Вступ
Міастенія — відносно нечасте автоімунне захворювання з невизначеною етіологією, що характеризується ураженням нервово-м’язових синапсів переважно внаслідок вироблення аутоантитіл до рецепторів ацетилхоліну або до специфічного ферменту — м’язово-специфічної тирозинкінази. Внаслідок цього розвивається патологічна втомлюваність і слабкість скелетних м’язів (Кальбус О.І., 2019).
У більшості випадків міастенія починається зі стомлюваності та слабкості екcтраокулярних м’язів. Пізніше (при генералізованій формі) з’являється патологічна стомлюваність і слабкість м’язів кінцівок та/чи бульбарних м’язів (Carr A.S. et al., 2010; Кальбус О.І., 2019).
За даними різних досліджень захворюваність на міастенію становить 1,7–30 випадків на 100 тис. населення на рік, у США — 20 випадків на 100 тис. населення на рік. Поширеність захворювання поступово зростає протягом останнього десятиліття, переважно у людей літнього віку, незважаючи на значний прогрес у діагностиці, лікувальних підходах та покращенні прогнозу захворювання в цілому (Carr A.S. et al., 2010; Andersen J.B. et al., 2014; Blum S. et al., 2015; Breiner A. et al., 2015; 2016). Офіційних даних щодо захворюваності та поширеності міастенії в Україні на сьогодні немає.
Мета — вивчення показників поширеності міастенії серед дорослого населення в окремих регіонах України.
Об’єкт і методи дослідження
У дослідженні використовували біостатистичний метод для підтвердження репрезентативності вибіркової сукупності та статистичної обробки матеріалів.
Для аналізу показників здоров’я населення, пов’язаного з міастенією, зокрема поширеності міастенії та інвалідності, використовували медико-статистичний метод з розрахунком відносних загальних показників, стандартизованих показників і показників наочності. Розрахунок зазначених показників проводили за класичними формулами (Москаленко В.Ф. (ред.), 2009).
Для вивчення особливостей поширеності міастенії в Україні використовували епідеміологічний метод вивчення захворюваності. За дизайном проведене епідеміологічне дослідження можна віднести до описового крос-секційного (Лехан В.Н. и соавт., 2005).
Для аналізу поширеності міастенії в Україні на підставі використання епідеміологічного та медико-статистичного методів розраховували:
- коефіцієнти загальної захворюваності (поширеності) міастенії за окремими територіями та в цілому (на 100 тис. населення), інвалідності (на 1000 пацієнтів з міастенією), частоти тимоми і тимектомії відповідно (на 1000 пацієнтів з міастенією);
- спеціальні показники: поширеність міастенії за віковими групами (працездатне (0–59 років) і старше працездатного (≥60 років) населення), статтю (чоловіки, жінки) та місцем проживання (місто, село);
- показники наочності розглянутих коефіцієнтів (у % до показника порівняння).
Розрахунок поширеності (загальної захворюваності) міастенії як загалом, так і в окремих групах населення, проводили за формулою (Кучеренко В.З. (ред.), 2004):
Дані щодо випадків міастенії, зареєстрованих на певній території, отримані шляхом запиту до відповідного обласного департаменту охорони здоров’я. Інформацію щодо середньорічної чисельності населення (загалом та за окремими групами) отримано за даними Державної служби статистики України (2015). Ми мали змогу розраховувати лише показники загальної захворюваності, оскільки інформації для розрахунку первинної захворюваності було недостатньо у зв’язку з відсутністю даних щодо уперше зареєстрованих випадків міастенії за календарний рік.
Нерівномірність статевого складу порівнюваних груп елімінували за допомогою прямого методу стандартизації. Стандартизацію показників за статтю проводили прямим методом (Москаленко В.Ф. (ред.), 2009) відповідно до вікової структури української популяції станом на 2001 р. (Державний комітет статистики України, 2001).
