Актуальність
У наш час спостерігається підвищена схильність лікарів використовувати у своїй повсякденній практиці поряд із традиційними лікарськими препаратами різні спеціальні харчові продукти (СХП) та гігієнічні засоби. Додайте до цього другого учасника процесу — пацієнта. І картина використання біологічно активних рослинних компонентів стане куди барвистішою!!! Обидва унікальні явища викликають неоднозначне ставлення як широкої громадськості, так і медиків. З одного боку здається, що нешкідливість використання з лікувальною метою засобів виключно рослинного походження зумовлена «природною чистотою»; з іншого — відсутність достовірної та повної інформації про хімічний склад компонентів, їх нешкідливість та лікувальна ефективність викликають багато запитань у фахівців. І якщо для останніх — проблема може бути вирішена наявністю суворих наукових доказів ефективності цього виду речовин, то для більшості населення цілком достатньо суб’єктивної оцінки друзів і приятелів, ну і, звичайно, лікуючого лікаря. При цьому особливою любов’ю населення користуються натуральні добавки рослинного походження як данина генетичній родовій пам’яті, що зберігає вікові традиції їх лікувального використання людиною, на противагу сучасній лікарській «хімії». Вони широко використовуються при лікуванні пацієнтів із артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом (Afolayan A.J., Wintola O.A., 2014), онкологічних захворювань, в акушерстві та неврології, лор-практиці та педіатрії.
Згідно з результатами Всеросійського опитування громадської думки, встановлено, що СХП приймає кожен четвертий росіянин. У США більше ніж для 50% населення вони становлять важливе джерело оздоровчого «лікувального» харчування. Склад цих добавок зазвичай включає полівітаміни та мінерали, комплекс вітамінів B, C, E і каротиноїди, кальцій із вітаміном D, омега-3-жирні кислоти, флавоноїди, лецитин, насіння люцерни, коензим Q10 із ресвератролом, глюкозамін і рослинні імуностимулятори (Block G. et al., 2007). Отримані докази того, що СХП можуть посилювати дію певних лікарських засобів, що змушує багато в чому переглянути наше ставлення до цієї групи речовин. Ця їх незаперечна перевага успішно використовується при включенні до лікувальних схем з метою створення ефективніших і безпечніших протоколів лікування пацієнтів з онкопатологією, хвороб серця і легень і безлічі інших хронічних захворювань (Massey P.B., 2002).
Серед представлених СХП та гігієнічних засобів , які знайшли клінічне використання на фармацевтичному ринку України, добре відомі продукти компанії «Про-Фарма». Лінійка продуктів досить широка — від косметології та лікувального харчування до засобів, що мають імуностимулюючу і протизапальну дію.
Нижче представлений досвід використання деяких із цих засобів у клінічній практиці лікарями різних спеціальностей для лікування пацієнтів із захворюваннями носоглотки, опорно-рухового апарату і неврологічних порушень. Для оцінки ефекту використання СХП застосовували анкетне опитування, проведене лікарями з метою обʼєктивізації клінічної симптоматики у хворих під час лікування. Анкетування мало на меті отримання відповіді хворого на різні запитання щодо зміни характеру больових відчуттів, загального стану, тривалості лікування, підвищення якості лікування тощо. Анкетний скринінг дозволив без значних витрат об’єктивно оцінити ефективність додавання СХП та гігієнічних засобів до базових препаратів та оцінити їх вплив на ефективність лікування. Після відповідної обробки отриманих даних лікарі представили свої клінічні спостереження, наведені нижче.
Клінічні спостереження
Акванекс (0,9% розчин морської солі) — назальний спрей, призначений для гігієнічного та лікувального промивання носових ходів і видалення хвороботворних вірусів і бактерій, патологічного запального слизу і гнійного нальоту, загального бруду і пилку рослин, що містять алергени. Такі процедури покращують захисні функції слизової оболонки носа і гайморових пазух, полегшують виведення слизу при алергічному запаленні, поліпшують дихання, знижують ризик локальних ускладнень після операцій. Детальна інструкція для гігієнічного засобу міститься за посиланням: pro-pharma.ua/uploads/attachment/Aquanex/Aquanex.pdf.
Спостереження № 1.
Отоларинголог, Міська поліклініка, м. Харків
На прийом звернулася мама з донькою віком 6 років. Дівчинка скаржилася на рясні виділення з носових ходів упродовж 10 днів, головний біль при зміні положення. Особливо при нахиленні голови вниз, зниження відчуття запахів, утруднене носове дихання. Зі слів матері, дівчинка нервує, погано спить. Має збільшені аденоїди 1-го ступеня. Діагноз після обстеження: гострий етмоїдальний синусит. Дитині рекомендовано спрей Акванекс у комбінації з інтраназальним кортикостероїдним (ІКС)-препаратом спреєм мометазону фуроату. ІКС при цьому використовували після очищення носових ходів засобом Акванекс-спрей.
Режим лікування: ІКС — розпилювати по 2 дози у кожний носовий хід один раз на добу впродовж 10 днів.
Акванекс — 2 дози у кожний носовий хід 3 рази на добу впродовж 14 днів.
