Вступ
Ішемічна хвороба серця (ІХС) — одна з найважливіших проблем сучасної медичної науки і практики в Україні, оскільки протягом багатьох років залишається провідною причиною погіршення якості життя, інвалідності та смертності працездатного населення нашої країни (Коваленко В.М., Корнацький В.М. (ред.), 2014).
Сьогодні нагально постає питання пошуку нових специфічних індикаторів захворювання, які дозволили б оптимізувати алгоритми його раннього виявлення, стратифікації ризику та проведення своєчасних адекватних профілактичних і лікувальних заходів. Зважаючи на це, у світі здійснюється вивчення діагностичної цінності низки як окремих, так й інтегрованих клінічних, лабораторних, інструментальних неінвазивних маркерів наявності та ступеня вираженості коронарного атеросклерозу (Bogavac-Stanojević N. et al., 2007; Метельская В.А. и соавт., 2017).
Один із таких можливих предикторів обструктивного ураження вінцевого русла — ліпопротеїн (а) (Лп (а)). Він є генетично детермінованою часткою ліпопротеїнів низької щільності, що синтезується в печінці та складається з аполіпопротеїну B100, ковалентно зв’язаного з аполіпопротеїном (а).
Протягом останніх десятиліть з’ясовано, що Лп (а) — значущий чинник ризику розвитку атеросклерозу та його клінічних проявів (Целуйко В.И., Мищук Н.Е., 2015; Kassner U. et al., 2015; Manocha A., Srivastava L.M., 2016; Mellwig K.P. et al., 2017). Можливі патофізіологічні механізми цього впливу охоплюють накопичення в субінтимальному просторі артеріальної стінки холестерину, що входить до складу Лп (а), й активацію запального каскаду із залученням до нього різних прозапальних чинників, зокрема окиснених фосфоліпідів (Пизов Н.А., Пизова Н.В., 2016; Bucci M. et al., 2016).
У деяких дослідженнях вже оцінювали зв’язок Лп (а) зі ступенем вираженості коронарного атеросклерозу, зокрема при стабільній ІХС, однак їх результати не дали однозначної відповіді на це запитання (Boroumand M.A. et al., 2008; Malek F. et al., 2012; Шувалова Ю.А. и соавт., 2017), що диктує необхідність подальшого глибокого та всебічного вивчення зазначеної проблеми.
Мета роботи — визначити діагностичну цінність Лп (а) та його індексів як маркерів обструктивного ураження вінцевого русла у пацієнтів зі стабільною ІХС.
Об’єкт і методи дослідження
Одноцентрове крос-секційне дослідження — фрагмент комплексної науково-дослідної теми кафедри внутрішніх хвороб стоматологічного факультету Національного медичного університету імені О.О. Богомольця «Розробка та впровадження науково обґрунтованих алгоритмів ранньої діагностики і диференційованого лікування коморбідної патології органів травлення, серцево-судинної системи та опорно-рухового апарату з урахуванням впливу екзогенних чинників, психологічного стану і статево-вікового аспекту» (номер державної реєстрації — 0115U000911) — виконувалося в рамках угоди про науково-технічне співробітництво між Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця та ДУ «Інститут серця МОЗ України». Проаналізовано дані обстеження 61 пацієнта зі стабільною ІХС (40 (65,6%) чоловіків і 21 (34,4%) жінка). Медіана віку пацієнтів становила 67 (міжквартильний інтервал — 59–72) років.
До дослідження залучали пацієнтів зі стабільною ІХС, які дали відповідну згоду на обстеження та лікування.
Критерії вилучення з дослідження: гострий коронарний синдром протягом останніх 12 міс, хронічна серцева недостатність ІІІ стадії за класифікацією Стражеска — Василенка, гостре порушення мозкового кровообігу, ревматична лихоманка, міокардит, перикардит, вроджені та набуті вади серця, гостре пошкодження нирок, тяжка печінкова недостатність, аутоімунні системні хвороби, злоякісні онкологічні захворювання, виражені ментальні порушення, а також інша патологія, яка могла б суттєво вплинути на результати дослідження.
