Вступ
Хронічне легеневе серце (ХЛС) — одне з найчастіших ускладнень хронічної обструктивної хвороби легень (ХОХЛ), яке є однією із центральних проблем у клініці внутрішніх хвороб. Це зумовлено значним поширенням ХОХЛ, ускладнення від якого приводять до значних матеріальних збитків, тимчасової та стійкої втрати працездатності, смертності (Гаврисюк В.К., Ячник А.И., 1997; Чучалин А.Г., 2000; Фещенко Ю.И., Гаврисюк В.К., 2004; Конопльова Л.Ф., Руденко Ю.В., 2009).
Згідно з результатами сучасних досліджень у розвитку ХЛС значна роль відводиться ендотеліальній дисфункції, в основі якої лежить гіпоксія внаслідок синдрому бронхіальної обструкції. При цьому в тканинах, в тому числі в легеневій, виділяються біологічно активні речовини, такі як гістамін, серотонін, молочна кислота тощо, які визначають спазм легеневих судин. Ендотелієм судин легень також значною мірою продукується ендотелін-1 (який виявляє судинозвужувальну дію) на фоні зниження вмісту ендотеліально-розслаблювального фактора (оксиду азоту), простацикліну, збільшення агрегації тромбоцитів (Синяченко О.В., Звягина Т.В., 2001; Школьник М.А., Буторов И.В., 2002; Agusti А.G. et al., 2003; Das S. et al., 2004; Ефимов В.В. и соавт., 2005; Кароли Н.А., Ребров А.П., 2005).
Мета дослідження — оцінка вазодилатуючої і вазоконстрикторної функції ендотелію в розвитку ХЛС бронхолегеневого генезу.
Об’єкт і методи дослідження
Обстежений 371 хворий на ХЛС: у 121 (32,6%) діагностована стадія компенсації (1-ша група), у 250 (67,4%) — стадія декомпенсації (2-га група). Чоловіків — 215 (58,0%), жінок — 156 (42,0%), середній вік — 56,9±1,2 року. У 245 (66,0%) хворих ХЛС виникло на фоні ХОХЛ — ІІ стадія якого діагностована у 75 (30,6%), ІІІ стадія — у 150 (61,2%), ІV стадія — у 20 (8,2%) пацієнтів. Контрольна група включала 60 здорових осіб.
Поряд з опитуванням хворих, фізичним обстеженням, загальноприйнятими лабораторними, біохімічними, мікробіологічними, інструментальними та рентгенологічними методами використано ряд інформативних методів дослідження вираженості ендотеліальної дисфункції.
Визначали рівень оксиду азоту за вмістом його метаболітів NO2+NO3 спектрофотометричним методом набору реактивів «Total NO» виробництва «RD-system» (USA) згідно з інструкцією до набору. Визначення ендотеліну-1 проводили імуноферментним методом за допомогою набору реактивів виробництва BIG Endothelin-1 (HUMAN) Peninsula Laboratories Іnc. Division of Bachem.
Для аналізу функції ендотелію також використовували вимірювання діаметра плечової артерії ультразвуковим сканером Aloca SSD-5000 Pro Sound PHD (Японія), лінійним датчиком з робочою частотою 13 Мгц за методикою D.S. Celermajer та співавторів (1992). Визначали діаметр судини у стані спокою, при ішемії — ендотелійзалежну вазодилатацію (ЕЗВД), після прийому нітрогліцерину — ендотелійнезалежну вазодилатацію (ЕНВД) та швидкість кровотоку.
Результати обстеження оцінювалися методами параметричної статистики. Для оцінки достовірності різниці використовували критерій Стьюдента. Різницю вважали достовірною при р<0,05.
