Проблемні питання медичної допомоги в умовах воєнного стану

Захід проводився за ініціативи голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець.

Мета круглого столу — заслуховування інформації представників військових та цивільних органів управління у сфері охорони здоров’я щодо заходів, вжитих ними у зв’язку із введенням воєнного стану, а також напрацювання алгоритмів взаємодії на випадок можливого загострення ситуації.

Військово-медичні навчання: досвід Ізраїлю

Ольга Богомолець, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, відкрила круглий стіл доповіддю про приклад проведення військово-­медичних навчань у Медичному центрі Галілеї на кордоні з Ліваном (Ізраїль). Вона наголосила, що метою військово-медичних навчань є підготовка громадян, військових та працівників лікарні до спільних синхронізованих дій на випадок терористичного акту, масового ураження населення чи початку військової агресії. Медичний центр, на базі якого проходили навчання, в мирний час розрахований на 800 ліжок, але у 2000 р. в ньому була збудована нова підземна частина, розрахована на 450 ліжок.

За необхідності, в разі загострення бойових дій, вона може бути збільшена майже вдвічі. У 2006 р. Медичний центр Галілеї було частково розбомблено.

Усі медики залишалися на робочих місцях та продовжували надавати допомогу пораненим. Сходи в лікарні зроблені так, щоб могли витримати велику кількість людей на випадок, коли ліфти не працюватимуть. Поряд із медичними працівниками Галілеї на кожній ключовій точці евакуації чи сортування поранених були наглядачі — лікарі з іншої лікарні, які жорстко фіксували всі дії, таймінг і помилки своїх колег, щоб потім разом їх проаналізувати та виправити, а також були присутні спостерігачі з Сінгапуру, США, Угорщини.

• Перший етап навчань після оголошення про початок бомбардування — розгортання підземного штабу.
• На другому етапі було оголошено про планову евакуацію офтальмологічного відділення, яке знаходиться на найвищому поверсі будівлі лікарні з боку потенційного бомбардування, консиліум лікарів відділення оперативно вирішує, яких хворих виписувати, а яких перевозити до підземних палат, одночасно відбувається розгортання ліжкового фонду в підземній частині лікарні.
• Також на території лікарні існує окрема підземна киснева станція, яка дозволяє мати повністю автономне забезпечення на випадок хімічного чи радіологічного зараження.

Яким чином працює штаб лікарні

Штаб працює в окремому приміщенні. До складу штабу входять головний лікар, старша сестра, відповідальні за безпеку, координацію з військовими, пожежниками, медичне забезпечення, комунікацію, забезпечення препаратами крові, евакуацію поранених.

Кожне слово і рішення всіх членів штабу записується та документується секретаріатом. До кожного члена штабу прикріплений секретар-діловод, який фіксує і моментально виконує поставлені керівництвом завдання.

Оповіщення про евакуацію пацієнтів

Через систему оповіщення оголошується про термінову евакуацію всіх пацієнтів терапевтичного відділення у зв’язку зі влученням снаряда. У військовій формі та яскравих жилетах — спеціальний підрозділ військових, який відповідає за допомогу цивільному населенню — здійснює евакуацію заздалегідь визначеними шляхами.

У разі вибуху кисню

По внутрішній системі зв’язку оголошується про вибух кисню у відділенні. Відповідальні медсестри одразу перекривають доступ кисню по лікарні, інші продовжують евакуацію людей. Прибувають пожежники, гасять локальну пожежу, що виникла внаслідок вибуху.

Транспортування хворих від швидкої до пункту сортування

Усім працівникам оголошується про поступове прибуття близько сотні поранених різного ступеня тяжкості. Кожен із 2500 співробітників знаходиться на чітко визначеному місці в очі куванні виконання своєї роботи. Стеля над в’їздом до приймального відділення лікарні виконана з урахуванням ризиків бомбування і має підвищену витривалість.

Стан поранених пацієнтів

Перший «поранений» без ознак життя.

Стан за оцінкою лікарів швидкої та надану допомогу написано на спеціальній картці, прикріпленій на грудях. На першій локації відбувається сортування лише за двома ознаками — потребує негайного втручання чи може почекати.

Смерть констатувати на цій локації не мають права.

Другий «поранений» — дитина. Стан нетяжкий, у свідомості.

