Цей щорічний науковий форум, безумовно, — найвизначніша подія року для української медичної спільноти в галузі акушерства та гінекології.
Протягом 20 років дні, коли проводиться Пленум і Науково-практична конференція — це дати, на які практикуючі лікарі акушери-гінекологи, репродуктологи, науковці, викладачі вищих медичних закладів освіти та спеціалісти сфери організації системи охорони здоров’я планують свої зустрічі з колегами з різних регіонів України та з-за кордону, тут — на професійному майданчику Пленуму Асоціації акушерів-гінекологів України. Під час цих заходів завжди велелюдно і цікаво, бо у доповідях провідних спеціалістів і під час секційних засідань концентруються останні новини в акушерстві та гінекології, медицині плода, репродукції людини та інших медичних сфер.
До слова, наші європейські колеги так само заздалегідь планують участь у роботі цього заходу, готуються до нього і намагаються не пропускати. Незмінними організаторами заходу виступають Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України, Національна академія медичних наук (НАМН) України, Громадська організація (ГО) «Асоціація акушерів-гінекологів України», Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика та Державна установа (ДУ) «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології (ІПАГ) імені академіка О.М. Лук’янової» НАМН України», Київська міська державна адміністрація.
90-річчя академіка В.І. Грищенка
Сьогодні навряд чи знайдеться лікар, не знайомий із науковими працями Валентина Івановича Грищенка. Особливо з питань кріомедицини та репродукції людини.
У 2018 р. цьому видатному вченому-клініцисту зі світовим ім’ям, виповнилося б 90 років. Тож цьогорічний форум присвятили пам’яті В.І. Грищенка.
Протягом трьох останніх десятиліть свого життя вчений займався проблемами репродукції людини. Він першим в Україні почав застосовувати допоміжні репродуктивні технології для лікування безпліддя: метод штучної інсемінації спермою чоловіка і донора, метод екстракорпорального запліднення тощо. Завдяки проведеним дослідженням під керівництвом В.І. Грищенка вперше в Україні у 1991 р. народилася дівчинка, зачаття якої відбулося in vitro. Впровадження цих методів стало потужним поштовхом для подальшого розвитку репродуктології в Україні і, безперечно, сприяло покращенню демографічної ситуації в країні.
Переоцінити спадок, який лишив нащадкам цей видатний вчений, — неможливо. В.І. Грищенко — автор понад 1000 наукових праць, 100 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. Він підготував 33 доктори і 129 кандидатів медичних і біологічних наук. Про працелюбство Валентина Івановича ходили легенди: з 8 ранку — в операційній, потім лекції (до того ж — повноцінні, півторагодинні!), потім наради, вирішення рутинних справ тощо і так — до пізнього вечора. Щодня!
У рамках урочистого відкриття заходу дочка академіка, Ольга Валентинівна Грищенко презентувала невеличкий фільм і поділилася спогадами про батька: «При спогадах про професійний шлях Валентина Івановича спадає на думку, що він багато в чому був першопрохідцем: перші відділення дитячої гінекології в Інституті дітей і підлітків, перші реанімаційні бригади, які виїжджали з набором крові і фахівцями по місту та області, перші дослідження з клітинної терапії… Шкода, що в силу різних організаційних моментів він не зміг продовжити започатковане так, як він це бачив. Ми могли б у питаннях клітинної терапії випередити багато країн світу. Але і зараз ця справа живе і продовжується.
Він був приголомшливим хірургом і брався за ті оперативні втручання, за які не брались інші. Він виконував операції зі зміни статі. Валентин Іванович створив школу учнів, які зуміли втілити його ідеї. Я продовжила те, що починали дідусь і батько. Безмежно вдячна своїм синам за те, що вони увічнили пам’ять Валентина Івановича і дали його ім’я клініці репродуктивної медицини. Багато дітей, які з’явилися на світ завдяки фахівцям клініки, були названі Валентинами», — із приємністю згадує Ольга Валентинівна.
Варто сказати, що фільм про академіка не залишив байдужим нікого із присутніх: «…Ми пам’ятаємо Валентина Івановича…світло і тепло пам’ятаємо… Країна пам’ятає Валентина Івановича як провідного фахівця високотехнологічних напрямів у медицині… Перша дитина, народжена внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій, — досягнення очолюваного саме професором В.І. Грищенком колективу… Надзвичайно зворушена фільмом про академіка, який презентувала його донька і наша поважна та улюблена колега — професор Ольга Валентинівна Грищенко… Саме зараз, ніби ковток джерельної води, було почути наживо його голос, згадати його чудову щиру усмішку», — ділиться своїми враженнями учасниця Пленуму Світлана Галич.
