Як повідомляло наше видання, 10 квітня 2018 р. в Українській національній інформаційній агенції «Укрінформ» відбулася прес-конференція на тему: «Громадська платформа УМЕС: від зрозумілих цілей та індикаторів їх досягнення до Стратегії побудови національної системи охорони здоров’я». Сьогодні ми спробуємо докладно повідомити читачам, про що йшлося під час цього заходу. Адже останнім часом інформаційний простір стосовно охорони здоров’я в нашій державі, її реформування та всього, що з цим пов’язано, було штучно розділено на чорне і біле, корупціонерів і «відважних» борців із корупцією, пережиток «совєцкого» і прогресивне західне майбутнє. Проте не слід забувати, що все має дві сторони, і наше завдання як незалежного засобу масової інформації надавати читачам об’єктивну інформацію про стан речей.
Отже, відкриваючи прес-конференцію, Ігор Найда, уповноважений координатор УМЕС, вкотре нагадав, що здоров’я українця — це найвища цінність держави. І прес-конференція присвячена тій ситуації, яка склалася у країні, та найголовніше — тому, якою має бути охорона здоров’я, щоб кожен українець, кожен медик, кожен інвестор відчули те, що українська система охорони здоров’я здатна бути однією з найкращих у світі. УМЕС організовано саме з людей, які готові до діалогу, мають за собою життєвий шлях позитивних змін. Ці люди сповідують не тільки принцип суб’єктності, тобто поваги до самого себе, а і принцип множинності й гармонії, де вони чують один одного та ладні запропонувати суспільству своє бачення вирішення цієї актуальної проблеми. Це пропозиції не проти когось, не з метою когось дискредитувати, а навпаки, з метою конструктивного вирішення ситуації. Із врахуванням того, що накопичено нашими пращурами, того, що зроблено в Україні у період колишнього Радянського Союзу, особливо за останні 25 років, і найважливіше — того, що відбувалося 4 роки після Майдану.
«Ми хочемо сьогодні ще раз нагадати, що ми відкриті суспільству й готові до діалогу, і те, що ми зараз працюємо над розробленням стратегії Національної системи охорони здоров’я, логічного продовження Концепції побудови Національної системи охорони здоров’я України (далі — Концепція), яка була підтримана Національним форумом охорони здоров’я «За здорову націю» за участю майже 1000 медиків з усіх регіонів.
На сьогодні ми як волонтери, громадські активісти працюємо над новими документами і спільно через певний час готові вам надати наші напрацювання. І те, про що йде мова, стосується системи охорони здоров’я як комплексного питання», — зазначив І. Найда.
Костянтин Надутий, член координаційної ради УМЕС, координатор Експертної платформи «ПРО S VITA», звернув увагу присутніх на те, що попри гучні гасла щодо медичної реформи від Уряду, які лунають в інформаційному просторі, немає чіткого розуміння, до чого приведуть ці зміни, якою буде система охорони здоров’я майбутнього і чи буде галузь працювати взагалі.
«Дуже багато сьогодні розказують про систему охорони здоров’я і негативного, і різного, але спираючись на ті речі, які лунають у публічному просторі, ми не можемо сказати, куди насправді йдемо, до якої системи охорони здоров’я, що` саме ми підтримуємо конкретно, і що насправді нас чекає завтра. Скільки буде громадян України за 5–10 років. Тобто скільки ми будемо в середньому жити, і скільки з цих років будуть здоровими. Це питання, які мають цікавити всіх мешканців України. Те, що пропонує сьогодні Уряд і Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України, є інструментами реформи, а не кінцевими цілями», — зазначив експерт.
Гасла від МОЗ України та коментар експертів
Отже, МОЗ України обіцяє таке:
- Громадяни отримають право вибирати лікаря — насправді це право і на сьогодні, і раніше було зафіксовано в законодавстві, і ніколи воно не втрачалося (лікуючий лікар з надання первинної медичної допомоги обирається пацієнтом у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, — ст. 35-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я. — Прим. ред.). Насправді сьогодні лікарів настільки мало, що, напевно, швидше не пацієнти будуть вибирати лікарів, а навпаки.
- Доходи лікарів збільшаться в декілька разів — з огляду на те, що 80–85% бюджету охорони здоров’я України сьогодні витрачається на зарплату, якщо говорити про збільшення у декілька разів офіційної зарплати за рахунок бюджетних коштів, то треба буде звільнити відповідну кількість лікарів.
