…Тому за гарячими слідами пропонуємо шановним читачам ознайомитися з доповіддю «Епідемічна ситуація з кору та інших інфекційних хвороб, що керуються засобами специфічної профілактики», з якою з трибуни засідання Президії НАМН України виступила Вікторія Задорожна, член-кореспондент НАМН України, професор, доктор медичних наук, директор ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України».
Починаючи ab ovo, доповідач стисло охарактеризувала інфекційну захворюваність у довакцинальний період. Так, за перші 15 років ХХ сторіччя від кору та кашлюку в Україні померло близько 500 тис. дітей (летальність — 20%). Пізніше ситуація виглядала так:
- кір: 1951–1967 рр. — 487,9–884,4 на 100 тис. населення (360 855 дітей);
- кашлюк: 1951–1960 рр. — 159,0–332,0 на 100 тис. населення;
- дифтерія: 1951–1960 рр. — 5,2–26,0 на 100 тис. населення.
Глобальний контекст: порівняльний аналіз зведених показників ситуації з кором у 2000 та у 2016 р. у 194 країнах — членах ВООЗ представлено у табл. 1; динаміка захворюваності на кір у поєднанні з даними щодо охоплення імунізацією протикоровою вакциною першої дози (Measles-containing-vaccine first-dose — MCV1) протягом останніх чотирьох десятиліть — на рис. 1.
Регіон ВООЗ (кількість країн)/Показник | Частка охоплення вакцинацією MCV1 (%) | Частка країн — членів ВООЗ з охопленням ≥90% (%) | Частка охоплення вакцинацією MCV2 (%) | Частка країн — членів ВООЗ із захворюваністю <5 на 1 млн населення (%) | Кількість зафіксованих випадків кору | Захворюваність на кір (випадків на 1 млн населення) | Кількість зафіксованих випадків смерті від кору |
---|---|---|---|---|---|---|---|
2000 | |||||||
Африка (47) | 53 | 9 | 5 | 8 | 520 102 | 835 | 340 800 |
Америки (35) | 93 | 63 | 43 | 89 | 1754 | 2 | н/д |
Східно-Середземноморський (21) | 72 | 57 | 29 | 17 | 38 592 | 90 | 55 300 |
Європа (53) | 91 | 60 | 48 | 45 | 37 421 | 50 | 400 |
Південно-Східна Азія (11) | 63 | 30 | 3 | 0 | 78 558 | 51 | 143 000 |
Західно-Тихоокеанський (27) | 85 | 48 | 2 | 30 | 177 052 | 105 | 10 600 |
Загалом (194) | 72 | 44 | 15 | 38 | 853 479 | 145 | 550 100 |
2016 | |||||||
Африка (47) | 72 | 36 | 24 | 51 | 36 269 | 36 | 37 500 |
Америки (35) | 92 | 74 | 54 | 100 | 12 | 0,02 | н/д |
Східно-Середземноморський (21) | 77 | 57 | 69 | 47 | 6264 | 10 | 11 400 |
Європа (53) | 93 | 83 | 88 | 85 | 4175 | 5 | 80 |
Південно-Східна Азія (11) | 87 | 64 | 75 | 27 | 27 530 | 14 | 39 000 |
Західно-Тихоокеанський (27) | 96 | 63 | 93 | 67 | 57 879 | 31 | 1800 |
Загалом (194) | 85 | 63 | 64 | 69 | 132 137 | 19 | 89 780 |
Український контекст: показники захворюваності на кір (на 100 тис. населення) представлено у трьох часових вимірах: за період 1961–2017 рр. наведені на рис. 2; в деталізованішому масштабі за останнє десятиліття — на рис. 3; помісячну динаміку кількості хворих на кір у 2017–2018 рр. — на рис. 4. Кількість хворих на кір у зіставленні з летальністю за 2002–2018 рр., а також захворюваність на кір за віком у 2010–2017 рр. — рис. 5 і табл. 2 відповідно. Питому вагу України в епідемічній ситуації з кору в Європейському регіоні відображено у табл. 3.
