Сімейна медицина: нові переваги для пацієнта, лікаря і держави

21 травня 2018
3689
Резюме

До порядку денного Верховної Ради України на поточну сесію включено проект Закону України «Про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини» (законопроект № 6634), розроблений за ініціативою Ірини Сисоєнко, народного депутата України, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. Зазначимо, що цей законопроект є надзвичайно важливим як для медичних працівників, так і для пацієнтів.

Пояснити, у чому полягає зміст цього законопроекту та які його переваги для пацієнтів і лікарів, ми попросили особисто І. Сисоєнко.

— Пані Ірино, розкажіть, будь ласка, нашим читачам про суть цього законопроекту.

Перш за все, варто підкреслити, що модель первинної медичної допомоги (ПМД), у центрі якої лікар загальної практики — сімейної медицини (ЗПСМ), не є українським ноу-хау. Саме принципи ЗПСМ стали фундаментом систем охорони здоров’я багатьох країн світу. Як свідчить досвід розвинених країн, 80% проблем зі здоров’ям людини можна вирішити на первинному рівні.

Функціонування сімейної медицини має базуватися на таких принципах, як:

  • визнання ПМД пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави у сфері охорони здоров’я;
  • орієнтованість на пацієнта, його сім’ю і суспільство в цілому;
  • рівні можливості пацієнтів в отриманні ПМД;
  • гарантований обсяг безоплатної ПМД;
  • вільний вибір фахівця з ПМД, усвідомлений вибір методів профілактики, діагностики та лікування захворювань;
  • дотримання галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;
  • відповідальність пацієнта та членів його сім’ї за стан власного здоров’я, достовірне і своєчасне інформування спеціалістів сімейної медицини про його зміни.

Головне завдання законопроекту № 6634 — забезпечити пацієнта доступною, якісною, своєчасною та ефективною ПМД.

При цьому ПМД є раціональною з погляду економіки. Вона потребує лише 30% загального обсягу бюджетних коштів на медицину. Її висока результативність і низька фінансова затратність зумовлюють доцільність використання моделі ПМД на засадах сімейної медицини для покращення здоров’я населення.

Доведено: чим краще розвинена первинна ланка, тим менше витрат з боку держави. У країнах із розвиненою економікою і міцною первинною ланкою нижча частота народжуваності дітей з малою масою тіла, нижчий рівень дитячої смертності, краща діагностика онкологічних захворювань на ранніх стадіях.

Нині частка лікарів ЗПСМ у світі варіює у межах 30–50% від загальної кількості фахівців. Це загальносвітовий тренд. На жаль, в Україні мережа закладів ПМД досі не сформована належним чином і не забезпечує потреби населення. Наразі в нашій державі функціонують близько 5,5 тис. центрів первинної медико-санітарної допомоги і амбулаторій сімейної медицини. Чисельність медичного персоналу — близько 35 тис. осіб, з них 13 тис. лікарів ЗПСМ.

У 2017 р. прийнято важливі закони, які дали старт медичній реформі в Україні, — про автономізацію закладів охорони здоров’я та державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення. Мета законопроекту № 6634 — створити умови для розвитку та функціонування ефективної ПМД на засадах сімейної медицини. Завдяки цьому буде забезпечено тривалий медичний нагляд та опіку в усі періоди життя людини незалежно від характеру хвороби, її стану.

Філософія сімейної медицини — ставитися до пацієнта, як до надійного партнера, та нести спільну відповідальність за результати лікування. Лікар ЗПСМ — та людина, яка тривалий час спостерігає за пацієнтом, поінформована про особливості його життя, сімейне та соціальне оточення, медичні, психологічні та соціальні чинники, які впливають на стан його здоров’я. Він здійснює ведення хворих із хронічними, рецидивними та невиліковними хворобами. Тривалий контакт із пацієнтами дозволяє відстежувати ситуацію, налагоджувати добрі стосунки, побудовані на довірі. Часто сімейні лікарі знають і ведуть кілька поколінь у родині, пам’ятають, коли у хворого прорізався перший зуб і коли йому зробили перше щеплення.

Законопроект № 6634 спрямований на наближення ПМД до пацієнта та зміну формату спілкування з сімейним лікарем.

Відповіді на більшість питань хворий зможе отримати, звернувшись до того лікаря, якого він вільно обрав, якому довіряє. Не потрібно буде їхати за кілька десятків кілометрів до районної лікарні з гострою респіраторною вірусною інфекцією та стояти у черзі. Також пацієнта залучатимуть до обговорення при виборі методів діагностики та лікування хвороб.

Зміщується акцент з лікування хвороби на її профілактику.

