Резистентність до протимікробних засобівВсесвітній день здоров’я в НМУ імені академіка О.О. Богомольця

Відкрив роботу конференції та щиро привітав її учасників з Благовіщенням ректор НМУ імені О.О. Богомольця, віце-президент НАМН України, академік НАМН України, член- кореспондент НАПН України, заслужений лікар України, професор В.Ф. Москаленко. Він нагадав, що широкі науково-практичні та освітні заходи з нагоди Всесвітнього дня здоров’я проводяться в університеті регулярно: у 2005 р. це була загальноуніверситетська акція з індивідуального захисту здоров’я, у 2006 р. — семінар з проблем кадрового забезпечення галузі охорони здоров’я за участю провідних наукових та освітніх закладів Украї­ни, і з 2007 р. захід набув формату міжнародної науково-практичної конференції. Цьогоріч вона має широке інтернаціональне представництво: її учасниками стали співробітники Європейського регіо­нального бюро ВООЗ, провідні українські та зарубіжні вчені, а також молоді вчені та студенти з 20 країн світу (Білорусь, Вірменія, Греція, Данія, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, Китай, Молдова, Нідерланди, Польща, Російська Федерація, Румунія, Перу, США, Узбекистан, Україна, Швеція, Хорватія). Близько 800 учасників конференції представляють 95 університетів та закладів охорони здоров’я (у тому числі 43 зарубіжних та 52 вітчизняних).

У рамках конференції відбулося 3 пленарних засідання, на яких заслухано 39 доповідей, а також круглий стіл та 7 секційних засідань (195 доповідей). У президії конференції — А.М. Сердюк, академік НАМН України, президент НАМН України, В.Я. Рудий, керівник секретаріату Комітету ВР України з питань охорони здоров’я, Р.О. Моі­сеєнко, начальник Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міськдержадміністрації, І.В. Поканевич, керівник Бюро ВООЗ в Украї­ні, Г. Клюге, директор відділу систем охорони здоров’я та громадського здоров’я, спеціальний представник регіонального директора з питань протидії туберкульозу з множинною та широкою медикаментозною стійкістю в Європейському регіоні ВООЗ, інші вітчизняні та зарубіжні діяч­і охорони здоров’я. Основні наукові напрямки роботи конференції:

• резистентність до протимікробних засобів та її глобальне поширення;
• соціально значущі та соціально небезпечні захворювання (туберкульоз, СНІД тощо);
• особливості та тенденції популяційного здоров’я, нові виклики та загрози;
• зміцнення системи охорони здоров’я, реформування, сучасні стратегії розвитку;
• профілактичні стратегії в охороні здоров’я;
• екологічні проблеми громадського здоров’я;
• урбанізація і здоров’я;
• демографічні проблеми, постаріння населення;
• соціально-економічні детермінанти здоров’я;
• доступність і якість медичної допомоги, первинна медико-санітарна допомога, сімейна медицина;
• діяльність медичних закладів в умовах надзвичайних ситуацій;
• менеджмент в охороні здоров’я;
• правові та етичні засади охорони здоров’я.

Президент НАМН Украї­ни Андрій Сердюк зазначив, що найбільшого прогресу в розв’язанні будь-якої проблеми громадського здоров’я можливо досягти шляхом наукового супроводу та інноваційного пошуку. Ґрунтуючись на цьому, саме системний міжсекторальний підхід до одного з найнагальніших питань сьогодення — проблеми глобального поширення резистентності збудників інфекційних хвороб до протимікробної терапії — стане запорукою її успішного розв’язання. Зважаючи на це, перед системою охорони здоров’я постають першочергові завдання щодо наукових досліджень зі створення нових ліків та технологій, раціо­нальнішого застосування вже існуючих препаратів та визначення чутливості до них, формування сучасних систем моніторингу, розробка національних стратегій боротьби з резистентністю до протимікробних засобів. ХХ сторіччя стало епохою значних досягнень у лікуванні інфекційних хвороб; створення та впровадження в широку медичну практику антибактеріальних засобів дозволило врятувати мільйони життів. Втім сьогодні, зважаючи на поширення стійкості мікроорганізмів, ефективність лікування стрімко знижується, смертність від багатьох інфекційних хвороб зростає — врешті, широке та науково необґрунтоване, масове та безконтрольне застосування антибактеріальних засобів призводить до селекції резистентних штамів, загрожує людству поверненням до «доантибіотикової ери», зумовлює підвищення витрат на медичну допомогу, завдаючи шкоди економіці, ставить під питання досягнення охорони здоров’я, становлячи пряму загрозу безпеці населення. У багатьох країнах відмічають чітку кореляцію між обсягами продажу протимікробних препаратів та розповсюдженням резистентності до них патологічних збудників.

А.М. Сердюк повідомив, що НАМН Украї­ни та НМУ імені О.О. Богомольця беруть активну участь у науковому забезпеченні заходів, спрямованих на подолання гострої проблеми сучасності — поширення резистентності до протимікробних препаратів, — та висловив сподівання, що тісна співпраця організаторів охорони здоров’я, науковців, медичних працівників практичної ланки, представників фармацевтичної галузі дозволить зрушити з місця вирішення цього болючого для всього світу питання.

