Вступ
Вагітність — дуже відповідальний етап у житті жінки. В цей період жінка стикається з новими адаптаційними завданнями, для вирішення яких потрібна активна особистісна перебудова. Вагітні дуже сприйнятливі до різних впливів навколишнього середовища (Рыбалка А.Н., 2011).
Переміщені особи зазвичай мають вищі показники соматичних та психоемоційних розладів, ніж населення з їх власних етнічних груп, а також населення приймаючих регіонів, до яких вони переселяються (LeMaster J.W. et al., 2018).
За даними J.A. Mindell та співавторів (2015), розлади сну у період вагітності відзначають у 76% жінок. Результати недавніх досліджень свідчать, що існує зв’язок між порушеннями сну і несприятливим перебігом вагітності, включаючи прееклампсію, підвищення рівня глюкози в плазмі крові, депресію, ускладнені пологи (Nodine P.M., Matthews E.E., 2013; Hashmi A.M. et al., 2016; Sharma S.K. et al., 2016).
У багатьох дослідженнях порушення сну розглядають як коморбідні вегетативним розладам стани (Полуэктов М.Г., 2015).
Кількість досліджень, присвячених вивченню психоемоційного стану вагітних в останні роки, збільшується. Проте недостатньо висвітлені питання щодо поширеності та вираженості вегетативних розладів та порушень сну у вагітних, які зазнали впливу збройного конфлікту та мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Мета — вивчити поширеність і вираженість порушень сну та вегетативних розладів у вагітних із загрозливим перериванням вагітності (ЗПВ) в I і II триместр, які проживають в Луганській області та мають статус ВПО, для удосконалення лікувально-профілактичних заходів та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у цих жінок.
Об’єкт і методи дослідження
Обстежено 220 вагітних в I і II триместр вагітності, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу ЗПВ в лікарнях міст Рубіжне та Лисичанськ Луганської області в період 2015–2017 рр. З них мали статус ВПО 48 (1-ша група), не мали статусу ВПО — 172 жінки (2-га група). Контрольну (3-тю) групу становили 64 вагітні з необтяженим анамнезом із фізіологічним перебігом вагітності в I і II триместр.
Перед початком обстеження кожна учасниця дослідження підписала Інформовану згоду пацієнта на проведення діагностики, лікування і обробку персональних даних. Критеріями включення в основну групу були добровільна інформована згода жінки, наявність симптомів ЗПВ, терміни гестації, відповідні I і II триместру вагітності. Спостереження та клінічне обстеження жінок проводили згідно з рекомендаціями, викладеними у наказах Міністерства охорони здоров’я України від 15.07.2011 р. № 417 та від 03.11.2008 р. № 624.
Усім вагітнім проведено комплексне обстеження, яке включало, крім клініко-акушерського дослідження, заповнення пацієнткою спеціально розробленої карти комплексного обстеження, що містила опитувальник для визначення вегетативних порушень та анкету бальної оцінки суб’єктивних характеристик сну.
Опитувальник для визначення вегетативних порушень складається з 11 запитань, позитивну відповідь на які оцінюють у 3–7 балів залежно від значимості запитання. При підрахунку кількість балів підсумовують. Сума балів >15 свідчить про наявність вегетативних розладів (Вейн А.М. (ред.), 2003).
Анкета бальної оцінки суб’єктивних характеристик сну складається з 6 питань, що визначають різні характеристики сну. Кожне з цих питань оцінюють за 5-бальною шкалою. У нормі у пацієнта без порушень сну повинно бути >22 балів, сума балів <19 свідчить про виражені розлади сну (Вейн А.М. и соавт., 2002).
Статистичну обробку даних проводили з використанням програм «SPSS 17.0» та «Microsoft Excel for Windows» (2013). Оцінювали достовірні відмінності за допомогою непараметричного критерію Манна — Уітні для незалежних груп, проводили аналіз рангових кореляцій за Спірменом. Дані представляли у вигляді Me (Q1–Q3), де Me — медіана, Q1 — 25-й квартиль, Q3 — 75-й квартиль. Критичний рівень значущості при перевірці статистичних гіпотез — 0,05.
Результати та їх обговорення
Середній вік жінок 1-ї групи становив Me (Q1–Q3) 26 (23–30,5), 2-ї — 26 (22–33), 3-ї — 27,5 (24–32) років. Найбільшу кількість пацієнток становили жінки віком 20–30 років — 30 (62,5%), 92 (53,5) та 44 (68,8%) відповідно, тобто особи активної та працездатної частини населення. 44 (91,7%) вагітних 1-ї групи були переміщеними з окупованої території Луганської, 4 (8,3%) — Донецької області. Переважна більшість жінок перебували у зареєстрованому шлюбі — 42 (87,5%), 142 (82,6%), 52 (81,25%) відповідно.
