Нервово-м’язові захворювання: нові можливості в Україні

Серед основних тем доповідей — розробка нових препаратів для лікування пацієнтів із міодистрофією Дюшенна та спінальною м’язовою атрофією. Також значну увагу було приділено хворобі Помпе, яка на сьогодні є єдиним нервово-м’язовим розладом, для якого в нашій країні доступна ефективна терапія.

Хвороба Помпе виникає внаслідок дефіциту активності ферменту кислої α-глюкозидази, що призводить до накопичення глікогену в лізосомах міоцитів і незворотного ураження м’язів. Хвороба Помпе також відома як дефіцит кислої α-1,4-глюкозидази, або глікогеноз II типу (Hirschhorn R., Reuser A.J.J., 2001).

Хвороба Помпе характеризується широким спектром клінічних фенотипів і може виникати у пацієнтів віком до 1 року (інфантильна форма хвороби Помпе) та старше 1 року, у дітей і дорослих (форма хвороби Помпе з пізнім початком — ХППП) (ACMG Work Group on Management of Pompe Disease et al., 2006).

Оскільки клінічна картина і вік появи симптомів проявляються по-різному, у пацієнтів із ХППП часто відзначають такі ознаки та симптоми:

• прогресуюча слабкість проксимальних м’язів, зокрема у нижніх кінцівках, що є найчастішим симптомом ХППП (Hirsch­horn R., Reuser A.J.J., 2001; van der Beek N.A.M.E. et al., 2012);
• дихальна недостатність, спричинена слабкістю діафрагми, яка може проявлятися як нерегулярний ранковий головний біль, задишка у лежачому положенні або під час фізичних навантажень (Mellies U. et al., 2001; American Association of Neuromuscular & Electrodiagnostic Medicine, 2009; Mellies U., Lofaso F., 2009);
• незначне чи помірне підвищення рівня креатинфосфокінази (КФК) (400–2000 Од./л), оскільки нормальний рівень КФК не дозволяє повністю виключити хворобу Помпе при диференційній діагностиці (ACMG Work Group on Management of Pompe Disease et al., 2006; American Association of Neuromuscular & Electrodiagnostic Medicine, 2009; Leslie N., Bailey L., 2017).

Пацієнтам із хворобою Помпе часто встановлюють діагноз із запізненням (American Association of Neuromuscular & Electrodiagnostic Medicine, 2009). Затримка в діагностиці може призвести до суттєвого порушення структури м’язової тканини, погіршення фізичної функції та передчасної смерті (Hagemans M.L. et al., 2005; Güngör D. et al., 2013). Середній період затримки встановлення діагнозу в пацієнтів із ХППП може становити до 7 років (Winkel L.P. et al., 2005; Kishnani P.S. et al., 2013).

Серед хворих із тазово-плечовою міопатією невизначеної етіо­логії, слабкістю проксимальних м’язів та/чи підвищенням рівня КФК можуть бути пацієнти із хворобою Помпе, яким можна допомогти, вчасно діагностувавши та розпочавши ферментозамісну терапію (ФЗТ) (табл. 1, 2) (Hobson-Webb L.D., Kishnani P.S., 2012).

Результати останніх досліджень, присвячених поширенню ХППП, дозволяють виокремити симптоми, які можуть свідчити про високий ризик розвитку цього захворювання (Fernandez C. et al., 2006; Goldstein J.L. et al., 2009; Bautista L.J., 2013; Preisler N. et al., 2013; Spada M. et al., 2013).

Без своєчасно встановленого діагнозу і лікування хвороба Помпе прогресує із тяжкими наслідками (Hagemans M.L. et al., 2005).

ФЗТ, яка полягає у внутрішньовенному введенні ферменту, недостатність якого призводить до хвороби Помпе, продемонструвала зниження ризику смертності на 59% порівняно з повною відсутністю ФЗТ (Güngör D. et al., 2013).

Дані досліджень також демонструють клінічно значущу тенденцію ефективності впливу ФЗТ на тривалість життя, моторну функцію та респіраторний статус у пацієнтів із ХППП (Strothotte S. et al., 2010; van der Ploeg A.T. et al., 2010; Güngör D. et al., 2013).

В Україні виключити хворобу Помпе можна за допомогою швидкого та достовірного аналізу за методом сухої плями крові. Цю діагностику безкоштовно пропонує ТОВ «Санофі-Авентіс Україна».