Після оцінки стану — транспортується до наступної локації для надання допомоги. Сортування поранених на першому етапі проводить найдосвідченіший із лікарів невідкладної допомоги. З етичних міркувань ті «поранені», які не мають ознак життя, та «діти» — замінені на навчаннях манекенами.

Третій поранений має множинні осколкові ураження. Транс­портування його до локації наступного етапу сортування і надання допомоги.

Реєстрація картки пораненого

Окремі секретарі-реєстратори на кожній локації вносять дані до особової картки пораненого, яка оформлюється при ввозі його на територію лікарні.

Інший секретар-реєстратор моментально вносить особові дані пораненого до комп’ютерної системи. Окрема бригада медиків при вході чергує з кисневими засобами, щоб зберігати стан пораненого ще на етапі транспортування до реанімації.

Другий етап сортування

Він проводиться бригадами у складі лікаря, медсестри та реєстратора. Тут приймається рішення щодо обсягів медичної допомоги і відбувається її надання. При вивезенні поранених із кожної локації до наступної — стоїть лікар-контролер, який перевіряє, чи все було зроблено правильно і відповідно до стандартів надання допомоги, та чи правильно вибрано маршрут транспортування. Незважаючи на проведення навчань, приймальне відділення лікарні продовжує приймати хворих.

Проведення реанімаційних заходів для постраждалих

Бригади, які не задіяні в роботі, очікують на поранених на своїх локаціях в реанімаційних відділеннях. Окремий відповідальний попереджає і викликає на локації вільних медиків за потребою. Потреба в медичних працівниках визначається штабом і передається спеціальними «бігунами» — особами, які не задіяні в наданні медичної допомоги і виконують лише функції передачі інформації.

Такі «бігуни» повністю замінюють систему комунікацій між усіма локаціями і штабом на випадок відсутності радіозв’язку.

Локація лікарів і медсестр, які очікують на виклик

Без виклику за власним бажанням вони не мають права долучатися до роботи бригад. Якщо потрібен нейрохірург, а їх є в наявності три, — першим іде найдосвідченіший. Пацієнта транспортують до визначеного бригадою відділення лікарні. Поряд з ним весь час одна й та сама бригада медиків, яка відповідає за життя пацієнта.

Інструкції для тієї чи іншої ситуації

У кожному відділенні стенди, де на різнокольорових листках написані короткі й точні інструкції для кожного, що йому робити в тій чи іншій ситуації.

Один листочок формату А4 — ретельно підготовлений одними фахівцями і гідно виконаний іншими — дозволяє створити реальну синергію дій у смертельній небезпеці. І саме це зберігає життя і здоров’я людей. Їхні лікарі користуються словами «Підготувати лікарів до найгіршого. Надати медичну допомогу — найкращу».

Впровадження досвіду інших країн

У рамках військово-медичних навчань всі присутні поетапно відпрацьовували — формування штабу, планову евакуацію офтальмологічного відділення, екстрену евакуацію терапевтичного відділення, вибух кисню, локальну пожежу, масове надходження сотень військових та цивільних поранених, а також розгортання підземного шпиталю.

Подібні військово-медичні навчання проводяться щорічно, в них задіяний весь персонал — від головного лікаря, професорів і вузькоспеціалізованих лікарів до секретарок, санітарів та прибиральниць.

Тому успішний досвід інших країн потрібно вивчати та впроваджувати в Україні з метою захисту життя і здоров’я наших громадян.

Готовність до воєнного стану НАМН України

Віталій Цимбалюк, президент Національної академії медичних наук (НАМН) України, повідомив, як НАМН підготувалася до воєнного стану. За понад чотири роки 70% хворих Луганської та Донецької областей, а також більше 12 тис. учасників антитерористичної операції (АТО) проконсультовано і проліковано у закладах НАМН України. У госпіталях проконсультували понад 1 тис. пацієнтів, в Інституті медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України медико-психологічну реабілітацію пройшли вже 690 постраждалих: «У нас 550 ліжок, які зараз щоденно працюють. За цей період пройшли лікування, госпіталізовано та прооперовано 3400, проконсультовано 8700 осіб. Найбільшу участь у цьому беруть Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України, Інститут нейрохірургії імені А.П. Ромоданова НАМН України, Інститут отоларингології імені професора О.С. Коломійченка НАМН України, Інститут травматології та ортопедії НАМН України.

