Реформування медичної галузі, а також проведення в Україні такого масового заходу, як фінальна частина чемпіонату Євро-2012 з футболу спонукали до реформування служби швидкої медичної допомоги та підрозділів медицини катастроф у єдину загальнодержавну систему надання екстреної медичної допомоги. Про це йшла мова на прес-конференції «Наскільки швидка в Україні швидка медична допомога?» в інформаційному агентстві «Українські національні новини».У прес-конференції взяли участь радник міністра охорони здоров’я України Володимир Юрченко, завідувач відділом екстреної медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я України Михайло Стрельников та головний лікар станції швидкої медичної допомоги м. Києва Анатолій Вершигора.
Як зазначив Михайло Стрельников, на сьогодні надання екстреної медичної допомоги не відповідає міжнародним стандартам, оскільки здійснюється по системі М.О. Семашка, яка дісталася у спадщину від радянських часів і створена ще у 30-ті роки ХХ ст. Її ознаки — наявність станцій швидкої допомоги у містах і відділень швидкої допомоги у сільській місцевості без існування єдиної системи управління. «Екстрена медична допомога має базуватися на принципі єдиного медичного простору та мати чітку вертикаль» — сказав він.
З метою покращання якості та доступності екстреної медичної допомоги для населення Міністерство охорони здоров’я України детально опрацювало досвід та основні принципи надання екстреної медичної допомоги країн Європи (Польща, Німеччина, Велика Британія) та США і готує законопроект «Про загальнодержавну систему надання екстреної медичної допомоги», розгляд якого у Верховній Раді України можливий вже восени 2011 р.
Реформування передбачає створення єдиного територіального центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф на території областей, якому будуть підпорядковуватися служба швидкої медичної допомоги (ШМД), підрозділи медицини катастроф, що функціонують сьогодні, а також — оперативно-диспетчерська служба; автотранспортна, фармацевтична, програмно-технічна служби та інші допоміжні структури. Також передбачається, що відповідальність за організацію надання екстреної медичної допомоги буде покладено на обласні державні адміністрації.
На сьогодні з метою визначення оптимальних шляхів проведення реформування системи екстреної медичної допомоги на громадське обговорення винесений проект наказу МОЗ України «Про заходи щодо впровадження Єдиної системи екстреної медичної допомоги на території Вінницької, Донецької, Дніпропетровської областей та міста Києва».
У цьому проекті на розгляд та обговорення винесені Примірне положення про територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (Центр) та план заходів щодо впровадження Єдиної системи екстреної медичної допомоги у пілотних регіонах України з реформування охорони здоров’я.
За словами М. Стрельникова планується відпрацювати дві моделі Центру:
1) структура Центру у Донецькій області визначається у вигляді Територіально-медичного об’єднання «Територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» з підпорядкуванням йому станцій ШМД без права юридичної особи та їх відділень із мережею пунктів тимчасового базування бригад ШМД;
2) організаційна структура Центру у Дніпропетровській та Вінницькій областях визначається у вигляді Закладу охорони здоров’я «Територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» з його відділеннями на територіях госпітальних округів та пунктів тимчасового базування бригад ШМД.
Через 2 роки за результатами роботи моделей Центрів у регіонах кращу з них буде впроваджено як загальнодержавну.
Анатолій Вершигора підкреслив, що кінцевою метою реформування системи екстреної медичної допомоги є забезпечення населення країни якісною та насправді швидкою допомогою. Зокрема, стандартним часом, який проходить від виклику бригади ШМД до появи її на порозі квартири пацієнта, має бути 10 хв (у країнах Європи — 8 хв). На сьогодні цей термін витримується у 51% випадків. На жаль, як відмітив лікар, однією з причин такої ситуації є низька культура на дорогах. Також трапляються випадки, коли виклик приймають малодосвідчені оператори без уточнення району, де мешкає пацієнт, і карета ШМД їде на вулицю з такою ж назвою в інший район області.
Унеможливити таку ситуацію допоможе створення в областях Центрів із диспетчерськими пунктами. При цьому під час виклику буде проводитись цифровий запис перебігу події: від фіксування часу звернення, прибуття на місце події, до терміну виконання медичної допомоги бригадою ШМД.
Як відзначив Володимир Юрченко, особливу занепокоєність викликає питання неадекватного надання екстреної медичної допомоги на селі. Так, за його словами на сьогодні інтенсивність навантаження на бригаду ШМД у сільській місцевості становить 6–8 викликів на добу. «Це неправильно. Інтенсивність має бути принаймні до 16», — наголосив радник міністра.
Юлія Єрмолова,
фото Сергія Бека