Діагноз ІХС встановлювали на основі відповідних рекомендацій Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology — ESC) (Montalescot G. et al., 2013) та Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Стабільна ішемічна хвороба серця» (МОЗ України, 2016).
У 59 (96,7%) пацієнтів виявлено стабільну стенокардію напруження: І функціонального класу (ФК) за класифікацією Канадського серцево-судинного товариства (Canadian Cardiovascular Society) — у 7 (11,5%), ІІ ФК — у 29 (47,5%), ІІІ ФК — у 22 (36,1%), IV ФК — в 1 (1,6%) осіб, у 14 (23,0%) — постінфарктний кардіосклероз. У всіх обстежених зареєстровано хронічну серцеву недостатність (І або ІІА стадії за класифікацією Стражеска — Василенка) та гіпертонічну хворобу (переважно ІІ стадії), у 18 (29,5%) пацієнтів — фібриляцію передсердь, у 17 (27,9%) осіб — цукровий діабет.
Усім пацієнтам проводили антропометричні, загальноклінічні, лабораторні та інструментальні обстеження. Рівні загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ), Лп (а) визначали на автоматичному біохімічному аналізаторі «Cobas Integra 400» («Roche Diagnostics», Швейцарія).
Вміст ХС ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ) обчислювали за формулою W.T. Friedewald (мг/дл):
Вміст ХС неліпопротеїнів високої щільності (ХС не-ЛПВЩ) обчислювали за формулою:
Розраховували також такі індекси на основі Лп (а):
- тетрадний ліпідний індекс (Lipid tetrad index — LTI) за формулою (Enas E.A. et al., 1997) (усі показники у мг/дл):
- модифікований тетрадний ліпідний індекс (Modified lipid tetrad index — MLTI) за формулою (Das S., 2016) (усі показники у мг/дл):
З метою визначення стану вінцевого русла усім хворим виконували коронарографію двоплановою рентгенівською ангіографічною системою із плоскими детекторами «Axiom Artis dBC» («Siemens», Німеччина) за методикою M.P. Judkins (1967). При аналізі ангіографічних даних оцінювали локалізацію, ступінь і кількість звужень вінцевих артерій (ВА). Гемодинамічно значущим (обструктивним) ураженням ВА вважали стенозування просвіту судини ≥50%. Вагоме звуження стовбура лівої ВА розцінювали як ураження двох ВА. У 9 (14,7%) пацієнтів виявлено інтактні ВА, у 10 (16,4%) — гемодинамічно незначущі стенози, у 17 (27,9%) — односудинне, у 12 (19,7%) — двосудинне, у 13 (21,3%) — багатосудинне ураження ВА.
Кількісне оцінювання ступеня ураження вінцевого русла здійснювали за допомогою інтегрального показника — Gensini score (GS), що є сумою добутків індексу тяжкості стенозу й індексу функціонального значення кожного сегмента ВА:
- індекс тяжкості стенозу визначається відповідно до відсотка звуження просвіту ВА в місці бляшки (1–25% — 1, 26–50% — 2, 51–75% — 4, 76–90% — 8, 91–99% — 16, 100% — 32 бали);
- індекс функціонального значення визначається за локалізацією стенозу: основний стовбур (ОС) лівої ВА (ЛВА) — 5 балів, проксимальні сегменти передньої міжшлуночкової гілки (ПМШГ) і огинальної гілки (ОГ) ЛВА — по 2,5 бала, середні сегменти ПМШГ ЛВА і ОГ ЛВА — по 1,5 бала, права ВА (ПВА), дистальні сегменти ПМШГ ЛВА і ОГ ЛВА, крайова гілка огинальної артерії (КГОА), перша діагональна гілка (ДГ) ЛВА, задня міжшлуночкова гілка (ЗМШГ) ПВА — по 1 балу, інші сегменти — по 0,5 бала (Gensini G.G., 1983).