За останній період поранених набагато менше, це не той час, коли ми працювали в авральному режимі, коли навіть військова медицина не мала такого досвіду, який є зараз. Але то був період, коли поранених доставляли прямо з поля бою, хоча за нашими домовленостями ми беремо всіх тих, які проходять усі етапи: перший, другий, третій. Ми називаємо себе три плюс, високо­спеціалізована, високотехнологічна медична допомога.

Відповідно, з метою забезпечення виконання Указу Президента від 28.11.2018 р. «Про введення воєнного стану в Україні», в наукових установах, які мають клініки, ми готові розгорнути до тисячі ліжок. На сьогодні вже проведено певну роботу, підготовлені всі необхідні запаси медикаментів. Мобільні бригади створювалися з 2014 р., зараз їх відновили, хірурги та медсестри Інституту отоларингології імені професора О.С. Коломійченка НАМН України проходили по чотири ротації.

Цілодобовий прийом постраждалих вже організовано, опрацьовано механізм термінового оповіщення та збору членів мобільних бригад, кожний інститут знає, що чергують підсилені групи, професори, доктори наук у будь-який час знаходяться на зв’язку. Уже почали проводити тренування, на яких виявили, що не всі медичні працівники вміють накладати турнікети, тому прошу військових, хто має гарних інструкторів, дати нам для Академії. У кожному Інституті проведемо тренувальні навчання, зберемо весь колектив для надання першої медичної допомоги, це дуже вважливо, оскільки виявилося, що високоспеціалізовані інститути можуть робити лише свою роботу, а надати першу допомогу в невідкладній ситуації не готові. У нас є штаб, і в разі надходження пацієнтів ми знатимемо, що відбувається. Також налагоджена співпраця, зараз ми здебільшого співпрацюємо з Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки України, Міністерством оборони України (Міноборони), Національною гвардією у плані координації.

Також ми створили позаштатний відділ військової медицини, взаємодія відбувається між військовими і медичними працівниками. Я позитивно ставлюся до введення воєнного стану. За майже 5 років війни, коли довелося побувати за кордоном, дізнався, що там сприйняття людей націлене на те, що це у нас громадянська війна, тому що там російська пропаганда працює дуже чітко, але настав той час, коли проявилася російська агресія, про яку дізнався весь світ. Наші громадяни, заклади охорони здоров’я за чотири роки звикли настільки спокійно жити і реагувати, що іноді дивуєшся. Цей місяць воєнного стану змусить людей реально задуматися та готуватися до війни, як кажуть «хочеш миру, готуйся до війни».

Готовність системи охорони здоров’я військовослужбовців до роботи в умовах воєнного стану

Ігор Хоменко, начальник Головного військово-медичного управління — начальник медичної служби Збройних сил України, полковник медичної служби, доповідав про готовність системи охорони здоров’я військовослужбовців до роботи в умовах воєнного стану. Він зазначив, що відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в нашій державі розпочато проведення відповідних заходів.

Головне військово-медичне управління у складі Міністерства оборони України разом із Генеральним штабом Збройних сил України також відпрацьовує питання медичного забезпечення військовослужбовців на випадок відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації.

Звичайно, сили та засоби медичної служби Збройних сил України розраховані на надання медичної допомоги пораненим військовослужбовцям на полі бою та в районах, наближених до ведення бойових дій. Водночас для надання медичної допомоги у разі широкомасштабної збройної агресії проти України власних сил та засобів недостатньо.

Нормативно-правове регулювання системи охорони здоров’я

З метою вирішення цього питання останнім часом Міноборони спільно з Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України із залученням заінтересованих органів виконавчої влади напрацювали необхідну нормативно-правову базу для залучення цивільної системи охорони здоров’я держави для медичного забезпечення поранених військовослужбовців.

Так, 31.10.2018 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 910 « Про затвердження Воєнно-медичної доктрини України», якою визначено відповідальність держави та органів виконавчої влади за розвиток системи охорони здоров’я військовослужбовців і забезпечення її спроможностей у воєнний час.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 р. № 352-р «Деякі питання медичного забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських, які беруть участь в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації…» визначено порядок залучення цивільних закладів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій (ОДА) та НАМН України для надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги військовослужбовцям.

Спільним наказом Міноборони та МОЗ України від 07.02.2018 р. № 49/180 визначено механізм надання такої медичної допомоги військовослужбовцям та затверджено Перелік закладів охорони здоров’я та державних установ НАМН України, що для цього залучаються.

Організація надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги пораненим (хворим) військовослужбовцям у закладах охорони здоров’я, що залучаються для надання (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги військовослужбовцям, покладається на МОЗ України спільно з Міноборони.