- Гроші ходитимуть за пацієнтом — можливо, це добре. Це цікавить кожну людину. Кожен хоче, щоб його поважали, коли він приходить у заклад і знає, що за ним йде фінансова підтримка того закладу. Але насправді ми знаємо, що грошей у бюджеті вдвічі менше, ніж потрібно для забезпечення населення адекватною медичною допомогою. В цьому сенсі новим у реформі стане те, що заклади отримають офіційне право відмовляти в медичній допомозі, адже за наявні кошти забезпечити якість і доступність необхідного людям неможливо.
- Не фінансувати стіни, а медичну послугу — хороше, правильне гасло. Але втілення цього гасла може призвести до закриття конкретних медичних закладів і звільнення без жодних перспектив конкретних медичних працівників. На жаль, це відбувається вже сьогодні. Результати такого підходу не змодельовані й не сказано, що буде зроблено те, і такий-то результат отримаємо. Є такі-то ризики, і ці ризики будуть нівельовані таким-то чином. Тому ми не відчуваємо безпеки при подібному підході.
Отже, УМЕС пропонує замінити гасла і безвідповідальність на стратегічне планування зі встановленням чітких, конкретних, вимірюваних цілей та індикаторів, досягнення яких можна контролювати.
«Нам пропонують визнати процесом реформ мінімізацію гарантій держави щодо надання медичної допомоги, а платність медицини — безумовним благом. Але це не може бути ідеалом. Адже абсолютно всі країни, усі нації прагнуть підвищити захищеність своїх громадян у сфері охорони здоров’я, планують це і пропагують перед суспільством. У будь-якій країні президент або прем’єр-міністр, який би пропагував обмеження гарантій для громадян у медичній сфері, відчував би дуже великий тиск з боку суспільства, і його політична сила не мала би жодних шансів. А у нас пропонують як безальтернативне благо різко обмежити такі гарантії і не прагнути більшого. Насправді 25 років система охорони здоров’я в Україні недофінансовувалася на 50%, сьогодні вона недофінансовується вже на 60%. Тінізація економіки охорони здоров’я нищить галузь, лишає її перспектив. Ми руйнуємо те, що збудували наші попередники. Недостатнє фінансування вбиває українців. Людина приходить в онкоцентр, а там немає грошей на необхідні ліки. Якщо скоротити усі «стіни», вдасться зекономити 10% бюджету охорони здоров’я, що не врятує жодного хворого. Тож ми за прозору економіку охорони здоров’я і категорично проти популізму. Співоплата потрібна сьогодні. І більшість населення згодне доплачувати за медичну допомогу, але за умови прозорості цього фінансового процесу. Ми знаємо, що більше половини фінансування охорони здоров’я вже іде з кишені громадян. Ми ж пропонуємо чітко визначити, скільки повинна взяти на себе держава, щоб пацієнт через співоплату не зазнав фінансової катастрофи. Навіть закон про фінансові гарантії не містить жодного слова про це. Він знову декларує, що все на світі безоплатно, але це точно неможливо. Ми — за інноваційний розвиток на основі прозорого фінансування. Як можна інвестувати в галузь, якщо її економіка повністю тінізована. Жоден інвестор не прийде і не збудує лікарні, тому що він не знає, як повернуться до нього гроші. Повинно бути не менш як 70% надходжень у галузь охорони здоров’я з консолідованих громадських джерел — це бюджет або бюджет + обов’язкове медичне страхування, або просто обов’язкове медичне страхування. Лише 30% може надходити з кишені, у тому числі через механізм добровільного медичного страхування та з інших джерел. У нас сьогодні 60% надходить з кишені і лише 40% — з бюджету. Очікувати від такої системи позитивного результату неможливо.
Отже, потрібна чітка мета, яка об’єднує. На Першому Національному форумі охорони здоров’я «За здорову націю» вже було запропоновано спільне бачення — Концепція — як бачення ідеального майбутнього», — наголосив експерт.
Петро Клименко, засновник УМЕС, голова Київського відділення ГО «Українська асоціація сприяння охороні здоров’я населення», кандидат медичних наук, зазначив, що на сьогодні підготовлено засади Національної стратегії розвитку охорони здоров’я України, над якими організація, яку він представляє, працювала майже півтора року. Засновані вони на двох посібниках ВООЗ: «Складові частини системи охорони здоров’я» і «Аналіз та моніторинг роботи систем охорони здоров’я». В них чітко викладені показники, індикатори, які необхідно враховувати в роботі, на які основи треба спиратися. Система охорони здоров’я поділена на складові, обов’язкові з точки зору ВООЗ. Також було вивчено профілі систем охорони здоров’я провідних країн світу. Це профілі 22 провідних економік. Засади Національної стратегії розвитку охорони здоров’я України розроблялися протягом півтора року, їх було розбито на 6 складових блоків, до яких входить:
- надання медичних послуг;
- політика щодо лікарських засобів;
- кадрова політика;
- інформатизація;
- фінансування і керівництво;
- управління системою охорони здоров’я і лідерство.