Головну подію року у сфері акушерства і гінекології України було відкрито з належною урочистістю
Під час урочистого відкриття з привітаннями та напутніми словами до учасників заходу виступили голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, доктор медичних наук, професор Ольга Богомолець, яка зокрема підкреслила, що ключовим завданням на сьогодні є процес реформування системи охорони здоров’я в Україні. Адже, на переконання О. Богомолець, без введення в країні загальнообов’язкового державного медичного страхування гарантувати кожному українцю якісну медичну допомогу неможливо. Отже, О. Богомолець висловила сподівання, що Верховна Рада проголосує і прийме Закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування в Україні».
Директор Департаменту охорони здоров’я Київської державної адміністрації Валентина Гінзбург, вітаючи учасників, перш за все, висловила щиру подяку вчителям, присутнім у президії та у залі, які навчали і навчають нас протягом усього професійного життя, бо для лікаря, як відомо, навчання — безперервний процес: «Охорона дитинства і материнства — пріоритетний напрямок для країни в цілому та для київської охорони здоров’я зокрема. Це не просто декларація, а підтверджена справами позиція. Так, минулого року тільки для неонатологічних закладів було придбано обладнання на 135 млн грн. Це, зауважте, не просто мільйони гривень, насправді — це ще й впроваджені скринінги новонароджених на вроджену туговухість, ретинопатії недоношених дітей із можливістю виконання оперативних втручань у перинатальному центрі; це і придбання сучасних апаратів ультразвукової діагностики експертного класу, сучасних дихальних апаратів, у тому числі сипап-апаратів для дітей, народжених із критично недостатньою масою тіла. А цього року на таку ж суму буде поставлено обладнання (таке вже є у двох пологових будинках Києва) для фетальної хірургії. Крім того, в ендокринологічному центрі буде відкрито «Центр здоров’я жінки» з метою здійснення ранньої діагностики для жінок з ендокринною патологією і високим ризиком виникнення онкологічних захворювань. Планується також централізовано закупити лікарські засоби для медичних закладів міста на понад 9 млн грн.», — повідомила чиновниця.
Юрій Антипкін, академік НАМН України, директор «ДУ «ІПАГ імені академіка О.М. Лук’янової» НАМН України», доктор медичних наук, професор, щиро вітав учасників Пленуму і передав присутнім вітання від президента НАМН України, академіка В.І. Цимбалюка, від Асоціації педіатрів України і всього колективу інституту, який з цього року носить ім’я академіка О.М. Лук’янової.
Лікарям приємно було отримати привітання від засновника Асоціації акушерів-гінекологів України, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Бориса Венцківського та від ректора Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, академіка НАМН України, доктора медичних наук, професора Юрія Вороненка, а також від європейських колег — Міжнародної Федерації гінекологів (FIGO) в особі професора Кіари Бенедетто (Chiara Benedetto) та Європейської ради та Коледжу акушерів і гінекологів (EBGOG) в особі голови Постійнодіючого комітету з навчання й акредитації професора Юрія Владімірофф (Juriy Wladimiroff).
Завершилася урочиста частина заходу приємною і важливою подією — врученням подяк ветеранам та заслуженим акушерам-гінекологам. Подяки вручив особисто президент Асоціації акушерів-гінекологів України, академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Валерій Запорожан.
Далі на учасників чекала насичена і цікава програма: пленарні, секційні засідання та майстер-класи. Традиційно організатори підготували для учасників форуму оригінальну культурну програму. Своє мистецтво учасникам і гостям наукового форуму подарував віртуоз-піаніст, володар Голлівудської премії імпровізаторів Євген Хмара. А під час дружньої вечері, учасників, доповідачів та запрошених іноземних гостей Пленуму запросили у прямий ефір унікального ток-шоу «Говорять акушери-гінекологи».
Репродуктивне здоров’я жінки — компетенція і головне завдання лікаря-гінеколога
У перше ж пленарне засідання велику залу Будинку кіно, де проходив Пленум, буквально вщент було заповнено слухачами, адже в програму початку роботи наукового форуму увійшли доповіді, які прикро було би пропустити. Зокрема, як і зазвичай, блискавично виступила Тетяна Татарчук, член-кореспондент НАМН України, президент ВГО «Асоціація гінекологів-ендокринологів України», заступник директора з наукової роботи, завідувач відділення ендокринної гінекології ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової» НАМН України», доктор медичних наук, професор. Тема доповіді — предиктори порушення репродуктивного здоров’я — має безпосереднє відношення до питань профілактики, а отже, актуальна для практикуючого лікаря, адже розпізнати передумови патології та вчасно втрутитися, запобігши її розвитку і тяжким ускладненням — справжнє мистецтво, вчитися якому доводиться протягом усього професійного життя. Особливо, коли йдеться про репродуктивне здоров’я жінок фертильного віку, турбота про яке — головне завдання лікаря-гінеколога.