Для організації надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги пораненим (хворим) військовослужбовцям у закладах охорони здоров’я в межах адміністративно-територіальних одиниць мають бути утворені групи управління під керівництвом заступників керівників департаментів (управлінь) охорони здоров’я ОДА із залученням представників органів управління медичним забезпеченням Збройних сил України. Спільним Наказом визначено їх завдання та функції.

З метою належної організації роботи визначених Наказом закладів охорони здоров’я вони в межах адміністративно-територіальних одиниць об’єднуються в тимчасові функціональні об’єднання.

Які ж завдання закладів охорони здоров’я

На цей час основними завданнями закладів охорони здоров’я та державних установ НАМН України, що залучаються для надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги пораненим (хворим) військовослужбовцям, є:

• Підготовка резерву профільних ліжок для прийому поранених (хворих) військовослужбовців.
• Створення запасів лікарських засобів, медичних виробів, донорської крові та її препаратів.
• Забезпечення можливості одночасного прийому не менше 10–15 осіб поранених (хворих) військовослужбовців.
• Загалом для надання медичної допомоги військовослужбовцям передбачено залучити майже 21 тис. госпітальних ліжок у 281 цивільному закладі охорони здоров’я.

Окремо слід зазначити, що заклади охорони здоров’я та державні установи НАМН України, які залучаються для надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги пораненим (хворим) військовослужбовцям, не припиняють при цьому основної діяльності щодо медичного обслуговування населення України.

Організаційні заходи в Головному військово-медичному управлінні

З метою підготовки системи охорони здоров’я військово­службовців до роботи в умовах воєнного стану в Головному військово-медичному управлінні проведено ряд організаційних заходів:

• Проведено узгоджувальну нараду Головного військово-­медичного управління та МОЗ України.
• Направлено листи до ОДА щодо підготовки визначених закладів охорони здоров’я до надання медичної допомоги війсь­ковослужбовцям.
• Направлено листа до МОЗ України щодо надання медичної допомоги департаментам (управлінням) охорони здоров’я ОДА із забезпечення готовності визначених закладів охорони здоров’я до надання медичної допомоги військовослужбовцям.
• Надано розпорядження начальникам військово-медичних клінічних центрів щодо направлення своїх представників для роботи у складі робочих груп департаментів (управлінь) охорони здоров’я ОДА для координації їхньої діяльності з медичною службою Збройних сил України та перевірки готовності визначених цивільних закладів охорони здоров’я для надання медичної допомоги військовослужбовцям.
• Налагоджено взаємодію з медичними службами інших військових формувань, представниками сил безпеки і оборони, зокрема Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної гвардії України, Державної спеціальної служби транспорту, МОЗ, департаментами (управліннями) охорони здоров’я ОДА.

Також проведено ряд практичних заходів з нарощування спроможностей щодо медичного забезпечення військ на південно-­східному напрямку, а саме:

• Розпочато роботу щодо формування мобільного госпіталю.
• Сформовано загін спеціальної медичної допомоги військового мобільного госпіталю (на 60 ліжок) з можливістю розгортання до 100 ліжок.
• Сформовано чотири лікарсько-сестринські бригади для підсилення цивільних закладів охорони здоров’я.
• Здійснюються заходи щодо підвищення готовності військових закладів охорони здоров’я до виконання завдань за призначенням.

Відповідальність держави та органів виконавчої влади за розвиток системи охорони здоров’я військовослужбовців і забезпечення її спроможностей у воєнний час

• МОЗ України забезпечує готовність визначених закладів охорони здоров’я, інших необхідних сил та засобів для надання медичної допомоги військовослужбовцям під час дії особливого періоду, надзвичайного стану, а також інших кризових ситуацій.
• ОДА за участю органів місцевого самоврядування визначають за пропозицією Міноборони заклади охорони здоров’я комунальної власності, що залучаються для надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги військовослужбовцям.
• НАМН України визначає за пропозицією Міноборони заклади охорони здоров’я, що залучаються для надання медичної допомоги військовослужбовцям.
• НАМН України забезпечує надання консультативної та методичної допомоги закладам охорони здоров’я, що надають медичну допомогу військовослужбовцям.

