Індекс здоров’я. Україна: що змінилося за рік?

У 2015 р. була розроблена та схвалена Національна стратегія реформування системи охорони здоров’я в Україні на період 2015–2020 років. Для послідовного втілення та оцінки успішності впровадження цієї Національної стратегії нагальним є запровадження системного оцінювання доступності та якості надання медичної допомоги в Україні. Адже, як свідчать результати проведених в інших країнах досліджень, існує прямий зв’язок між задоволеністю медичною допомогою та результатом лікування. Крім того, системне оцінювання доступності та якості надання медичної допомоги — вкрай важливе для покращення ситуації у сфері громадського здоров’я у країні.

Зважаючи на цей виклик, Міжнародний фонд «Відродження» разом із Київським міжнародним інститутом соціології та Школою охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія» започатковував дослідження «Індекс здоров’я. Україна».

8 грудня 2017 р. в Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація результатів дослідження «Індекс здоров’я. Україна» за 2017 р. Мета дослідження — визначення фактичного рівня задоволеності громадян України медичною допомогою, а також їхнього досвіду і поведінки у питаннях, пов’язаних зі здоров’ям. Дослідження проводиться другий рік поспіль, що дозволяє простежити зміни у сфері охорони здоров’я, які відчули українці, у період перед стартом медичної реформи.

Методологія

Польовий етап дослідження проведено Київським міжнародним інститутом соціології у співпраці з Фондом «Соціальні індикатори» завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» з травня по червень 2017 р. Вибірка, розроблена для дослідження, є випадковою та репрезентативною для дорослого (18 років та старше) населення України в цілому та кожної з 24 областей України і міста Києва. У Донецькій та Луганській областях дослідженням охоплено лише території, підконтрольні Уряду України. У результаті польового етапу було зібрано 10 224 опитувальники й опитано принаймні 400 респондентів у кожній області. Опитувальник дослідження узгоджувався Міжнародною науковою радою, створеною для проекту, а претест анкети проводили у місті Києві та кількох містах і селах Київської області. До остаточного масиву увійшли 10 184 опитаних.

Забезпечення ліками

Згідно з даними дослідження (на травень–червень 2017 р.), 8% опитаних мали досвід участі в урядовій програмі «Доступні ліки» і більшість з них (74%) оцінює її позитивно.

Середнє значення витрат на лікарські засоби протягом останніх 30 днів — 570 грн., причому найбільше коштів витрачають жителі Дніпропетровщини (883 грн.) і Тернопільщини (1118 грн.), найменше — Хмельниччини (280 грн.) та Житомирщини (300 грн.).

Задоволеність медичною допомогою

Загалом по Україні 73% громадян задоволені дільничним терапевтом/сімейним лікарем. Найменше задоволених — у Запорізькій (47%) та Сумській (49%) областях, найбільше — у Волинській (88%) та Харківській (89%) областях. 57% опитаних — задоволені медичною допомогою у стаціонарі. Найменше задоволених — знову ж таки, у Запорізькій (26%) та Сумській (29%) областях, найбільше — у Чернівецькій (79%) і Миколаївській (86%) областях.

Як зазначила Тетяна Степурко, координаторка дослідження та доцент Школи охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія», задоволеність медичною допомогою — це суб’єктивна оцінка, але вона вкрай цінна для зворотного зв’язку із жителями області при проведенні реформ, а також для поширення успішних практик щодо реформування галузі між областями.

Звернення за медичною допомогою

77% опитаних зверталися у разі останньої хвороби чи травми до лікаря (фельдшера): найменше — у Тернопільській (лише 58% опитаних), найбільше — у Кіровоградській (96%) областях. При цьому тих, хто за останній рік хворів, але НЕ відвідав лікаря та/чи не був госпіталізований через брак коштів — 30% опитаних по всій Україні: найменше — у Луганській (9%), найбільше — у Черкаській (45%) областях.

Загалом у 2017 р. загальноукраїнське значення «Індексу здоров’я» становило 62 бали. До його параметрів, окрім задоволеності медичною допомогою, звернення до лікаря та запобігання хворобам, витрат на ліки та відмова від звернення до лікаря через відсутність коштів, входять також: вакцинація дітей, знання симптомів інсульту, самооцінка стану здоров’я, наявність надмірної маси тіла чи ожиріння, високий артеріальний тиск і конт­роль над ним.

Вікторія Тимошевська, директорка Програмної ініціативи «Громадське Здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження», підкреслила, що для послідовного й ефективного втілення медичної реформи потрібно системно моніторити не лише доступність і якість надання медичної допомоги на місцях, а також її оцінку громадянами. Саме для цього Міжнародний фонд «Відродження» разом із партнерами проводить дослідження «Індекс здоров’я. Україна». «Зараз можна проаналізувати, як саме змінилася ситуація у регіонах порівняно з минулим роком. Можна зрозуміти, на яких вихідних позиціях знаходяться регіони на старті медичної реформи. Ці дослідження допоможуть усім, хто бере участь у формуванні та реалізації політики у сфері охорони здоров’я, приймати обґрунтовані та раціональні рішення, що сфокусовані на реальних потребах людей», — підкреслила В. Тимо­шевська.

У 2017 р. за сприяння Світового банку в опитувальнику дослідження «Індекс Здоров’я. Україна» з’явився блок питань про вимірювання артеріального тиску. 78% респондентів стверджують, що вимірювали тиск протягом останнього року, а 8% — ніколи; 34% респондентів зазначають, що мають високий тиск, 5% — низький, а решта — нормальний.

«Світовий Банк підтримує проект «Поліпшення здоров’я на службі у людей», який є одним з найбільших у Європі та спрямований на боротьбу з неінфекційними захворюваннями, зокрема — серцево-­судинними. Саме тому ми сфокусувалися в дослідженні на питанні, як українці конт­ролюють свій артеріальний тиск», — прокоментувала Олена Дорошенко, економіст, фахівець Світового банку з питань охорони здоров’я, харчування та населення в Білорусі, Україні та Молдові.

Зазначимо, що у 2016 р. «Індекс здоров’я. Україна» становив у середньому 55. Висловили задоволення дільничним терапевтом/сімейним лікарем 70% респондентів; були задоволені медичною допомогою у стаціонарі — 58%; зверталися за медичною допомогою в останньому випадку хвороби — 62%; проходили профілактичні медичні огляди за останні 12 міс — 59%; витрати на ліки протягом останніх 30 днів, що передували опитуванню, становили 550 грн.; не відмовлялися від звернення до лікаря через відсутність коштів за останні 12 міс 58% респондентів; не відмовлялися від вакцинації для своїх дітей —75%; знали симптоми інсульту 50% респондентів.

Дослідження в рамках «Індекс Здоров’я. Україна» будуть продовжувати в наступні роки та вимірюватимуть динаміку покращення надання медичних послуг в регіонах та в Україні загалом. Таким чином, можна буде побачити, як змінюються оцінки людей в кожній окремій області залежно від того, як у ній впроваджується медична реформа.

Олександр Устінов,
фото надані Українським кризовим медіа-центром