Медико-соціальні проблеми артеріальної гіпертензії в Україні

31 травня 2019
962
Резюме

У конференц-залі прем’єр-готелю «Русь» (Київ) 29–30 травня 2019 р. відбулася чергова Науково-практична конференція, присвячена медико-соціальним проблемам артеріальної гіпертензії в Україні. Захід проведено за сприяння Національної академії медичних наук України, Міністерства охорони здоров’я України, Державної установи (ДУ) «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», Громадської організації (ГО) «Всеукраїнська асоціація кардіологів України», ГО «Всеукраїнська антигіпертензивна асоціація», Асоціація дослідників України та за підтримки International Society of Vascular and Anging (Міжнародне товариство судинного здоров’я та старіння). Наукові та науково-практичні засідання секцій відбувалися за головування президента ГО «Всеукраїнська антигіпертензивна асоціація» професора

Юрія Сіренка та професора

Роланда Асмара (Roland Asmar), президента «Фонду медичних науково-дослідних інститутів, Франція. Париж» та віце-президента Міжнародного товариства здоров’я судин (International Society of Vascular Health).

Зібрання привітав голова Українського товариства кардіологів академік НАМН України, професор Володимир Коваленко. У своєму зверненні до присутніх В. Коваленко наголосив на великій медико-соціальній значимості виявлення та лікування артеріальної гіпертонії у суспільстві, оскільки на сьогодні вона є серед головних складових дочасної інвалідизації та смерті у суспільстві. Розроблення дієвих заходів виявлення, запобігання та лікування артеріальної гіпертензії на ранніх етапах може значно зменшити розвиток фатальних ускладнень і суттєво підвищити якість життя та його тривалість, як підкреслив Володимир Миколайович. Залучення фахівців різних спеціальностей до вирішення проблем артеріальної гіпертензії, мультидисциплінарний погляд на проблему, застосування сучасних діагностичних технологій та методів медикаментозного лікування з урахуванням наявних коморбідних станів має стати пріоритетним напрямком при вирішенні цього завдання, як зазначив професор В. Коваленко.

У рамках заходу відбулися:

  • Спільна сесія ГО «Всеукраїнська антигіпертензивна асоціація» та Міжнародного товариства здоров’я судин «Правильне вимірювання артеріального тиску та досягнення контролю артеріального тиску в клінічній практиці — основні задачі» (M. Rajzer (Польща), R. Asmar (Франція), Y. Sirenko (Україна), J. Topouchian (Франція), V. Premužić (Хорватія), О. Torbas (Україна)). Розглянуто проблеми вимірювання артеріального тиску, значимість отриманих результатів та їх вплив на виявлення хворих на артеріальну гіпертензію на ранніх етапах та результати лікування.
  • Майстер-класи провідних вітчизняних експертів щодо оцінки даних ультразвукового дослідження судин голови і шиї та судин нирок у хворих із підвищеним артеріальним тиском.
  • Демонстрація сучасних методів оцінки судинної жорсткості в амбулаторних умовах.
  • Діагностика і лікування артеріальної гіпертензії при діабеті, у період вагітності, а також за невідкладних станів при гіпертензії.
  • Біль і артеріальна гіпертензія.
  • Досвід сучасного лікування хворих із цереброваскулярною патологією від провідних інсультних центрів країни.

У рамках громадського обговорення нової редакції Уніфікованого клінічного протоколу з діагностики, лікування та профілактики артеріальної гіпертензії в Україні запропоновано такі принципові положення:

1. Рекомендувати впровадження у практику лікарів сертифікованих приладів для автоматичного вимірювання артеріального тиску.

2. Рекомендувати поширення методу домашнього самомоніторингу артеріального тиску з метою ефективнішого контролю на фоні терапії та підвищення прихильності пацієнтів до лікування.

3. Рекомендувати поширення застосування сучасних технологій (гаджетів) для впровадження санітарно-просвітницьких матеріалів та програм серед пацієнтів.

4. Зважаючи на незначну частку пацієнтів з ефективним контролем артеріального тиску в українській популяції хворих на артеріальну гіпертензію, вирішено продовжити тимчасову рекомендацію стосовно цільових рівнів артеріального тиску при офісному вимірюванні <140/90 мм рт. ст. із наголошенням жорсткої необхідності його досягнення. За умови, якщо на фоні антигіпертензивної терапії досягнуто нижчого рівня артеріального тиску (<140/90 мм рт. ст.), а терапія добре переноситься, немає жодних побічних ефектів з боку самопочуття хворого чи якості життя, то схему лікування не варто коригувати.

Крім пленарних наукових засідань, практичних семінарів у рамках заходу проведено конкурс молодих вчених та визначено кращу наукову доповідь. Цього разу кращою визнано роботу Олени Меденцевої (Харків) «Прогнозування несприятливих подій та ефективність лікування у хворих на гіпертонічну хворобу з серцевою недостатністю та цукровим діабетом 2-го типу». Крім диплома першого ступеня та морального задоволення, талановитий молодий вчений матиме змогу за кошти товариства ГО «Всеукраїнська антигіпертензивна асоціація» пройти стажування за кордоном.

Докладніше висвітлення заходу читайте у наступних публікаціях.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Олександр Осадчий,
фото Сергія Бека