Конференція — частина низки освітніх проектів, які вже тринадцятий рік поспіль проводять у рамках проекту «Школа жіночого здоров’я» (Femina HealthHub). Це єдина в Україні Школа професійного вдосконалення для акушерів-гінекологів з 10-річним стажем. Науковий керівник проекту — професор Тетяна Татарчук, член-кореспондент НАМН України, заступник директора з наукової роботи ДУ «ІПАГ НАМН України», президент ВГО «Асоціація гінекологів-ендокринологів України», науковий керівник відділення ендокринної гінекології ДУ «ІПАГ НАМН України».
Традиційно в рамках проекту проходить по чотири науково-практичні конференції до та після Нового року. Осінній сезон Школи жіночого здоров’я-2017 відкрився темою «Вагітність високого ризику» (13–14 жовтня 2017 р.). Це також вже стало традицією: на початку сезону перша з серії конференцій традиційно присвячується саме цій темі. Головні акценти конференції було зроблено на складні питання менеджменту вагітних із генітальною та екстрагенітальною патологією, прегравідарну підготовку до вагітності, підготовку до вагітності жінок групи високого ризику (жінки з прееклампсією, невиношуванням вагітності та іншими патологіями). Окремою частиною конференції стало обговорення клінічних випадків, яке відбулося за активної участі аудиторії. До слова інтерактивне спілкування з учасниками конференції передбачалося і під час лекцій, адже від самого початку для проведення цих конференцій організатори вибрали формат мультидисциплінарної колегіальності й динамічного обговорення, якого неухильно дотримуються і до сьогодні.
Наступна Школа була присвячена проблемам молочної залози: від виявлення хвороби до лікування. Зокрема докладно було обговорено тему місця акушера-гінеколога у питаннях профілактики, діагностики та лікування патологій молочної залози, ведення пацієнток, які пройшли лікування з приводу раку молочної залози, допомоги цим жінкам у правильній реалізації репродуктивної функції тощо.
У листопаді 2017 р. відбувся форум з міжнародною участю «VAGINA, CERVIX, UTERUS: інфекція, запалення, неоплазія». У фокусі уваги цієї конференції були питання менеджменту цервікальної патології та інфекційно-запальних захворювань органів малого таза.
І зрештою груднева конференція — «Репродуктивне здоров’я жінки 40+», під час якої було обговорено всі зміни, що відбуваються на етапі початкових фаз інволюції репродуктивної системи жінки. Як завжди, ця зустріч професіоналів подарувала учасникам безліч нової інформації та вражень. Для лікарів прозвучало багато змістовних доповідей від провідних клінічних експертів України у сфері жіночого здоров’я: гінекологів, онкологів, мамологів, ендокринологів, дерматологів, сексолога, дієтолога, гематолога, флеболога, експерта з лабораторної діагностики.
Учасники особливо відзначили новий формат розгляду клінічного випадку, який пройшов експертизу відразу декількох спеціалістів.
Безумовно, все це — цінний досвід, який збагачує лікарську практику новими знаннями, сприяє розвиткові клінічного мислення і розширенню ерудиції лікаря, що зрештою сприятиме удосконаленню медичної допомоги пацієнтам.