Для розподілу обстежених випадків на однорідні групи проводили кластерний аналіз за ієрархічним алгоритмом кластеризації з процедурою побудови дендрограм та за допомогою методу k-середніх. При проведенні кластерного аналізу використовували алгоритм Варда з пошуком евклідової відстані.
Дослідження поширеності міастенії в Україні проводили на вибірковій сукупності, що включала 10 областей України (табл. 1). Загальна кількість осіб, які за даними офіційної статистики проживали на обстежених територіях на 01.01.2015 р. (Державна служба статистики України, 2015), становила 14 594 929, або 34,13% чисельності загальної популяції України.
При обсязі генеральної сукупності у 42 759 661 населення (чисельність населення України станом на 01.01.2015 р.) обсяг необхідної вибірки при припустимості 5% похибки — 400 осіб згідно з підходом В.І. Паніотто та співавторів (2004). При такому підході необхідну чисельність вибіркової сукупності при будь-якій частоті ознаки у генеральній сукупності розраховують за формулою:
де n — необхідний обсяг вибіркової сукупності, N — розмір генеральної сукупності, Δ — максимальна прийнятна похибка — 0,05 (5%).
При значенні припустимої похибки у 0,001 (похибка 0,1%, довірча ймовірність — 99,99%) обсяг необхідної вибіркової сукупності становить 977 148 осіб. Отже, залучена у дослідження вибіркова сукупність є цілком достатньою та репрезентативною за кількісним складом для визначення закономірностей розповсюдженості міастенії в Україні.
Репрезентативність за якісним складом забезпечено тим, що у вибірці квотно представлені всі регіони України: Південна (Запорізька, Дніпропетровська, Миколаївська області), Північна (Чернігівська, частково Волинська області), Центральна (Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська області), Західна (Волинська, Чернівецька, Івано-Франківська області), Східна (частково Дніпропетровська та Запорізька області).
Результати та їх обговорення
Загалом на вибіркових територіях досліджено у 2014 р. 757 випадків міастенії, серед них 465 (61,43%) у міських, 292 (38,57%) — у сільських жителів (табл. 1).
| Області | Загалом | Розподіл за місцем проживання | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| місто | село | |||||
| n | % від усього | n | % | n | % | |
| Вінницька | 75 | 9,91 | 10 | 13,33 | 65 | 86,67 |
| Волинська | 31 | 4,10 | 13 | 41,94 | 18 | 58,06 |
| Дніпропетровська | 220 | 29,06 | 188 | 85,45 | 32 | 14,55 |
| Запорізька | 101 | 13,34 | 68 | 67,33 | 33 | 32,67 |
| Івано-Франківська | 49 | 6,47 | 17 | 34,69 | 32 | 65,31 |
| Кіровоградська | 47 | 6,21 | 22 | 46,81 | 25 | 53,19 |
| Миколаївська | 71 | 9,38 | 46 | 64,79 | 25 | 35,21 |
| Полтавська | 87 | 11,49 | 60 | 68,97 | 27 | 31,03 |
| Чернівецька | 34 | 4,49 | 12 | 35,29 | 22 | 64,71 |
| Чернігівська | 42 | 5,55 | 29 | 69,05 | 13 | 30,95 |
| Усього | 757 | 100 | 465 | 61,43 | 292 | 38,57 |
| р між областями | – | – | р<0,001 | |||
Середньорічна загальна захворюваність (поширеність) на міастенію становила 5,16 (95% довірчий інтервал (ДІ) 4,79–5,53) на 100 тис. населення і мала коливання 2,97–6,09 на 100 тис. населення у Волинській та Миколаївській областях відповідно.