Залежно від наявності обструктивного ураження ВА пацієнтів розподілено на дві групи: до основної увійшли 42, до контрольної — 19 хворих. Обидві групи були зіставні за статтю, віком, тривалістю захворювання, наявною коморбідною патологією (табл. 1).
| Показник | Пацієнти без обструктивного ураження ВА (n=19) | Пацієнти з обструктивним ураженням ВА (n=42) | р |
|---|---|---|---|
| Вік, років | 62 (58–67,5) | 67,5 (62–73) | нз |
| Стать: жіноча/чоловіча, n (%) | 10 (52,6)/9 (47,4) | 11 (26,2)/31 (73,8) | нз |
| Індекс маси тіла, кг/м2 | 32,70 (29,40–36,48) | 29,30 (26,76–31,68) | 0,031 |
| Гіпертонічна хвороба, n (%) | 19 (100) | 42 (100) | нз |
| Інфаркт міокарда в анамнезі, n (%) | 2 (10,5) | 12 (28,6) | нз |
| Серцева недостатність, n (%) | 19 (100) | 42 (100) | нз |
| Фракція викиду лівого шлуночка, % | 63 (58–66) | 61 (53–65) | нз |
| Фібриляція передсердь, n (%) | 5 (26,3) | 13 (31) | нз |
| Цукровий діабет, n (%) | 5 (26,3) | 17 (40,5) | нз |
| Глюкоза, ммоль/л | 5,70 (5,35–6,15) | 5,75 (5,12–6,97) | нз |
| Креатинін, мкмоль/л | 88,8 (72,4–106,5) | 84,50 (76,5–98,1) | нз |
| Швидкість клубочкової фільтрації, розрахована за формулою CKD-ЕРІ, мл/хв/1,73 м2 | 67,7 (60,7–83,9) | 73,2 (61,3–86,5) | нз |
| GS, бали | 1 (0–3,5) | 16 (10–42) | <0,001 |
| Кількість уражених сегментів ВА, од. | 0 | 2 (1–3) | <0,001 |
Статистичний аналіз отриманих даних проводили на персональному комп’ютері за допомогою програмного середовища R (версія 3.3.2). Перевірку нормальності розподілу досліджуваних параметрів оцінювали візуально при побудові гістограм, а також за допомогою W-критерію Шапіро — Вілка. Порівняння більшості неперервних значень у двох незалежних групах здійснювали за допомогою U-критерію Манна — Вітні, оскільки їх розподіл відрізнявся від нормального, а порівняння частот дискретних ознак — за таблицями спряженості із застосуванням критерію χ2 або точного критерію Фішера. Кількісні дані представлено як Me (IQR), де Me — медіана, IQR — міжквартильний інтервал (перший і третій квартилі), а якісні — n (%).
Для з’ясування наявності кореляційного зв’язку між окремими показниками проводили парний факторний кореляційний аналіз і визначали коефіцієнт рангової кореляції Спірмена (r).
Діагностичну цінність визначали за допомогою ROC (Receiver Operating Characteristic)-аналізу з побудовою відповідних характеристичних кривих і з розрахунком площі під кривими (Area Under the Curve — AUC), за показником якої оцінювали якість моделі. Найбільше значення AUC характеризувало найвищу діагностичну значущість показника (оптимальне співвідношення між чутливістю і специфічністю щодо досліджуваного явища). Використовуючи оптимальні порогові значення (точки розподілу), розраховували чутливість, специфічність, позитивну та негативну прогностичну цінність, діагностичну точність, співвідношення правдоподібності позитивного і негативного результатів.
Усі статистичні методи аналізу та розраховані показники оцінювали при заданому граничному рівні похибки першого роду (α) не вище 5% — p<0,05.
Результати та їх обговорення
У результаті проведеного дослідження нами встановлено, що при обструктивному ураженні вінцевого русла в пацієнтів зі стабільною ІХС виявляють статистично значуще вищі показники як Лп (а) (р=0,035), так і його індексів — LTI (р=0,036) та МLTI (р=0,043) (табл. 2).
