Реформа первинної ланки медичної допомоги: перші підсумки
Реформа медичної галузі розпочалася з первинної ланки надання медичної допомоги. Про те, що вже зроблено і яких результатів вдалося досягнути, розповіла Уляна Супрун. На її думку, зміна підходів до фінансування закладів охорони здоров’я первинної ланки зумовила підвищення заробітних плат лікарів та медсестер у 2–4 рази. Пацієнти ж мають можливість вільно вибирати лікаря й отримувати конкретний перелік безкоштовних медичних послуг на первинному рівні. Своїми сімейними лікарями задоволені 70% українців.
На початку 2018 р. комп’ютеризація робочих місць лікарів первинної ланки становила лише 3%. Зараз, за словами в.о. міністра, цей показник становить 97%. Урядовою програмою «Доступні ліки» за 2 роки скористалися понад 8 млн пацієнтів. З 1 квітня 2019 р., коли програма перейшла до адміністрування НСЗУ і було запроваджено електронні рецепти, ними скористалися понад 1 млн пацієнтів. Більшість з них досягли віку 65 років і старше.
Електронна система охорони здоров’я еHealth на сьогодні містить дані про 28 млн пацієнтів та понад 24 тис. лікарів. «На сайті НСЗУ можна простежити вже зараз, скільки коштів надходить до вашого центру первинної допомоги саме завдяки деклараціям, підписаним вашим лікарем зі своїми пацієнтами, скільки і де виписано рецептів, на які нозології, який вік пацієнтів, в яких аптеках видають ліки. Відкритість цих даних допоможе боротися з корупцією, яка була в системі», — наголосила У. Супрун.
За її словами, закупівля лікарських засобів через три міжнародні організації, розпочата у 2015 р., дозволила закупити на 40% більше ліків на зекономлені завдяки нижчій вартості препаратів кошти. Зважаючи на те що міжнародні закупівлі — тимчасове «явище», в Україні створено закупівельну агенцію — ДП «Медичні закупівлі України». «Разом із системою ProZorro створено електронний каталог. Лікарні в пілотних регіонах можуть купувати ліки на допорогові суми (до 200 тис. грн.) через електронні каталоги», — поінформувала в.о. міністра, додавши, що в подальшому скористатися такою можливістю зможуть всі медичні заклади України.
Охоплення вакцинацією з 2016 до 2018 р. зросло, для деяких захворювань — більше ніж удвічі (кашлюк — дифтерія — правець — з 21 до 67%, гепатит В — з 29 до 65%, кір — паротит — краснуха — з 44 до 91%). Проте, як зауважила У. Супрун, показники охоплення вакцинацією в нашій країні мають досягти щонайменше до 95%. Тому чиновниця закликала українців активніше вакцинуватися. Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України, зі свого боку, забезпечує медичні заклади достатньою кількістю необхідних вакцин.
У 2016 р. Уряд ухвалив Концепцію розвитку системи громадського здоров’я. «Громадське здоров’я — один із дуже важливих фундаментів, на якому будується система охорони здоров’я», — наголосила У. Супрун, додавши, що вже три роки в Україні функціонує Центр громадського здоров’я, а також створено 11 регіональних центрів громадського здоров’я. В.о. міністра висловила сподівання, що до кінця нинішнього року регіональні центри функціонуватимуть у всіх областях.
Що стосується трансформації системи надання екстреної допомоги, то у цьому році стартував пілотний проект у 5 регіонах та місті Київ, де запроваджуються зміни у цьому напрямку. Виділене фінансування передбачає, щоб до кінця 2019 р. усі регіони закупили й впровадили нову диспетчерську систему. У регіонах, де вже функціонує 41 кардіоцентр, відкритий у рамках урядової програми співфінансування з регіонами, смертність від інфарктів знизилася на 20%.
Окремо У. Супрун зупинилася на питанні ліцензування медиків і поінформувала про те, що проект концепції професійного ліцензування лікарів в Україні очікує на погодження в Міністерстві фінансів України, після чого його буде направлено на розгляд в Уряд. Також найближчим часом у Кабінеті Міністрів України буде представлено законопроект щодо запровадження ліцензування лікарської практики в України.
Що далі?
«Наступного року відбудеться реалізація Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», повною мірою запрацює програма медичних гарантій», — продовжив Павло Ковтонюк.
Програма медичних гарантій охоплюватиме 6 напрямків: первинна допомога, спеціалізована амбулаторна допомога, спеціалізована стаціонарна допомога, екстрена допомога, паліативна допомога та реабілітація. «Із 2020 р. лікарні почнуть надавати ці послуги за моделлю «гроші йдуть за пацієнтом». Замість медичної субвенції на утримання лікарень — оплачуватимуться надані послуги за договорами з НСЗУ. Для спеціалізованої допомоги перехід не відбудеться так швидко, як на первинній ланці, але ми прогнозуємо, що за два, максимум — три роки спеціалізований сектор також повністю перейде на нову модель», — зазначив посадовець.
При цьому П. Ковтонюк наголосив, що з 2020 р. старого механізму фінансування (медичної субвенції) на утримання лікарень Державним бюджетом передбачено не буде. «Буде працювати тільки механізм оплати за надані послуги за договорами з НСЗУ», — підкреслив чиновник.
Щоб отримати послуги планового лікування безкоштовно — всі, які не потребують негайної допомоги, необхідно буде попередньо отримати направлення від сімейного лікаря, терапевта, педіатра чи вузькопрофільного лікаря. «Пацієнт зможе вибрати лікарню і спеціаліста, в якого хоче отримати послуги. Для цього потрібно з’ясувати, чи укладено закладом договір з НСЗУ, і який перелік послуг покривається», — конкретизував заступник міністра. При цьому буде можливість записатися до фахівця онлайн на конкретний час, як це зараз працює на первинній ланці.
Що стосується лікарського забезпечення, то всі ліки, необхідні лікарні для надання медичної послуги, яка оплачується НСЗУ, і надаються згідно з Національним переліком лікарських засобів, входитимуть в оплату послуги й обов’язково повинні бути надані пацієнту. Деякі послуги, які не входять у програму медичних гарантій, потрібно буде оплатити. Повний список цих послуг невдовзі буде уточнено й опубліковано НСЗУ. Також платним стане обслуговування у тому разі, якщо пацієнт звертається без направлення лікаря; щеплення поза Національним календарем щеплень.
Щоб система успішно запрацювала, новий Уряд повинен затвердити ряд документів, підготовлених МОЗ України та НСЗУ, а новий Парламент — прийняти Закон про Державний бюджет, в якому передбачене достатнє фінансування. Медичні заклади, зі свого боку, мають завершити реорганізацію в комунальні некомерційні підприємства та вкласти договір із НСЗУ, а також — комп’ютеризувати кабінети сімейних лікарів, вузькопрофільних спеціалістів і стаціонар.
Наостанок П. Ковтонюк поінформував про те, що перед новим Парламентом та Урядом стоятиме завдання захисту механізмів, які вже запрацювали. «Нам вдалося відділити фінансування медичних послуг від політиків. Було створено НСЗУ — експертний технократичний незалежний орган, який напряму оплачує медичним закладам послуги. Фактично це відбувається в автоматичному режимі онлайн. Між грішми і медичним закладом, який надає послуги, немає жодного чиновника, який своїм рішенням перерозподіляє ці гроші», — підкреслив заступник міністра. На його думку, потрібно зберегти і розвивати електронну систему охорони здоров’я, оскільки це забезпечить максимальну прозорість.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Катерина Горбунова,
фото надані Українським кризовим медіа-центром
