Смертність населення (СН) — один із базових статистичних показників демографії, який є важливою характеристикою загального стану здоров’я та рівня життя населення країни, регіону, міста тощо. Як один із найважливіших факторів СН незмінно використовується з середини XX ст. при класифікації країн за рівнем життя. Власне дані щодо причин смерті є надзвичайно важливими для аналізу та розроблення державної політики у сфері охорони здоров’я. Так, ці дані є основою для оцінки потреби у паліативній допомозі. Раніше проблема визначення потреби в паліативній допомозі вже обговорювалась у нашому виданні. Зокрема, повідомлялося, що на сьогодні в Україні неможливо з достатньою високою надійністю визначити, скільки осіб страждають внаслідок відсутності якісної паліативної допомоги, скільки живуть із хронічним больовим синдромом, а скільки людей мають постійний доступ до ефективного знеболення. Тобто відсутня надійна система збору та узагальнення даних як щодо надання паліативної допомоги, так і щодо потреби в ній. Тому першим етапом вирішення цього питання має бути аналіз документів — нормативно-правових, наявних форм статистичної звітності, кращої міжнародної практики щодо збору та управління даними.
Статистичні показники летальності не впливають на загальні показники закладу охорони здоров’я. Питання збору даних щодо паліативної допомоги у Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» окремо не окреслено (окрім загальної декларації, що організація державою збору і обробки медичної статистики належить до гарантій права на охорону здоров’я). Порядок надання паліативної допомоги також детально не визначає ані індикаторів, за якими мають збиратися дані щодо паліативної допомоги, ані порядку збору і подальшої обробки даних. Напевно, єдиним комплексним інструментом, що дозволяє порівняти стан надання паліативної допомоги в різних країнах світу, є індекс якості смерті, розроблений і впроваджений міжнародною експертною групою The 2015 Quality of Death Index, The Economist Intelligence Unit, 2015. У рейтингу якості смерті Україна стоїть на 69-му місці у світі серед 80 країн. Загалом існує тенденція щодо підвищення індексу якості смерті для країн із порівняно високим рівнем доходів, але менш заможні держави також можуть швидко покращити стандарти паліативної допомоги, про що свідчать досягнення таких країн, як Панама, Монголія, Уганда.
Дотепер в українській медичній статистиці не було системного підходу, який надавав би детальним, сфокусованим та структурованим способом інформацію щодо смертності, захворюваності, поширеності термінальних стадій онкологічних та інших захворювань, що потребують паліативної допомоги, розподілу за регіонами, часовими проміжками тощо. Розроблення і запровадження надійної та максимально детальної статистичної звітності — як щодо потреби у паліативній допомозі, так і щодо рівня та якості її надання — неможливі без аналізу й узагальнення підходів та методології, що використовуються в розвинених країнах (зокрема тих, що перебувають на високих місцях у «рейтингу якості смерті»). Для планування ресурсів системи охорони здоров’я та ефективного їх використання важливо мати точні та надійні дані щодо потреби в паліативній допомозі. Адекватний розрахунок потреби має практичний вплив на ресурси, фінанси, кадри для забезпечення паліативної допомоги, а також на розмір квот на закупівлю контрольованих речовин (зокрема на виробництво опіоїдних анальгетиків).
У контексті процесу децентралізації в Україні детальна інформація про причини смерті, вік і стать померлих може бути корисною не тільки для посадових осіб на державному рівні, але й для органів місцевого самоврядування. Перспективним напрямком співпраці з соціологами, дослідниками демографії та представниками системи охорони здоров’я є виявлення резервів зниження передчасної смертності та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для підвищення тривалості життя. Потрібно зауважити, що кожен з регіонів України має свої відмінності у соціальних детермінантах здоров’я, пов’язані з СН.
Втім побіжний аналіз звітної інформації викликає певні занепокоєння щодо точності первинних даних, на основі яких генерується статистика стосовно причин смерті. Актуальним завданням є запровадження комплексних електронних рішень для забезпечення максимальної повноти і точності таких даних та їх інтероперабельності різними державними органами.
Порядок денний заходу включив такі теми:
- Важливість співпраці Держстату та експертного середовища.
- Представлення інтерактивного інструменту візуалізації причин смерті.
- Недоліки в системі реєстрації причин смерті.
- Обговорення перспектив більш точної фіксації причин смерті та запровадження комплексних електронних рішень у цій сфері.
Доповідачі:
- Ігор Вернер, голова Держстату України.
- Андрій Горбаль, виконавчий директор Українського центру суспільних даних.
До обговорення зазначених тем було запрошено представників центральних органів виконавчої влади (Міністерства охорони здоров’я України, Національної служби здоров’я України, Міністерства юстиції України, Міністерства цифрової трансформації України), громадських організацій, засобів масової інформації.
Детально про захід, інструмент візуалізації причин смерті та обговорення під час заходу читайте найближчим часом на шпальтах нашого видання.
Олександр Гузій,
фото Сергія Бека