Як зауважив Ігор Поканевич, у Всесвітній день здоров’я ВООЗ закликає міжнародну спільноту до посилення відданості справі збереження дієвост­і ліків для майбутніх поколінь та звертає­ться до осіб, які формуют­ь політику і займаються плануванням у галузі охорони здоров’я, громадськості та пацієнтів, лікарів та медичних працівників, що призначають ліки, фармацевтів та співробітників аптек, що відпускають медикаменти, фахівців фармацевтичної галузі замислитися, перейти до конкретних кроків і взяти на себе відповідальність за боротьбу з резистентністю до медикаментів. Зокрема, ВООЗ рекомендує впроваджувати в усіх країнах комплекс з 6 заходів по боротьбі з резистентністю до протимікробних препаратів:

• посилення прихильності до боротьби зі стійкістю до антибактеріальних лікарських засобів;
• проведення наукових досліджень;
• підвищення якості ліків;
• раціональне застосування лікарських засобів;
• посилення епідеміологічного нагляду;
• покращання інфекційного контролю.

Лише в країнах Європейського Союзу внаслідок тяжких резистентних внутрішньолікарняних інфекцій щорічно помирає близько 25 тис. пацієнтів. Щороку в світі виявляють понад 440 тис. нових випадків захворювання на туберкульоз з множинною стійкістю до ліків та реєструють близько 150 тис. смертельних випадків внаслідок неефективності лікування таких хворих. Згідно прогнозних даних ВООЗ, за період 2011–2015 рр. на планеті буде зареєстровано понад 2 млн нових випадків захворювання на мультирезистентну форму туберкульозу. В Європі щорічно фіксується до 70 тис. випадків захворювання на туберкульоз, стійкий до фармакотерапії, з яких 95% припадає на субрегіон Східної Європи (причому Україна посідає 2-е місце на континенті за темпами збільшення кількості випадків мультирезистентного туберкульозу). Втім, наведені дані відображають ситуацію лише в половині країн з 53 держав Європейського регіону ВООЗ — отже, з огляду на різні діагностичні можливості та непов­ні дані щодо інших країн, справжня загальна чисельність випадків мультирезистентного туберкульозу лишає­ться невідомою.

«Ми подаємо сигнал тривоги, адже настав критичний момент, коли стійкість до антибактеріальних препаратів сягає безпрецедентних рівнів, а нові протимікробні засоби з’являються недостатньо швидко. Антибактеріальні засоби — це унікальне досягнення науки, втім ми ставимося до них як до данності і використовуємо надто масивно і нерідко хибно. В результаті з’являються «супербактерії», які не реагують на жодні ліки. З урахуванням зростання обсягів транс­портних перевезень та торгівлі в Європі та всьому світі, люди повинні усвідомлювати: допоки всі держави не звернуться до вирішення цієї проблеми, жодна окрема країна не зможе почуватися у безпеці».
Zsuzsanna Jakab, директор Європейського регіонального бюро ВООЗ

Збільшення масштабів антибіотикорезистентності не лише нівелює результати лікування бактеріальних інфекцій, але й створює серйозний ризик при багатьох хірургічних маніпуляціях (трансплантація органів, протезування суглобів, малоінвазивні втручання тощо), які проводяться під протимікробним медикаментозним прикриттям. Розвитку стійкості до протимікробних препаратів сприяють необґрунтоване призначення та неналежне використання ліків (у тому числі прийом у неправильних дозах або передчасне припинення призначеного курсу лікування), низька якість лікарських препаратів, неналежні схеми профілактики тощо. Відсутність прихильності та політичної волі до вирішення цих проблем, недостатній епідеміологічний нагляд та слабкий інфекційний контроль, обмежений арсенал засобів для діагностики, лікування та профілактики також перешкоджають боротьбі з поширенням резистентності до антибактеріальних препаратів.

З нагоди Всесвітнього дня здоров’я зусиллями НМУ імені О.О. Богомольця також здійснено низку інформаційно-агітаційних та санітарно-просвітницьких заходів, спрямованих на скорочення масштабів необґрунтованого застосування антибактеріальних засобів. А протягом міжнародного спільного тренінгу НМУ імені О.О. Богомольця та Каролінського інституту на тему «Актуальні питання резистентності до протимікробних препаратів», який відбувся напередодні Всесвітнього дня здоров’я в НМУ імені О.О. Богомольця в одній з найпрекрасніших аудиторій університету, що носить ім’я його славетного випуск­ника В.Ф. Войно-Ясенецького, — експертними поглядами на проблему мікробної резистентності та шляхи її вирішення поділилися в різних ракурсах знані українські та зарубіжні вчені: професори О.П. Гульчій, проректор НМУ імені О.О. Богомольця з міжнародних зв’язків та науково-педагогічної роботи, завідувач кафедри менеджменту охорони здоров’я, І.С. Чекман, завідувач кафед­ри фармакології та клінічної фармакології, член-кореспондент НАМН України, Ф.С. Глумчер, завідувач кафедри анестезіо­логії та інтенсивної терапії, О. Аспевалл, керівник відділу інфекційного контролю та госпітальної гігієни клініки Каролінського університету (Стокгольм, Швеція), В.З. Нетяженко, завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1, член- кореспондент НАМН України.

Презентації лекцій, що пролунали з трибуни міжнародного тренінгу, доступні для ознайомлення на сайті www.apteka.ua.