Стратегія національної системи охорони здоров’я України буде розроблена найближчим часом

До президії було обрано Ігоря Найду (Всеукраїнська громадська організація «Фундація конструктивних ініціатив «Третя сила»), Івана Сороку (Український медичний клуб), Костянтина Надутого (Всеукраїнське лікарське товариство) та Петра Клименка (Київське відділення громадської організації «Українська асоціація сприяння охороні здоров’я населення»).

Привітав учасників зборів І. Найда, зазначивши, що має честь від імені ініціативної групи запропонувати спільнотам різного спрямування і поглядів долучитися до спільної діяльності, тому що експерти медичної галузі, лікарі, пацієнтське середовище не мають на сьогодні можливості донести свою думку до інших сторін, зокрема органів влади. А ця думка є важливою і може слугувати як кожній окремій людині в Україні, так і в цілому державі.

І. Найда також підкреслив, що наразі не планується створення якогось громадського об’єднання, реєстрації громадської організації. УМЕС — це майданчик для обговорення питань. Організаційно-правова форма УМЕС: об’єднання у спільноту експертів у царині охорони здоров’я для обміну думками, розроблення експертних пропозицій, рекомендацій та висновків щодо питань охорони здоров’я, насамперед з побудови нової національної системи охорони здоров’я України, здатної забезпечити комфортне та якісне життя для українців та досягнення його середньої тривалості 80+ років. Пріоритетами та основними принципами в розбудові національної системи охорони здоров’я України мають бути:

• людиноцентризм;
• духовність (включаючи соціальну справедливість);
• національна безпека.

Основними завданнями УМЕС буде експертне забезпечення та супровід системного реформування вітчизняної галузі охорони здоров’я, налагодження ефективної взаємодії органів влади з громадськістю під час формування і реалізації державної, регіональної та місцевої політики в сфері охорони здоров’я.

Основні напрямки діяльності УМЕС:

1. Лідерство і управління.
2. Система громадського здоров’я.
3. Кадрова політика та наука.
4. Медичне обслуговування.
5. Фінансування та державно-приватне партнерство.
6. Фармацевтична політика.
7. Інформатизація.

І. Найда зауважив, що серед присутніх — ті люди, які щось значать, які зробили вже дуже багато для медицини. «І це єднає нас у цій залі Національної наукової медичної бібліотеки України, побудованої Терещенком. Аура цього будинку, цього приміщення і ті події, які тут відбувалися, — я більш ніж переконаний, — будуть нам сприяти. Нас таких багато, і кожен з нас має різні думки, ми різні фахівці, деколи з діаметрально протилежними міркуваннями. Деколи ми маємо різні політичні погляди. Але система охорони здоров’я єдина. Тому ми можемо зробити так, щоб ми не домінували один над одним, а допомагали один одному. І щоб це давало гармонію і синергію, бо без цього неможливо такий пласт підняти. Це принципи, які лежать в основі ефективності будь-якої спільноти. Використовуючи ці принципи, ми зможемо запропонувати свій план дій для країни — план дій експертів УМЕС», — наголосив доповідач.

Далі слово взяв Іван Камінський (Експертна платформа «ПРО S VITA»), який зазначив, що підготовка до установчих зборів тривала близько 2–2,5 міс. Було дуже важко скоординувати і узагальнити, але на розсуд учасників засідання на електронні адреси були надіслані проекти документів, які мають бути затверджені під час зустрічі. Він також додав, що установчі збори проходять у важкий для України і нашої охорони здоров’я час і кожен усвідомлює ту ситуацію, яка відбувається. І. Камінський закликав кожного вкласти усю силу у розбудову новітньої української медичної охорони здоров’я, підставити плече один одному, щоб отримати хороший кінцевий результат.

