Стратегія розвитку медичної освіти
Якість медичної послуги в новій системі охорони здоров’я визначається, перш за все, якістю професійної підготовки лікаря. Нині стратегія розвитку медичної освіти спрямована на створення спільноти професійних, етичних, мотивованих лікарів і є складовою реформи вищої медичної освіти та медичної реформи взагалі. О. Лінчевський зазначив, що наразі якісні зміни в системі підготовки лікарів і фармацевтів потребують її перезавантаження і трансформації. «Яким би не було забезпечення медикаментами, устаткуванням, які б не були фінансові стимули для роботи, ключовим для пацієнта, для його одужання є, насамперед, лікарська освіта. Якість охорони здоров’я в цілому не може бути кращою за професійну якість лікарів, які становлять ядро системи, її основу. Філософія принципів трансформації, побудови нової освітньої системи медичних спеціалістів полягає в особливому акценті на відбір вмотивованих, здібних абітурієнтів, студентів і згодом — лікарів. Власне ця концепція Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України реалізується у стратегії підтримки вмотивованого абітурієнта, здібного студента, активного лікаря», — підкреслив О. Лінчевський.
Якість освіти медичних працівників
Кінцевий результат підготовки лікаря великою мірою залежить від початкового відбору кандидатів на вступ до медичних університетів і якості подальшого навчання студентів. Ці дві умови О. Лінчевський називає головними, однаковою мірою важливими складовими якості підготовки лікаря: «Скажімо, яких би здібних абітурієнтів не відбирали, але якщо університет відверто слабкий, поганий і за великим рахунком не є університетом, то й результат навчання буде прогнозований. Так само, якщо відібрати в найкращий університет людей, які не прагнуть стати лікарями — вони не хотітимуть і не будуть лікарями, незалежно від якості навчання». Загалом підвищення якості професійної підготовки лікарів в Україні, крім відбору вмотивованих абітурієнтів, потребує контролю за якістю освіти під час навчання та випуску з університету, а також зміни системи післядипломної освіти.
Встановлення порогу для вступу абітурієнтів
В усьому світі для навчання на медичні спеціальності з огляду на специфіку професії відбирають кращих із кращих. Наприклад, в Іспанії середній бал для вступу до вишів встановлений на рівні 8,58 бала, тоді як на медичні спеціальності — 12,35 з максимальних 14. У Великій Британії вступ до медичного вишу можливий тільки з найвищими результатами (ААА) іспитів з хімії, біології та фізики/математики. В Японії лише близько 7% охочих стати лікарем долають необхідний прохідний бар’єр. Саме на питанні відбору МОЗ України акцентувало особливу увагу впродовж останніх двох років. Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) — один з об’єктивних інструментів відбору здібних абітурієнтів. Цього року вперше встановлено прохідний поріг на рівні 150 балів ЗНО з другого і третього предметів.
Аналіз рівня знань абітурієнтів медичних вишів, виконаний Українським центром оцінювання якості освіти (УЦОЯ, директор — В. Карандій) після встановлення порогового значення 150 балів з біології, дозволяє умовно поділити всіх майбутніх лікарів на два типи:
1. Одні виявляють знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.
2. Знання інших є достатніми. Вони застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності.
Такі висновки, на думку О. Лінчевського, досить переконливо ілюструють (особливо, якщо поглянути на характеристики першого типу абітурієнтів), що поріг 150 балів — це граничний, навіть неприпустимо низький рівень для медичних спеціальностей. Враховуючи, що прогностична валідність ЗНО є доведеною і майже аксіоматичною, поріг 150 балів є своєрідним мірилом не лише знань з біології, а швидше — вмотивованості майбутнього лікаря. Про такого абітурієнта можна сказати, що за рівнем знань він був серед кращої третини учнів свого класу, або принаймні намагався бути серед кращих; що в останні роки свого шкільного навчання він систематично досягав результату і має відповідні прагнення. Окрім того, лікарська професія пов’язана з безперервним навчанням впродовж усього життя. Без вміння навчатися неможливо досягти успіху в цій професії.
Результати вступної кампанії 2018 р.
Встановлене обмеження — пороговий бал — зумовило прогнозоване зменшення кількості абітурієнтів, які подолали цей бар’єр. І найсуттєвіше (також прогнозовано) — це зменшення стосувалося абітурієнтів контрактної форми навчання (таблиця).
| Показник | Медицина | Педіатрія | Стоматологія | Фармація |
|---|---|---|---|---|
| Державне замовлення | На 8% менше |
На 7% менше |
На 30% більше | На 82% більше |
| Контракт | На 70% менше | На 88% менше | На 47% менше | На 59% більше |
| Усього на 1-й курс | На 28% менше | На 37% менше | На 45% менше | На 59% більше |
| Виконано державне замовлення, % | 85,9 | 74,4 | 81,3 | 60,8 |
«Як не сумно це констатувати, але до 2018 р. медичні університети з тих чи інших міркувань приймали для навчання медицині абсолютно всіх. Так не має бути. Відтепер, зі встановленням прохідного порогу, така можливість виключена», — наголосив О. Лінчевський.
Для навчання фармації, промислової фармації подібне обмеження не було встановлене, і, відповідно, спостерігалося прогнозоване, але доволі суттєве збільшення набору абітурієнтів (див. таблиця).