Із досліджених випадків міастенії 637 (84,15%) — генералізованої, 94 (12,42%) — очної форми захворювання (табл. 2).
| Область | Розподіл за формою захворювання | Розподіл за статтю | Вікова категорія, років | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| генералізована | очна | неуточнена | жінки | чоловіки | 0–59 | ≥60 | |||||||||
| n | % | n | % | n | % | n | % | n | % | n | % | ||||
| Вінницька | 67 | 89,33 | 8 | 10,67 | 0 | 0 | 53 | 70,67 | 22 | 29,33 | 45 | 60,0 | 30 | 40,0 | |
| Волинська | 28 | 90,32 | 2 | 6,45 | 1 | 3,23 | 23 | 74,19 | 8 | 25,81 | 23 | 74,19 | 8 | 25,81 | |
| Дніпропетровська | 193 | 87,73 | 27 | 12,27 | 0 | 0 | 163 | 74,09 | 57 | 25,91 | 135 | 61,36 | 85 | 38,64 | |
| Запорізька | 77 | 76,24 | 24 | 23,76 | 0 | 0 | 67 | 66,34 | 34 | 33,66 | 76 | 75,25 | 25 | 24,75 | |
| Івано-Франківська | 38 | 77,55 | 6 | 12,24 | 5 | 10,2 | 33 | 67,35 | 16 | 32,65 | 42 | 85,71 | 7 | 14,29 | |
| Кіровоградська | 41 | 87,23 | 1 | 2,13 | 5 | 10,64 | 39 | 82,98 | 8 | 17,02 | 37 | 78,72 | 10 | 21,28 | |
| Миколаївська | 62 | 87,32 | 9 | 12,68 | 0 | 0 | 53 | 74,65 | 18 | 25,35 | 56 | 78,87 | 15 | 21,13 | |
| Полтавська | 67 | 77,01 | 12 | 13,79 | 8 | 9,2 | 64 | 73,56 | 23 | 26,44 | 70 | 80,46 | 17 | 19,54 | |
| Чернівецька | 26 | 76,47 | 3 | 8,82 | 5 | 14,71 | 29 | 85,29 | 5 | 14,71 | 28 | 82,35 | 6 | 17,65 | |
| Чернігівська | 38 | 90,48 | 2 | 4,76 | 2 | 4,76 | 33 | 78,57 | 9 | 21,43 | 35 | 83,33 | 7 | 16,67 | |
| Усього | 637 | 84,15 | 94 | 12,42 | 26 | 3,43 | 557 | 73,58 | 200 | 26,42 | 547 | 72,26 | 210 | 27,74 | |
| Розбіжності між областями за критерієм χ2 | р<0,001 | р=0,420 | р<0,001 | ||||||||||||
Розподіл за статтю досліджених випадків у областях не мав статистично значущих розбіжностей (р=0,420), загалом 557 (73,58%) випадків — захворювання чоловіків, 200 (26,42%) — жінок.
У 205 (27,08%) — наявна тимома, 224 (29,59%) хворим проведено тимектомію (в анамнезі), 488 (64,46%) мали інвалідність. Переважна частка досліджуваних випадків припадала на вікову групу <60 років — 547 (72,26%).
Вік встановлення діагнозу в усіх обстежених випадках захворювання становив 36,0 (25,0–51,0) року зі статистично значущими розбіжностями лише за окремими територіями (табл. 3, рис. 1). За середнім віком встановлення діагнозу міастенії наявні статистично значущі розбіжності (р<0,05) між областю з наймолодшими віковими характеристиками: Чернігівська область — 28,5 (21,0–36,0) року та найстаршими: Вінницька — 42,0 (27,5,0–58,0) року і Дніпропетровська області — 39,0 (27,0–58,0) року (рис. 1). Вік встановлення діагнозу не відрізнявся в обстежених випадках за формами хвороби (р>0,05), за винятком Полтавської області, в якій при генералізованій формі становив 21,0 (24,0–45,0) року та був суттєво меншим (р=0,035) порівняно з очною та неуточненими формами — 41,0 (31,5–63,0) року. Вік встановлення діагнозу в обстежених випадках серед жінок був суттєво менший — 34,0 (25,0–47,0) року порівняно з чоловіками — 47,0 (30,0–58,0) року, спостерігали статистично значущі розбіжності серед усіх обстежених (p<0,001) та у Дніпропетровській, Кіровоградській та Полтавській областях (p<0,05) (рис. 2, табл. 4). Це підтверджується результатами кореляційного аналізу, оскільки визначено наявність статистично значущого кореляційного зв’язку віку при встановленні діагнозу зі статтю (коефіцієнт кореляції Спірмена ρ=0,20; p<0,001).