Тарас Бебешко (Міжнародний комітет екологічної безпеки, Центр розвитку суспільства) зазначив, що медична галузь в Україні — один із кричущих прикладів, коли людину позбавляють права вибору, в тому числі права вибору життя. Він повідомив, що декілька пацієнтських організацій, з якими він співпрацює, готові долучитися до впровадження мети, задекларованої УМЕС, та висловив сподівання, що ця експертна спільнота зможе створити такі умови, де у вільній співпраці було б забезпечено право вибору кожного громадянина на життя і смерть, на протоколи лікування, на відповідне медичне забезпечення, на щире, чесне, правдиве життя і правдиву смерть.

К. Надутий наголосив на тому, що не зовсім справедливо назвати початком цієї великої справи саме 1 березня 2018 р., тому що Україна усі свої роки незалежності розвивалася, не стояла на місці, і система охорони здоров’я розвивалася також. Започатковано серйозні зміни, розроблено чимало документів, але ці зміни не отримали завершення. «У 2014 р., у час після Революції Гідності, думка про те, що необхідно актуалізувати порядок денний, впорядкувати й розширити здобуте, навести лад у медицині, набула значущості. Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) разом з громадськістю розробило концепцію, яка була доведена до Кабміну. На жаль, вона тоді не була затверджена, але ми повернулися до неї. У липні 2016 р. колегія МОЗ разом із Вченою радою МОЗ і Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров’я підтримали Концепцію, яку ми актуалізували, суттєво доопрацювавши. Тобто розвивалися ми не на порожньому місці. У 2017 р., коли стало зрозуміло, що влада не хоче чути експертну спільноту, і каже, що її взагалі нібито немає, ми знову підняли це питання і об’єднали групу експертів, створили нову версію документа, який сьогодні має статус ухваленого Національним форумом охорони здоров’я України «За здорову націю».

На сьогодні, щоб мати таку систему охорони здоров’я, якою б ми пишалися і користувалися на здоров’я собі, нам не вистачає і законів, і грошей, і найголовніше — бачення того, чого ми насправді прагнемо. Тому що кожен із присутніх має бачення якогось свого фрагмента, який він знає добре, але загального, системного бачення у вигляді офіційного державного документа немає. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) зазначає, що повинно бути національне бачення системи охорони здоров’я, і тоді можна формулювати стратегію її побудови і досягти цього результату. Також весь час розбудови України нам не вистачає, як це не прикро, єдності, взаєморозуміння, взаємопідтримки, вміння разом дотримуватися спільних засадничих принципів і здатності йти на компроміси у непринципових питаннях, ставлячи своє власне в залежність від спільного. Зібралися люди, об’єднані ідеєю множинності, недомінації, синергії і тими принципами, які були відображені в Концепції, затвердженій Форумом. Ці принципи і пріоритети мають об’єднати нас у єдину спільноту, яка розроблятиме шлях, яким повинні йти від сьогоднішнього стану до того, якого прагнемо і який відображено у Концепції. Він є компромісним, але це той самий компроміс, який ми маємо розуміти і вміти досягати, щоб рухатися вперед. Хтось може сказати найрозумнішу думку, супер розумну, яку не розуміють інші і не можуть її розділити сьогодні, але кожен, хто має думку, повинен мати можливість зробити свій внесок у спільний рух, який ми започатковуємо сьогодні. Синергія і співпраця мають дозволити нам створити продукт, який буде акцептований політичними силами, здатними зрозуміти його цінність і реалізувати його ідеї в своїх діях на рівні політичної влади. Впевнений, що за межами цієї спільноти є багато людей з величезними знаннями, досвідом і можливостями дати щось корисне, і ми чекатимемо, що вони також будуть приєднуватися до нас», — поділився К. Надутий.