Вікова група | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Діти до 1 року | 0,43 | 5,7 | 140,89 | 39,08 | 29,19 | 2,75 | 0,65 | 73,07 |
Діти 1–4 роки | 0,35 | 11,2 | 136,96 | 39,83 | 27,34 | 1,47 | 1,37 | 63,96 |
Діти 5–9 років | 0,16 | 10,76 | 82,55 | 32,93 | 22,46 | 0,84 | 1,3 | 50,67 |
Діти 10–14 років | 0 | 8,78 | 55,2 | 13,63 | 11,03 | 0,71 | 0,91 | 25,55 |
Діти 15–17 років | 0,05 | 18,97 | 118,89 | 22,85 | 15,18 | 0,32 | 0,69 | 29,74 |
Дорослі | 0,07 | 1,04 | 12,81 | 2,78 | 1,93 | 0,08 | 0,05 | 3,69 |
Все населення | 0,08 | 2,91 | 27,95 | 7,28 | 5,13 | 0,24 | 0,24 | 11,23 |
Рік | Кількість випадків кору | ||
---|---|---|---|
Європейський регіон | Україна | % | |
2006 | 56 006 | 42 724 | 76,2 |
2007 | 7075 | 986 | 13,9 |
2008 | 9168 | 48 | 0,5 |
2009 | 7892 | 30 | 0,4 |
2010 | 30 604 | 39 | 0,13 |
2011 | 33 310 | 1333 | 4,0 |
2012 | 26 788 | 12 746 | 47,6 |
2013 | 32 818 | 3309 | 10,1 |
2014 | 15 995 | 2303 | 14,4 |
2015 | 3969 | 105 | 2,6 |
2016 | 4240 | 102 | 2,4 |
2017 | 21 316 | 4782 | 22,4 |
Професор В. Задорожна повідомила про кількість випадків смерті від кору в Європі та пояснила певні їх обставини. Так, за перше півріччя 2017 р. було зареєстровано 13 випадків смерті у 6 країнах: Румунії — 6, Італії — 2, Болгарії — 1, Німеччині — 1, Іспанії — 1, Португалії —1, Швейцарії — 1. Померлими в Румунії та Болгарії були немовлята і діти молодшого віку (<3 років), в Італії — діти віком 6 і 9 років, а в Німеччині, Іспанії, Португалії та Швейцарії — особи віком 37, 76, 17 і 25 років відповідно. За винятком двох випадків, ніхто з померлих не отримував протикорової вакцини.
За розрахунками, зробленими фахівцями Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України на 2010 р., середня щорічна економічна ефективність вакцинації проти кору становила 2 454 780,6 тис. грн. На 1 грн., вкладену у вакцинацію проти кору, припадає 136,6 грн. зекономлених коштів.
Тим більший сум викликає констатація того прикрого факту, що наразі рівень охоплення вакцинопрофілактикою в Україні є критично низьким порівняно з міжнародними показниками (рівні охоплення населення щепленнями в Україні представлено в табл. 4, в різних регіонах світу — в табл. 5).
Вакцина | Показник по Україні |
---|---|
Поліо/3 (до 1 року) | 60,8 |
АКДП/3 (до 1 року) | 21,0 |
Hib/3 (1 рік) | 51,6 |
КПК/1 (1 рік) | 46,5 |
КПК/2 (6 років) | 30,2 |
ГепВ/3 (до 1 року) | 28,8 |
Антиген | Загалом країн | Охоплення населення щепленнями (%) | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Загалом по всіх регіонах ВООЗ | Африка | Америки | Східно-Середземноморський | Європа | Південно-Східна Азія | Західно-Тихоокеанський | ||
BCG | 158 | 88 | 81 | 95 | 87 | 91 | 89 | 95 |
HepB BD | 84 | 39 | 10 | 66 | 22 | 39 | 34 | 83 |
Hep B3 | 185 | 84 | 74 | 89 | 80 | 81 | 88 | 92 |
DPT3 | 194 | 86 | 74 | 91 | 80 | 92 | 88 | 97 |
Hib3 | 191 | 70 | 74 | 90 | 80 | 77 | 80 | 28 |
Pol3 | 194 | 85 | 73 | 92 | 80 | 94 | 87 | 95 |
Rota last | 84 | 25 | 43 | 74 | 23 | 23 | 3 | 2 |
PCV3 | 129 | 42 | 65 | 84 | 48 | 62 | 9 | 14 |
MCV1 | 194 | 85 | 72 | 92 | 77 | 93 | 87 | 96 |
RCV1 | 151 | 47 | 13 | 92 | 46 | 93 | 15 | 96 |
MCV2 | 160 | 64 | 24 | 54 | 69 | 88 | 75 | 93 |
На думку доповідача, одним із найцінніших уроків масової імунізації 2015–2016 рр. було те, що враховувався лише принцип колективного захисту, натомість, не враховувався принцип індивідуального захисту. У 1-му турі цільовою групою повинні були бути діти віком від 2 міс до 10 років. Осінній період року однозначно знижував ефективність заходу. Планувалося закінчити 3 тури до кінця року, але 3-й тур було перенесено аж на кінець січня 2016 р. Початок 3-го туру співпав з оголошенням епідемії грипу, коли, навпаки, усі колективні заходи повинні скасовуватися. Раніше на такий період скасовувалися навіть планові щеплення, оскільки дитина могла бути в інкубаційному періоді грипу або захворіти на грип у післявакцинальний період. Це може негативно вплинути на рівень індивідуального захисту, перебіг грипу, підвищувати ризик післявакцинальних ускладнень, спричиняти формування негативного ставлення до вакцинації та зниження рівня охоплення щепленнями.
