Як належить лікареві реєструвати причину смерті

20 грудня 2019
3294
Резюме

Щороку в Україні помирають майже 600 тис. громадян. За оцінками Державної служби статистики України (Держстату), чисельність населення України на початок 2018 р. становила 42 386 403 осіб. При цьому протягом 2018 р. зареєстровано 335 874 народжень та 587 665 смертей. Окрім, власне, причин смерті, фіксують також вік, стать, місце проживання померлої особи. Сукупно ці дані дають можливість зрозуміти статево-вікові характеристики померлих, а також регіональні та географічні особливості тієї чи іншої причини смерті. Для кодування причин смерті із 2005 р. використовується Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду (МКХ-10, ICD10). Це загальноприйнята класифікація хвороб, єдиний стандарт, яким послуговуються лікарі в усьому світі. Втім побіжний аналіз звітної інформації в Україні викликає певні занепокоєння щодо точності первинних даних, на основі яких генерується статистика причин смерті.

Роль і місце статистичних даних щодо смертності населення

Як вже повідомляло наше видання, нещодавно представлено інструмент інтерактивної візуалізації даних щодо причин смерті в Україні — спільного проекту Держстату та Українського центру суспільних даних. Уперше в одному наочному інструменті докладно наведено дані щодо причин смерті в Україні з деталізацією до рівня районів і міст обласного значення та розподілом за віком, статтю померлих і типом населеного пункту. Андрій Горбаль, виконавчий директор Українського центру суспільних даних, зауважив, що за відсутності свіжого перепису населення (останній проводили 20 років тому; згідно з рекомендаціями ООН перепис населення має проводитися кожні 10 років) статистика смертності й народжуваності — це найточніша інформація про кількісний склад населення. Саме ці дані є дуже важливими, оскільки так чи інакше 99,9% усіх смертей в Україні належним чином фіксуються і потрапляють у систему державної статистики. Смертність населення — один з базових статистичних показників демографії, який є важливою характеристикою загального стану здоров’я та рівня життя населення країни, регіону, міста тощо. Власне дані щодо причин смерті є надзвичайно важливими для аналізу та розроблення державної політики у сфері охорони здоров’я. Так, ці дані є основою для оцінки потреби у паліативній допомозі. Адекватний розрахунок потреби має практичний вплив на ресурси, фінанси, кадри для забезпечення паліативної допомоги, а також на розмір квот на закупівлю контрольованих речовин (зокрема на виробництво опіоїдних анальгетиків). У контексті процесу децентралізації в Україні детальна інформація про причини смерті, вік і стать померлих може бути корисною не тільки для посадових осіб на державному рівні, але й для органів місцевого самоврядування. Перспективним напрямком співпраці з соціологами, демографами та представниками системи охорони здоров’я є виявлення резервів зниження передчасної смертності та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для підвищення тривалості життя. Зазначимо, що кожен регіон України має свої відмінності у соціальних детермінантах здоров’я, які пов’язані зі смертністю населення.

Представлення інструменту інтерактивної візуалізації причин смерті

Для використання інструменту інтерактивної візуалізації причин смерті «Причини смерті в Україні-2018» достатньо браузера та активного підключення до мережі Internet. Власне, інструмент складається з 6 окремих блоків:

1. Класи і причини смерті (254 причини смерті, об’єднані у 20 класів). Натиснувши на назву певного класу, можна побачити перелік конкретних причин смерті із відповідними значеннями.

2. Карта, яка одночасно демонструє розподіл померлих у відносних (смертність на 100 тис. населення) або абсолютних значеннях. Функція навігації дозволяє, натиснувши на певний регіон, перейти на його рівень, і значення для кожної причини смерті відповідним чином перерахуються.

3. Шлях або фільтр. Відповідно до вибраного регіону (області, району, міста обласного значення) або класу чи причини смерті відображаються карта і таблиця зі значеннями щодо померлих від різних причин.

4. Відповідно до вибраних територій та причин смерті нижче під картою генерується таблиця з розподілами за статтю (чоловіки/жінки), віком (діти/дорослі) та типом населеного пункту (місто/cело), з розбивкою за підпорядкованими адміністративними одиницями (районами, містами обласного значення). Для зручності у таблиці також представлена кількість населення цих адмін­одиниць та загальна кількість померлих у межах вибраної причини смерті.

5. Статево-вікова діаграма для кожного «фільтра» (територія, причина смерті), яка демонструє, скільки чоловіків і жінок певної вікової категорії (5-річні проміжки) померли від вибраної причини на певній території.

6. Окремо для самостійного дослідження і використання інформації створено користувацькі датасети у форматі відкритих даних.