Унікальною за формою подачі та змістом була тандемна доповідь, яку презентували учасникам Т. Татарчук та Ольга Рикова, керівник клінічного напряму лабораторної діагностики компанії «Сінево» — «Інволюція репродуктивної системи. Оксамитовий сезон в житті жінки: дорослішаємо красиво». У доповіді докладно були висвітлені клінічні аспекти менеджменту здоров’я жінок, які належать до вікових груп 46–55 та 56–65 років. Експерти детально зупинилися на різноманітних моментах програми здоров’я жінок цих вікових категорій, зокрема таких, як онко- та серцево-судинні ризики, скринінг остеопорозу, тромботичні ризики. Варто зазначити, що ця доповідь справила на учасників сильне враження, адже не так часто випадає нагода отримати рекомендації експерта з лабораторної діагностики разом із коментарями визнаного клініциста такого високого рівня. Завдяки подібній подачі матеріалу теза «лікувати пацієнта, а не аналізи» набуває конкретних рис і картина підходу до діагностики та лікування постає цілісною. Тож не дивно, що слухачі відривали очі від конспектів, аби лише подивитися на черговий слайд, решту часу — конспектували ретельно і щільно, як у студентські роки. Отже, доповідь не залишила байдужих. Дуже влучно висловила свої враження від неї наступний доповідач — професор Тетяна Проценко, віце-президент Української асоціації лікарів дерматовенерологів і косметологів, яка охарактеризувала її як «майстер-клас з мистецтва лікування та клінічного мислення». Великий інтерес учасники форуму виявили до доповіді «Гормонозумовлені вікові та естетичні зміни шкіри», яку вона презентувала.
Передусім лікар зауважила, що є чимала кількість 50–60-річних жінок, які за станом шкіри дійсно виглядають набагато молодше за свій біологічний вік. Але, якщо жінка хоче мати такий результат, потрібно дбати про своє репродуктивне здоров’я, причому змолоду. Наразі існує безліч рекомендацій, які ґрунтуються на засадах медицини доказів, щодо збереження здоров’я здорової людини, починаючи від способу життя, дієти та фізичних навантажень до медичних інтервенцій, що входять до програм антивікової медицини, яка увібрала в себе сучасні знання в галузі генетики, імунології, ендокринології, нутриціології, терапії, косметології та інших медичних спеціалізацій. Термін «anti-age» міцно увійшов в наше життя і нині немає необхідності розшифровувати пацієнтові, чим саме займається antiaging-спеціаліст, суть зводиться до головного — збереження здоров’я, продовження молодості шляхом виявлення початкових «помилок» в усіх системах на рівні клітини.
Головні естетичні маркери віку, як відомо, — стан шкіри, волосся і об’єми (ним наразі надають великого значення). Ці показники відображають зв’язок із тими змінами, які відбуваються в організмі жінки.
Клінічна медицина сьогодні здійснила досить великий крок у напрямку вивчення проблем старіння шкіри. Виділяють дві основні значущі програми старіння шкіри, якими має сенс намагатися управляти: програма накопичення помилок (ультрафіолетове випромінювання, гормональний дисбаланс, хронічні запальні захворювання, метаболічні порушення, стрес, поведінкові реакції — куріння, харчування тощо) і генетична програма. Але і в першому, і у другому випадках, зауважила доповідач, величезна роль належить нейроендокринним механізмам (менопауза, андропауза, адренопауза). Іншими словами, кожна зі структур шкіри підпадає під вплив гормонів, а інволюція статевих гормонів, у свою чергу, впливає на всі структури, що забезпечують молодість шкіри. Т. Проценко підкреслила, що, власне, коли говорять про молодість і старіння, окрім естетичних змін мають на увазі, перш за все, репродуктивне здоров’я людини. Вона також докладно зупинилася на патогенетичних механізмах формування «вікової шкіри», особливо аспектах, пов’язаних із розвитком вікових змін, які відбуваються із судинами, адже саме вони, як у дзеркалі, відображаються на стані шкіри.
Наразі медицина «озброєна» препаратами, які покликані «повернути час назад». Їх вводять у шкіру, призначають зовнішньо, тим не менш у деяких випадках все вдається, а в деяких, навпаки — лише негативні результати або ускладнення. Тому, зауважила спеціаліст, важливо розуміти, на які саме процеси в організмі людини потрібно вплинути, аби отримати бажаний результат. Адже старіння шкіри, особливо передчасне, — це не лише зовнішні фактори. Це і хронічні хвороби, які лікуються і контролюються неадекватно, і гормональні порушення, на які реагує шкіра (ще не хвороба, а лише початкові її стадії, які дерматовенеролог без допомоги досвідченого гінеколога, ендокринолога може і не виявити. У цьому і полягає сенс мультидисциплінарної взаємодії).
