15–16 вересня у Києві на базі ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України» (далі — Інститут) відбулася науково-практична конференція на тему «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (сьомі марзєєвські читання), присвячена 80-річчю заснування Інституту.
Поздоровити колектив Інституту з ювілеєм прийшли Раїса Богатирьова, Секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України, Анатолій Пономаренко, голова Державної санітарно-епідеміологічної служби України, представники НАН та НАМН України.
Раїса Богатирьова, звернувшись до учасників конференції з вітальним словом, зазначила, що наукові напрацювання Інституту мають велике значення для формування політики національної безпеки нашої держави. Адже в основі стратегій національної безпеки усіх країн лежить життя та здоров’я людини. В умовах глобалізованого світу події, що відбуваються у будь-якій його точці, вливають на всі країни не залежно від їх географічного положення та рівня соціально-економічного розвитку. Так, події, які відбулися в Японії на АЕС «Фукусіма-1», напряму впливають на ситуацію в нашій країні і політичні тиски, які зараз здійснюються по відношенню до України та країн ЄС. Нині наша країна має довести всьому світу, що її атомні реактори є безпечними, адже наша держава не може відмовитись від ядерної енергетики, яка дає 49% усієї електроенергії, котра виробляється в країні. Тому РНБО, НАН та НАМН України необхідно провести спільну конференцію, результатом якої повинні стати конкретні напрацювання щодо створення умов для безпечної роботи ядерних реакторів, забезпечення нормального стану здоров’я та радіаційного захисту працівників АЕС.
Ще одне питання охорони здоров’я, яке має негативні зовнішньополітичні наслідки — це імунопрофілактика. В наслідок недостатнього постачання вакцин та негативного ставлення суспільства до імунізації значно погіршився стан колективного імунітету населення України. А країна з низькими показниками колективного імунітету до керованих інфекцій автоматично стає загрозою для інших держав. Тому, хоча дипломатичні стосунки з Україною і не перериваються, наші громадяни є небажаними гостями у більшості розвинених країн Європи.
Андрій Сердюк, президент НАМН України, зауважив, що сьогодні здоров’я стає головною цінністю і кожної людини, і держави зокрема. Фізично та психічно здорове населення, що відтворюється у поколіннях — це запорука існування та процвітання країни. В той же час за роки незалежності в Україні відзначається спад приросту населення — зростає смертність та знижується народжуваність. Ситуація в країні катастрофічна. Значну тривогу викликає підвищена смертність серед чоловіків працездатного віку, смертність від туберкульозу, рівень якої в 5 разів вищий, ніж у Європі, та ціла низка інших чинників. У структурі смертності населення перше місце займають хвороби системи кровообігу (65,17%), друге — новоутворення (12,54%), третє — зовнішні причини (6,92%). Негативні зміни стану громадського здоров’я отримали генетичне підґрунтя, що є прямою загрозою національній безпеці.
Саме у вересні 2011 р. Генеральна Асамблея ООН провела засідання на рівні глав держав і урядів з питань профілактики і боротьби з неінфекційними захворюваннями та ядерної безпеки, у якому взяв участь і Президент України Віктор Янукович. Основними факторами ризику виникнення неінфекційних захворювань, визначеними ВООЗ, є: підвищений артеріальний тиск (12,8%), тютюнопаління (12,3%), зловживання алкоголем (10,1%), підвищений вміст холестерину в крові (8,7%), надмірна маса тіла (7,8%), недостатнє споживання овочів і фруктів (4,4%), гіподинамія (3,5%).
У результаті моніторингу стану здоров’я школярів в Україні встановлено, що кількість здорових дітей до моменту закінчення загальноосвітньої школи зменшується у 5,4 рази, а кількість дітей, які мають хронічні захворювання, збільшується в 4,4 рази. Так, на момент початку навчання у школі до першої групи здоров’я відносилися 51,9% школярів, а у випускному класі — 9,7%, до другої — 34,9 і 32,1% відповідно, до третьої — 13,2 і 58,2%. За роки навчання в школі у 80% дітей знижується гострота зору, у 50% — збільшуються порушення постави, захворюваність органів травлення зростає на 40%, нервової системи — на 70%, серцево-судинної системи — на 26%. Для виправлення цієї катастрофічної ситуації необхідно терміново об’єднати зусилля НАН, НАМН та НАПН України.
Серед позитивних змін, які відбулися в охороні здоров’я, А. Сердюк зазначив започаткований Президентом України Віктором Януковичем національний проект «Нове життя — нова якість охорони материнства і дитинства», завдяки якому до 2013 р. у кожній області України має бути відкрито сучасний перинатальний центр, а також розпочате реформування галузі. Головна мета реформування — створити систему охорони здоров’я, яка дозволить надати медичну допомогу кожному мешканцю в потрібний час та в потрібному місці, в необхідному обсязі й з мінімальними витратами. Було зазначено, що у проекті Державного бюджету на 2012 р. закладено суттєве збільшення фінансування інститутів НАМН України. Також найближчим часом буде підписано спільний наказ МОЗ та НАМН України щодо виділення кожній області квот на отримання високоспеціалізованої медичної допомоги третього та четвертого рівнів на базі інститутів НАМН України.
