС України «За відвагу в надзвичайній ситуації» ІІ ступеня, медаль Уряду штату Каліфорнія (США) «За заслуги в розвитку співпраці між службами екстреної медичної допомоги та медицини катастроф між Україною та США».
Рощін Георгій Георгійович — доктор медичних наук, професор, член редколегії багатьох журналів, голова ВТО «Всеукраїнська рада реанімації (ресусцитації) та екстреної медичної допомоги», у 2009–2011 рр. — головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Медицина невідкладних станів», голова проблемної комісії МОЗ та НАМН України «Медицина невідкладних станів та медицина катастроф», лікар вищої кваліфікаційної категорії з хірургії та організації охорони здоров’я, прекрасний співробітник, вдумливий, ерудований, хороший лектор, добра й культурна людина, зустрічає свій ювілей значними науковими і педагогічними досягненнями, із планами на майбутнє.