Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України, зауважив з цього приводу, що охорона здоров’я є надзвичайно важливою сферою нашого життя: «Якщо протягом 3–5 років робити те, що чітко визначено планом медичної реформи, то українці бачитимуть позитивні зміни в системі охорони здоров’я та підвищення якості медичної допомоги. Важливо системно та послідовно діяти, реалізовуючи цей план, адже з року в рік поставлені завдання медичного спрямування будуть вирішуватися, й українці отримають кваліфікованих лікарів, нормальні умови отримання медичної допомоги, а лікарі отримуватимуть гідну заробітну плату. Ми почали цей рух, як би не було сьогодні складно».
За його словами, сьогодні нерідко лунає критика реформи. «Критика піде, а справа, яку робимо, залишиться. Якщо рухатися вперед, українці отримають нову якість надання допомоги», — зазначив Глава Уряду.
Як повідомив Прем’єр-міністр, цього року медичні інновації торкнуться одразу кількох сфер. По-перше, з квітня за програмою «Доступні ліки» працюватиме послуга електронного рецепта. Купити ліки можна буде у будь-якій аптеці, яка працює в програмі, — без прив’язки до місця проживання пацієнта та місцезнаходження аптеки. Гроші за ліки надійдуть у конкретну аптеку.
По-друге, з літа працюватиме програма низки безкоштовних досліджень за направленням лікаря.
Третє — реформа екстреної медицини. «Хочемо отримати нові знання з екстреної допомоги, новий транспорт і обладнання, а також нову зарплату. Спільно з місцевою владою інвестуватимемо в це близько 2 млрд грн.», — сказав В. Гройсман. Він пояснив, що реформа екстреної медицини відбуватиметься спочатку в режимі пілотних проектів, а потім цей досвід буде поширено на всю країну.
«Плюс цього року завершимо будівництво Охматдиту, пришвидшуємо будівництво кардіоцентрів — маємо для них обладнання. Працюватиме президентська програма розвитку сільської медицини. Це все буде система надання медичної допомоги. Я готовий нести відповідальність за свої слова, але нам потрібно ще багато чого зробити», — підкреслив В. Гройсман.
Звіт Міністерства охорони здоров’я України
Далі Уляна Супрун, перший заступник, в.о. міністра охорони здоров’я, зазначила, що за неповний рік від старту програми «Лікар для кожної сім’ї» вже майже 25 млн громадян обрали свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра для своєї дитини, — це більше половини населення нашої країни. Національна служба здоров’я України (НСЗУ) як центральний орган виконавчої влади створена лише 9 міс тому, але вже має суттєві досягнення.
НСЗУ виплатила 3,5 млрд грн. за договором закладам, які надали медичні послуги конкретним пацієнтам у 2018 р. (гроші пішли за пацієнтом). У більшості закладів, які уклали договір з НСЗУ, підвищився рівень сервісу, 72% українців задоволені сервісом, який вони отримують на первинній ланці, зарплата лікаря і медсестри зросла удвічі, подекуди навіть втричі. За результатами третьої хвилі до змін долучилися вже 97% всіх комунальних закладів первинної ланки, які надають допомогу нашим батькам, дітям і родинам.
У 2019 р. всі вони будуть отримувати фінансування за новими правилами, коли гроші йдуть за пацієнтом на підставі договору з НСЗУ і підписаної декларації з пацієнтом. Ці зміни на первинній ланці є вже незворотніми, але попереду дуже багато роботи, у тому числі й технічної, НСЗУ повинно повною мірою виконувати свої функції стратегічного закупівельника медичних послуг, а вся система медичних послуг — працювати в інтересах громадян України.
Звіт НСЗУ
Олег Петренко, голова НСЗУ, звітував про роботу НСЗУ за останні 9 міс.
Він нагадав, що НСЗУ — це орган, умовно кажучи, який покликаний платити за тепло в оселі, а не за кількість газу, який іде на виробництво цього тепла. Ми повинні зрозуміти, що змінюються принципи надання медичної допомоги, які полягають у тому, що ми платимо не за утримання лікувально-профілактичних закладів, а за конкретно надані послуги конкретним людям.