| Показник | Пацієнти без обструктивного ураження ВА (n=19) | Пацієнти з обструктивним ураженням ВА (n=42) | р |
|---|---|---|---|
| Лп (а), мг/дл | 8 (8–26) | 26 (8–90) | 0,035 |
| LTI, од. (n=59) | 3283 (1604–8069) | 8896 (2595–19044) | 0,036 |
| MLTI, од. (n=59) | 2594 (1074–5949) | 6603 (1909–14057) | 0,043 |
Виявлено прямі статистично значущі кореляційні взаємодії між Лп (а), LTI, МLTI та кількісними параметрами, що характеризують вираженість коронарного атеросклерозу: GS і кількість уражених сегментів ВА. Так, між Лп (а) і GS сила зв’язку була слабка, а між усіма іншими показниками (LTI — GS; MLTI — GS; кількість уражених сегментів — Лп (а), LTI, МLTI) відзначали зв’язок помірної сили (табл. 3).
| Показник | GS, бали | Кількість уражених сегментів ВА, од. |
|---|---|---|
| Лп (а), мг/дл | r=0,29; p=0,02 | r=0,33; p=0,01 |
| LTI, од. (n=59) | r=0,31; p=0,02 | r=0,34; p=0,01 |
| MLTI, од. (n=59) | r=0,30; p=0,02 | r=0,32; p=0,02 |
Для визначення діагностичної цінності Лп (а), LTI та МLTI як маркерів обструктивного ураження ВА у пацієнтів зі стабільною ІХС нами проведено ROC-аналіз і встановлено середню якість трьох діагностичних моделей (р<0,01). Порогове значення (точку розподілу) для Лп (а) розраховано на рівні >43 мг/дл, для LTI — 7127 од., для МLTI — 6072 од. (табл. 4).
| Показник | COP | AUC (95% ДІ) |
|---|---|---|
| Лп (а), мг/дл | >43 | 0,67 (0,54–0,80) |
| LTI, од. (n=59) | >7127 | 0,67 (0,53–0,81) |
| MLTI, од. (n=59) | >6072 | 0,66 (0,52–0,81) |
Проаналізувавши різні операційні характеристики (табл. 5) діагностичної ефективності показників Лп (а), можемо констатувати, що він є високоспецифічним (94,7%) і має добру позитивну прогностичну цінність (95%), тому його можна застосовувати для верифікації гемодинамічно значущих стенозів ВА, однак у зв’язку з низькою чутливістю (42,5%) і негативною прогностичною цінністю (43,9%) недоцільно використовувати як метод скринінгу. Показники співвідношення правдоподібності при позитивному і негативному результатах тестів підтверджують це твердження (табл. 6).
| Показник | COP | Se, %(95% ДІ) | Sp, %(95% ДІ) | PPV, %(95% ДІ) | NPV, %(95% ДІ) | DA, %(95% ДІ) |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Лп (а), мг/дл | >43 | 45,2
(29,8–61,3) |
94,7
(74–99,9) |
95
(75,1–99,9) |
43,9
(28,5–60,3) |
60,7
(47,3–72,9) |
| LTI, од. (n=59) | >7127 | 60
(43,3–75,1) |
73,7
(48,8–90,9) |
82,8
(64,2–94,2) |
46,7
(28,3–65,7) |
64,4
(50,9–76,4) |
| MLTI, од. (n=59) | >6072 | 60
(43,3–75,1) |
73,7
(48,8–90,9) |
82,8
(64,2–94,2) |
46,7
(28,3–65,7) |
64,4
(50,9–76,4) |
| Показник | COP | LR+ (95% ДІ) | LR– (95% ДІ) |
|---|---|---|---|
| Лп (а), мг/дл | >43 | 8,6 (1,2–59,6) | 0,57 (0,43–0,78) |
| LTI, од. (n=59) | >7127 | 2,28 (1,03–5,04) | 0,54 (0,34–0,86) |
| MLTI, од. (n=59) | >6072 | 2,28 (1,03–5,04) | 0,54 (0,34–0,86) |
LTI та МLTI враховують також значення інших параметрів ліпідного обміну (ЗХС, ТГ, ХС ЛПВЩ, ХС не-ЛПВЩ), що сприяло підвищенню їх чутливості (порівняно з Лп (а)), проте знизило специфічність.
Оскільки жодному з наведених показників не притаманні одночасно висока чутливість та специфічність щодо виявлення обструктивного ураження вінцевого русла, це свідчить про необхідність розроблення інтегрованого маркера, що включатиме клінічні, лабораторні та інструментальні дані (Bogavac-Stanojević N. et al., 2007; Метельская В.А. и соавт., 2017).