У своїй доповіді Т. Проценко навела декілька клінічних випадків, які наочно демонструють справедливість цієї тези. Отже, якими б хорошими не були той чи інший крем або ін’єкції, переконана доповідач, якщо немає контролю над тими процесами, що відбуваються всередині організму, бажаний результат отримати неможливо. Досвідчений дерматовенеролог, який вміє «читати шкіру», спроможний запідозрити внутрішню патологію, вчасно направити пацієнта до відповідного спеціаліста (ендокринолога, гінеколога, гастроентеролога тощо), запобігши таким чином не лише розвитку хвороби, а й тим її наслідкам, які б неминуче призвели до погіршення загального стану здоров’я людини і шкіри зокрема. Отже, закінчуючи свою доповідь, Т. Проценко зауважила, що головним інструментом лікаря-дерматовенеролога є очі, а лікування бажано здійснювати розумом, а не виключно ліками.
Наступна лекція Оксани Скиталінської, засновниці та практикуючого лікаря-дієтолога Центру здорового харчування «100 років», відомого фахівця з антиейджинг-дієтотерапії, стала справжнім подарунком для віх учасників, адже байдужих до теми «Принципи антиейджинг-дієти та нормалізації/зменшення маси тіла» в залі бути не могло. Отже, мова йшла про молекулярні механізми старіння і харчування, що можуть сповільнювати ці процеси і допомагають людині залишатися здоровою.
Старіння є «вбивцею № 1» у світі. Це процес, який зачіпає всі клітини організму людини. З віком здатність організму протистояти стресам знижується, людина починає хворіти і, зрештою, помирає. Сьогодні вчені вже можуть «виміряти» процес старіння. Існують так звані біомаркери старіння, які допомагають оцінити біологічний вік людини, — це вимірювані фізіологічні параметри, за допомогою яких можна якісно і кількісно визначити/виміряти процес старіння людини. Знаючи відхилення біомаркера від норми, його можна відрегулювати і таким чином пригальмувати старіння.
Певні продукти харчування, модифікації дієти, способу життя можуть впливати на біологічний вік. Наприклад, сьогодні доведено, що споживання риби, фруктів та овочів, вживання у дуже невеликій кількості червоного вина (хоча це дуже контраверсійний напій, як зауважила доповідач) та фізична активність можуть покращувати стан здоров’я людини. Водночас високий рівень глюкози, С-реактивного протеїну, високий індекс маси тіла, високий рівень тригліцеридів і систолічного артеріального тиску є маркерами, які характеризують прискорене старіння організму. Відповідно їх необхідно приводити до норми.
До першої десятки маркерів старіння (саме за ними зараз проводять обстеження) відносять такі параметри, як:
- товщина комплексу інтима-медіа (КІМ) загальної сонної артерії, яка характеризує старіння судин, є маркером раннього атеросклеротичного ураження судинної стінки і не лише відображає місцеві зміни сонних артерій, але й свідчить про поширеність атеросклерозу. Чим більше товщина КІМ, тим вища ймовірність ішемічного інсульту і транзиторної ішемічної атаки;
- артеріальний тиск;
- індекс маси тіла й окружність талії;
- серцево-судинні захворювання;
- інсуліноподібний фактор росту-1 (якщо він високий, це може свідчити про наявність запальних процесів, що прискорюють старіння);
- глікозильований гемоглобін;
- інтерлейкін-6;
- С-реактивний білок;
- феритин;
- гомоцистеїн.
Отже, знаючи ці показники, можна оцінити біологічний вік і швидкість процесу старіння пацієнта.
До головних причин старіння сьогодні відносять мітохондріальну дисфункцію, накопичення клітин, які вже втратили здатність ділитися (старіючих клітин), геномну нестабільність, дерегуляцію основних генів (епігенетичне старіння), глікацію (поперечні зшивки і агрегацію білків), системне запалення, хронічну гіпоксію, хронічний стрес.
Отже, наступна частина доповіді, власне, була присвячена запитанню «Як модифікувати харчування таким чином, аби позитивно вплинути на стан здоров’я індивідуума?».