Сімейний лікар повинен бути зацікавлений у тому, щоб пацієнт був здоровий, щоб запобігти розвитку захворювань, вчасно і комплексно проводити профілактику, щеплення, моніторинг стану здоров’я, пропагувати здоровий спосіб життя, контролювати регулярність медичних оглядів. Якщо сімейний лікар результативно проводить профілактику, консультації, то пацієнт рідше хворітиме і рідше відвідуватиме медичний заклад. Це і є найкращим свідченням ефективності роботи фахівця. А держава має мотивувати лікаря у цій зацікавленості.

Законопроектом № 6634 гарантується наближення стоматологічної допомоги до пацієнта.

Первинна спеціалізована медична допомога надаватимется лікарями (у тому числі стоматологами) закладів охорони здоров’я та їх структурних підрозділів незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, що забезпечують організацію та надання населенню ПМД, а також лікарями, які працюють як фізичні особи — підприємці та можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах.

Крім того, на первинному рівні залишаються педіатри і терапевти.

Законопроект № 6634 визначає, що суб’єкти ПМД зобов’язані безоплатно надавати відповідну невідкладну медичну допомогу пацієнтам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях.

Також у законопроекті чітко й детально прописано, як і ким здійснюватиметься зовнішній і внутрішній контроль якості надання ПМД, а також моніторинг системи індикаторів якості.

Визначено чіткий порядок взаємодії лікарів первинної ланки з фахівцями екстреної, вторинної, третинної, паліативної медичної допомоги та медичної реабілітації.

У тому числі визначено те, як відбуватиметься направлення пацієнтів до спеціалістів вузького профілю, та механізм їх взаємодії для забезпечення своєчасності, безперервності та послідовності надання медичної допомоги.

Статтею 28 законопроекту передбачено права пацієнта на:

  • безперешкодний доступ до ПМД;
  • гарантування безпеки життя;
  • забезпечення психічної та фізичної цілісності;
  • повагу до гідності, індивідуальної унікальності та особистості;
  • гарантування недоторканості та особистого життя;
  • свободу вибору лікаря первинної ланки та залучення пацієнта до ухвалення рішення про медичне втручання;
  • утвердження принципу взаємної довіри у відносинах пацієнта зі спеціалістами ПМД;
  • прагнення до досягнення максимальної якості допомоги;
  • захист здоров’я пацієнта доступними засобами профілактики;
  • виключення будь-якої дискримінації стосовно доступу до медичної допомоги;
  • визнання пріоритетності прав пацієнта та їх безумовного дотримання;
  • встановлення постійного контролю та забезпечення незалежної експертизи якості ПМД на засадах сімейної медицини;
  • забезпечення доступу до медичної інформації, що стосується пацієнта, та її конфіденційності;
  • гарантування своєчасного та об’єктивного розгляду фактів порушення прав пацієнтів та встановлення відповідальності за це;
  • згоду щодо медичного втручання після належного інформування;
  • вибір методів та засобів профілактики, діагностики та лікування;
  • відмову від медичного втручання;
  • відшкодування збитків для здоров’я, заподіяних під час надання ПМД;
  • подання скарги та захист своїх прав.

Обов’язками пацієнта відповідно до статті 29 законопроекту є:

1) виявляти повагу до професійної честі й гідності спеціалістів ПМД;

2) у невідкладних випадках, коли є реальна загроза життю, отримувати медичну допомогу без своєї згоди чи за згодою законного представника;

3) після надання згоди на медичне втручання неухильно виконувати всі приписи спеціалістів ПМД;

4) виконувати правила внутрішнього розпорядку суб’єкта ПМД, що є закладом охорони здоров’я;

5) надавати спеціалістам ПМД повну інформацію щодо попередніх захворювань та стану здоров’я, а також негайно інформувати їх про зміни у стані свого здоров’я в процесі діагностики та лікування;

6) дотримуватися рекомендацій спеціалістів ПМД та вживати заходи щодо запобігання поширенню інфекційних та соціально небезпечних хвороб;

7) проходити у встановлені строки обов’язкові медичні огляди та обстеження відповідно до законодавства;

8) дотримуватися вимог санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм;

9) не вчиняти дій, що можуть порушити права інших пацієнтів.

Під час отримання ПМД пацієнти зобов’язані виконувати інші обов’язки, відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів.

— Чого в цілому можна очікувати від реалізації цього законопроекту у разі його прийняття?

Реалізація проекту Закону забезпечить підвищення якості, доступності, своєчасності та послідовності надання ПМД населенню України, а також створить передумови ефективного розвитку ПМД на засадах сімейної медицини та подальшого просування реформи національної системи охорони здоров’я. Як наслідок — це дозволить знизити рівень захворюваності, інвалідності та смертності населення України, а також підвищити якість життя.

Прес-служба «Українського медичного часопису»