Результати та їх обговорення
Проведені нами дослідження метаболітів оксиду азоту та ендотеліну-1 наведено в табл. 1. Отримані нами дані свідчать, що рівень ендотеліну-1 у хворих із бронхолегеневою патологією підвищується залежно від тяжкості її перебігу. Відзначено, що у пацієнтів із ХОХЛ ІІ стадії порівняно із групою здорових осіб це підвищення достовірно становило на 0,4 пмоль/л (р<0,05), ІІІ стадії — на 1,2 пмоль/л (р<0,01), а ІV стадії — на 2,4 пмоль/л (р<0,001). У пацієнтів із ХЛС 1-ї, а особливо 2-ї групи ці показники значно вищі (на 1,6 і 3,2 пмоль/л), що свідчить про значне зниження компенсаторних механізмів вазорегуляції з перевагою вазоконстрикторних реакцій. Та, навпаки, виявлено достовірно значиме зниження вмісту метаболітів оксиду азоту в пацієнтів із ХОХЛ ІІ стадії — на 12,2 мкмоль/л (р<0,05), ІІІ стадії — на 18,1 мкмоль/л (р<0,01), ІV стадії — на 19,7 мкмоль/л (р<0,001), у пацієнтів із ХЛС 1-ї та 2-ї груп відповідно на 15,8 і 20,2 мкмоль/л (р<0,001), що свідчить про порушення вазодилативної функції ендотелію.
| Група | Кількість обстежених, n |
Показники ендотеліальної дисфункції | |
|---|---|---|---|
| ендотелін-1, пмоль/л | метаболіти оксиду азоту, мкмоль/л | ||
| Здорові | 10 | 3,0±0,05 | 38,3±0,8 |
| Пацієнти із ХОХЛ ІІ стадії | 35 | 3,4±0,04* | 26,1±0,8* |
| Пацієнти із ХОХЛ ІІІ стадії | 30 | 4,2±0,02** | 20,2±0,8** |
| Пацієнти із ХОХЛ ІV стадії | 10 | 5,4±0,06** | 18,6±0,4*** |
| Пацієнти із ХЛС, стадія компенсації (1-ша група) | 100 | 4,6±0,08** | 22,5±1,2** |
| Пацієнти із ХЛС, стадія декомпенсації (2-га група) | 100 | 6,2±0,02*** | 18,1±1,8*** |
| Група | Кількість обстежених, n | Показники ендотеліальної дисфункції | |||
|---|---|---|---|---|---|
| Вихідний діаметр плечової артерії, мм | ЕЗВД,% | ЕНВД,% | Початкова швидкістькровотоку, м/с | ||
| Здорові | 10 | 3,6±0,2 | 12,1±0,6 | 13,8±0,7 | 0,64±0,002 |
| Пацієнти із ХОХЛ ІІ стадії | 35 | 4,2±0,1* | 11,4±0,4* | 13,6±0,8 | 0,62±0,001 |
| Пацієнти із ХОХЛ ІІІ стадії | 30 | 4,6±0,5* | 10,0±0,5* | 11,3±0,6* | 0,60±0,002* |
| Пацієнти із ХОХЛ ІV стадії | 10 | 4,8±0,4** | 8,0±0,4** | 9,8±0,3** | 0,52±0,001** |
| Пацієнти із ХЛС стадії компенсації (1-ша група) | 100 | 4,9±0,7** | 7,1±0,4** | 10,4±0,8** | 0,54±0,006** |
| Пацієнти із ХЛС стадії декомпенсації (2-га група) | 100 | 5,2±0,4*** | 6,4±0,2*** | 7,2±0,3*** | 0,50±0,007*** |
Отримані дані підтверджуються вивченням параметрів ультразвукового дослідження плечової артерії (табл. 2). Результати показали, що вихідний діаметр плечової артерії у пацієнтів із ХОХЛ ІІ стадії достовірно збільшується на 0,6 мм (р<0,05), ІV стадії — на 1,2 мм (р<0,01) та досягає найбільшої величини у пацієнтів із ХЛС у стадії декомпенсації (2-га група) — на 1,6 мм (р<0,001). Показники ЕЗВД, ЕНВД, початкова швидкість кровотоку одночасно знижуються залежно від тяжкості перебігу захворювання.