Однією з найвагоміших причин виникнення хвороб і старіння, вважає О. Скиталінська, є утворення у тканинах організму кінцевих продуктів глікації (КПГ). Коли ми запікаємо якийсь продукт, на його поверхні утворюється коричнево-золотава шкірочка із красивим, апетитним, до того ж, ароматом. Увага (!), саме ця «апетитна» шкірочка і є КПГ. Так само КПГ можуть утворюватися і в нашому організмі (набагато повільніше, звичайно, оскільки в організмі все ж таки набагато нижча температура, ніж у духовці). Як наслідок — судини стають крихкими, втрачають еластичність, підвищується їх проникність. Більше того, на поверхні клітин є рецептори, дуже чутливі до КПГ, вони і запускають процес запалення, який, у свою чергу, є одним із перших кроків до старіння. Отже (і це вже щодо нашої любові до солодощів, як підкреслила доповідач), запускається реакція за участю глюкози (а вона наявна практично у всіх продуктах харчування), фруктози (доданої, перш за все, але підступність у тому, що часто продукти з доданою фруктозою позиціонують як здорове харчування: «без цукру»). До слова, О. Скиталінська зазначила, що мед, який ми звикли вважати здоровим продуктом, не є таким у зв’язку з великою кількістю фруктози, що міститься в ньому. Отже, вживати мед потрібно з обережністю і в обмеженій кількості (максимум 1–2 чайних ложки). Після утворення КПГ наслідки впливу на організм людини стають незворотними, відповідно, страждають судини, гени, адже порушується будова всіх білкових клітин (а це, як відомо, і гормони, і судини, і ферменти, і ДНК тощо), розвивається процес запалення, в основі якого, перш за все, — процеси глікації білків.
Продукти КПГ можуть потрапляти в організм із готовою їжею через продукти харчування та напої. Це смажені, ферментовані (пиво, квас тощо) продукти. Хороша новина: в організмі є система «антиглікації», але не варто її експлуатувати, адже вона, на жаль, має обмежений резерв.
Далі присутнім було продемонстровано слайд експерименту вчених Орегонського університету (США), в якому печиво було виготовлене з глюкозою, лактозою та фруктозою. Тож, було добре видно, що фруктоза викликає найбільшу глікацію (печиво мало скоринку найбільш вираженого коричневого кольору). Отже, як радить дієтолог, коли хочеться чогось солоденького, краще додати чайну ложечку цукру, аніж фруктози (як не дивно!). Те саме стосується фруктів, які часто вживають у великій кількості, сподіваючись на те, що від них буде багато користі, натомість, фрукти містять фруктозу у великій кількості, тож, як кажуть, «кращий фрукт — це овоч».
Шкіра надзвичайно сильно страждає від процесів, спричинених КПГ, адже вона містить велику кількість колагену, який є мішенню КПГ, тому любителі солодкого часто розплачуються за свою пристрасть ушкодженням шкіри, втратою її привабливості та швидким старінням.
Докладно лікар зупинилася на такому важливому аспекті, як порушення балансу жирних кислот (ЖК). Відомо, що є насичені жири (масло, тобто жир, насичений воднем, який можна порізати) і рідкі жири (олія тваринного (наприклад риб’ячий жир) і рослинного походження (насіння, горіхи тощо)). За своєю молекулярною будовою рідкий жир різний і може містити омега-3-, -6-, -9-ЖК. Останні є нейтральними, тому практично не беруть участі у запальних реакціях, омега-3-ЖК володіють протизапальною дією, а ось омега-6-ЖК у надмірній кількості можуть стимулювати процеси запалення. Натомість їжі, яка містить велику кількість омега-6-ЖК, дуже багато (починаючи зі звичайної соняшникової олії до солодощів — наприклад печиво). Отже, найкращим правилом є найоптимальніше співвідношення омега-6- до омега-3-ЖК — 4:1. У цьому разі організм може функціонувати нормально, оскільки реакції запалення і протизапалення в ньому збалансовані. На жаль, дотриматися цього балансу в сучасному світі дуже складно. Не говорячи вже про транс-жири, яких нині дуже багато у продуктах харчування. Інколи людина навіть не здогадується, що вживає їх. Як же досягти потрібного балансу?