«Ми виклали на папері те, що ми хочемо і що повинні, на наш погляд, зробити в системі охорони здоров’я. Жодного подібного затвердженого нормативного акта, на жаль, немає. Поки що не вдалося опрацювати дорожню карту. Проте вдалося об’єднатися з провідними експертами України на базі УМЕС, і дорожня карта буде представлена найближчим часом», — зазначив П. Клименко.
Про майбутнє медицини й українського суспільства
Іван Сорока, засновник УМЕС, президент «Українського медичного клубу», привернув увагу до того, до чого ж ми йдемо? Що ми хочемо отримати? Ми хочемо, щоб наші діти були здорові, щоб у країні запанували процеси соціальної справедливості для того, щоб кожен з нас був упевнений у гарному майбутньому.
«Охорона здоров’я та і взагалі життя через 15–20 років зміниться кардинально. Можливо, через 20 років вже треба думати про марсіанську медицину. І ми хотіли б, щоб охорона здоров’я України також розвивалася б конкурентно з Європейською спільнотою, світовим співтовариством. Ми маємо думати, що буде в наступні періоди. І маємо ставити не тільки короткострокові, а й довгострокові цілі. В Україні є стратегія розбудови туристичної галузі, та, на жаль, відсутня затверджена стратегія розбудови Національної системи охорони здоров’я як в контексті медичної, так і фармацевтичної допомоги.
Тож необхідно системно підійти до реформування і модернізації медичної галузі. Ми зібралися, щоб сказати, що така спільнота на сьогодні є, це більшість фахових професійних організацій — пацієнтські, лікарські, громадські, наукові. Ми готові весь свій потенціал на волонтерських засадах віддати нашій державі для того, щоб створити короткострокові й довгострокові цілі. У нас є Концепція, ми будуємо стратегію і готові до співпраці. Готові до того, щоб все було узгоджено на вищих політичних рівнях. Тобто ми не деструктивні. Насправді ми — організатори і консолідатори хороших ідей на благо українського народу.
На нашу думку, для успіху перетворень потрібно три ключові складники.
1. Досягнення узгодженої загальнонаціональної позиції з питання побудови Національної системи охорони здоров’я.
2. Обґрунтування перетворень з урахуванням багаторічного попереднього досвіду.
3. Обговорення і предметний аналіз останнього за участю тих, хто накопичував цей досвід у своїй практичній діяльності.
Це дасть великі перспективи. Перш ніж побудувати нове, не ламаймо попереднього. Методологічною основою реформування охорони здоров’я стануть відповідні наукові напрацювання, конкретні методичні рекомендації. Адже охорона здоров’я — це складна функціональна система, основним елементом якої є тріада: медична допомога — профілактика — наука. Ці складові рівною мірою є пріоритетні, й ми докладемо максимальних зусиль для того, щоб принципи соціальної справедливості були понад усе. Ми започаткуємо цей стандарт.
Українське суспільство, українська держава переживають сьогодні переломні моменти історії. Ми стоїмо перед зовнішніми і внутрішніми викликами та загрозами, і медики завжди були передовим ешелоном нації. Це підтверджено Майданом і військовими діями на Сході України. Українські медики показали всьому світу безпрецедентні приклади героїзму і відданості ідеалам професійного кодексу, написавши нову сторінку історії медицини. Сьогодні ми узгоджуємо з суспільством чесно, відкрито, транспарентно напрямки руху в охороні здоров’я. Пропонуємо суспільству і стратегію, і тактику. Узгоджуємо короткострокові й довгострокові цілі. І разом (ключове слово — разом) відкрито створюємо нову систему охорони здоров’я України — нашу спільну систему для всіх і для кожного.
Сьогодні ми тільки намацали наше майбутнє. Тепер треба об’єднатися, чесно і відверто сказати, які у нас є проблеми, які ресурси, що і як треба зробити. Я вірю, що все, нами заплановане, ми зробимо. У нас є команди, у нас є здорові ідеї, є люди, є патріоти. Я сподіваюся, що все це ми зможемо реалізувати», — зазначив І. Сорока.
Наявність політичної волі — необхідна складова реформ
Далі І. Найда зазначив, що зараз дуже часто лунають запитання: «А де ви були раніше? Чому ви не могли раніше зробити те, що ми сьогодні робимо?». Раніше політичної волі вищого керівництва держави на реальні зміни в системі охорони здоров’я не було. Зараз є політична воля, і це чудово. Але необхідно спільно визначити її спрямування, відповідно до рекомендацій ВООЗ, де політика має бути людиноцентрична, гуманна. З урахуванням того, що здорова людина — це фактор національної безпеки і економічна категорія.
