СТИМУЛЯЦИЯ ЯИЧНИКОВ: ОТ НАУЧНЫХ ОСНОВ ДО КЛИНИЧЕСКОГО ПРИМЕНЕНИЯ*

30 квітня 2003
2357
Резюме

Первые попытки лечения бесплодия, включая стимуляцию яичников, были предприняты почти 100 лет назад. В то время общепризнанным методом лечения этой патологии был лучевой, и только спустя несколько десятилетий возникла проблема радиационно-индуцированного рака яичников. В свое время для стимуляции яичников широко применяли гонадотропин сыворотки крови жеребой кобылы (ГСЖК) и человеческий гипофизарный гонадотропин (human pituitary gonadotrophins/HPG). Однако применение ГСЖК вследствие образования антител было эффективным только при первом цикле лечения. Применение HPG давало хорошие результаты, но было прекращено в конце 80-х годов прошлого века в связи с появлением данных о возможной связи этого продукта с возникновением болезни Крейцфельда — Якоба. Первым гормональным продуктом, полученным из мочи человека, был человеческий менопаузальный гонадотропин (human menopausal gonadotrophin/HMG), совершенствование которого шло по пути повышения степени его очистки. Недостатком отмеченных препаратов было высокое содержание примесей в виде протеинов мочи, что не позволяло добиться постоянства их состава в различных партиях. Ситуация изменилась с внедрением рекомбинантных гонадотропинов, производимых на иммортализованных/стандартизованных линиях клеток млекопитающих. К числу более поздних разработок относятся гонадотропины длительного действия. В дальнейшем улучшению протоколов стимуляции яичников (оптимизация эффективности и применения) способствовало внедрение аналогов гонадотропин-рилизинг-гормона (ГТРГ), а несколько позже — антагонистов ГТРГ.

СТИМУЛЯЦІЯ ЯЄЧНИКІВ: ВІД НАУКОВИХ ОСНОВ ДО КЛІНІЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Людвіг М, Фельбербаум Р Є, Дедріч К, Люненфельд В

Резюме. Перші спроби лікування безплідності, включаючи стимуляцію яєчників, були зроблені майже 100 років назад. На той час загальновизнаним методом лікування цієї патології був променевий, і тільки згодом, через декілька десятиріч, виникла проблема радіаційно-індукованого раку яєчників. У свій час для стимуляції яєчників широко застосовували гонадотропін сироватки крові жеребої кобили (ГСЖК) і гіпофізарний людський гонадотропін (human pituitary gonadotrophins/HPG). Однак застосування ГСЖК внаслідок утворення антитіл було ефективним тільки при першому циклі лікування. Застосування HPG давало позитивні результати, але було припинене в кінці 80-х років минулого сторіччя після появи даних про можливий зв’язок цього продукту з виникненням випадків хвороби Крейцфельда — Якоба. Першим гормональним продуктом, отриманим із сечі людини, був людський менопаузальний гонадотропін (human menopausal gonadotrophin/HMG), вдосконалення якого йшло шляхом підвищення ступеня його очищення. Недоліком зазначених препаратів був високий вміст домішок у вигляді протеїнів сечі, що перешкоджало досягненню постійності їхнього складу в різних партіях. Ситуація змінилася з впровадженням рекомбінантних гонадотропінів, які виробляються на іморталізованих/стандартизованих лініях клітин ссавців. До числа найбільш пізніх розробок належать гонадотропіни тривалої дії. У подальшому поліпшенню протоколів стимуляції яєчників (оптимізація ефективності і застосування) сприяло впровадження аналогів гонадотропін-рилізинг-гормону (ГТРГ), а дещо пізніше — антагоністів ГТРГ.

Ключові слова:ФСГ, антагоніст ГТРГ, гонадотропні препарати, ЛГ, рекомбінантний гонадотропін, сечовий гонадотропін

OVARIAN STIMULATION: FROM BASIC SCIENCE TO CLINICAL APPLICATION

Ludwig M, Felberbaum R E, Diedrich K, Lunenfeld B

Summary. Treatment for infertility, including ovarian stimulation, was first introduced almost 100 years ago. At this time, radiation therapy became an established treatment, and it was only some decades later that the problem of radiation-induced cancer emerged. Non-human gonadotrophins, such as pregnant mare serum gonadotrophin (PMSG), and human pituitary gonadotrophins (HPG), were commonly used for hormonal stimulation procedures. However, use of PMSG led to antibody formation, and it was therefore only useful for the first treatment cycle. HPG produced good results, but its use came to an end in the late 1980s when it was linked to the development of Creutzfeldt — Jakob disease. The first hormonal product from human menopausal urine to be used was human menopausal gonadotrophin (HMG), followed later by purified preparations of this product. All of these preparations contained a high percentage of unknown urinary proteins, which interfered with batch-to-batch consistency. This changed with the introduction of recombinant gonadotrophins, produced from an immortalized/standardized mammalian cell line (CHO). More recent developments include the introduction of long-acting gonadotrophin formulations. The development of gonadotrophin-releasing hormone (GnRH) analogues and more recently the use of GnRH antagonists has helped to improve ovarian stimulation protocols by optimizing their efficacy, and making them easier to administer.

Key words: FSH, GnRH antagonist, gonadotrophin formulation, LH, recombinant gonadotrophin, urinary gonadotrophin