Як повідомляло наше видання , 29–30 вересня 2011 р. у рамках Міжнародного медичного форуму і Міжнародного форуму фармацевтичної індустрії PHARMComplEX відбулася ІІІ Науково-практична конференція головних лікарів України «Інноваційна система управління охороною здоров’я: галузь, регіон, лікарня» (далі — конференція).
У відкритті конференції взяли участь Ірина Акімова, перший заступник Глави Адміністрації Президента України, Раїса Моісеєнко, в.о. міністра охорони здоров’я, Андрій Сердюк, Президент Національної академії медичних наук України, Дмитро Дячук, голова Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська асоціація головних лікарів».
У ході конференції за участю регіональних керівників медичної галузі та головних лікарів провідних лікувально-профілактичних закладів обговорювалися питання інформаційних технологій та інвестиційних проектів у медицині, аспекти мотивації лікарів, створення університетських клінік.
У вступному слові Ірина Акімова озвучила позицію Президента України — жоден лікар не буде звільнений у процесі медичної реформи, жоден медичний заклад не буде закрито. Реструктуризація і модернізація не означає звільнення та закриття.
Як зазначала на конференції Раїса Моісеєнко, з метою здійснення успішних кроків на шляху відтворення вітчизняної системи охорони здоров’я стає важливим фактором тісна взаємодія органів державної влади, органів місцевого самоврядування на всіх рівнях та наукових установ Національної академії медичних наук України. Так, доповідач закликала долучитися до обговорення таких важливих документів, як проект Закону України «Про особливості діяльності закладів охорони здоров’я» ; проекту Закону «Про загальнодержавну систему надання екстреної медичної допомоги»; основних положень Загальнодержавної програми «Здоров’я 2020: український вимір» .
Крім цього, важливим етапом у реформуванні галузі є підвищення престижу медичної професії. З цією метою найближчим часом будуть відпрацьовані механізми економічного стимулювання медиків через систему показників діяльності. Це приведе до соціально справедливої оплати праці, розмір якої залежатиме від складності та якості виконуваної лікарем роботи і його освіти. Крім того, у проекті Державного бюджету на 2012 р. передбачені кошти і на оздоровлення лікарів, і на підвищення на 13,5% заробітної плати. Також законодавчо врегульовується питання можливості отримання медиками службового житла.
Як відзначив Андрій Сердюк, у результаті тісної співпраці Національної академії медичних наук України з Міністерством охорони здоров’я України та Всеукраїнською асоціацією головних лікарів стало можливим у 2011–2012 рр. створення:
- Інституту управління охорони здоров’я для підготовки і підвищення кваліфікації керівників та менеджерів системи охорони здоров’я;
- центрів телемедицини на базі українських клінічних інститутів для надання високоспеціалізованих медичних консультацій регіональним лікувально-профілактичним закладам в режимі онлайн;
- багатопрофільного центру високоспеціалізованої медичної допомоги дітям і матерям на базі Інституту педіатрії, акушерства і гінекології;
- мережі соціальних аптек;
- а також забезпечення безкоштовним лікуванням хворих з усіх регіонів України у 14 клініках Національної академії медичних наук України.
Начальник Головного управління охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації (ОДА) Віктор Лисак зупинився на інноваційних проектах, що запроваджуються в медицині Полтавщини.
Складність здійснення змін у медицині, на думку доповідача, пов’язана із невідповідністю системи охорони здоров’я, що склалася за радянських часів, сучасним фінансово-економічним умовам ринкових відносин. Адже в економіці держави не існує нічого безплатного, так само як і не існує безкоштовної медицини. Коли говорять «безкоштовно», то мають на увазі тільки той факт, що громадяни не платять в момент отримання медичної послуги. Однак у кожному разі вони її оплачують або через загальні податки, або через механізми страхування. Проте діюча система охорони здоров’я поглинає ці видатки без видимих покращень у медичному обслуговуванні. Тому настав час фінансувати більш раціонально.
Головне питання, яке сьогодні турбує фахівців в галузі економіки охорони здоров’я полягає в тому, чим є витрати на охорону здоров’я — витратами чи інвестиціями в людину? Відповідь на це запитання дав ще на початку ХІХ ст. відомий англійський економіст Артур Сесіл Пігу, який писав про те, що «Найважливіші інвестиції з усіх — це інвестиції в здоров’я, розум і характер людини».
За останні кілька років у медицину Полтавщини, окрім інвестицій з Державного бюджету та місцевих органів влади, здійснено реалізацію таких інвестиційних проектів:
- Проекти та гранти міжнародного фонду Відродження «Громадський нагляд за медициною і громадська підтримка реформи охорони здоров’я», «Участь громадськості в управлінні галуззю охорони здоров’я», «Створення сучасної інноваційної моделі надання якісних медичних послуг населенню»
- Проект Американського фонду цивільних досліджень і розвитку для незалежних держав колишнього Радянського Союзу «Молодіжний Центр — клуб збереження репродуктивного здоров’я»
- Проект ЮНІСЕФ «Клініка, дружня до молоді»
- Проекти ЄС: «Фінансування та управління в сфері охорони здоров’я», «Профілактичні та первинні заходи охорони здоров’я України, Києва та ряду областей», «Підтримка в розробці системи медичних стандартів», «Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні»
- Проекти Міжнародного агентства міжнародного розвитку США (USAID) «Здоров’я матері та дитини», «Разом до здоров’я»
Так, завдяки зазначеним проектам впроваджено інноваційні перинатальні технології, які дозволили зменшити витрати на медикаменти, витратні матеріали, на лабораторні тести, застосування штучних сумішей для годування новонароджених зі щорічним економічним ефектом близько 1,5 млн грн. Вивільнені кошти направлені на переоснащення пологових та дитячих стаціонарів, створення відділень реанімації та інтенсивного нагляду за новонародженими.
