Хронічний біль може викликати підвищення артеріального тиску (АТ) і частоти серцевих скорочень, активувати агрегацію тромбоцитів. При остеоартриті і хронічному болю в нижній ділянці спини значно підвищується ризик розвитку кардіоваскулярних катастроф (Каратеев А.Е., 2013; Курята А.В. и соавт., 2014; Chichasova N.V., 2015) (рис. 1).
Блокада циклооксигенази (ЦОГ)-2 в ендотелії судин призводить до порушення синтезу антитромботичних факторів і простацикліну, що підвищує ризик тромбозу (Каратеев А.Е., 2013; Курята А.В. и соавт., 2014; Chichasova N.V., 2015) (рис. 2). Блокада ЦОГ-1 асоціюється зі зменшенням синтезу простациклінів і утворення первинної сечі, підвищенням об’єму циркулюючої крові, підвищенням АТ, затримкою рідини. Це призводить до зниження ефективності антигіпертензивних препаратів, таких як інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, блокатори рецепторів ангіотензину II, блокатори β-адренорецепторів, деякі діуретики. У групі ризику — пацієнти похилого віку з артеріальною гіпертензією (АГ), особливо при недостатньому контролі АТ, а також особи із захворюваннями нирок.
Помірно селективні нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) більшою мірою пригнічують ЦОГ-2 в ендотелії, але при цьому зберігають здатність трохи пригнічувати ЦОГ-1 у тромбоцитах. Вони делікатно впливають на систему гемостазу, що не дає можливості розвиватися ні тромбозам, ані кровотечам.
Мелоксикам (Моваліс®) належить до переважно селективних інгібіторів ЦОГ-2, тому має сприятливий профіль щодо серцево-судинної безпеки. Це продемонстровано в аналізі 25 клінічних досліджень за участю >27 тис. пацієнтів, який показав, що порівняно з іншими НПЗП мелоксикам не підвищує ризик розвитку інфаркту міокарда, застійної серцевої недостатності, набряків та АГ (рис. 3). Серед пацієнтів, які застосовують мелоксикам, відносний ризик вперше виявленої АГ нижчий, ніж у диклофенаку, напроксену і піроксикаму (рис. 4). Згідно з інструкцією щодо застосування препарату, тяжка серцева недостатність і лікування періопераційного болю при коронарному шунтуванні є протипоказаннями до його призначення.
Нефротоксичність — друга за значущістю група небажаних ефектів, пов’язаних із застосуванням НПЗП. 15,5% всіх випадків гострого токсичного ураження нирок при застосуванні медикаментів спричинено прийомом НПЗП. Як видно з рис. 5, застосування НПЗП асоціюється з гострим тубулоінтерстиціальним нефритом, який у більшості випадків призводить до розвитку тяжкої ниркової недостатності (Zuber K., Davis J.S., 2011; Курята А.В. и соавт., 2014).
Перший механізм нефротоксичної дії НПЗП пов’язаний із блокадою синтезу простагландину Е2 і простациклінів, звуженням судин, погіршенням ниркового кровотоку, нирковою ішемією, зниженням клубочкової фільтрації та діурезу. В результаті відбувається затримка рідини, наростають набряки, гіпернатріємія, гіперкаліємія, підвищуються рівень креатиніну в плазмі крові й АТ. Другий механізм — пряме ураження паренхіми нирок із розвитком інтерстиціального нефриту (так звана анальгезивна нефропатія). При виборі НПЗП слід надавати перевагу препаратам із найсприятливішим профілем безпеки з боку нирок. Одним із таких НПЗП є мелоксикам (Моваліс®). При нирковій недостатності легкого/середнього ступеня зниження дози препарату не потрібне, а у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю, які перебувають на діалізі, доза препарату не повинна перевищувати 7,5 мг/добу. Тяжка ниркова недостатність без діалізу є протипоказанням до застосування препарату.
Список використаної літератури
- Каратеев А.Е. (2013) Нестероидные противовоспалительные препараты при лечении мышечно-скелетной боли: время «золотой середины». Совр. тер. психиатр. неврол., 1: 37–45.
- Курята А.В., Лысунец Т.К., Зайченко А.В., Черкасова А.В. (2014) Боль и проблема безопасности НПВС. Герда, Днепропетровск, 87 с.
- Chichasova N.V. (2015) Therapy for locomotor apparatus diseases: efficiency and safety. Mod. Rheumatol. J., 9(2): 83–90.
- Jick S.S. (2000) The risk of gastrointestinal bleed, myocardial infarction, and newly diagnosed hypertension in users of meloxicam, diclofenac, naproxen, and piroxicam. Pharmacotherapy, 20(7): 741–744.
- Zuber K., Davis J.S. (2011) Medications and the renal patient: NSAIDs and acute kidney injury. Clin. Rev., 21(6): 50–53.
