Як відомо, підґрунтям для міцного здоров’я дитини є здоров’я батьків, перебіг вагітності матері, період грудного вигодовування та багато інших чинників. Про це йшла мова на конференції «Збереження здоров’я дітей — актуальне питання сьогодення», яка проходила у Києві 26 травня 2011 р. у межах Медичного форуму в Національному комплексі «Експоцентр України». Але основними темами обговорення були шляхи збереження і зміцнення здоров’я найбільш чисельного прошарку дитячого населення країни — школярів. У конференції брали участь представники ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології Національної академії медичних наук України», ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України», Інституту обдарованої дитини Національної академії педагогічних наук України, Управління освіти Оболонської в місті Києві державної адміністрації, Всеукраїнської благодійної організації «Український інститут екології людини».
У вступному слові головуючий, професор Віктор Неділько (ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології Національної академії медичних наук України») нагадав, що нинішні умови шкільної освіти приводять, на жаль, до погіршення стану здоров’я учнів. Так, якщо у 1-му класі порушення здоров’я мають 15% дітей, то в 14-річному віці таких вже 25%. І це ще занижені дані, оскільки, за його словами, має місце недовиявлення патологій лікарями під час медичних оглядів школярів.
За даними анкетування батьків, погіршення здоров’я дітей спричиняють такі фактори:
- нерегулярна гімнастика (фізичні вправи);
- перегляд телебачення >2 год/добу;
- підготовка уроків >3 год/добу;
- перебування у школі >6 год/добу;
- перебування на відкритому повітрі <1 год/добу;
- нічний сон <8 год/добу.
Але, як зазначали доповідачі, до підвищення захворюваності у дітей призводять значно більше факторів.
На думку лікарів, психологів, вчених, педагогів все починається з того, що ні сім’я, ні система освіти, ні суспільство в цілому не сприяють виникненню у дитини зацікавленості до процесу навчання, скоріше, все складається навпаки. Тому вже з 1-го класу дитина перебуває у стані напруження, стресу, конфлікту, незадоволення. Цьому може сприяти також її психологічна несумісність із однокласниками, що призводить до відторгнення дитини у колективі. І таких ізольованих від спілкування школярів — до 33%.
До того ж інформаційне забруднення засобів масової інформації перевантажує слабку дитячу психіку негативними емоціями, пов’язаними з інформацією кримінального, терористичного, драматично-трагічного характеру, песимістичними прогнозами розвитку людства (кінець світу).
Це викликає у дітей невпевненість, страх, навіть суїцидальні настрої. Або ж перевантаження їх психіки через послідовність станів (тривога → імпульсивність → агресивність → ізоляція → група ризику)може призводити до антисуспільної поведінки, нарко-, алкозалежності тощо.
На відміну від дорослої сформованої людини, дитина здебільшого тримає переживання у собі. Незадоволення процесом навчання, конфлікти у класі тощо можуть викликати у неї стан хронічної депресії, на тлі якої розвиваються численні захворювання.
Так, за даними психологічного тестування 803 школярів школи № 70 міста Києва за методикою психолога М. Люшера, яке проводилося в рамках міжвідомчої комплексної програми «Здоров’я нації», незадовільний психологічний стан спостерігався у 58,3% учнів молодших класів і у 60,3% — середніх класів.
На конференції прозвучала рекомендація ще до початку шкільного періоду батькам радитися із психологами щодо психологічного стану шестирічок і кількості розумових навантажень, які може осилити їх дитина.
Як відомо, на розвиток дітей, крім школи, впливають умови життя і виховання в сім’ї. Батьки відповідальні за якість життя дитини: повноцінне харчування, дотримання питного режиму, активний відпочинок на свіжому повітрі, міцний нічний сон.
Професор Михайло Курик, (Всеукраїнська благодійна організація «Український інститут екології людини») висловив занепокоєння тим, що критичний стан навколишнього середовища (токсичне, радіаційне, електромагнітне, інформаційне забруднення тощо) не дає змогу забезпечити якісні, природні умови розвитку дитини, що значно ускладнює можливості зміцнення дитячого організму.
Тому обов’язком батьків, педагогів, лікарів є створення належних умов для оздоровлення школярів протягом тривалого процесу навчання.
З цією метою ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології Національної академії медичних наук України» спільно з Національною медичною академією післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика Міністерства охорони здоров’я України та Національним університетом фізичного виховання і спорту в рамках виконання міжвідомчої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002–2011 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. № 14, почали розробку нових підходів до оздоровлення дітей в умовах навчальних закладів.
Так, обговоривши проблеми збереження здоров’я дітей з директорами базових шкіл № 34 і № 70 міста Києва і батьківськими комітетами прийнято рішення про організацію профілактичних і оздоровчих заходів для школярів в умовах цих закладів.
Важливим етапом було створення оздоровчого кабінету, обладнаного фізіотерапевтичною апаратурою, в якому медичні сестри проводили оздоровчі процедури для дітей з різними відхиленнями у стані здоров’я під контролем вчителів. Крім цього, вчителям надано рекомендації щодо боротьби із втомою дітей, а вчителям фізичного виховання — інструкції щодо проведення фізичних навантажень залежно від функціональних можливостей організму дітей різних вікових груп.
Батькам надано рекомендації щодо дотримання дітьми режиму праці й відпочинку.
Велика увага приділена вихованню фізичної активності у дітей. З цією метою в базових школах було збільшено кількість уроків фізичної культури до 3 на тиждень, поновлено фізкультурні хвилинки на загальноосвітніх уроках, рекомендовано проведення перерв на відкритому повітрі.
Впровадження запропонованих заходів зі збереження здоров’я дітей у школах, в яких проводилась їх апробація, дало можливість знизити захворюваність школярів. Так, аналізуючи пропуски уроків учнів школи № 34 міста Києва, встановлено, що в 2006–2007 навчальному році пропуски уроків з причин захворювань становили: в молодших класах — 1609 днів, у середніх класах — 1328 днів, у старших класах — 1695 днів на 100 дітей.
Після проведеного оздоровлення в 2008–2009 навчальному році ці показники знизилися серед дітей молодших класів на 25,3%, серед учнів середніх класів — на 20,3%, старших класів — на 34,4%.
Вищевикладений комплекс заходів увійшов до методичних рекомендацій «Організація профілактичних і оздоровчих заходів для дітей в умовах загальноосвітніх навчальних закладів», розроблених ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології Національної академії медичних наук України», Національною медичною академією післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика Міністерства охорони здоров’я України, Національним університетом фізичного виховання і спорту та науково-методичним центром «Медінтекс» і узгоджених з Національною академією медичних наук України і Міністерством охорони здоров’я України у 2009 р.
Завершуючи конференцію, В. Неділько наголосив, що перед Національною академією медичних наук України, Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством освіти України найближчими завданнями у галузі збереження здоров’я дітей є:
- затвердження програми з проблем перинатальної медицини;
- реорганізація дошкільно-шкільної медицини;
- впровадження профілактичних заходів серед дитячого контингенту;
- впровадження системи реабілітації дітей з хронічними захворюваннями;
- підвищення відповідальності за стан здоров’я дітей серед директорів дитячих дошкільних закладів, шкіл, головних спеціалістів Міністерства охорони здоров’я України, фахівців головних управлінь охорони здоров’я;
- активне висвітлення інформації щодо шляхів збереження здоров’я дітей серед батьків із залученням лікарів та вчителів.
Юлія Єрмолова
фото автора