Що вдалося зробити за 9 міс роботи
Змінився статус лікаря первинки, ми колись не помічали людей, які були нашими педіатрами, терапевтами або сімейними лікарями, зараз ці люди все більше стають схожі на фахівців реального рівня і все більше заслуговують на довіру тих людей, які їх обирають та укладають з ними декларацію.
Підвищення зарплати — це суттєвий елемент, але не основний, люди починають інвестувати у власний професійний розвиток і рухатися вперед, це є свідченням того, що економічний стимул, якщо він правильно застосований, може зумовлювати швидкі та суттєві зміни.
Дуже важливим є швидке поширення змін у сервісі медичних закладів, це невеликі вкладення, але навіть можливість зробити відкриту рецепцію, записатися попередньо за телефоном або через інтернет, здати аналізи в місці надання послуг — це те, що дуже високо оцінюють наші пацієнти.
Ми суттєво змінили загальний підхід до використання публічних коштів на отримання медичних послуг громадянами України.
Вже в першу та другу хвилю до системи були залучені 85 приватних провайдерів, тобто фізичних осіб — підприємців, лікарів приватних клінік, які на рівні з комунальними закладами почали пропонувати і надавати гарантований державою пакет медичних послуг. Кожен з нас може обрати лікаря не тільки в комунальному закладі охорони здоров’я, але й в приватному, до цього часу такої можливості не було. НСЗУ з самого початку працює надзвичайно прозоро, всі договори, які укладаються, та суми оплат оприлюднюються на сайті установи.
Станом на 8 жовтня 2018 р., вже через 5 міс після початку роботи, запрацювала «гаряча лінія» НСЗУ за коротким номером 1677, де кожен споживач послуг, медичний заклад, будь-хто може отримати вичерпну інформацію.
Це все те, що створило новий рівень довіри до системи. Економічний стимул працює швидше за інші, він не є основним, але він є важливим. У першу хвилю укладено договори зі 161 закладом, і з 13 липня 2018 р. почали оплачувати кошти в межах договорів за абсолютно чітко встановленими правилами. До кінця 2018 р. попри те, що існує всього 9 міс, НСЗУ виплатила закладам, які уклали договір, близько 3,5 млрд грн.
Небагато приватних клінік увійшли в роботу, але це вже суттєвий крок, тому що дедалі більше, особливо у великих містах, пацієнти обирають лікарів приватних клінік і можуть користуватися належним рівнем сервісу.
З 2019 р. не буде застосовуватися субвенція з державного бюджету місцевим бюджетом на первинну медичну допомогу, і ця чітка позиція викликала те, що зараз 97% комунальних закладів первинної ланки уклали з договір з НСЗУ.
1166 договорів підписано, серед цих закладів — 103 фізичні особи — підприємці і 110 приватних закладів по всій Україні. Майже вся первинна ланка охорони здоров’я за цей період долучилася до нової системи, але це лише початок.
Первинна медична допомога — це та ланка, якій приділяється багато уваги, але далі на нас чекає дуже багато роботи, зазначив О. Петренко.
Нині є дві дуже важливі речі, які необхідні для того, щоб трансформація продовжувалася:
- продовження автономізації всіх закладів охорони здоров’я, перетворення їх з бюджетних державних і комунальних закладів у державні або казенні і комунальні некомерційні підприємства як основна умова подальшого контрактування з боку НСЗУ;
- інвестиції в комп’ютери і програмне забезпечення, що є важливішим, ніж інвестиції в комп’ютерні томографи.
Місцева влада активно допомагає, адже на кожному столі лікаря повинен бути комп’ютер, це забезпечить правильну організацію системи і дозволить досягати поставлених цілей.
Також обговорювалося питання щодо трансформації програми «Доступні ліки» у 2019 р.
Розглянуті питання порядку денного
Відповідно до порядку денного були винесені на розгляд Кабінету Міністрів України проекти постанов та розпоряджень, а саме:
- проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. № 85» (Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів — прим. ред.);
- проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 10 Порядку реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги на 2019 рік»;
- проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про погодження утворення міжрегіональних територіальних органів Національної служби здоровʼя».
Сергій Вахненко,
фото КМУ