Соматична захворюваність вагітних представлена хворобами дихальних шляхів — 8 (16,7%), 48 (27,9%) та 10 (15,6%) жінок відповідно. Захворювання сечовивідних шляхів визначали у 4 (8,3%), 8 (4,7%) і 2 (3,1%), гіперплазію щитоподібної залози I–II ступеня, еутиреоз — у 6 (12,5%), 16 (9,3%) та 2 (3,1%), поліноз — у 6 (12,5%), 16 (9,3%) та 6 (9,4%) пацієнток відповідно.
Вагітність була першою у 26 (54,2%), 112 (65,1%) і 34 (53,1%), пологи в анамнезі — у 22 (45,8%), 60 (34,9%) та 30 (46,9%), штучні аборти — у 18 (37,5%), 64 (37,2%) та 24 (37,5%), мимовільні аборти — у 4 (8,3%), 12 (7,0%) та 4 (6,3%), аборт, що не відбувся — у 6 (12,5%), 36 (20,9%) та 8 (12,5%) жінок відповідно. Із перенесених гінекологічних захворювань найчастішими були ектопія циліндричного епітелію шийки матки — у 14 (29,2%), 60 (34,9%) та 20 (31,25%), запальні захворювання жіночих статевих органів — у 8 (16,7%), 36 (20,9%) та 6 (9,4%) жінок відповідно.
Пацієнтки 1-ї та 2-ї груп характеризувалися достовірно вищими показниками вегетативних розладів та порушень сну порівняно з жінками 3-ї групи (таблиця). Крім того, у вагітних зі статусом ВПО виявлено перевищення показників вегетативних розладів (р=0,037) та порушень сну (р=0,000) порівняно з жінками 2-ї групи.
| Показник | Група | ||
|---|---|---|---|
| 1-ша (n=48) Ме (Q1–Q3) |
2-га (n=172) Ме (Q1–Q3) |
3-тя (n=64) Ме (Q1–Q3) |
|
| Вегетативні порушення, балів | 22,00 (16,00–41,00)*^ | 15,00 (12,00–33,25)** | 12,00 (8,00–14,00) |
| Якість сну, балів | 18,50 (17,00–20,75)*^ | 22,00 (19,00–23,00)** | 24,00 (23,00–25,00) |
У 1-й та 2-й групах виявлено статистично значущий негативний кореляційний зв’язок між показником вегетативних порушень та якістю сну (r=–0,609; р=0,000) і (r=–0,530; р=0,000) відповідно, що може свідчити на користь спільних патогенетичних механізмів.
Виявлено, що пацієнтки із ЗПВ характеризувалися достовірно вищими показниками вегетативних та диссомнічних розладів, що може розцінюватися як прояви стресового стану. Поширеність вегетативних розладів у 1-й групі становила 77,1%, у 2-й — 50,6%, в той час як лише у 4,7% здорових досліджуваних відзначено незначні вегетативні розлади. Поширеність розладів сну в 1-й та 2-й групах становила 50,0 та 20,9% відповідно, серед здорових досліджуваних була відсутня, що узгоджується з даними J.A. Mindell та співавторів (2015) — до 76%, проте перевищує показники, наведені у Грузинському дослідженні ВПО та репатріантів, де поширеність розладів сну становила 41,4% (Basishvili T. et al., 2012). Пограничні розлади сну мали місце у 37,5; 34,3 та 15,6% пацієнток відповідно. Не відзначено порушень сну у 12,5; 44,8 та 84,4% досліджуваних відповідно.
Отримані дані підтверджують думку про вагітних як найуразливішу групу населення, якого безпосередньо стосувався збройний конфлікт, крім того, можна припустити, що наявність ЗПВ є не меншим стресорним фактором, ніж факт вимушеної зміни місця проживання, що узгоджується з даними останніх досліджень (Palagini L. et al., 2014; Alihosseini E. et al., 2017).
Висновки
Показники вегетативних розладів та порушень сну в обстежених групах становили 77,1; 50,6 і 4,7% та 50,0; 20,9 і 0% відповідно. Поширеність вегетативних розладів серед вагітних із ЗПВ, які мають статус ВПО, відзначено у 16,4 раза частіше порівняно зі здоровими вагітними. Показники вегетативних розладів та порушень сну достовірно перевищують такі жінок із ЗПВ та здорових вагітних, що може розцінюватися як прояв стресового стану.
Антенатальне вивчення показників вегетативних розладів та порушень сну у вагітних зі статусом ВПО та симптомами ЗПВ дозволить індивідуалізувати підхід до ведення та своєчасно розробити в разі потреби коригувальні та реабілітаційні заходи, які сприятимуть благополучному завершенню вагітності та впливатимуть на здоров’я матері й дитини.
