Новий Кабінет Міністрів України, який взяв на себе зобов’язання продовжувати реформування системи охорони здоров’я, оприлюднив Програму діяльності, де поставив у сфері охорони здоров’я амбітну ціль — знизити смертність на 5%. Досягнути цієї мети неможливо без налагодження системи надання якісної медичної допомоги пацієнтам з інсультами, адже інсульти є основною причиною смертності та пожиттєвої інвалідизації в Україні. У 2018–2019 рр. Україна зробила рішучі кроки в напрямку розроблення національної стратегії боротьби з інсультом. Робочою групою при Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України розроблено Вимоги до надання медичної допомоги при гострому інсульті за Програмою медичних гарантій у 2020 році. Окрім цього, проведено аудит медичних закладів, які надають допомогу при інсульті. Експерти були одностайні в тому, що зволікати недопустимо і потрібно активно продовжувати розпочату роботу.
«Щороку в Україні реєструють близько 150 тис. інсультів. Ми просимо очільників охорони здоров’я змінити нинішню стратегію, а саме те, що зараз пацієнтів з інсультами лікують у загальноневрологічних відділеннях. Статистика і світові дані свідчать, що терапія у спеціалізованих інсультних центрах суттєво знижує смертність та інвалідність після інсультів. За попередніми результатами аналізу даних, зібраних МОЗ України про структуру відділень, де лікуються пацієнти з інсультом, виявлено, що з понад 500 таких відділень, в яких надають допомогу при гострому інсульті, більше половини не мають необхідного обладнання для його діагностики та лікування. Відповідно, вони не можуть правильно діагностувати хворобу і тим більше — надати необхідне лікування. Лише 20% працездатних українців повертаються до роботи після інсульту. А наше завдання — зробити так, щоб більшість із них залишилися активними учасниками суспільного життя та приносили користь державі», — зазначив Микола Поліщук, лікар-нейрохірург, професор, президент Громадської організації «Українська асоціація боротьби з інсультом».
Максим Перебийніс, голова підкомітету з питань охорони здоров’я Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, так відповів на запитання щодо кроків держави задля протидії інсультам: «На рівні Уряду, Верховної Ради та Президента зараз формується програма зі створення мережі спеціалізованих інсультних центрів із залученням Світового банку. Є заклади, які вже мають лікарів та відділення інтенсивної терапії. Але потрібно правильно спланувати мережу закладів, щоб вони були у зоні найближчого доїзду до хворого, щоб пацієнти потрапляли до лікарні вчасно. Для цього потрібно проаналізувати існуючу мережу закладів, технічне й кадрове забезпечення, щоб правильно спланувати мережу цих центрів. Зі стандартами надання допомоги нам не потрібно вигадувати велосипед — лише впровадити те, що вже працює у всьому світі».
Сергій Московко, лікар-невролог, науковий керівник інсультного блоку міста Вінниці, член робочої групи МОЗ України з питань інсульту: «Протягом 2018–2019 рр. у результаті співпраці МОЗ України, Національної служби здоров’я України (НСЗУ) та експертів нашої робочої групи при МОЗ України розроблено Вимоги до надання медичної допомоги при гострому мозковому інсульті за Програмою медичних гарантій у 2020 році. По суті, вони є адаптацією європейських вимог. Ми дуже сподіваємося на взаємопорозуміння з новим МОЗ. Наша спільна мета — зробити так, щоб якісна терапія була гарантована для кожного пацієнта з інсультом, а лікарні, які вже зараз можуть надавати таку ефективну допомогу, мали належне державне забезпечення тромболітиками. Нам потрібно суттєво збільшити кількість тромболізисів, це впливатиме на популяційну ситуацію та рівень смертності. Наприклад, у Польщі щороку роблять 25 тис. тромболізисів, а у нас — 400».
Заступниця голови НСЗУ Оксана Мовчан розповіла, як НСЗУ фінансуватиме надання медичної допомоги пацієнтам із гострим мозковим інсультом з квітня 2020 р.: «Тариф становитиме 19,5 тис. грн. У межах тарифу покривається підтвердження діагнозу, безпосередньо лікування, включно з ліками з Національного переліку, крім тих, які закуповуються за окремою програмою МОЗ України, наприклад застосування тромболітиків, та реабілітація у гострому стані. Цей тариф майже втричі вищий за той, що сплачувався в межах медичної субвенції. Ми плануємо скласти маршрути швидких таким чином, щоб пацієнти вчасно отримували необхідну допомогу там, де її можуть надати».
О. Мовчан зауважила, що отримати оплату за підвищеним тарифом зможуть лікарні, які відповідають вимогам до надання допомоги при гострому інсульті. Вони повинні мати усе необхідне обладнання та фахівців для діагностування інсульту, зокрема обладнання для нейровізуаліації: комп’ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії. НСЗУ не тільки сплачуватиме за послугу, але й контролюватиме, чи лікарні дотримуються умов договору. «Зокрема, послуга є повністю безоплатною для пацієнта, і лікарні не можуть вимагати від хворих гроші», — зазначила О. Мовчан.
Людмила Липовенко, лікар-невролог і завідуюча інсультним блоком Міської лікарні м. Біла Церква, поділилася ситуацією на регіональному рівні: «Ще з 2011 р. ми почали проводити системний тромболізис і побачили різницю між сучасним та рутинним методом лікування. У 2016 р. ми створили сучасні інсультні блоки з відповідним оснащенням та мультидисциплінарною командою. Зараз всі пацієнти з інсультами з Білої Церкви та прилеглих районів направляються в наш заклад. Пацієнт з інсультом оминає приймальне відділення і одразу позачергово доставляється на комп’ютерну томографію, після якої йому роблять процедуру тромболізису. Ми зробили все потрібне з організації допомоги, але ми стикаємося з нестачею тромболітичного препарату, який закуповується державою. У 2019 р. ми провели 55 тромболізисів, при цьому отримали препарату лише на 10 процедур».
Кілька цифр:
- Щороку в нашій державі стається до 150 тис. інсультів.
- Смертність після інсультів в Україні є в декілька разів вищою, ніж у країнах Західної Європи.
- 30–40% людей, у яких стався інсульт, помирають протягом першого місяця після перенесеного гострого стану.
- Третина пацієнтів з інсультом — люди працездатного віку.
Прес-служба “Українського медичного часопису”,
за матеріалами організаторів заходу