| Область | Вік на момент | Час спостереження від встановлення діагнозу | |
|---|---|---|---|
| обстеження | встановлення діагнозу | ||
| Вінницька | 52,0 (37,0–65,0) | 42,0 (27,5,0–58,0) | 8,0 (4,0–14,0) |
| Волинська | 48,0 (36,0–62,0) | 36,0 (27,0–55,0) | 6,0 (3,0–16,0) |
| Дніпропетровська | 55,0 (41,0–65,0) | 39,0 (27,0–58,0) | 8,0 (3,0–18,0) |
| Запорізька | 49,0 (35,0–59,0) | 37,0 (26,0– 47,0) | 11,0 (5,0– 15,0) |
| Івано-Франківська | 42,0 (32,0–55,0) | 34,0 (27,0–49,0) | 6,0 (4,0–8,0) |
| Кіровоградська | 48,0 (35,0–59,0) | 35,0 (23,0–49,0) | 10,0 (3,0–15,0) |
| Миколаївська | 50,0 (38,0–57,0) | 35,0 (25,0–47,0) | 10,0 (5,0–16,0) |
| Полтавська | 47,0 (34,0–58,0) | 33,0 (24,0–47,0) | 8,0 (5,0–17,0) |
| Чернівецька | 47,5 (35,0–54,0) | 30,0 (21,0–43,0) | 11,5 (7,0–24,0) |
| Чернігівська | 42,0 (34,0–56,0) | 28,5 (21,0–36,0) | 9,5 (4,0–23,0) |
| Усього | 49,0 (37,0–61,0) | 36,0 (25,0–51,0) | 9,0 (4,0–16,0) |
| Розбіжності між областями за критерієм Краскела — Уолліса | р=0,001 | р<0,001 | р=0,009 |
| Попарне порівняння областей за критерієм Данна | Івано-Франківська — Дніпропетровська (р=0,001) | Чернігівська — Вінницька (р=0,016)
Чернігівська — Дніпропетровська (р=0,003) |
Івано-Франківська — Чернівецька (р=0,005) |
| Область | Стать | р за критерієм Манна — Уїтні | |
|---|---|---|---|
| чоловіча | жіноча | ||
| Вінницька | 41,5 (25,0–58,0) | 42,0 (29,0–58,0) | 0,895 |
| Волинська | 60,0 (33,5,0–73,0) | 35,0 (27,0–48,0) | 0,119 |
| Дніпропетровська | 53,0 (39,0–64,0) | 35,5 (25,0–54,0) | <0,001 |
| Запорізька | 39,5 (24,0–54,0) | 36,0 (26,0–45,0) | 0,529 |
| Івано-Франківська | 47,5,0 (28,5,0–53,0) | 33,0 (26,0–45,0) | 0,228 |
| Кіровоградська | 48,0 (42,0–60,5,0) | 33,0 (22,0–48,0) | 0,049 |
| Миколаївська | 41,5 (27,0–58,0) | 35,0 (25,0–44,0) | 0,169 |
| Полтавська | 51,0 (30,0–59,0) | 31,0 (23,5–40,5) | 0,002 |
| Чернівецька | 32,0 (19,0–35,0) | 29,0 (21,0–43,0) | 0,856 |
| Чернігівська | 27,0 (21,0–33,0) | 29,0 (21,0–36,0) | 0,702 |
| Усього | 47,0 (30,0–58,0) | 34,0 (25,0–47,0) | <0,001 |
Показник моди змінної віку встановлення діагнозу міастенії серед усіх обстежених становив 25 років з частотою 22 випадки; для жіночої, як і для чоловічої статі, характерний бімодальний розподіл — варіанти 22 і 29 років серед жінок з частотою 19 випадків, серед чоловіків — варіанти 47 і 54 роки з частотою 8 випадків (рис. 3).