Стан підготовки в регіонах: Луганщина

Ольга Рибалка, заступник директора Департаменту охорони здоров’я Луганської ОДА, повідомила про готовність системи охорони здоров’я Луганської області, а саме, що система охорони здоров’я області починаючи з травня 2014 р. зіткнулася з надзвичайною ситуацією, спричиненою негативним впливом на людину соціально-політичного стану, створеного в регіоні частиною екстремістськи настроєного населення, яке не бажало підпорядковуватися владі України, що в подальшому призвело до збройного конфлікту, який переріс в агресію Російської Федерації.

Надзвичайна ситуація, яка склалася в області, супроводжується великою кількістю постраждалих серед цивільного населення та військовослужбовців.

Так, майже за 5 років в області від збройного конфлікту серед цивільного населення постраждали понад 700 осіб, з них загинули 266 осіб, майже кожний третій.

З перших часів збройного конфлікту перед системою охорони здоров’я, яка залишилась на території, підконтрольній владі України, постало завдання щодо створення ефективної системи надання медичної допомоги постраждалим особам.

Досвід військово-медичної служби Збройних сил України

Враховуючи досвід військово-медичної служби Збройних сил України в області, було організовано змішану систему лікувально-евакуаційного забезпечення, після проведення аналізу реального стану всіх ланок системи охорони здоров’я:

• Забезпечення медичними кадрами та рівень їх підготовки.
• Можливість залучення медичного персоналу до роботи в зоні надзвичайної ситуації та на етапах медичної евакуації.
• Стан ліжкового фонду медичних закладів і можливість його перепрофілювання та розгортання додаткового ліжкового фонду.
• Наявність і стан санітарного та допоміжного автотранспорту.
• Стан матеріально-технічного забезпечення медичних закладів.
• Готовність медичних закладів до функціонування в умовах надзвичайної ситуації.
• З урахуванням медико-тактичних обстановин, які склалися в області, здійснено ешелонування закладів охорони здоров’я, які залучалися до надання медичної допомоги пораненим.

До першого ешелону увійшли заклади охорони здоров’я, розташовані вздовж лінії зіткнення:

• Новоайдарська центральна районна лікарня.
• Попаснянська центральна районна лікарня.
• Петропавлівська районна лікарня.
• Станично-Луганська центральна районна лікарня.
• Щастинська міська лікарня.

На ці медичні заклади було покладено завдання щодо надання цивільному населенню та військовослужбовцям долікарської, першої лікарської та кваліфікованої допомоги за життєвими показниками.

До другого ешелону увійшли заклади охорони здоров’я:

• Лисичанська центральна міська лікарня.
• Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня.
• Старобільська та Біловодська центральні районні лікарні.

Ці медичні заклади були задіяні для надання спеціалізованої медичної допомоги.

Високоспеціалізовану медичну допомогу надавали Луганська обласна клінічна та Луганська обласна дитяча клінічна лікарні, відділення яких розміщено у містах Лисичанськ та Рубіжне.

На той час було визначено три лікувально-евакуаційних напрямки руху санітарного автотранспорту.

Перший: смт Станиця Луганська — смт Біловодськ.

Другий: м. Щастя — смт Новоайдар — м. Сєвєродонецьк.

Третій: м. Попасна — м. Лисичанськ.

Бригадами екстреної медичної допомоги області та Збройних сил України здійснювалась евакуація поранених до закладів другого ешелону із зон, які піддавались обстрілам, та з медичних закладів першого ешелону, де пораненим надавалася кваліфікована медична допомога за життєвими показниками.

Особливості надання медичної допомоги пораненим

Організація надання медичної допомоги пораненим військовослужбовцям мала свої особливості.

Поранені військовослужбовці отримували спеціалізовану медичну допомогу в закладах охорони здоров’я першого та другого ешелону та у Військових мобільних госпіталях, розташованих на території Донецької та Луганської областей. Тяжкопоранених евакуйовували гелікоптерами до окружних госпіталів.

У зв’язку з недостатнім забезпеченням медичними кадрами закладів охорони здоров’я першого ешелону до надання кваліфікованої медичної допомоги залучалися:

• Бригади МОЗ України.
• Бригади спеціалістів Міноборони.
• Медичні працівники Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова.

За період 2014–2016 рр. (під час активної фази АТО) в наданні кваліфікованої медичної допомоги пораненим брали участь понад 140 медичних працівників у складі 40 бригад.

За час проведення АТО медична допомога була надана 2695 військовослужбовцям та 395 цивільним особам.

Виконано понад 3 тис. оперативних втручань.