Більше про діагностику та лікування нервово-м’язових захворювань можна дізнатися, зв’язавшись з Українською асоціацією нервово-м’язових захворювань та захворювань периферичної нервової системи:

• nmdpns.org.ua
• Е-mail: [email protected]
• Тел.: +380 98 020 9223

(Орест Семеряк, голова Асоціації, керівник Центру нервово-м’язових захворювань Львівської обласної клінічної лікарні).

Список використаної літератури

• ACMG Work Group on Management of Pompe Disease, Kishnani P.S., Steiner R.D. et al. (2006) Pompe disease diagnosis and management guideline. Genet. Med., 8(5): 267–288.
• American Association of Neuromuscular & Electrodiagnostic Medicine (2009) Diagnostic criteria for late-onset (childhood and adult) Pompe disease. Muscle Nerve, 40(1): 149–160.
• Bautista L.J. (2013) Detección de la enfermedad de Pompe en pacientes con distrofia de cinturas indefinidas o hiperCKemias asintomáticas. Expert. Rev. Neur., Ed. Especial, Oct.: 17–19.
• Fernandez C., de Paula A.M., Figarella-Branger D. et al. (2006) Diagnostic evaluation of clinically normal subjects with chronic hyperCKemia. Neuro­logy, 66(10): 1585–1587.
• Goldstein J.L., Young S.P., Changela M. et al. (2009) Screening for Pompe disease using a rapid dried blood spot method: experience of a clinical diagnostic laboratory. Muscle Nerve, 40(1): 32–36.
• Güngör D., Kruijshaar M.E., Plug I. et al. (2013) Impact of enzyme replacement therapy on survival in adults with Pompe disease: results from a prospective international observational study. Orphanet. J. Rare Dis., 8: 49.
• Hagemans M.L., Winkel L.P., Hop W.C. et al. (2005) Disease severity in children and adults with Pompe disease related to age and disease duration. Neurology, 64(12): 2139–2141.
• Hagemans M.L., Winkel L.P., Hop W.C. et al. (2005) Disease severity in children and adults with Pompe disease related to age and disease duration. Neurology, 64(12): 2139–2141.
• Hirschhorn R., Reuser A.J.J. (2001) Glycogen storage disease type II: acid α-glucosidase (acid maltase) deficiency. In: C.R. Scriver et al. (Eds.) The Metabolic & Molecular Bases of Inherited Disease. 8^th ed. New York: 3389–3419.
• Hobson-Webb L.D., Kishnani P.S. (2012) How common is misdiagnosis in late-onset Pompe disease? Muscle Nerve, 45(2): 301–302.
• Kishnani P.S., Amartino H.M., Lindberg C. et al.; Pompe Registry Boards of Advisors (2013) Timing of diagnosis of patients with Pompe disease: data from the Pompe registry. Am. J. Med. Genet. A., 161A(10): 2431–2443.
• Leslie N., Bailey L. (2017) Pompe Disease (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK1261/).
• Mellies U., Lofaso F. (2009) Pompe disease: a neuromuscular disease with respiratory muscle involvement. Respir. Med., 103(4): 477–484.
• Mellies U., Ragette R., Schwake C. et al. (2001) Sleep-disordered breathing and respiratory failure in acid maltase deficiency. Neurology, 57(7): 1290–1295.
• Preisler N., Lukacs Z., Vinge L. et al. (2013) Late-onset Pompe disease is prevalent in unclassified limb-girdle muscular dystrophies. Mol. Genet. Metab., 110(3): 287–289.
• Spada M., Porta F., Vercelli L. et al. (2013) Screening for later-onset Pompe’s disease in patients with paucisymptomatic hyperCKemia. Mol. Genet. Metab., 109(2): 171–173.
• Strothotte S., Strigl-Pill N., Grunert B. et al. (2010) Enzyme replacement therapy with alglucosidase alfa in 44 patients with late-onset glycogen storage disease type 2: 12-month results of an observational clinical trial. J. Neurol., 257(1): 91–97.
• van der Beek N.A.M.E., de Vries J.M., Hagemans M.L.C. et al. (2012) Clinical features and predictors for disease natural progression in adults with Pompe disease: a nationwide prospective observational study. Orphanet. J. Rare Dis., 7: 88.
• van der Ploeg A.T., Clemens P.R., Corzo D. et al. (2010) A randomized study of alglucosidase alfa in late-onset Pompe’s disease. N. Engl. J. Med., 362(15): 1396–1406.
• Winkel L.P., Hagemans M.L., van Doorn P.A. et al. (2005) The natural course of non-classic Pompe’s disease; a review of 225 published cases. J. Neurol., 252(8): 875–884.