Основні принципи реформування:
- переорієнтація на профілактику, первинну медико-санітарну допомогу, формування здорового способу життя;
- зміна механізмів фінансування (кошти мають йти за пацієнтом), управління якістю медичних послуг;
- структурна перебудова з формуванням відповідної мережі медичних закладів, реформування функції медичної допомоги за рівнями;
- базова підготовка нового покоління управлінців і економістів для галузі;
- розробка необхідної нормативно-правової бази;
- науковий супровід реформування охорони здоров’я.
Шляхи реалізації реформи — це організація первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини, перехід на надання медичних послуг, інтеграція і координація зусиль медичних установ, організація системи керованої медичної допомоги, побудова управлінської вертикалі, міжгалузева інтеграція та координація робіт, створення єдиного медичного простору, науковий супровід.
Зупинившись на питаннях екологічної та біологічної безпеки держави, А. Сердюк зазначив, що сучасний світ потерпає від нестачі чистого повітря та питної води, змін клімату, загроз біологічного характеру. У зв’язку із ситуацією, яка нині склалася в світі, переосмислення потребує відношення до проблем ядерної безпеки.
В Україні атмосферне повітря 24,3% міст має високий рівень забруднення, 7,6% міст — дуже високий рівень. Повітря житлових приміщень містить забруднюючі чинники, часто з мутагенними властивостями, часто у концентраціях, що значно перевищують вміст забруднювача в атмосферному повітрі.
Постійно мутуючі, резистентні віруси й бактерії нині нерідко ставлять людство в скрутне становище. У світі й в Україні зокрема відзначається невпинне поширення ВІЛ-інфекції, туберкульозу, нових форм вірусу грипу, стурбованість викликають численні випадки смерті людей в Європі від інфекції, викликаної E. coli. Щорічно кордони України перетинають 6 млн заробітчан, 7 млн туристів, 8 млн пасажирів, понад 90 тис. моряків, невизначена кількість нелегалів, часто з країн, небезпечних щодо карантинних інфекцій (чума, холера), лихоманки Ебола, Ласса, рота- та норовірусних інфекцій. В 2009 р. в Україні було зафіксовано 46 випадків тропічної малярії, 2 людини померли, у 2010 р. — 19 випадків, 1 людина померла. Все це дає чітко зрозуміти нагальну необхідність розробки державної програми боротьби з інфекційними захворюваннями, особливу роль у якій має зайняти науково-епідеміологічний аналіз захворюваності. Назріла також необхідність оптимізації наявних програм імунізації. Можливий шлях для цього — створення національної технічної групи експертів з питань імунізації, до завдань якої входитиме інформаційно-аналітична підтримка керівництва галузі у прийнятті науково-обґрунтованих рішень, а також протистояння тиску лобістських груп.
Дороговказом у реалізації окреслених заходів мають стати цілі саміту тисячоліття ООН, що стосуються безпосередньо охорони здоров’я:
- зменшення розповсюдження ВІЛ/СНІДу;
- зниження на ⅔ смертності серед немовлят;
- зниження на ¾ рівня материнської смертності;
- забезпечення загального доступу до репродуктивної медицини;
- зменшення на 0,5% кількості людей, які не мають доступу до чистої питної води.
Успіхи медицини засвідчили високозатратність лікування та сприяли повороту світової медичної громадськості і суспільства у бік профілактики захворювань людини. Нині у світі перевага надається первинній, а не вторинній профілактиці. Втручання, спрямовані на всю популяцію, більш ефективні, ніж щодо груп високого ризику, а контроль за непрямими впливами нерідко дає кращі результати для здоров’я, ніж усунення прямих ризиків.
Сьогодні наукові дослідження інститутів НАМН України, які проводяться в тісній співпраці з інститутами НАН України, зосереджені на розробці найбільш актуальних проблем теоретичної, клінічної і профілактичної медицини, фундаментальних механізмах життєдіяльності організму та подовження тривалості життя, розробці принципово нових методів діагностики, лікування та профілактики найпоширеніших хвороб людини, механізмах несприятливої дії на організм факторів навколишнього середовища, в тому числі — радіації та умов праці. Серед основних напрямків діяльності:
- розвиток фундаментальної науки у відповідь на виклики охорони здоров’я;
- інноваційні наукові технології в кардіології;
- фундаментальні дослідження в кардіохірургії;
- проблеми судинно-церебральної патології і шляхи їх вирішення;
- стан онкологічної допомоги;
- роль медичної науки в протидії інфекційним хворобам;
- профілактичне спрямування медицини як стратегія реформ охорони здоров’я;
- нагальні проблеми охорони здоров’я матері й дитини.
Далі президент НАМН України звернув увагу на необхідність впровадження наукового продукту, який містить інноваційну складову, та на розвиток нанотехнологій. Серед інноваційних проектів академії — спосіб неінвазивної діагностики хронічного гастродуоденіту та виразкової хвороби у підлітків з використанням нових газочутливих сенсорів; створення біонаносистем та їх застосування в нанотерапії пухлин; використання методу ендоваскулярного введення хіміопрепаратів для лікування злоякісних пухлин мозку; створення нових комплексних колоїдних кровозамінників; розробка методів вірусної деконтамінації плазми донорської крові на основі вітчизняних магніточутливих нанокомпозитів; розробка та застосування генних технологій для генетично модифікованих клітин й організмів; формування здорового способу життя, розбудова і оптимізація роботи Державної санітарно-епідеміологічної служби, відновлення інституції медичної реабілітації.
У наступних публікаціях за матеріалами конференції ми познайомимо наших читачів із науковими доробками Інституту та новими шляхами вирішення питань популяційного здоров’я.