Також проведено економічний аналіз діяльності лікувально-профілактичних закладів (далі — ЛПЗ) області за такими критеріями:
- Оцінка ефективності фактичного використання ресурсів (персонал, будівлі, обладнання, фінанси)
- Оцінка фактичного навантаження на персонал
- Оцінка структури фактичної собівартості медичної допомоги
- Оцінка планування структури мережі ЛПЗ в області
- Порівняльний аналіз діяльності ЛПЗ області
- Розрахунок показників та індикаторів оцінки якості роботи ЛПЗ
Ґрунтовний аналіз функціонування системи охорони здоров’я як на державному, так і на регіональному рівні можливий за умови активного впровадження комплексних медичних інформаційних систем. Так, В. Лисак продемонстрував модель ефективного медичного моніторингу при зосередженні в управлінні охорони здоров’я електронних баз даних, що відображають забезпеченість регіону лікарями, структуру населення, статистику онкологічних, флюорографічних, профілактичних оглядів, рівень щеплень тощо. Крім того, організація обласної/міської корпоративної інформаційної медичної мережі дає можливість запроваджувати електронні медичні карти пацієнтів та отримання ліків за електронним рецептом.
У базі електронної медичної карти можуть бути відображені такі дані:
- Паспортні
- Важливі відмітки (група крові, резус-фактор, рівень глюкози у крові, артеріальний тиск; непереносимість ліків; клінічні протипоказання; алергічні реакції; хвороби; дата флюорографії/онкообстеження тощо)
- Амбулаторні відвідування (дата; спеціалізація; ПІБ лікаря; місце обслуговування — вдома/в поліклініці; температура тіла; пульс; артеріальний тиск; код за Міжнародною класифікацією хвороб; найменування діагнозу)
- Медичні записи
- Призначені ліки (назва, виробник, кількість, доза, сигна)
- Результати аналізів
- Результати інструментальних досліджень
- Дані про вагітність, пологи; хвороби батьків тощо
Начальник управління охорони здоров’я та курортів Вінницької обласної державної адміністрації Лідія Діденко поділилася досвідом створення в області центрів первинної медико-санітарної допомоги (далі — Центр ПМСД). Так, розпорядженням голови Вінницької обласної державної адміністрації «Про заходи щодо реформування первинної медико-санітарної допомоги» передбачено, що рішення про створення Центру ПМСД та визначення його господарсько-правового статусу може бути прийняте відповідними органами місцевого самоврядування в межах чинного законодавства. Здебільшого в регіоні центри ПМСД зі статусом самостійної юридичної особи створюються на базі поліклінік (27). Або як структурні підрозділи центральних районних лікарень (Немирівський, Теплицький, Чечельницький, Шаргородський райони). Реорганізація дільничних лікарень в амбулаторії загальної практики/сімейної медицини (далі — ЗПСМ) з ліжками денного стаціонару дозволила вивільнити від 800 до 820 тис. грн. по кожній дільничній лікарні.
Таким чином, реорганізація стаціонарного сектору первинного рівня медичної допомоги надала такі переваги:
- Вивільнені приміщення можна використати під житло медичним працівникам, економія коштів порівняно з новим будівництвом становить близько 10–15 тис. дол.
- Розмежування закладів за рівнями надання медичної допомоги дає можливість стимулювати потоки хворих на первинну ланку, зменшити дублювання надання медичної допомоги на стаціонарних ліжках, внаслідок чого економія становить близько 25,0 тис. грн. на 1 ліжко на рік
- Лише за рахунок заощадження цих коштів фінансові видатки на 1 мешканця збільшилися, як на рівні фельдшерсько-акушерських пунктів, так і на рівні амбулаторій
- Досягнуто кумулювання коштів на первинну медичну допомогу в «одних руках», на противагу тому, що значна частина коштів на охорону здоров’я села до медичних закладів не доходила, а перерозподілялася головами сільських рад інколи не на користь медицини
На конференції розглянуто міжнародний досвід діяльності університетських клінік та лікарень, який може бути запозичений у ході реформування вітчизняної медичної галузі. Так, поєднання надання високоспеціалізованої медичної допомоги населенню, навчального процесу та проведення наукових досліджень на засадах доказової медицини у Віденській університетській лікарні дає щорічний прибуток близько 1 млрд євро.
Також викликав інтерес представлений на конференції досвід оптимізації третього рівня надання медичної допомоги шляхом створення Кримської республіканської установи «Клінічне територіальне медичне об’єднання «Університетська клініка».
Висвітлені на конференції досягнення, ризики і перспективи реорганізації медичної галузі у місті Києві, у Харківській, Дніпропетровській, Донецькій областях стали підґрунтям для напрацювання резолюції конференції. За домовленістю її остаточна редакція буде опрацьована і затверджена протягом найближчого тижня, про що ми повідомимо наших читачів додатково.
Юлія Єрмолова,
фото Сергія Бека