Спеціалісти хірургічного профілю разом із фахівцями виїзних бригад у період активних бойових дій цілодобово надавали медичну допомогу, виконуючи до 40–50 операцій на добу.

За час проведення АТО відпрацьовано механізм взаємодії з 59-м Військовим мобільним госпіталем щодо надання медичної допомоги цивільному населенню.

У зв’язку із введенням на території області воєнного стану та на виконання вимог:

• Указу Президента України від 26.11.2018 р. № 393/2018 «Про введення воєнного стану в Україні».
• Рішення Ради оборони Луганської області від 28.11.2018 р. «Про заходи із виконання Указу Президента України від 26.11.2018 р. № 393/2018 «Про введення воєнного стану в Україні».
• Розпорядження голови ОДА — керівника військово-цивільної адміністрації від 29.11.2018 р. № 974 «Про встановлення режиму надзвичайного стану функціонування територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Луганської області»

органами управління системи охорони здоров’я, враховуючи попередній досвід організації надання медичної допомоги пораненим, проведена така робота:

1. Визначені медичні заклади, які залучаються до надання медичної допомоги військовослужбовцям, та проведено їх ешелонування.

(На центральні районні лікарні, що увійшли до першого ешелону, покладено завдання щодо надання військовослужбовцям долікарської, першої лікарської та кваліфікованої допомоги за життєвими показниками.

На центральні міські лікарні, що увійшли до другого ешелону, покладено завдання щодо надання військовослужбовцям спеціалізованої медичної допомоги.

Надання високоспеціалізованої медичної допомоги покладено на Луганські обласну клінічну та дитячу клінічну лікарні.

Забезпечення лікарень препаратами крові покладено на Сєвєродонецьку обласну станцію переливання крові.

Надання екстреної медичної допомоги військовослужбовцям та проведення евакуації поранених покладено на станції швидкої медичної допомоги).

2. Визначено ще один лікувально-евакуаційний напрямок руху санітарного автотранспорту: смт Троїцьк — м. Сватово — м. Рубіжне.

3. Розроблена інструкція про порядок взаємодії з Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, які пов’язані з інфекційними хворобами, отруєннями людей та іншими медико-санітарними наслідками.

4. Органами управління закладів охорони здоров’я міст і районів, обласних лікувальних закладів:

− проведені розрахунки щодо розгортання резерву профільних ліжок для прийому поранених (хворих) військовослужбовців, з урахуванням можливості одночасного прийому не менше 10–15 осіб поранених (хворих) військовослужбовців;− створені запаси лікарських засобів, медичних виробів на 7 діб роботи;

− створені запаси компонентів донорської крові;

− підготовлені захисні споруди для використання за призначенням;

− створені запаси води, переглядаються запаси продуктів харчування;

− перевірена готовність автономних джерел електроживлення до роботи,

− створені запаси пально-мастильних матеріалів;

− перевірена готовність санітарного транспорту до залучення для проведення евакуаційних заходів;

− перевірена готовність позаштатних формувань цивільного захисту закладів охорони здоров’я щодо використання їх за призначенням;

− підготовлені матеріальні засоби закладів охорони здоров’я, а також уточнено порядок виконання робіт щодо забезпечення стійкого функціонування структурних підрозділів закладів у надзвичайних ситуаціях;

− разом із керівництвом госпіталю уточнено порядок застосування спеціалізованого санітарного транспорту системи екстреної медичної допомоги для медичної евакуації поранених (хворих) військовослужбовців до закладів охорони здоров’я;

− проведені розрахунки потреби і забезпеченості медичним персоналом закладів охорони здоров’я, що залучаються для надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги військовослужбовцям, де передбачена можливість залучення фахівців інших обласних закладів охорони здоров’я, ДЗ «Луганський державний медичний університет» та лікарів-інтернів;

− переглянуті об’єктові плани реагування на надзвичайні ситуації;

− організовано роботу штабів на місці постійної дислокації, у разі необхідності передбачається організація цілодобового чергування членів штабу;

− перевірена надійність роботи засобів зв’язку, визначені номери телефонів оперативних служб для подальшого спілкування на випадок виникнення надзвичайних ситуацій;

− посилено лабораторний моніторинг за станом навколишнього середовища;

− посилено радіаційний та токсикологічний контроль за небезпечними об’єктами.