Частотний аналіз розподілу віку встановлення діагнозу у обстежених випадках (рис. 3, табл. 5) показав, що у жінок піком захворювання є віковий діапазон 20–30 років (р<0,001), на який припадає 28,2% обстежених випадків, тоді як у кожного 5-го чоловіка (21,5%) пік припадає на вікову категорію 50–60 років (р<0,001).
| Вікові групи, років | Вік встановлення діагнозу, років | |||
|---|---|---|---|---|
| Усі обстежені | Жінки | Чоловіки | р | |
| 0–10 | 4 (0,5) | 3 (0,5) | 1 (0,5) | 0,614 |
| 10–20 | 70 (9,2) | 57 (10,2) | 23 (11,5) | 0,715 |
| 20–30 | 182 (24,0) | 157 (28,2) | 28 (14,0) | <0,001 |
| від 30–40 | 162 (21,4) | 129 (23,2) | 29 (14,5) | 0,013 |
| 40–50 | 122 (16,1) | 90 (16,2) | 31 (15,5) | 0,916 |
| 50–60 | 87 (11,5) | 42 (7,5) | 43 (21,5) | <0,001 |
| 60–70 | 63 (8,3) | 39 (7,0) | 24 (12,0) | 0,041 |
| 70–80 | 40 (5,3) | 21 (3,8) | 14 (7,0) | 0,095 |
| >80 | 5 (0,7) | 1 (0,2) | 3 (1,5) | 0,101 |
| Невідомо | 22 (2,9) | 18 (3,2) | 4 (2,0) | 0,520 |
За ранговим кореляційним аналізом виявлено достовірні (р<0,05) кореляційні зв’язки віку при встановленні діагнозу з інвалідністю (коефіцієнт кореляції Спірмена ρ=–0,30; р<0,001), тимомою (ρ=–0,10; р=0,034) та тимектомією (ρ=–0,33; р<0,001).
Висновки
1. Середньорічний рівень поширеності міастенії в Україні становив 5,16 (95% ДІ 4,79–5,53) на 100 тис. населення і мав коливання 2,97–6,09 на 100 тис. населення (у Волинській та Миколаївській областях відповідно).
2. Поширеність міастенії в Україні нижча порівняно з даними інших країн, що може свідчити про недостатній рівень діагностики та обліку хворих із цією нозологією.
3. Вік встановлення діагнозу міастенії серед жінок суттєво нижчий — 34,0 (25,0–47,0) року порівняно з чоловіками — 47,0 (30,0–58,0) року (p<0,05).
4. Піком загальної захворюваності (поширеності) на міастенію у жінок є віковий діапазон 20–30 років (р<0,001), на який припадає 28,2% обстежених випадків, тоді як у кожного 5-го чоловіка (21,5%) пік припадає на вікову категорію 50–60 років (р<0,001).
5. Значна кількість хворих на міастенію в Україні має встановлений діагноз тимоми (27,08%); незважаючи на це, їм не проводили тимектомію, що може значно впливати на тяжкість і перебіг міастенії.
Список використаної літератури
- Державна служба статистики України (2015) Розподіл постійного населення України за статтю та віком на 1 січня 2015 року: Стат. зб. Київ, 348 с.
- Державний комітет статистики України (2001) Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року (http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/sex_region/).
- Кальбус О.І. (2019) Імунологічні маркери розвитку міастенії. Укр. мед. часопис, 2(2)(130): 24–26 (https://www.umj.com.ua/article/140164).
- Кучеренко В.З. (ред.) (2004) Применение методов статистического анализа для изучения общественного здоровья и здравоохранения. ГЭОТАР-Медиа, Москва, 192 с.
- Лехан В.Н., Вороненко Ю.В., Максименко О.П. и соавт. (2005) Эпидемиологические методы изучения неинфекционных заболеваний: Учеб.пособие. Сфера, Киев, 204 с.
