Д. Больц провів численні дослідження противірусної ефективності енісаміуму йодиду для контролю грипозної інфекції. Так, у дослідженнях in vitro з використанням інфікованих вірусом грипу нормальних бронхоепітеліальних клітин людини (normal human bronchial epithelial (NHBE) cells) виявлено зниження вірусних титрів на 3 log (у 1000 разів) внаслідок інкубації з енісаміумом йодидом протягом 24 год. Енісаміум йодид пригнічував реплікацію різних штамів вірусу грипу типу А (H1N1, H3N2, включаючи високопатогенні штами H5N1 та H7N9) і В, а також резистентні до озельтамівіру, занамівіру та римантадину мутантні штами вірусу грипу. Встановлено інгібуючу дію енісаміуму йодиду проти респіраторно-синцитіального вірусу і коронавірусу, які здатні викликати серйозні захворювання респіраторної системи у людини. Методом полімеразної ланцюгової реакції виявлено пригнічення експресії М-гена вірусу грипу майже на два порядки. При цьому відзначено істотне пригнічення експресії гемаглютиніну вірусу грипу. Це дозволило припустити, що в основі противірусного ефекту енісаміуму йодиду — його здатність гальмувати реплікацію і транскрипцію вірусної РНК, тобто інгібувати фермент вірусної РНК-полімерази.
У 2019 р. А. те Велтуїсом відкрито прямий інгібуючий ефект енісаміуму йодиду на вірусну РНК-полімеразу, який здійснюється його активним метаболітом VR17-04. Р. де Вілде відзначив, що у минулому році науковою групою під керівництвом Бернадетт Ковач (Bernadette Kovach) ідентифіковано активний транспортер ОСТ1 для закачування енісаміуму йодиду у нормальні бронхоепітеліальні клітини, що вистилають дихальний тракт людини і є воротами для грипозної інфекції. Раніше М. Муззіо продемонстрував, що трахея щура є мішенню дії енісаміуму йодиду, що акумулює найвищі концентрації сполуки протягом 24 год після перорального введення препарату. Щоправда тоді ця знахідка поясненню не піддавалася. Наразі зрозуміло, що після абсорбції з травної системи енісаміум йодид переноситься до респіраторного тракту, активно проникає через плазматичну мембрану бронхоепітеліальних клітин і у вигляді метаболіту VR17-04 пригнічує вірусну РНК-полімеразу. Його дія є прямою і не потребує посередників.
А. Гарсія-Састре займається розробленням універсальної протигрипозної вакцини, а також пошуком низькомолекулярних сполук із противірусною дією з використанням підходів HTC (High Throughput Screening). На його думку, клініцисти, на жаль, мають доступ лише до обмеженого інструментарію боротьби з грипом та іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ). Існуючі вакцини недостатньо ефективні. Енісаміум йодид — багатообіцяючий противірусний засіб, який продемонстрував свою ефективність in vitro, що підтверджено зокрема дослідженнями, проведеними у Медичній школі імені Айкана у Маунт-Сінай.
О. Голубовська зазначила, що при веденні хворих на грип/ГРВІ лікарі часто стикаються з відсутністю препаратів універсальної дії та доступних способів специфічної профілактики, субоптимальною ефективністю протигрипозної вакцинації, проблемою вірусної резистентності до деяких лікарських засобів, обмеженим доступом до інгібіторів вірусної нейрамінідази. Тому слід розглянути застосування ефективного і доступного за ціною противірусного препарату Амізон®. Доповідач наголосила, що I та II фазу клінічних досліджень препарату Амізон® проводили в Австрії, Німеччині, Канаді, а III — в Інституті грипу (Санкт-Петербург, Росія). Державний експертний центр не зареєстрував жодного випадку відсутності ефективності енісаміуму йодиду протягом 2011–2019 рр. За цей час зафіксовано лише 354 випадки побічних явищ, пов’язаних, імовірно, із застосуванням енісаміуму йодиду. Тобто частота небажаних ефектів при прийомі препарату Амізон® становить 0,01%, що, відповідно до критеріїв Всесвітньої організації охорони здоров’я, трактується як рідкісне виникнення побічних реакцій.
А. Мироненко ознайомила учасників із результатами досліджень енісаміуму йодиду в Україні, ситуацією з грипом та прогнозом на зимовий сезон 2019–2020 рр. Проведено дослідження щодо визначення противірусних властивостей енісаміуму йодиду в експерименті на культурі клітин А549 що до вірусу грипу А (H1N1)pdm 2009. У роботі використали вірус грипу А (H1N1)pdm 2009, а саме штам А/Київ/534/2018. Встановлено виражену дозозалежну противірусну дію енісаміуму йодиду стосовно вірусу грипу, зокрема його М-білка. Вищі концентрації препарату приводили до повного пригнічення реплікації вірусу. Одержані дані щодо противірусної дії енісаміуму йодиду щодо вірусу грипу in vivo на культурі клітин А549 повністю зіставні з результатами попередньо проведених робіт у закордонних лабораторіях.