Проблемні питання та шляхи вирішення

1. 47% парку санітарних автомобілів служби екстреної медичної допомоги потребує заміни (зі 101 одиниці техніки 48 автомобілів із терміном експлуатації понад 10 років). Інформацію щодо технічного стану автотранспорту служби доведено до відома МОЗ України, керівництва ОДА.

2. Радіозв’язок бригад екстреної медичної допомоги з диспетчерськими відсутній. Відсутня Централізована оперативно-диспетчерська служба. Проектом бюджету на 2019 р. Луганській області передбачено відповідну субвенцію з Державного бюджету в сумі 15 млн грн. на ці цілі. Направлено листа до МОЗ України щодо надання згоди на співфінансування (25%).

3. При довготривалому проведенні операції з відбиття військової агресії з боку Російської Федерації в закладах охорони здоров’я може створитися дефіцит лікарських засобів і медичних виробів. Разом із керівництвом КП «Луганська обласна «Фармація-північ» вживаються заходи щодо створення регіонального резерву лікарських засобів і медичних виробів.

Стан підготовки в регіонах: Одещина

Федір Михайлюк, головний лікар від­окремленого підрозділу «Одеська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Комунальної установи «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Одеської обласної ради доповів, що з отриманням повідомлення про введення воєнного стану на території області та на виконання вимог Указу Президента України № 393/2018 «Про введення воєнного стану в Україні» Одеською ОДА проведені засідання та виконані заходи відповідно до розпоряджень ОДА від 09.03.2017 р. № 180/к-2017 «Про створення Ради оборони» та від 21.9.2018 р. № 1095/А-2018 «Про обласну комісію з питань евакуації».

Департаментом охорони здоров’я ОДА з метою здійснення невідкладних заходів медичної галузі на території Одеської області видані відповідні накази «Про заходи на виконання Указу Президента України» та встановлений постійний контроль за їх виконанням.

Сили і засоби спеціалізованої медичної служби цивільного захисту та Державної служби медицини катастроф області взяли участь у навчаннях 4–5 грудня 2018 р., на яких були опрацьовані завдання, визначені спільним Наказом Міноборони та МОЗ України від 07.02.2018 р. № 49/180 «Про визначення механізму надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги військовослужбовцям, які беруть участь в АТО та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану» та Указом Президента України:

• введено ступінь ПОВНА ГОТОВНІСТЬ для сил і засобів Державної служби медицини катастроф (ДСМК) та оперативних груп Департаменту та ДСМК області (табл. 1).

• забезпечена безперебійна робота формувань спеціалізованої медичної служби цивільного захисту області та медичних закладів, які залучаються для надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги військовослужбовцям, згідно з Переліком, затвердженим зазначеним спільним наказом Міноборони та МОЗ України (табл. 2).

• для забезпечення безпечного режиму діяльності закладів охорони здоров’я області встановлено суворий пропускний режим, постійну охорону, обмеження доступу до підвалів, дахів і території відповідальності;
• перевірена готовність до використання наявних засобів індивідуального захисту органів дихання;
• приведені в готовність захисні споруди цивільного захисту;
• проведені перевірки системи оповіщення персоналу та хворих, проведено уточнення списків оповіщення;
• створені необхідні запаси води та продуктів харчування, пально-­мастильних матеріалів;
• створені запаси компонентів донорської крові;
• перевірені резервні джерела тепло-, водо- та електропостачання;
• посилено лабораторний моніторинг за станом навколишнього середовища та радіаційний і токсикологічний контроль за небезпечними об’єктами;
• призначене цілодобове чергування адміністраторів із медичного персоналу, розроблений алгоритм їх дій та поновлені інструкції щодо дій у разі виникнення надзвичайної ситуації;
• призупинено на час воєнного стану відпустки керівникам закладів охорони здоров’я області;

У закладах охорони здоров’я області, включених до переліку для надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги військовослужбовцям, проведені додаткові інструкторсько-методичні заняття з одночасного прийому не менше 10–15 осіб поранених (хворих) військовослужбовців, сортування, своєчасної їх реєстрації та обліку; надання їм медичної допомоги і проведення медичної та фізичної реабілітації.

Проведені розрахунки потреби і забезпеченості медичним персоналом закладів охорони здоров’я, включених до переліку для надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги військовослужбовцям, та передбачена можливість залучення фахівців інших медичних закладів та ДЗ «Одеський державний медичний університет» і лікарів-інтернів.