- Москаленко В.Ф. (ред.) (2009) Біостатистика. Книга плюс, Киев, 184 с.
- Паніотто В.І., Максименко В.С., Харченко Н.М. (2004) Статистичний аналіз соціологічних даних. Києво-Могилянська академія, Київ, 270 с.
- Andersen J.B., Heldal A.T., Engeland A., Gilhus N.E. (2014) Myasthenia gravis epidemiology in a national cohort. Combining multiple disease registries. Acta Neurol. Scandinav., 198: 26–31.
- Blum S., Lee D., Gillis D. et al. (2015) Clinical features and impact of myasthenia gravis disease in Australian patients. J. Clin. Neurosci., 22(7): 1164–1169.
- Breiner A., Widdifield J., Katzberg H.D. et al. (2016) Epidemiology of myasthenia gravis in Ontario, Canada. Neuromusc. Dis., 26(1): 41–46.
- Breiner A., Young J., Green D. et al. (2015) Canadian administrative health data can identify patients with myasthenia gravis. Neuroepidemiol., 44: 108–113.
- Carr A.S., Cardwell C.R., McCarron P.O., McConville J. (2010) A systematic review of population based epidemiological studies in Myasthenia Gravis. BMC Neurol., 10: 46.
Резюме. Цель — изучение показателей распространенности миастении среди взрослого населения в отдельных регионах Украины. Объект и методы исследования. В исследовании использовали биостатистический метод для подтверждения репрезентативности выборочной совокупности и статистической обработки материалов. Для анализа показателей здоровья населения, связанного с миастенией, в частности распространенности миастении и инвалидности, использовали медико-статистический метод с расчетом относительных общих показателей, стандартизированных показателей и показателей наглядности. Для изучения особенностей распространенности миастении в Украине использовали эпидемиологический метод изучения заболеваемости. По дизайну проведенное эпидемиологическое исследование относится к описательным кросс-секционным. Исследование распространенности миастении в Украине проводили на выборочной совокупности, включающей данные 10 областей Украины. Результаты. Всего на выборочных территориях в 2014 г. исследовано 757 случаев миастении, среди них 465 (61,43%) — среди городских, 292 (38,57%) — среди сельских жителей. Среднегодовой уровень распространенности миастении составил 5,16 (95% доверительный интервал 4,79–5,53) случаев на 100 тыс. населения и имел колебания 2,97–6,09 на 100 тыс. населения (в Волынской и Николаевской областях соответственно). Среди исследованных случаев миастении было 637 (84,15%) случаев генерализованной, 94 (12,42%) — глазной формы заболевания. У 205 (27,08%) больных— присутствовала тимома, 224 (29,59%) проведена тимэктомия (в анамнезе), 488 (64,46%) имели инвалидность. Большинство случаев инвалидности приходится на возрастную группу <60 лет — 547 (72,26%). Возраст установления диагноза в среднем составлял 36,0 (25,0–51,0) года со статистически значимыми различиями лишь по отдельным территориям. Возраст установления диагноза среди женщин существенно моложе — 34,0 (25,0–47,0) года по сравнению с мужчинами — 47,0 (30,0–58,0) года (p<0,001). Частотный анализ распределения возраста установления диагноза показал, что у женщин пиком заболевания является возрастной диапазон 20–30 лет (р<0,001), на который приходится 28,2% случаев заболевания, тогда как у каждого 5-го мужчины (21,5%) пик приходится на возраст 50–60 лет включительно (р<0,001). Выводы. Распространенность миастении в Украине ниже по сравнению с данными других стран, что может свидетельствовать о недостаточном уровне диагностики и учета больных с этой нозологией.
Ключевые слова: миастения, эпидемиология, распространенность, заболеваемость, возраст, пол.
Адреса для листування:
Кальбус Олександр Іванович
49044, Дніпро, вул. В. Вернадського, 9
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,
кафедра неврології і офтальмології
E-mail: [email protected]
Одержано 08.08.2019