Суттєвої різниці в показниках вихідного діаметру плечової артерії та початкової швидкості кровотоку між хворими на ХЛС 1-ї групи і пацієнтами із ХОХЛ ІІ стадії не виявлено, що свідчить про наявність ендотеліальної дисфункції в осіб без клінічних і функціональних проявів ХЛС.
Висновки
Таким чином, результати проведених досліджень показників дисфункції ендотелію у хворих із бронхолегеневою патологією свідчать, що вони розвиваються вже на ранньому етапі розвитку ХЛС і посилюються з тяжкістю перебігу захворювання. Виявлені зміни функції ендотелію відіграють важливу роль у патогенезі ХЛС на фоні ХОХЛ, їх слід враховувати у виборі лікування цих хворих.
Література
- Гаврисюк В.К., Ячник А.И. (1997) Хроническое легочное сердце. Здоров’я, Киев, 96 с.
- Ефимов В.В., Блажко В.И., Воейкова Л.С. и др. (2005) Показатели функции эндотелия у больных ХОЗЛ различной степени тяжести. Укр. пульмонол. журн., 4: 47–47.
- Кароли Н.А., Ребров А.П. (2005) Эндотелиальная дисфункция и её клиническое значение у больных хронической обструктивной болезнью легких. Клин. медицина, 9: 10–16.
- Конопльова Л.Ф., Руденко Ю.В. (2009) Хронічне легеневе серце. У кн.: Внутрішня медицина. Підручник, Київ, с. 158–178.
- Синяченко О.В., Звягина Т.В. (2001) Оксид азота в терапевтической практике. Юго-Восток Лтд., Донецк, 258 с.
- Фещенко Ю.И., Гаврисюк В.К. (2004) Хронические обструктивные заболевания лёгких: классификация, диагностика, лечение. Ліки України, 7–8: 22–25.
- Чучалин А.Г (2000) Хронические обструктивные болезни лёгких. БИНОМ, Москва, 512 с.
- Школьник М.А., Буторов И.В. (2002) Показатели окислительного метаболизма и антиоксидантной защиты у больных хроническим обструктивным бронхитом, осложненным хроническим легочным сердцем, и их изменения в процессе лечения. Пульмонология, 4: 45–49.
- Agusti A.G., Noguera A., Sauleda J. et al. (2003) Systemic effects of chronic obstructive pulmonary disease. Eur. Respir. J., 21(2): 347–360.
- Das S., Mishra T.K., Satpathy C., Routray S.N. (2004) Endothelins and endothelin receptor antagonists. JIACM, 5(1): 55–59.
- Celermajer D.S., Sorensen K.E., Gooch V.M. et al. (1992) Non–invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis. Lancet, 340(8828): 1111–1115.
Резюме. В статье рассматриваются вопросы роли эндотелиальной дисфункции в развитии хронического легочного сердца у пациентов с хронической обструктивной болезнью легких. Проанализированы показатели эндотелина-1, метаболитов оксида азота, морфометрии плечевой артерии у здоровых лиц в сравнении с идентичными данными пациентов с хронической обструктивной болезнью легких и хроническим легочным сердцем в стадии компенсации и декомпенсации.
Ключевые слова: хроническое легочное сердце, дисфункция эндотелия, эндотелин-1, метаболиты оксида азота, плечевая артерия.
Summary. In the article the questions about role of endothelial dysfunction in the development of chronic pulmonary heart disease in patients with chronic obstructive lung disease are considered. Such parameters of endothelial dysfunction as nitric oxide metabolites, endotelin-1, and brachial artery morphometry in healthy persons vs patients with chronic obstructive lung disease and chronic pulmonary heart disease are analyzed.
Key words: chronic pulmonary heart disease, endothelial dysfunction, endotelin-1, oxide metabolites, brachial artery.
Адреса для листування:
Треумова Світлана Іванівна
36024, Полтава, вул. Шевченка, 23
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», кафедра пропедевтики внутрішньої медицини
