Організація медичної допомоги: від дефібрилятора до телемедицини

Як вибрати лабораторне обладнання для Центру первинної медичної
медико-санітарної допомоги (ЦПМСД)

Олексій Васильченко, фахівець-аналітик медичного напрямку (ТОВ «Укр­біо»), нагадав, що додатково до Табеля оснащення закладів первинного рівня в них може бути мікроскоп, гематологічний аналізатор, біохімічний аналізатор, лабораторний посуд, дозатори, витратні матеріали.

Зараз у пакет послуг входять 8 базових лабораторних тестів. У 2019 р. заплановано старт пілота «Безкоштовна діагностика», куди увійдуть ще 12 діагностичних методів (рентгенографія, ультразвукова діагностика (УЗД), біопсія, операції одного дня та ін.).

На сьогодні можливостей у ЦПМСД для надання лабораторних послуг недостатньо. Поточний перелік досліджень — необхідний мінімум, який не можна вважати оптимумом. Говорячи про їх розширення, що зробить заклад більш конкурентоспроможним, спікер наголосив: «Для централізованих рішень доцільнішим є накопичення зразків, щодо яких має бути визначений певний показник, та їх обробка на потужному аналізаторі (за принципом конвеєра). Тоді як для децентралізованих рішень кращий синд­ромний підхід, тобто дослідження певного переліку показників відповідно до симптомів кожного окремого пацієнта. Якщо йдеться про ЦПМСД, принципово важливо, щоб лабораторне обладнання відповідало Технічному регламенту № 754, було точним і стабільним, простим в обслуговуванні, з мінімумом ручних маніпуляцій. І головне — не вимагало накопичування зразків».

«Обов’язково враховуйте при купівлі лабораторного оснащення такі параметри, як плановий термін експлуатації, час між сервісним обслуговуванням та накопичення зразків. Складові останнього — необхідний мінімум реагентів для запуску та економічно обґрунтований обсяг зразків для досягнення розрахункової собівартості», — акцентував увагу О. Васильченко.

Чи потрібен апарат УЗД на первинці?

У Табелі оснащення закладів первинної ланки немає жодного приладу для УЗД. Та чи правильно це? На можливостях і перевагах використання методу зупинився Олег Динник, кандидат медичних наук, директор Інституту еластографії, президент Української асоціації фахівців ультразвукової діагностики (УАФУД).

«Часто медик мусить вирішити тут і зараз, що пацієнту:

• нічого не загрожує;
• слід лікуватися на місці;
• необхідно звернутися на вищий рівень медичної допомоги.

Метод УЗД допомагає прийняти це рішення. До того ж він, так би мовити, доброзичливий до організму пацієнта, на завдає шкоди здоров’ю. УЗД використовують для контролю пункції поверхневих утворів, гнійників, біопсій, венепункцій тощо. Але водночас метод вимагає належного професіоналізму. Важливо дотримуватися протоколів, адже це гарантія того, що кожен пацієнт отримає допомогу високого рівня, незалежно від того, в якій лікарні та який фахівець її надав», — розпочав виступ спікер.

Він поінформував гостей заходу, що 22–23 травня під час конференції УАФУД в Одесі заплановано проведення Школи для сімейних лікарів для ознайомлення з протоколами УЗД — FAST (травми), BLUE (ураження легень), AAA (аневризма абдомінального відділу аорти) тощо, адаптованими до умов роботи на первинній ланці.

Зараз доступні дуже прості засоби для УЗД, які складаються з датчика й візуалізуючого пристрою (будь-який ґаджет — смартфон, планшет). Вони оптимально підходять для сімейних лікарів, можуть використовуватися навіть у домашніх умовах.

«Не варто купувати багатофункціональні високовартісні апарати, «мобільні діагностичні центри на колесах», навичками роботи з якими складно оволодіти», — порадив промовець.

У чому секрет успішного медичного бізнесу?

Медична реформа дала лікарям можливість впливати на фінансові важелі, а медичним закладам — стати підприємствами. Свобода вибору медичного закладу і лікаря привела пацієнта на ринок медичних послуг.

