РІЗНІ МЕТОДИКИ ТРОМБОЛІТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ГОСТРОМУ ІНФАРКТІ МІОКАРДА: ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ І БЕЗПЕКИ
Резюме. З метою оптимізації терапії хворих з гострим інфарктом міокарда (ІМ) було проведено порівняльне дослідження ефективності і безпеки нових прискорених методик фібринолітичної терапії (ФЛТ). Хворих з гострим ІМ давністю до 6 год, яким проводили антикоагулянтну терапію низькомолекулярним гепарином далтепарином натрієм, розділили на 2 групи: 1-ша — пацієнти, яким ФЛТ проводили тканинним активатором плазміногену (ТАП), що вводили протягом 60 хв, і 2-га — хворі, які одержали ФЛТ стрептокіназою (СК), що вводили за 20–30-хвилинним протоколом. При проведенні аналізу клінічної ефективності методів прискорених режимів ФЛТ встановлено, що ФЛТ ТАП вірогідно більш ефективна за частотою попередження таких ускладнень ІМ, як післяінфарктна стенокардія, гостра лівошлуночкова недостатність і за показником 30-денної летальності, а також більш безпечна за частотою виникнення несприятливих явищ. Через 24 год від початку ФЛТ відзначено вірогідно більш виражений ступінь реперфузії міокарда у групі хворих з передньою локалізацією ІМ, яких лікували ТАП, до 24-ї години від початку ФЛТ. На 90-й хвилині незалежно від локалізації ІМ ЕКГ-динаміка при ФЛТ ТАП і СК була однаковою. Динаміка і швидкість досягнення піка концентрації креатинфосфокінази та її м’язово-мозкової фракції при ФЛТ ТАП у прискореному режимі свідчила про більш виражене обмеження зони некрозу міокарда. За результатами даного дослідження встановлено, що метод поєднання 60-хвилинного режиму введення 100 мг ТАП і ад’ювантної терапії далтепарином натрієм має перевагу над методом прискореного режиму введення СК у комбінації з далтепарином натрієм і є оптимальним у лікуванні хворих ІМ давністю до 6 год
Ключові слова:гострий інфаркт міокарда, тромболітична терапія, фібринолітична терапія, антикоагулянтна терапія
VARIOUS THROMBOLYTIC THERAPY TECHNIQUES IN ACUTE MYOCARDIAL INFARCTION: ESTIMATION OF EFFICIENCY AND SAFETY
Summary. In an effort to optimize treatment of patients with acute myocardial infarction (MI) a study was conducted to compare the effectiveness and safety of new accelerated regimens of fibrinolytic therapy (FLT). Patients who had acute MI with the duration less than 6 hours and who were receiving anticoagulant therapy with dalteparine were divided into 2 groups. The first group received FLT with the Tissue Plasminogen Activator (t-PA) that was infused in the course of 60 minutes; the second group received FLT with streptokinase (SK) that was administered according to the 20–30 minute protocol. The analysis of clinical effectiveness of accelerated FLT regimens has shown with statistical significance that FLT t-PA is more effective than SK in preventing such MI complications as postinfarction angina and acute left ventricular failure. FLT t-PA also resulted in a lower 30-day mortality rate. Furthermore, FLT t-PA was proven to be safer than SK based on a lower rate of adverse events. The degree of myocardial reperfusion in 24 hours after the FLT initiation was higher in the group of patients with anterior infarction and treated with t-PA. At the 90-minute mark after the FLT initiation there was no difference in ECG dynamics between the groups that received FLT t-PA and SK, independent of localization of the infarction. Dynamics and the speed at which CPK and CPK-MB were reaching the peak concentration under FLT t-PA accelerated regimen indicated a greater limiting of the necrotic area in myocardium. The study has shown that the method of combining the 60-minute regimen of 100 mg t-PA infusion with dalteparine is preferable to the method of accelerated SK infusion with dalteparine and is the optimal regimen for treating MI within the first 6 hours of symptoms’ onset.
Key words: acute myocardial infarction, thrombolytic therapy, fibrinolytic therapy, anticoagulant therapy