Тож треба просто створити такі умови, щоб ця корупція в охороні здоров’я була мінімізована.
«Ми маємо в Маніфесті такі слова: діємо і здобуваємо. УМЕС не створена під когось чи для когось. Це вперше в історії України зібралися люди, різні за своїм досвідом, доктори наук, академіки, професори, приватні лікарі та звичайні практикуючі лікарі різних спеціальностей, які поєднують свої зусилля. Ми готові пропонувати свої рішення і свої механізми реалізації цих рішень будь-якій політичній спільноті. А краще сказати — всім. Щоб охорона здоров’я стала політикою держави», — підкреслив доповідач.
Проблеми екстреної медичної допомоги
Анатолій Рогов, президент Всеукраїнської асоціації працівників швидкої та невідкладної допомоги і медицини катастроф, зазначив, що реформатори від Уряду багато критикують систему Семашка. Але вона була одна із кращих у світі. «На сьогодні ми цю систему зруйнували, а нічого нового не побудували, і маємо серйозну проблему. Так, за словами академіка Семашка, швидка допомога — це дзеркало охорони здоров’я. І коли ми дивимося в це дзеркало, то бачимо усі проблеми і негаразди, які сьогодні є. Це і питання оперативності роботи екстреної допомоги, якість надання медичних послуг, стан госпітального етапу тощо. Тож для якісного реформування цієї системи необхідно використати досвід тих фахівців, які пропрацювали в ній не один десяток років, адже без минулого немає майбутнього. Проте з цими фахівцями ніхто не радиться. Є проблема з наданням домедичної допомоги тими, хто прибуває на місце події першим — пожежники, поліцейські, водії тощо, і ми підтримуємо цю ініціативу. Другий напрямок — говорять про те, що необхідно покращити оперативність, розширити мережу підстанцій, щоб бригада екстреної медичної допомоги прибувала на виклик за 5–8 хв. Ми це також підтримуємо, тільки на ділі ніхто не будує нових підстанцій. У місті Києві за останні 20 років жодної підстанції не відкрито, хоча виросли цілі мікрорайони. Третій напрямок — створення єдиних оперативно-диспетчерських служб, щоб максимально усунути людський фактор і щоб комп’ютер управляв бригадами. На сьогодні такі диспетчерські служби створено у 14 областях, але вони використовують чомусь 5 різних програмних продуктів, які неможливо інтегрувати в державну систему. Наступний напрямок — підготовка фахівців і зміна назви професії, запровадження парамедиків у складі бригад швидкої допомоги. Є дві системи надання екстреної медичної допомоги — франко-німецька, яка запроваджена у нас, і англо-американська. Чому сьогодні американці та британці вводять лікарські бригади, а у нас їх розформовують — не зрозуміло. Тож поки представники влади не будуть прислухатися до думки громадських організацій і фахівців, ніяких реальних змін на краще не буде. Тільки в єдиній команді, з єдиною стратегією можна очікувати реальних змін у державі», — зазначив промовець.
Проблеми фармацевтичної галузі
Олег Клімов, голова правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата», зазначив, що ситуація, яка на сьогодні існує в Україні, свідчить про те, що в нашій державі взагалі відсутня якась політика охорони здоров’я. Саме тому професійна медична спільнота прийняла для себе рішення зібратися на волонтерських засадах і запропонувати Уряду і суспільству реальну, живу модель охорони здоров’я. Він також наголосив, що в Україні практично відсутній інститут клінічних провізорів, які активно й успішно працюють у багатьох розвинених країнах, критично висловився щодо урядової програми «Доступні ліки» та стосовно мораторію на перевірки аптечних закладів. «Ми — ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» — пропонуємо, щоб разом із медичними працівниками побудувати таку модель охорони здоров’я, яка забезпечить здоров’я нашим громадянам», — наголосив О. Клімов.
Свою підтримку учасникам прес-конференції висловили також Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів, та Іван Камінський, відповідальний секретар УМЕС.
На завершення прес-конференції її учасники зазначили, що вони готові докласти максимум зусиль до розбудови Національної системи охорони здоров’я України.
Нагадаємо, що 25 квітня 2018 р. відбудеться Перший національний симпозіум УМЕС «Здоров’я українця — найвища цінність держави», де буде представлено національний рецепт виходу із суспільно-політичної кризи в системі охорони здоров’я України.
Олександр Устінов,
фото Сергія Бека