На переконання оратора, така ситуація склалася, у першу чергу, внаслідок невиконання Законів України:
- Закону України від 21.10.2009 р. № 1658-VI «Про затвердження Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009–2015 роки»;
- Закону України від 06.04.2000 р. № 1645-II «Про захист населення від інфекційних хвороб»;
- Закону України вiд 24.02.1994 р. № 4004-XII «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».
Було згадано і свіжіші нормативні документи:
- Указ Президента України від 13.12.2016 р. № 553/2016 «Про заходи, спрямовані на забезпечення дотримання прав осіб з інвалідністю»;
- Наказ МОЗ України від 11.08.2014 р. № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні».
На основі наведених даних та власних фахових переконань науковець висловила наступні пропозиції:
- визнати стан імунопрофілактики в країні як такий, що не забезпечує епідемічного благополуччя з вакцинокерованих інфекцій;
- звернутися до Комісії з біобезпеки та біологічного захисту при Раді національної безпеки і оборони України з пропозицією заслухати і обговорити стан імунопрофілактики в Україні та пов’язані з ним біологічні ризики;
- активізувати наукові дослідження у напрямах вивчення характеристик епідемічного процесу інфекцій, які керуються засобами специфічної профілактики, та розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо їх профілактики;
- сприяти підвищенню рівня інформованості населення щодо реальних ризиків захворюваності на вакцинокеровані інфекції та заходів їх профілактики.
* * *
Після завершення доповіді члена-кореспондента НАМН України В. Задорожної на трибуну піднявся Сергій Комісаренко — академік НАН України, академік-секретар відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології НАН України, академік НАМН України, член Президії НАМН України, професор, доктор біологічних наук, заслужений діяч науки і техніки України; лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки та премії НАН України ім. О.В. Палладіна; кавалер орденів «За заслуги» III і II ст., князя Ярослава Мудрого V ст.; почесний доктор Кінгстонського та Лондонського університетів, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України. Він дав високу оцінку доповіді колеги, підкресливши наукову вичерпність та контекстну вдачу, чіткий міжнародно-порівняльний ракурс та глибокий екскурсивно-ретроспективний підхід, ясну аналітичну стратегію висновків та лаконічну слушність висунутих пропозицій. «Переконаний, що такий формат подачі інформації — зважений, доказовий, споряджений порівняльним міжнародним контекстом, — вкрай необхідний саме зараз. Коли вміст інформаційної водойми настільки скаламучений, коли навколо стільки зазивал-профанів та крикливців-псевдопрофесіоналів, а на кожному онлайн-перехресті гучно чутно заклики, що до шарлатанів ходити не слід — необхідно ходити виключно до сертифікованих шарлатанів… Пропоную нашій шановній Вікторії Іванівні докласти ще невеличку щіпку зусиль і підготувати свою нинішню наукову доповідь у форматі «Національної доповіді щодо поточної епідеміологічної ситуації в Україні та шляхів її покращення». Певен, зроблена робота заслуговує саме на такий високий статус. До такого документа мусять прислухатися на найвищих щаблях державної влади. І, можливо, зможуть вжити заходів, щоб перелічені нашою колегою Закони України все ж таки виконувалися. Адже за виконанням цих законів стоять десятки, сотні, тисячі життів — насамперед дитячих. Та й загалом академії варто було б взяти такий досвід і на знамено, і на озброєння, і у практичну розробку: з найбільш гострих та актуальних питань медичного характеру — готувати Національні доповіді за тим чи іншим медичним напрямом, і в такий спосіб — гідно, висококваліфіковано, безпосередньо — інформувати суспільство щодо нагальних проблем і першочергових потреб у сфері забезпечення здоров’я та благополуччя населення України. Це нам і по профілю, і по силах», — підкреслив академік С. Комісаренко.
* * *
Наостанок нагадаємо, що продовження даної публікації, — зокрема висвітлення докладного звіту оториноларингологічної служби та програмної стратегії її розвитку, оприлюднених віце-президентом НАМН України, академіком Д. Заболотним, — буде опубліковано найближчим часом.
Тож — далі буде.
Пилип Снєгірьов,
фото Сергія Бека