Дієтолог радить, що омега-6-ЖК краще вживати у вигляді готових продуктів (не соняшникової олії — в концентрованому вигляді, а насіння соняшника, гарбуза, горіхів). Омега-3-ЖК — це насіння льону, жирні сорти риби, додатковий прийом омега-3-ЖК. Омега-9-ЖК— в основному оливкова олія, авокадо і (!) свіже сало (не варене, смажене або копчене і в невеликій кількості).
Далі лектор надала слухачам інформацію щодо нутрієнтів, які ми споживаємо. Усі вони мають різний вплив на процеси старіння (одні гальмують, інші — прискорюють його). Так, процес старіння стимулюють вуглеводи (глюкоза, фруктоза, лактоза), натомість вуглеводи, які містяться у морських водоростях, грибах, навпаки, вважають корисними. Коротколанцюгові ЖК — корисні, але вони утворюються лише в здоровому кишечнику. Прискорює старіння також надмірна кількість заліза, міді, марганцю, натрію, транс-жирів, омега-6-ЖК.
Дуже важливим молекулярним шляхом, який прискорює старіння, є активація mTOR-сигнального шляху. Активується mTOR при вживанні великої кількості амінокислоти метіоніну (червоне м’ясо, ковбасні вироби), яка, з одного боку, належить до незамінних ЖК і дуже потрібна для нормального функціонування організму. Водночас надлишок метіоніну, особливо у певному віці (приблизно після 40 років), провокує прискорений синтез білка, відповідно клітина росте, залежно від своєї спеціалізації, розмножується і, зрештою, потрапляє у стресову ситуацію, адже цей білок не може спеціалізуватися. Оскільки це дуже енергозатратний процес, відключаються надзвичайно важливі механізми контролю за «поломками», такі як аутофагія (процес самоочищення клітини від клітинного сміття). Таким чином, організм старіє. Якщо ж якимось чином пригнічувати потрапляння в організм метіоніну (наприклад, замість червоного м’яса вживати м’ясо птиці), тоді активуються процеси, які сприяють самоочищенню клітин, ремонту «поломок», підвищується стійкість до стресу, і шанси бути здоровим зростають.
Корисно також знати, що деякі речовини впливають на кіназу mTOR (тож, можна діяти не самим тільки обмеженням червоного м’яса тощо). Можна, наприклад, включити до раціону продукти, які містять речовини, що пригнічують кіназу mTOR: куркумін (досить половинки кавової ложечки на порцію), червона риба, зелений салат, зелений чай, оливкова олія, кава, базилік, шавлія. Також активаторами mTOR є лейцин, аргінін і лізин.
Яким же чином можна підвищити стійкість клітин до стресу? Це важливо знати, адже, чим старша людина, тим активніше її клітини реагують на стрес, перевиснажуються, і процес старіння прискорюється. Це може бути голодування (одноденне), вживання капустяних, бо вони містять компоненти, які посилюють детоксикаційну функцію печінки (отже, капуста всіх сортів має бути в раціоні декілька разів на тиждень), грибів, петрушки, винограду, чорної смородини.
Зменшити глікацію білків можна обмеженням споживання цукру в чистому вигляді, глюкози, фруктози і лактози, правильно готувати їжу, не смажити її. У відварних продуктах кількість КПГ дуже низька, а якщо м’ясо перед приготуванням замаринувати, кількість КПГ ще зменшиться.