Святослав Ханенко, голова Київського відділення ГО «Українська асоціація сприяння охороні здоров’я населення», зазначив, що документ, якого, очевидно, потребує система охорони здоров’я, потребує Україна, має відповідно до рекомендацій ВООЗ називатися «Національна стратегія охорони здоров’я України». Понад півтора року йде робота над цим документом, опрацьовуються методичні рекомендації ВООЗ. Проводиться моніторинг, огляд і оцінка системи охорони здоров’я за її головними компонентами: послугами, трудовими ресурсами, інформатизацією, ліками і медичними виробами, управлінням. Найближчим часом цей документ буде запропоновано на розгляд експертної спільноти. «Бракує людей, які є фахівцями і одержимі ідеєю створити ефективну систему охорони здоров’я. Тетанічними зусиллями ми просуваємося. Немає секрету в тому, що ми напрацювали, — це відкрита інформація. Одне із завдань Національної стратегії — це ситуативний аналіз. Наразі немає об’єктивної інформації про сучасний стан охорони здоров’я в Україні, а фактор часу з урахуванням суспільно-політичних і економічних обставин в Україні є надзвичайно важливим. Ні для кого не секрет, що за нинішньої влади захист інтересів пацієнтів, медиків і збереження населення України — це втрачений шанс. Наше завдання — підготувати фахівців нової генерації, які прийдуть у владу і реалізують наші напрацювання. Молоді, енергійні, кваліфіковані, віддані справі й інтересам української нації і українського народу. Саме це має керувати нами в наших діях, орієнтованих на результат», — наголосив С. Ханенко.

І. Сорока зазначив, що протягом 25 років незалежності України робиться дуже багато, проте жодного разу нічого не було доведено до кінця. Оратор закликав учасників засідання залучити усю мудрість, досвід, кадровий потенціал і потенціал громадських організацій для того, щоб цього разу зробити це вже остаточно. «Я б хотів, щоб сьогодні визначилися з конкретними персоналіями і конкретними датами, які будуть реалізовуватися. Я думаю, що нам вистачить 1,5–2 міс для того, щоб видати на гора реальну робочу стратегію і запропонувати її політичним силам для обговорення і реалізації», — резюмував І. Сорока.

Олег Клімов, голова правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата», зазначив, що члени організації, яку він представляє, підтримують створення експертної платформи і готові включитися в роботу. Адже розглядати моделювання майбутньої системи охорони здоров’я без поєднання зі змінами в системі забезпечення ліками — неможливо. Моделювати реформу охорони здоров’я без наявності національної політики забезпечення лікарськими засобами — це будувати будинок на піску.

Сергій Орлов, експерт платформи «ПРО S VITA», висловив глибоке переконання, що зараз дуже мало часу на те, щоб робити реформи. Необхідно досягти того, щоб експертна спільнота приймала рішення, і це рішення впливало на політику держави у медичній сфері. Дуже важливо, щоб у медицині була не тільки бюрократична складова, необхідно активно залучати нові технології, і для цього необхідна політична воля та економічна політика, спрямована на людину.

Олександр Толстанов (Всеукраїнська громадська організація «Спілка громадських організацій «Народна рада») зазначив, що ми живемо в час розповсюдженості електронних засобів масової інформації, коли думка людини скоро перейде у цю площину, тому дуже важливо і необхідно мати думку професіоналів для того, щоб насамперед професійній спільноті, а потім кінцевим споживачам медичних послуг розповісти про те, чого досягнуто за роки незалежності України. Адже вже є великі напрацювання, які були реалізовані у пілотних проектах, у тому числі і за участю європейської спільноти. «На сьогодні медична галузь юридично увійшла у фазу реформування, і маємо декларувати всьому суспільству, що ми об’єднуємо компетентне експертне середовище, велику кількість представників різновекторних напрямків. Таким чином ми не тільки створюємо для себе розуміння, що нам треба робити, а й закликаємо усе суспільство до спільних зусиль, спрямованих на те, щоб рухати країну вперед. На виході матимемо чітко відпрацьовану можливість впливати і формувати таку думку, яку будуть слухати. Експертна платформа стане мірилом між тими, хто працює у сфері охорони здоров’я, пацієнтами і прийняттям урядових рішень», — підкреслив доповідач.

Після обговорення відбулося голосування за ухвалу установчого зібрання УМЕС.

Олександр Устінов,
фото Сергія Бека