Разом із керівництвом Військово-клінічного центру Південного регіону уточнені питання екстреної медичної допомоги та медичної евакуації поранених (хворих) військовослужбовців.

Опрацьована система обліку недоліків та дефектів своєчасного та якісного надання медичної допомоги на догоспітальному та госпітальному етапах.

Проведено тренування зі своєчасного інформування про стан поранених (хворих) військовослужбовців в електронному вигляді через вузол територіальної підсистеми в межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій Комунального закладу «Обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» та в паперовому вигляді щодо негайного інформування робочої групи при Департаменті охорони здоров’я ОДА стосовно потреби у лікарських засобах, медичних виробах, донорської крові та її препаратів для забезпечення лікування поранених (хворих) військовослужбовців.

У склад робочої групи при Департаменті охорони здоров’я ОДА, яку очолив заступник директора департаменту, введені причетні фахівці департаменту та лікувально-профілактичних закладів, а також начальник управління з контролю за санітарним законодавством Держпродспоживспілки для координації заходів з питань протиепідемічного захисту та начальник Військово-клінічного центру Південного регіону для координації дій медичних закладів області та медичних закладів Збройних сил України.

Крім того, Департаментом охорони здоров’я ОДА, черговими змінами медичних закладів області, черговим диспетчером Комунального закладу «Обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф», особовим складом оперативної групи медичної служби цивільного захисту і Державної служби медицини катастроф області здійснюється постійна взаємодія з оперативним черговим ОДА, оперативним черговим Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської ОДА, оперативним черговим Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України, штабами служб цивільного захисту області — оповіщення та зв’язку, транспортного забезпечення, енергетики, комунально-технічного, матеріального забезпечення, інженерного, торгівлі та харчування та місцевими органами влади — за телефонами пунктів постійної дислокації.

Проведені заходи в основному забезпечують виконання завдань медичної служби області в умовах воєнного стану.

Пропозиції

1. Вирішити питання щодо заміни 60% парку санітарних автомобілів служби екстреної медичної допомоги області, які застарілі та не відповідають держстандарту.

2. Вирішити питання щодо забезпечення радіозв’язком бригад екстреної медичної допомоги з диспетчерською службою, який на сьогодні в області відсутній.

3. Передбачити субвенцію з Державного бюджету на придбання регіонального резерву медикаментів та медичного майна, який на сьогодні в області становить до 30% потреби.

4. Відновити порядок зберігання мобілізаційних запасів медикаментів на складах обласних баз спецмедпостачання та їх закупівлю за рахунок Державного агентства резерву України.

5. З метою якісної підготовки до виконання завдань медичної служби в умовах воєнного стану та особливого періоду доцільно відновити у складі департаментів охорони здоров’я ОДА штатні підрозділи з питань мобілізаційної підготовки та цивільного захисту.

Також в обговорені круглого столу взяли участь:

• Андрій Галушка — перший заступник начальника Головного військово-медичного управління, полковник медичної служби.
• Віктор Короленко — директор Департаменту охорони здоров’я Херсонської ОДА.
• Петро Гармаш — начальник Управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА.

Підсумки

За підсумками роботи круглого столу можна зробити виснов­ки, що Україні потрібно переймати досвід країн, в яких ведуться постійні бойові дії, і з огляду на це медики навчилися взаємодіяти навіть тоді, коли допомоги немає від кого чекати, бо в них прописаний весь алгоритм дій, кожний знаходиться на своєму місці, щоб в разі потреби бездоганно виконувати покладені на нього обов’язки — рятувати життя інших. На сьогодні в нашій країні недостатня кількість військових кафедр на базі медичних закладів, їхню кількість потрібно збільшити на бюджетній основі, для подальшого надання робочих місць особам, які бажатимуть служити в Збройних силах України.

Міноборони разом із МОЗ України вживають всіх можливих заходів на випадок розгортання повномасштабних бойових дій, але вищевикладений матеріал свідчить, що кількість людських ресурсів, особливо в областях, де ведуться бойові дії, — недостатня; також застаріле транспортне обладнання, яке становить 60% майже у всіх регіонах України. У разі розгортання масштабних бойових дій в Україні не вистачить медичних можливостей для надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги військовослужбовцям.

Напрацьовано ще ряд пропозицій для органів виконавчої влади щодо підвищення готовності системи охорони здоров’я до роботи та міжвідомчої взаємодії в умовах воєнного стану.

Сергій Вахненко,
фото Сергія Бека