Недоліки в системі реєстрації причин смерті

Джерелом інформації про причини смерті є лікарське свідоцтво про смерть, фельдшерська довідка про смерть і лікарське свідоцтво про перинатальну смерть. Ці дані — єдине джерело інформації про смертність населення, яку Держстат фіксує, обробляє і ретельно зберігає. Звичайно, інформативнішою виглядає статистика у відносних значеннях, оскільки абсолютні значення показують, умовно кажучи, густину населення (найбільші міста і регіони з найбільшим населенням і відповідно більшою кількістю померлих). Якщо ж розглядати структуру причин смертності за допомогою інструменту інтерактивної візуалізації детальніше, із застосуванням фільтрів, то виявиться, що причини смерті в тому вигляді, як вони обліковуються і потрапляють у статистику, не можуть бути достовірними. Так, найбільш поверхневий аналіз виявляє, що 67% усіх причин смерті належать до класу «Хвороби системи кровообігу», що їх умовно називають «серцево-судинні захворювання». При цьому 35% усіх смертей були нібито спричинені одним захворюванням: «Атеросклеротичною хворобою серця». Смертність від атеросклеротичної хвороби серця суттєво вища на Вінниччині, причому межа цього явища проходить чітко по адміністративному кордону області. Подібні регіональні аномалії, що збігаються з адміністративними межами областей України, чомусь характерні і для інших причин смерті. А. Горбаль підкреслює, що в жодному разі не можна називати переважною причиною смерті в Україні атеросклеротичну хворобу серця, оскільки це лише та причина смерті, яку засвідчують лікарі (35% загальної кількості смертей). Для порівняння: в Англії та Уельсі у 2018 р. зафіксовано 132 233 померлих від причин, що належать до класу «Хвороби системи кровообігу», або ж 24% усіх смертей. На першому місці серед причин смерті у Великій Британії — деменція і хвороба Альцгеймера (в Україні ці діагнози взагалі майже не обліковуються як причина смерті), а структура смертності більш плавна, без стрімких переходів.

Очевидно, що практика у сфері охорони здоров’я, яка генерує дані для Держстату в певному регіоні, неоднакова по Україні. Але причиною цього можуть бути не лише методологічні відмінності, а й халатність і недбалість, які у масштабах країни, на жаль, призводять до фальсифікації. «Говорячи про 35% померлих від атеросклеротичної хвороби серця, насправді ми не знаємо справжньої причини смерті цих людей. Якщо новоутворення і зовнішні причини смерті фіксуються краще, то саме визначення «атеросклеротична хвороба серця» — це велика проблема, оскільки цілий ряд захворювань і станів можуть бути віднесені до цієї категорії. Наприклад, при хворобі Альцгеймера і деменції причиною смерті можуть бути зазначені серцева недостатність, атеросклеротична хвороба серця і церебральний атеросклероз, а насправді ж безпосередньою причиною смерті цього пацієнта була пневмонія. Достовірні дані СН — це надзвичайно важливий показник. З одного боку, деякі лікарі не усвідомлюють важливості цього питання і в цілому ставляться до нього халатно, а з іншого боку, не існує ніякого механізму відповідальності за таку фальсифікацію. Власне, завдяки інструменту візуалізації причин смерті можна помітити факти фальсифікації. Тому бажано, щоб запропонований інструмент почали використовувати і лікарі, і управлінці у сфері охорони здоров’я, і органи місцевого самоврядування конкретного району чи міст обласного значення. Це допоможе розібратися в поточних відмінностях і дасть можливість отримати точнішу інформацію в подальшому», — зазначив А. Горбаль.

Як виправити ситуацію?

Виправити ситуацію було б легше за наявності й доступності для аналізу не лише однієї причини смерті, а й інших зазначених у свідоцтві причин і суттєвих станів або захворювань, які могли би пролити світло, допомогли б скоригувати виявлені неточності чи аномалії. Підвищити надійність, точність і повноту даних про причини смерті можна за допомогою:

Підвищення кваліфікації та відповідальності лікарів щодо максимальної точності заповнення лікарського свідоцтва про смерть (а також фельдшерських довідок про смерть, лікарських свідоцтв про перинатальну смерть).

Припинення практики «регіональних методів» фіксації причин смерті (адміністративного тиску, коли в окремих регіонах штучно зменшують або збільшують фіксацію певних причин смерті); запровадити єдину практику фіксації причин смерті (тобто дотримання наявних інструкцій).

Запровадження багатовимірного електронного реєстру померлих, що містив би всі можливі максимально деталізовані дані із лікарського свідоцтва про смерть, які можна було б гнучко агрегувати і досліджувати, не обмежуючись ригідними статистичними формами. Яким саме буде цей реєстр — окремим, чи у складі загальної системи електронних медичних записів, питання відкрите, але він має бути доступний для різних уповноважених на те органів (наприклад Держстату, Пенсійному фонду, Національній службі здоров’я, Державній податковій службі, Міністерству юстиції, Національному канцер-реєстру тощо).

Олександр Гузій,
фото Сергія Бека