Інна Борзило, виконавчий директор Громадської організації (ГО) «Центр UA», зазначила, що тур був присвячений впровадженню медичної та освітньої реформи, а також залученню громадян до розроблення публічної політики держави. Тур тривав 4 міс, з вересня по грудень. За цей час представники Міністерства охорони здоров’я, Міністерства освіти та науки України, експерти ГО «Центр UA», Аналітичного центру CEDOS та Реанімаційного пакета реформ (РПР) провели 60 зустрічей у 22 областях та Києві. Вони зустрілися з понад 3500 учасниками — лікарями, представниками органів місцевого самоврядування, громадськими активістами та експертами. «Усі публічні консультації були проведені для того, щоб дати міністерствам реальну картинку проблем, «білих плям» нерозуміння реформ і пропозиції щодо майбутніх рішень», — зазначила І. Борзило.
Олександр Ябчанка, експерт з медичної реформи РПР, зазначив, що медична спільнота та інші заінтересовані когорти суспільства потихеньку починають звикати до того, що зміни робляться в дискусії. Влада запитує їхню думку, і це надважливо для того, аби перейти до наступного етапу — до імплементації узгоджених рішень. Зокрема цікавила думка регіонів щодо запропонованої концепції реформи фінансування на рівні спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги й автономізації закладів охорони здоров’я, а також ліцензування медичної практики та акредитації медичних закладів. Також цікавило, скільки грошей прийде за пацієнтом, як буде вираховуватися вартість медичної послуги.
Також у регіонах висловлювалося побоювання щодо неможливості органів місцевого самоврядування домовитися між собою стосовно прийняття рішень про автономізацію медичних закладів.
Також медики розуміють, що держава, закуповуючи медичні послуги в рамках гарантованого пакета, буде вимагати якість. Тому одним із питань було: як ми можемо досягнути тієї якості при теперішньому матеріально-технічному забезпеченні?
Серед висловлених пропозицій:
1. Спростити процедуру ліцензування та акредитації.
2. Запровадити співоплату. Адже значну частину витрат на медичні послуги становлять неформальні платежі, благодійні внески тощо. І при всьому цьому на рівні спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги медичні заклади й медичні працівники ледве зводять кінці з кінцями. Це прикра правда, якій необхідно дивитися в очі. І є побоювання, що реформа фінансуваня спеціалізованої і високоспеціалізованої допомоги призведе до зниженя добробуту медичних працівників. Тому пропозиція була доволі чітка — дайте нам можливість дозаробляти до достойного рівня зарплат.
У законопроекті № 6327, який вже ухвалений Верховною Радою України у другому читанні й направлений на підпис Президенту України, щодо оплати послуг медичного персоналу зазначено 250% середньої зарплати по Україні. Тобто на рівні закону написано, що оплата роботи медика буде достойною.
Стосовно оплати послуг спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги — на основі яких протоколів буде проводитися лікування і, відповідно, розрахунки? Тобто регіони просять зрозумілої інструкції щодо реформи від Міністерства охорони здоров’я України, якої зараз немає.
За словами О. Ябчанки, медики оцінили, що міністерство, приймаючи рішення, радиться з ними, і вони просять не припиняти цей процес.
Також потребує роз’яснення, як відбуватиметься взаємодія між різними ланками надання медичної допомоги, які можуть опинитися у різних моделях фінансування. Одна частина медицини буде реформованою, інша — нереформованою.
Також мають бути зрозумілими вимоги до якості послуг.
Немає також відповіді на запитання, як буде закриватися потреба в лікарських засобах на рівні спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги.
О. Ябчанка наголосив, що такий формат взаємодії між владою і стейкхолдерами на місцях — це безпрецедентний діалог для України.
Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я України, наголосила на тому, що таке спілкування, яке відбувалося зокрема в рамках туру, необхідне для того, аби планування реформи у центральних органах виконавчої влади було адекватне потребам і, головне, можливостям регіонів. «Бо дуже часто Київ видумує якісь «чудові» реформи, які на папері чудові, але зовсім не можливі для їх втілення в регіонах», — зазначила У. Супрун.
За її словами, другий тур, який пройшов, був навіть цікавішим від першого. Ми вислали наших чиновників з міністерства на ці зустрічі. Вони повернулися зміненими людьми. Тепер вони дивляться на їхні накази та розуміють, що ті слова, які написані, віддзеркалюються у житті людей в регіонах. Тепер вони розуміють, що це впливає на життя кожного українця. Це насправді змінило у наших співробітників бачення та зробило переоцінку важливості їхньої роботи. Була отримана інформація щодо деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України, які не працюють, і в ці накази були запропоновані зміни. Медична частина другого Всеукраїнського туру була присвячена реформі спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги. Серед основних проблем, які вбачають лікарі у впровадженні медичної реформи, — повторне ліцензування, незрозумілі принципи підрахунку вартості послуг, застаріла матеріально-технічна база тощо.
У. Супрун також нагадала, що з моменту ухвалення Парламентом медичної реформи пройшло понад 2 міс, але Президент України досі не підписав його. «Ми не можемо рухатися далі без підпису Президента. Зараз усі підзаконні акти лежать у нас на столі й ми не можемо їх прийняти без закону. Я закликаю Президента, щоб він підписав закон у наступні дні. Ми плануємо 27 грудня 2017 р. «медичний Кабмін», де представлятимемо усі підзаконні акти, які мають бути прийняті на рівні Кабміну, — розповіла в.о. міністра охорони здоров’я. — Заохочую Президента підписати закон. Ми знаємо, що Ви підтримуєте реформу. Ми знаємо, що є другий закон — про сільську медицину, який також ще не підписаний. Дайте нам шанс, щоб ми попрацювали», — зазначила У. Супрун.
Третій етап туру «ЗміниТИ» заплановано для сімейних лікарів, щоб у режимі конструктивного діалогу налагоджувати імплементацію реформи та роботу первинної ланки уже за умов нової системи фінансування.
«Ми повністю підтримуємо ідею покращення комунікації з представниками місцевого рівня системи охорони здоров’я для більш ефективного вироблення політики у медичній сфері. Важливо створити діалог між усіма заінтересованими сторонами. Важливо, щоб голоси представників медичної громадськості були почуті, щоб їхні думки вплинули на процес вироблення політики реформ у всіх сферах, включаючи медичну», — зазначила керівниця групи комунікації, діалогу та налагодження зв’язків Програми «U-LEAD з Європою» Астрід Коль.
Олександр Устінов,
фото Сергія Бека