Широкий конкурс
Вже другий рік для абітурієнтів діє принцип широкого конкурсу, суть якого полягає в тому, що вступник, подаючи заяви в електронному кабінеті, повинен вказати пріоритет навчального закладу — від 1 до 9. Одиницю слід ставити тому закладу, якому конкретний вступник надає перевагу. Далі — за спадним принципом. У результаті цього бюджетне місце «йде до сильних університетів», а здібний абітурієнт отримує змогу навчатися у виші своєї мрії. Іншими словами, виші, до яких вступають більш здібні абітурієнти з високими балами ЗНО, відповідно розширюють обсяги державного замовлення. Чемпіонами цьогорічної вступної кампанії за кількістю бюджетних місць серед медичних вишів стали Національний медичний університет імені О.О. Богомольця (765 місць), Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (453 місця), Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова (432 місця), Харківський національний медичний університет (406 місць) та Івано-Франківський національний медичний університет (308 місць). На жаль, вибір місця навчання зумовлений багатьма чинниками, і в Україні досить часто абітурієнти вступають не до омріяного вишу, а до того, який знаходиться найближче від їхнього місця проживання.
Нові вимоги до абітурієнтів 2019 р.
Щодо умов прийому абітурієнтів у 2019 р. О. Лінчевський зазначив, що прохідний поріг для медицини, педіатрії та стоматології залишається на теперішньому рівні, і в цьому позиція МОЗ України незмінна. Однак у 2019 р. буде встановлено мінімальний конкурсний поріг на рівні 130 балів із другого і третього предметів для вступу на магістерську програму за спеціальністю «Фармація, промислова фармація». Окрім того, в умовах прийому на 2019 р. за погодженням з Міністерством освіти і науки України змінюються конкурсні предмети. Першим традиційно залишається українська мова, другий — на вибір біологія чи хімія і третій — фізика чи математика. Світовий досвід та численні дослідження свідчать про те, що рівень підготовки майбутнього лікаря саме з математики свідчить також про вміння навчатися, розвиток аналітичного мислення, розуміння того, як працюють алгоритми і здатність приймати рішення. Іншими словами, прогностична валідність рівня знань із математики — найвища. Так, у жодній з країн великої сімки, в жодній розвиненій європейській країні не можна стати лікарем, не склавши іспит з математики чи фізики, чи обох дисциплін. Саме успішність із математики корелює з успішністю навчання студента в майбутньому, є маркером посидючості, дисципліни та самоорганізації. В той час як знання з біології здебільшого свідчать про здатність до запам’ятовування, аналітичне мислення краще характеризується знаннями з математики та фізики. Таким чином, для спеціальностей галузі знань «Охорона здоров’я» в подальшому перелік конкурсних предметів включатиме:
- 1-й — українську мову;
- 2-й — біологію чи хімію;
- 3-й — фізику чи математику.
Власне такий набір вступних предметів практично ідентичний вимогам у західних університетах.
Державне замовлення і позиція МОЗ України
Відповідаючи на запитання журналістів, О. Лінчевський зазначив, що зменшення кількості вступників до медичних університетів не створює ризику дефіциту кадрів. Кількісні показники щодо державного замовлення і ліцензійних обсягів підготовки насправді доволі відносні. «Немає якогось абсолютного показника, який би держава замовляла, а вирахування його — це складний процес. Але наразі немає підстав говорити про недобір і якісь наслідки», — підкреслив О. Лінчевський. Питання прогнозування підготовки лікарів можна буде обговорювати після остаточного впровадження системи електронного здоров’я та створення реєстру медичних працівників. Це складний процес, і власне недобір тут не є чимсь негативним. Якщо державне замовлення виконується на 90%, то це абсолютно нормальний результат. Тим паче у ситуації, коли недобір на контрактну форму навчання не означає дефіциту кадрів у майбутньому.
«Позиція МОЗ України залишається доволі жорсткою і незмінною. Якщо говорити про переваги/недоліки, про якісь наслідки, про очікувані результати (в цьому випадку — зміни умов прийому), то між інтересами університету і пацієнтів МОЗ завжди захищатиме інтереси пацієнтів. Пацієнту потрібен якісний, підготований, вмотивований лікар, і МОЗ України вживатиме всіх заходів, щоб лікарі були саме такими. У цьому питанні бажано, щоб медичні університети ставали однодумцями МОЗ і, замість готувати великі обсяги фахівців зі слабкими чи посередніми знаннями, готували здібних і вмотивованих. Врешті-решт від освітніх змін мають виграти і пацієнт, і університети спільно з МОЗ України», — зазначив О. Лінчевський.
Завершуючи брифінг, заступник міністра охорони здоров’я зауважив, що можна по-різному підходити до встановлення мінімального прохідного порогу, але необхідно розуміти, що це важливий принцип — поріг має бути. Визначення порогу на рівні 150 балів — рішення більшою мірою політичне, але воно спирається на результатах досліджень або прогностичної валідності цього тесту. Іншими словами, це рішення зумовлене показниками успішності навчання майбутніх лікарів, чиї бали ЗНО становили, наприклад 120 і 180. Порівнюючи їх таким чином, ми оцінюємо прогностичну валідність тесту і це лише один із можливих підходів. Також можна вираховувати, яка частка студентів буде відсікатися, який відсоток з усіх абітурієнтів зможе продовжити і закінчити навчання в медичних університетах. Яким би не був встановлений бал 120–130–150, завжди виникатимуть запитання, чи можна дозволити навчатися тим, у кого 129… це ж дуже близько? Стосовно порогу 130 балів для вступу на магістерську програму за спеціальністю «Фармація, промислова фармація» — то це консенсусне рішення робочих груп МОЗ і Міністерства освіти і науки України спільно з представниками аптечних мереж та університетів, які готують фармацевтів.
Олександр Гузій,
фото надане організатором заходу