Що містить поняття «репродуктивне здоров’я»
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, репродуктивне здоров’я — це:
- стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя;
- здатність людей до зачаття і народження дітей;
- можливість сексуальних відносин без загрози захворювань, що передаються статевим шляхом;
- безпека вагітності, пологів, виживання здорової дитини;
- благополуччя матері;
- можливість планування наступних вагітностей.
Отже, репродуктивне здоров’я жінки цілком знаходиться в компетенції лікаря-гінеколога, і одним із ефективних методів його збереження є рання діагностика та усунення порушень менструального циклу. Будь-який розлад менструацій — завжди зловісний симптом, який потребує лікування. Адже характер менструацій є своєрідним термометром жіночого здоров’я і здатності жінки до продуктивності. Необхідно визначитися з виявленими порушеннями. Це або клінічні прояви (коли місячних немає зовсім або вони бувають рідко і мізерні), або субклінічні прояви, які згодом проявляються непліддям чи невиношуванням вагітності. За наявності нерегулярних менструальних циклів слід розглянути діагноз «синдром полікістозу яєчників» (СПКЯ). Відповідно до останнього консенсусу з проблеми СПКЯ визначено, що можна вважати нормою, а що потрібно віднести до аномалії. Сьогодні світова медична спільнота говорить про розширення діагностичних критеріїв СПКЯ. Це підкреслює важливість вчасного встановлення цього діагнозу. Отже, будь-яке порушення менструального циклу розглядається як потенційно можлива наявність СПКЯ.
СПКЯ — поліендокринний синдром, що супроводжується порушеннями функцій яєчників (відсутністю/нерегулярністю овуляції, підвищеною секрецією андрогенів і естрогенів), підшлункової залози (гіперсекреція інсуліну), кори надниркових залоз (гіперсекреція надниркових андрогенів), гіпоталамуса і гіпофіза.
Стратегії лікування пацієнток молодого віку із СПКЯ
Як відомо, формування репродуктивного здоров’я жінки починається ще в дитячому та підлітковому віці, тож доповідач зосередила увагу слухачів на тих аспектах сучасних стратегій лікування, які стосуються саме жінок молодого віку.
Менеджмент дівчаток із СПКЯ повинен бути зосередженим, як підкреслила Т.Ф. Татарчук, на зменшенні вираженості симптомів у підлітковому та поліпшенні здоров’я у зрілому віці.
Конкретні терапевтичні цілі включають відновлення менструального циклу (можливість самостійно завагітніти), зниження частоти і зменшення вираженості гестаційних ускладнень, таких як цукровий діабет, прееклампсія та передчасні пологи. Терапія СПКЯ у підлітковому віці також має бути спрямована на зниження гепатовісцерального ожиріння за допомогою заходів щодо поліпшення способу життя, що ведуть до втрати надмірної маси тіла у дівчаток з ожирінням, зокрема із застосуванням фармакотерапії. Але оскільки СПКЯ — пожиттєвий стан, який потребує постійного лікування, оптимальним на сьогодні вважається застосування природних антиестрогенних біологічно активних сполук — лікарських препаратів рослинного походження з високою лікувальною, профілактичною та біологічною активністю. Одним із таких комплексних лікарських засобів рослинного походження є фітопрепарат Тазалок (ТОВ «Універсальне агентство «Про-фарма»).
Вельми цікавою також була доповідь професора з Латвії Даце Резеберг. Доповідач висвітлила деякі аспекти актуальної на сьогодні теми програмування плода, зокрема важливості материнської дієти та способу життя для зниження захворюваності на неінфекційні хвороби у наступних поколінь.
Наразі є досить велика кількість епідеміологічних, клінічних та експериментальних даних на користь гіпотези Баркера стосовно того, що не лише генетичні, а й фактори навколишнього середовища можуть впливати на плід, що розвивається внутрішньоутробно, викликаючи морфологічні та фізіологічні зміни у тканинах і органах, що надалі спричиняє розвиток захворювань не тільки в період дитинства, але й у дорослому віці. Так, на сьогодні встановлено багато факторів, що впливають на нирки плода, які можуть реалізуватися в період дитинства, в підлітковий період та в дорослих у вигляді гломерулярної хвороби, гіпертензії, ниркової недостатності і проявляються як феномен фетального програмування. І раніше провідну роль в етіології ниркових уражень відводили генетичним факторам і способу життя (куріння, цукровий діабет у матері, зловживання кухонною сіллю тощо), але і сьогодні тривають дослідження щодо потенційних механізмів впливу нікотину на фетальне програмування і народження дитини з недостатньою масою тіла, які дозволили виділити головні чинники впливу нікотину, що призводять до народження таких діток.