Список використаної літератури
- Вейн А.М. (ред.) (2003) Вегетативные расстройства. Клиника, диагностика, лечение. Медицинское информационное агентство, Москва, 752 с.
- Вейн А.М., Елигулашвили Т.С., Полуэктов М.Г. (2002) Синдром апноэ во сне и другие расстройства дыхания, связанные со сном: клиника, диагностика, лечение. Эйдос Медиа, Москва, 310 с.
- Міністерство охорони здоров’я України (2008) Наказ МОЗ України від 03.11.2008 р. № 624 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15 грудня 2003 року № 582 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги», наказу МОЗ від 31.12.2004 р. № 676 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» (https://z-l.com.ua/upload//moz%20docs/624.pdf).
- Міністерство охорони здоров’я України (2011) Наказ МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні» (https://z-l.com.ua/upload//moz%20docs/417.pdf).
- Полуэктов М.Г. (2015) Синдром вегетативной дистонии и расстройства сна. Эффективная фармакотерапия. Неврол. психиатр., 53: 36–43.
- Рыбалка А.Н. (2011) Психологическая адаптация женщин во время беременности и после родов. Здоровье Украины, 3(42): 44–49.
- Alihosseini E., Najar Sh., Haghighizadeh M.H. (2017) The relationship between sleep disorders during pregnancy and miscarriage. Jundishapur. J. Chronic Dis. Care, 6(2): e41340.
- Basishvili T., Eliozishvili M., Maisuradze L. et al. (2012) Insomnia in a displaced population is related to war-associated remembered stress. Stress Health, 28(3): 186–192.
- Hashmi A.M., Bhatia S.K., Bhatia S.K., Khawaja I.S. (2016) Insomnia during pregnancy: diagnosis and rational interventions. Pak. J. Med. Sci., 32(4): 1030–1037.
- LeMaster J.W., Broadbridge C.L., Lumley M.A. et al. (2018) Acculturation and post-migration psychological symptoms among Iraqi refugees: a path analysis. Am. J. Orthopsychiatry, 88(1): 38–47.
- Mindell J.A., Cook R.A., Nikolovski J. (2015) Sleep patterns and sleep disturbances across pregnancy. Sleep Med., 16(4): 483–488.
- Nodine P.M., Matthews E.E. (2013) Common sleep disorders: management strategies and pregnancy outcomes. J. Midwifery Womens Health, 58(4): 368–377.
- Palagini L., Gemignani A., Banti S. et al. (2014) Chronic sleep loss during pregnancy as a determinant of stress: impact on pregnancy outcome. Sleep Med., 15(8): 853–859.
- Sharma S.K., Nehra A., Sinha S. et al. (2016) Sleep disorders in pregnancy and their association with pregnancy outcomes: a prospective observational study. Sleep Breath, 20(1): 87–93.
Резюме. Цель — изучить распространенность и выраженность нарушений сна и вегетативных расстройств у беременных с угрожающим прерыванием беременности (УПБ) в I и II триместр, проживающих в Луганской области и имеющих статус внутренне перемещенных лиц (ВПЛ), для совершенствования лечебно-профилактических мероприятий и профилактики акушерских и перинатальных осложнений у таких женщин. Объект и методы исследования. Обследовано 220 беременных в I и II триместр беременности, находившихся на стационарном лечении по поводу УПБ в больницах Луганской области. Из них имели статус ВПЛ 48 (1-я группа), не имели статуса ВПЛ — 172 женщины (2-я группа). Контрольную (3-ю) группу составили 64 беременные с неотягощенным анамнезом с физиологическим течением беременности в I и II триместр. Использованы анкета балльной оценки субъективных характеристик сна и опросник для определения вегетативных нарушений. Результаты. Показатели вегетативных расстройств и нарушений сна в обследованных группах составили 77,1; 50,6 и 4,7% и 50,0; 20,9 и 0% соответственно. Распространенность вегетативных расстройств среди беременных с УПВ, имеющих статус ВПЛ, отмечена в 16,4 раза чаще по сравнению со здоровыми беременными. Показатели вегетативных расстройств и нарушений сна достоверно превышают таковые женщин с УПБ и здоровых беременных, что может расцениваться как проявление стрессового состояния. Выводы. Антенатальное изучение показателей вегетативных расстройств и нарушений сна у беременных со статусом ВПЛ и симптомами УПБ позволит индивидуализировать подход к ведению и своевременно разработать в случае необходимости корригирующие и реабилитационные мероприятия, которые будут способствовать благополучному завершению беременности и положительно влиять на здоровье матери и ребенка.
Ключевые слова: беременность, внутренне перемещенные лица, угрожающее прерывание беременности, вегетативные расстройства, нарушения сна.
Адреса для листування:
Романенко Ірина Юріївна
02091, Київ, Кловський узвіз, 13 А
Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України
Е-mail: [email protected]
Одержано 25.01.2019