«Сьогодні кожен із вас став підприємцем у медицині, ви на старті великого бізнесу. Це суміш любові та хоробрості. Складових успіху три: фахівець, новітнє оснащення та інформаційна підтримка. Так, звичайно, можна перевіряти лікарів, контролювати, регламентувати, встановлювати бар’єри… Але все це «совдепія». Організовуючи першу приватну поліклініку в обласному центрі, я зрозумів: єдиний об’єктивний критерій — вибір пацієнтів. Саме інтереси пацієнтів повинні стояти у центрі діяльності», — вважає Андрій Каспаревич, генеральний директор медичного порталу «Здоров-Інфо».

АЗД вмонтовано в автомат із напоями, Японія

Він підкреслив, що оснастити ЦПМСД з найменшими витратами дозволяють тендерні торги, тезисно описав кожен з етапів процедури, сфокусував увагу на тому, що створення конкурентоспроможного ЦПМСД — потужний імпульс для розвитку громади.

Спікер надав слушну практичну рекомендацію керівникам закладів — створити й підтримувати веб-сайт. Це сприяє залученню пацієнтів, пошуку інвесторів. Відгуки пацієнтів у мережі Інтернет та інформація на сайті медичного закладу мають високі рівні довіри населення (63 і 59% відповідно) і поступаються лише порадам родичів і знайомих.

Телемедицина на первинній ланці

Андрій Гриців (компанія «Емпіріка») охарактеризував етапи розвитку телемедицини. Вперше технологія була застосована на початку ХХ століття для передачі електрокардіограми (ЕКГ), у 1960-х рр. вона застосовувалася NASA для контролю здоров’я астронавтів, а у 1990-х роках була запроваджена в медичну практику. Це хороший спосіб знизити собівартість медичних послуг і спростити доступ до них.

Загальний алгоритм дій

Телемедицина надзвичайно ефективна у разі підозри на інфаркт (ЕКГ), інсульт (рівень тропонінів), онкопатологію (для цього застосовують мікроскоп із модулем телеметрії і роблять цитологічне дослідження).

«Я вважаю, що наявність модуля передачі даних має стати стандартною вимогою для всього лабораторного та діагностичного обладнання, яке закуповується для закладів первинного рівня. Усі амбулаторії та ФАПи слід забезпечити швидкісним доступом до інтернету. Апарати КТ, МРТ, рентгенівського сканування у закладах ІІ і ІІІ рівня мають бути забезпечені модулями телеметрії», — поділився думкою спікер.

На сьогодні найпопулярнішими серед телемедичних технологій є телекардіологія, телерадіологія, телехірургія. За допомогою телемедицини може передаватися будь-яка інформація, від файлової до відео, що підлягає оцифруванню. Дистанційно можна аналізувати ЕКГ, рентгенограми, результати УЗД, лабораторні показники, тощо.

Любомир Ткач, керівник консультаційного телеметричного центру КУ «Полтавський обласний центр ЕМД та МК», детально зупинився на перевагах використання методу у кардіології. Він навів вражаюче порівняння: кількість людей, які помирають протягом року від інфаркту та інсульту, величезна. Це як Миколаїв чи два Тернополя.

Як відомо, при гострому коронарному синдромі час має надзвичайно важливе значення (критичні перші 2 год). Впровадження телемедицини сприяє покращенню ранньої діагностики інфаркту міокарда, визначенню його давності, скороченню часу від моменту появи симптомів до госпіталізації, вдосконаленню маршрутизації, зниженню рівня смертності. При формуванні телеметричної мережі краще надати перевагу централізованому підходу.

Для дистанційної передачі ЕКГ найчастіше застосовують цифрові телеметричні передавачі (ЦТП) і повнофункціональні електрокардіографи. «ЦТП потребують доступу до інтернету і не мають опції запису на паперові носії. Повнофункціональні електрокардіографи пишуть, показують і передають (навіть без доступу до інтернету) ЕКГ діагностичної якості. У Полтавському обласному центрі ЕМД та МК регулярно відбувається апробація телеметричних систем на базі повнофункціонального електрокардіографа. Ми переконалися, що вони мають беззаперечні переваги. А деякі системи навіть інтегрують отримані результати в систему документообігу медичного закладу», — поінформував аудиторію лектор.