Крім того, варто звертати увагу на глікемічний індекс (ГІ) продукту (оцінка швидкості, з якою різні продукти можуть підвищити рівень глюкози в крові). Високий ГІ мають солодощі, вироби з білого борошна, різні подрібнені продукти (наприклад популярний нині смузі). ГІ подрібненого продукту підвищується (наприклад, у картопляного пюре ГІ набагато вищий, ніж у печеної картоплі). До того ж існує таке поняття, як глікемічне навантаження (оцінка тривалості підвищеного рівня глюкози в крові). Наприклад, кавун має високий ГІ, але утримується він недовго, а от смажені пончики хоча й мають невисокий ГІ, але рівень глюкози буде підвищений ще довго після їх вживання. Пригнічують глікацію такі продукти, як зелений чай, кава, куркумін, оливкова олія, чорниці, таурин (міститься в рибі) тощо.
Ще один важливий фактор — режим харчування. Режим харчування 5 разів на день, як зауважує дієтолог, розроблений для хворих людей. Звичайній людині так часто приймати їжу не потрібно, адже з кожним прийомом їжі зростає рівень глюкози та інсуліну. Постійно високий рівень інсуліну стимулює запальні процеси в організмі, призводить до збільшення маси тіли та прискорює старіння. Отже, оптимально харчуватися двічі на день.
Щодо зниження маси тіла, О. Скиталінська нагадала декілька популярних нині дієт, висловивши своє ставлення до них. Наприклад, поширена на сьогодні кетогенна дієта, яка дійсно здатна допомогти ефективно і швидко зменшити масу тіла. Розроблена вона майже 100 років тому для лікування епілепсії у дітей. Під час такої дієти організм отримує «паливо» не з глюкози, а з кетонових тіл, які утворюються із жирів. Отже, це жирова дієта. Так, на такій дієті людина худне надзвичайно швидко. Але вона має бути короткостроковою (!), інакше в організмі утворюється токсична речовина, яка може викликати ріст пухлинних процесів. Є різні модифікації цієї дієти, наприклад модифікована кетогенна дієта із середньоланцюговими тригліцеридами (жири замінюють кокосовою олією), кетогенна дієта з низьким ГІ тощо. У будь-якому разі, коли йдеться про кетогенну дієту, це має бути короткотривала дієта і застосовуватися за дуже суворими показаннями.
Для сповільнення процесів старіння має значення обмеження калорійності їжі. Але при цьому може страждати якість життя людини. Тому в США була розроблена принципово інша дієта — Fast Mimicking Diet (FMD), за якої кількість калорій зменшують лише декілька днів на місяць. В експерименті в результаті 4-денних циклів FMD зменшувалися об’єм вісцерального жиру, збільшувалася тривалість життя та кількість стовбурових клітин у деяких органах старих мишей, покращилася когнітивна функція. Сенс FMD в тому, що вона імітує ефект голодування, але без такого: пропуск прийому їжі (наприклад обіду) 2 рази на тиждень. В результаті — зменшення вираженості запалення, сповільнення старіння, підвищення стресостійкості.
Ще одна дуже корисна, на переконання О. Скиталінської, дієта, — MIND (Mediterranean Intervention for Neurodegenerative Delay), яка спрямована на покращення когнітивних функцій і профілактику хвороби Альцгеймера. Дієта випробувана за участю добровольців — людей віком старше 80 років. Суть дієти полягала в тому, що вибрані 10 продуктів харчування необхідно було ввести в раціон, а 5 продуктів — уникати. Меню засноване на середземноморських дієтах, адже, як відомо, в цих країнах люди живуть довше, зберігаючи краще фізичне і розумове здоров’я. Згідно з цією дієтою, щоденно потрібно вживати зелені листові овочі, інші овочі (коренеплоди тощо), цільні зерна, сир, оливкову олію, рибу (1 раз на тиждень), горіхи (5 разів на тиждень), через день — бобові, двічі на тиждень — ягоди. Уникати потрібно смаженого, випічки, маргарину, обмежити (але не виключити) вживання вершкового масла високої жирності.
Отже, шанси залишатися здоровою, красивою та активною у будь-якому віці є у кожної жінки! Потрібно тільки знати, як підібрати свою індивідуальну програму здоров’я!
Тетяна Стасенко,
фото автора