Отже, на сьогодні встановлено переконливий зв’язок між неадекватним пренатальним розвитком плода і подальшим здоров’ям людини. Значна кількість епідеміологічних, клінічних та експериментальних досліджень, до яких вчених спонукала гіпотеза фетального програмування, висвітлюють нутриціологічний статус вагітної та його вплив на розвиток плода. Ці дослідження яскраво продемонстрували, що дефіцит окремих макро- і мікронутрієнтів у внутрішньоутробний період не лише впливає на формування плода, а й негативно позначається на подальшому стані здоров’я дитини і є фактором ризику розвитку цілого ряду захворювань у зрілому віці, як підкреслила доповідач і на підтвердження цієї тези нагадала учасникам, як різні дефіцитні стани впливають на розвиток плода.
Прецизійна медицина
Дуже захопливо розповіла про майбутнє в охороні здоров’я жінок професор К. Бенедетто. У своїй доповіді вона, зокрема, говорила про прецизійну (від англ. precise — точна) медицину, спрямовану на розроблення індивідуальних способів лікування для кожного пацієнта з урахуванням, зокрема, генетики способу життя, навколишнього середовища (комбінації цих та інших чинників), і необхідність відмовитися від шаблонного підходу у сфері охорони здоров’я.
Частково ми вже бачимо інтеграцію деяких принципів та інструментів цього інноваційного високотехнологічного напрямку медицини у життя. Так, ще на початку минулого століття медики всього світу сприймали як аксіому твердження про те, що майбутнє — за медициною профілактичною. Вже сьогодні нам знайомо чимало біомаркерів, які допомагають виявити людей зі схильністю до певних захворювань. Згодом ці прогнози ставатимуть дедалі точнішими і можна буде з великою імовірністю передбачати виникнення того чи іншого захворювання і якими будуть ймовірні результати його лікування. Вже сьогодні ми знайомі з медичними додатками на смартфонах, які за допомогою різноманітних датчиків, вмонтованих у годинники, браслети чи одяг, здатні контролювати важливі показники організму людини. Усі дані доступні безпосередньо лікарю, який у разі їх відхилення від норми зможе швидко прийняти рішення про госпіталізацію, або додаткове обстеження. Саме так, наприклад, лікарі-кардіологи стежать за роботою механічного серця, імплантованого пацієнтові.
До того ж, ці інструменти навчають людей краще розуміти ті чинники способу життя і поведінки, які допомагають зберігати здоров’я.
Зрештою, найпередовіші системи охорони здоров’я світу, у тому числі у сфері охорони здоров’я жінок, сьогодні прагнуть дотримуватися принципу медицини 5 «П»: попереджувальна (профілактична), предиктивна, прецизійна (високоточна), персоналізована, партисипативна (participatory, пацієнт — учасник процесу). А отже, початок покладено. Тож можемо сподіватися, що прецизійна медицина в охороні здоров’я жінок — не таке вже й далеке майбутнє.
Друге пленарне засідання відзначилося великою кількістю сучасних наукових даних і, що дуже цінно, власних напрацювань, які представили відомі й шановані українські професори медицини, думка яких дуже важлива для кожного лікаря, який прагне до професійного зростання і розширення своєї медичної ерудиції. Під час цього засідання виступили професор В.О. Потапов (м. Дніпро), який представив у своїй ґрунтовній доповіді епігенетичні підходи до патогенезу та консервативної терапії лейоміоми матки; проблему ескалації абдомінального розродження з усіма її найближчими та віддаленими наслідками підняв у своєму виступі член-кореспондент НАМН України, професор Л.Б. Маркін (м. Львів); професор Р.О. Ткаченко висвітлив демографічну проблему материнської смертності у світі та Україні у фокусі перипартальної кровотечі. Новітні дані також містила доповідь професора М.В. Макаренка щодо інноваційних підходів у лікуванні раку яєчника та молочної залози; важливу тему терапії невиношування вагітності висвітлила професор З.М. Дубоссарська; професор С.І. Жук присвятила свою доповідь темі гормональної зумовленості порушень жіночої репродуктивної сфери; професори з м. Харкова М.О. Щербина і Л.В. Потапова докладно представили диференційовані підходи до лікування пацієнток із ендометріозом з урахуванням топіки і ступеня поширення.
Отже, упустити унікальну можливість отримати таку обширну інформацію, що було представлено на Пленумі, не змогли б примусити жодні обставини. А ще ж проведено майстер-класи і секційні засідання, де можна було обговорити з колегами складні питання, представити власний погляд на ту чи іншу проблему, взяти участь у дискусії тощо. Отже, до зустрічі наступного року на Пленумі!
Тетяна Стасенко