Наразі в Україні значно поширені певні телеметричні електрокардіографи і телеметричні кардіологічні комплекси. Мережа охоплює більшість областей. Кожного дня дистанційно розшифровують понад 300 ЕКГ. До речі, маючи телеметричний електрокардіограф, скористатися функцією дистанційної консультації можна навіть у разі відсутності телеметричного центру: варто лише домовитися про партнерство із центром сусідньої області.

Врятувати життя може кожен!

Способи запобігання раптовій смерті вибрав темою виступу Юрій Погорецький, кандидат медичних наук, кардіолог, сомнолог, президент Української асоціації медицини сну, директор ТОВ «НПМЦ «Укртелемед».

Він розпочав виступ із демонстрації трьох коротких відеороликів, відзнятих під час спортивних баталій — карате, футбольного матчу, хокейного поєдинку. Усі вони мали трагічний фінал: спортсмени загинули від зупинки серця. Оскільки поруч не знайшлося дефібрилятора, врятувати їх не вдалося.

Офіційної статистики, скільки українців щорічно помирають від раптової зупинки серця до прибуття бригади екстреної медичної допомоги (ЕМД), немає. Припускають, що цей показник становить близько 50 тис. Якщо вчасно виконати серцево-легеневу реанімацію, врятувати цих пацієнтів можна.

Проведення дефібриляції протягом перших 5 хв після зупинки серця демонструє високі показники ефективності. Проте якщо застосування дефібрилятора на першій хвилині супроводжується виживаністю 98%, то з кожною додатковою хвилиною шанси врятувати людину стрімко падають (на мінус 10%).

Оскільки бригада ЕМД не завжди встигає прибути у 5–10-хвилинний проміжок, у місцях масового скупчення людей слід встановлювати автоматичні зовнішні дефібрилятори (АЗД). Їх бажано розміщувати на відстані не більш ніж 200 м, з наданням відкритого доступу 24/7.

У США дефібриляторами оснащені всі школи, літаки внутрішніх авіаліній, машини ЕМД, парамедиків, рятувальників, частина авто патрульної поліції. Поступово запроваджують цю практику у Великобританії, Японії, Німеччині, Нідерландах, Хорватії, Сербії, Угорщині, Італії та інших країнах. АЗД оснащують торгові центри, сімейні амбулаторії, залізничні й автовокзали, аеропорти, готелі, концертні зали, школи, басейни, підприємства й державні установи; автомобілі ЕМД, патрульної поліції, пожежників; літаки, потяги, тролейбуси, станції метро, зупинки громадського транс­порту. Встановлюють їх і в громадах, де дбають про мешканців.

«АЗД — як вогнегасник, повинен встановлюватися скрізь. За нормативом він навіть має бути в аудиторії, де більше 100 осіб. У щоденну практику АЗД першими запровадили приватні медичні клініки, — розповів Ю. Погорецький.— Під час Євро-2012 ми надали державі 40 АЗД як гуманітарну допомогу. Оснастили залізничні та автовокзали, аеропорти, стадіони, басейни, навчили персонал. До речі, АЗД надзвичайно прості у застосуванні, ними успішно можуть користуватися навіть підготовлені діти. Є повністю автоматичні дефібрилятори. При роботі з ними користувач лише фіксує електроди, а прилад самостійно визначає, чи потрібна серцево-легенева реанімація, показує покрокові інструкції. Вартість АЗД варіює в межах 2–2,5 тис. дол. США».

За допомогою портативних дефібриляторів в Україні вже врятовано більше 80 життів. Зараз тривають активні перемовини щодо їх встановлення з керівниками військових управлінь, київського метрополітену. Є надія, що найближчим часом у столичній підземці, в авто патрульних, на військових об’єктах з’являться АЗД, а в українців —додатковий шанс на порятунок у критичній ситуації.

Далі буде.

Підписуйтеся на нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Ольга Радучич,
фото надані партнерами організаторів