Дані початкового стану пацієнта та його динаміки після використання Акванекс відзначалися мамою пацієнтки у спеціальній анкеті із запитаннями про інтенсивність і частоту ринореї, наявності кірочок на слизовій оболонці носа, сухості, чхання, кашлю, зниження нюху, утруднення носового дихання. Частота та інтенсивність кожного симптому оцінювалася від 0 до 3 балів залежно від ступеня його вираженості. Початковий стан дитини мамою був оцінений у 34 бали. Після 14 днів використання Акванексу було повторно заповнено опитувальник. Оцінка загального стану на кінець лікування становила 5 балів. Порівняно зі станом до призначення лікування на завершення стан покращився на 85% і свідчив про значне поліпшення самопочуття дитини. Одночасно це доводило користь від додаткового використання іригаційної терапії із застосуванням Акванекс-спрею перед використанням ІКС. Як позитивне зазначили відсутню необхідність призначення антибіотикотерапії та швидке відновлення фізичних кондицій дитини.
Спостереження № 2.
Терапевт дільничний. Центр первинної медико-санітарної допомоги, м. Калуш, Івано-Франківська область
Пацієнтка віком 32 років. Діагноз гострий назофарингіт. Хвора скаржилася на закладеність носа впродовж 6 діб, утруднення носового дихання, безперервний головний біль, сухість слизової оболонки носа після частого застосування судинозвужувального препарату, чхання, виділення з носа та зниження нюху. Хворій було рекомендовано застосування спрею Акванекс упродовж дня та перед використанням ІКС-препарату спрею мометазону фуроату впродовж 14 днів по 2 дози у кожний носовий хід 3 рази на добу. При анкетуванні початковий стан тяжкості хворої за бальною шкалою (кожен із симптомів оцінювали у 0–3 бали) було оцінено у 37 балів. На завершення лікування стан хворої становив 0 балів. Усі наявні на початку лікування симптоми були усунуті. А стан пацієнтки покращився на 100%. Суб’єктивно хвора була задоволена ефектом від лікування.
Спостереження № 3.
Терапевт дільничний. Амбулаторія загальної практики — сімейної медицини № 1. Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2, м. Київ
Пацієнтка віком 29 років. Діагноз гострий риносинусит. При огляді виявляла скарги на утруднення носового дихання, сухість слизової оболонки носа, наявність кірок на слизовій оболонці носа, чхання, кашель, зниження нюху, виділення з носа та поодинокі носові кровотечі. Пацієнтці було рекомендовано використання Акванекс-спрею впродовж 14 днів по 2 дози у кожний носовий хід 3 рази на добу. Початковий стан хворої було оцінено у 24 бали. Після розпочатого лікування із використанням Акванекс-спрею пацієнтка відзначила суттєве покращення самопочуття на 6-ту добу лікування: зменшилася ринорея, пропали кірки в носі та поліпшився нюх. Зникли також кровотечі з носа. На 14-ту добу відзначила, що виділення з носа, утруднене носове дихання, шкірки на слизовій оболонці та носові кровотечі повністю зникли. А такі явища, як кашель та чхання, стали епізодичними. Значно покращився нюх. Загалом своє самопочуття хвора оцінила на 6 балів або покращення на 75% від початкового стану.
Спостереження № 4.
Отоларинголог. Центральна міська поліклініка м. Дрогобич, Львівська область
На прийом звернулася мама із хлопчиком віком 7 років, який скаржився на закладеність та виділення з носа впродовж 7 діб, на значне порушення дихання носом, чхання, сльозотечу та помірний головний біль. Після детального огляду хворого встановлено діагноз: гострий назофарингіт; алергічний риніт, неуточнений; гіпертрофія аденоїдів I–II ст. Ступінь розладів і тяжкість стану хворого за результатами опитування становили 30 балів. Лікування передбачало використання спрею Акванекс упродовж дня та перед використанням препарату назального спрею мометазону фуроату протягом 14 днів по 2 дози в кожний носовий хід 3–4 рази на добу. На прохання лікаря хворий у щоденнику фіксував зміну самопочуття впродовж терміну лікування. Фіксувалися такі ознаки: відчуття печіння, інтенсивність і частота ринореї, сухість слизової оболонки носових ходів, головний біль, кашель, зниження нюху, утруднення носового дихання. Частота та інтенсивність кожної скарги оцінювалася від 0 до 3 балів. Через 14 днів використання засобу Акванекс мама хлопчика відзначила, що його самопочуття значно поліпшилося. Практично всі ознаки захворювання, які були на початку, наприкінці лікування зникли. Загальний стан дитини оцінений мамою впродовж 14 днів використання засобу Акванекс становив 2 бали. Це відповідало покращенню самопочуття хворого на 93% порівняно із початковим станом.
Список використаної літератури
- Afolayan A.J., Wintola O.A. (2014) Dietary Supplements in the Management of Hypertension and Diabetes — A Review. Afr. J. Tradit. Complement Altern. Med.,11(3): 248–258. doi: 10.4314/ajtcam.v11i3.35. eCollection 2014.
- Block G., Jensen C.D., Norkus E.P. et al. (2007) Usage patterns, health, and nutritional status of long-term multiple dietary supplement users: a cross-sectional study. Nutrit. J., 6:30. doi:10.1186/1475-2891-6-30.
- Massey P.B. (2002) Dietary Supplements. Med. Clin. North. Am., 86(1): 127–147. doi: 10.1016/s0025-7125(03)00076-2.
- https://pro-pharma.ua/uploads/attachment/Aquanex/Aquanex.pdf
Олександр Осадчий
