ПРИМЕНЕНИЕ МЕХАНОХИМИЧЕСКИ МОДИФИЦИРОВАННОГО ДОКСОРУБИЦИНА В ПОЛИХИМИОТЕРАПИИ БОЛЬНЫХ С ЛИМФОГРАНУЛЕМАТОЗОМ И НЕХОДЖКИНСКИМИ ЛИМФОМАМИ

30 квітня 2002
1865
Спеціальності :
Резюме

Проведено сравнительное изучение эффективности применения механохимически модифицированного (МХМ) и официнального доксорубицина (ДР) в полихимиотерапии (ПХТ) 40 больных с лимфогранулематозом (ЛГМ) и неходжкинскими лимфомами (НХЛ). Механохимическую модификацию ДР осуществляли в микровибромельнице с интенсивностью подвода механической энергии 20 Вт/г. ПХТ больным ЛГМ проводили по схеме АСОРР, а НХЛ — по АСОР. Клиническую оценку побочных результатов лечения и эффективности ПХТ осуществляли на основании международных критериев. Для оценки эффекта преодоления лекарственной резистентности у больных использовали показатель механоэмиссии крови (МЭК). При проведении ПХТ больным ЛГМ и НХЛ с МХМ ДР количество наблюдаемых побочных эффектов во время и в ближайшие дни после сеансов химиотерапии было в среднем на 41% меньше, чем при использовании официнального препарата. Анализ непосредственных результатов лечения свидетельствует, что использование в ПХТ МХМ ДР повышало частоту полных ремиссий на 35% по сравнению с официнальным препаратом. Повышение эффективности лечения больных ЛГМ при использовании МХМ ДР сопровождается уменьшением хаотичности колебаний сигнала МЭК пациентов. Это свидетельствует о снижении гетерогенности механохемиэмиссионных процессов в крови, что, как мы полагаем, обусловлено ингибированием лекарственной резистентности у больных.

ЗАСТОСУВАННЯ МЕХАНОХІМІЧНО МОДИФІКОВАНОГО ДОКСОРУБІЦИНУ В ПОЛІХІМІОТЕРАПІЇ ХВОРИХ ІЗ ЛІМФОГРАНУЛЕМАТОЗОМ ТА НЕГОДЖКІНСЬКИМИ ЛІМФОМАМИ

Сівкович Світлана Олексіївна, Орел В Е, Дзятковська Н М, Данко М І

Резюме. Проведене порівняльне вивчення ефективності застосування механохімічно модифікованого (МХМ) та офіцинального доксорубіцину (ДР) при поліхіміотерапії (ПХТ) 40 хворих із лімфогранулематозом (ЛГМ) та негоджкінськими лімфомами (НХЛ). Механохімічну модифікацію ДР здійснювали в мікровібромлині з інтенсивністю підводу механічної енергії 20 Вт/г. ПХТ хворим із ЛГМ проводили за схемою АСОРР, а НХЛ — за АСОР. Клінічну оцінку побічних результатів лікування та ефективності ПХТ здійснювали на основі міжнародних критеріїв. Для оцінки ефекту подолання резистентності до ліків у хворих використовували показник механоемісії крові (МЕК). Під час проведення ПХТ хворим із ЛГМ і НХЛ з МХМ ДР кількість наявних побічних ефектів протягом і в найближчі дні після сеансів хіміотерапії була в середньому на 41% менше, ніж у разі використання офіцинального препарату. Аналіз безпосередніх результатів лікування свідчить, що застосування в ПХТ МХМ ДР підвищувало частоту повних ремісій на 35% порівняно з офіцинальним препаратом. Підвищення ефективності лікування хворих із ЛГМ при застосуванні МХМ ДР супроводжується зменшенням хаотичності коливань сигналу МЕК пацієнтів. Це свідчить про зниження гетерогенності механохеміемісійних процесів в крові, що, як ми вважаємо, обумовлено гальмуванням резистентності до ліків у хворих.

Ключові слова:лімфогранулематоз, негоджкінські лімфоми, доксорубіцин, поліхіміотерапія, механоемісія крові, механохімічна модифікація

USE OF MECHANOCHEMICALLY MODIFIED DOXORUBICIN IN POLYCHEMOTHERAPY OF PATIENTS WITH HODGKIN’S DISEASE AND NON-HODGKIN’S LYMPHOMA

Sivkovich Svetlana A, Orel V E, Dzyatkovskaya N N, Danko M I

Summary. A comparative study of effectiveness of mechanochemically modified (MCM) and officinally doxorubicin (DR) in polychemotherapy (PCT) of 40 patients with Hodgkin’s disease (LGM) and non-Hodgkin’s lymphomas (NHL) was done. Mechanochemical modification of DR was realized in microvibromill with mechanical energy of 20 Wt/g in PCT of the patients with LGM by ACOРP scheme with NHL — АCOР. Clinical evaluation of side effects of the treatment and effectiveness of PCT was realized on the basis of international criteria. For the evaluation of the effect of overcoming of drug resistance in the patients an index of mechanoemisson blood (MEB) was used. Number of side effects in patients with LGM and NHL during PCT sessions with MCM DR and in nearest days after these sessions was in average on 41% smaller comparatively with the application of officinal agent. Analysis of the immediate results of the treatment showed that PCT MCM DR increases the frequency of full remission on 35% in comparison with the officinal agent. Increase of the treatment efficiency in LGM patients by means of MCM DR was accompanied by the decrease of chaotic character of fluctuation of MEB signals that testifies to decrease of heterogeneity of mechanochemiemission process in blood and to our opinion stipulated by inhibition of drug resistance in the patients.

Key words: Hodgkin’s disease, non-Hodgkin’s lymphoma, doxorubicin, polychemotherapy, mechanoemission of blood, mechanochemical modification