Отримані нами дані не суперечать результатам більшості робіт інших авторів. Так, встановлено, що показники Лп (а) були єдиними незалежними ліпідними чинниками, що мали зв’язок зі ступенем коронарного атеросклерозу в 518 осіб, які отримували ліпідознижувальну терапію (Malek F. et al., 2012).
Y. Momiyama та співавтори (2012) виявили підвищення рівня Лп (а) при збільшенні кількості стенозованих ВА: від 15,7 мг/дл (відсутні гемодинамічно значущі звуження), 21,2 мг/дл (односудинне ураження), 21,4 мг/дл (двосудинне ураження) до 22,9 мг/дл (багатосудинне ураження) (р<0,05).
На основі вивчення даних 2769 пацієнтів, яким виконували коронарографію, S.J. Nicholls та співавтори (2010) встановили, що рівень Лп (а) >30 мг/дл асоціювався з більшою у 2,3 раза (95% ДІ 1,7–3,2; p<0,001) імовірністю наявності гемодинамічно значущого стенозу ВА і в 1,5 раза (95% ДІ 1,3–1,7; p<0,001) — багатосудинного ураження, проте в цій роботі дані про кореляцію з GS відсутні.
В іншому крос-секційному дослідженні, в якому брали участь 826 осіб, також виявлено зв’язок між наявністю коронарної хвороби (визначалась як GS >6 балів) і рівнем Лп (а) >40 мг/дл, особливо в пацієнтів віком до 55 років (Boroumand M.A. et al., 2008). Оскільки зазначені результати отримані лише у групі пацієнтів з високими показниками Лп (а) (n=77), це доволі обмежує їх цінність.
Однак деякі автори повідомили і про відсутність кореляції між ступенем ураження вінцевого русла (кількість стенозованих судин і показник GS) та рівнем Лп (а) (Шувалова Ю.А. и соавт., 2017). Це, ймовірно, можна пояснити тим, що в обстежених пацієнтів реєстрували переважно невисокі рівні Лп (а), що в середньому становили 23 мг/дл.
Таким чином, залишаються актуальними подальші дослідження щодо пошуку оптимального маркера коронарного атеросклерозу, зокрема інтегрованого з Лп (а).
Обмеження дослідження
Певними обмеженнями отриманих нами даних є виконання дослідження в одному високоспеціалізованому центрі, невелика кількість учасників, крос-секційний дизайн, неможливість поширення результатів на інші категорії пацієнтів із ІХС, зокрема на пацієнтів з гострим коронарним синдромом.
Висновки
Лп (а) — високоспецифічний, але низькочутливий маркер обструктивного атеросклеротичного ураження вінцевого русла у пацієнтів зі стабільною ІХС. Оскільки діагностична точність Лп (а), LTI та МLTI поодинці виявилася незначною, на нашу думку, перспективним є інтегрований підхід, що враховуватиме не лише ліпідні, а й інші клінічні, лабораторні та інструментальні дані.
Конфлікт інтересів
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів, який міг би завдати шкоди неупередженості дослідження.
Джерела фінансування
Дослідження не отримало жодної фінансової підтримки від державної, громадської чи комерційної організації.
Список використаної літератури
- Коваленко В.М., Корнацький В.М. (ред.) (2014) Хвороби системи кровообігу як медико-соціальна і суспільно-політична проблема (аналітично-статистичний посібник). Київ, 280 с.
- Метельская В.А., Гаврилова Н.Е., Яровая Е.А., Бойцов С.А. (2017) Интегрированный биомаркер: возможности неинвазивной диагностики коронарного атеросклероза. Рос. кардиол. журн., 6: 132–138.
- МОЗ України (2016) Наказ МОЗ України від 02.03.2016 р. № 152 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при стабільній ішемічній хворобі серця» (http://moz.gov.ua/docfiles/dn_20160302_0152dod.rar).
- Пизов Н.А., Пизова Н.В. (2016) Роль липопротеина (а) в развитии ишемического инсульта и других сердечно-сосудистых заболеваний. Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика, 8(1): 90–95.
- Целуйко В.И., Мищук Н.Е. (2015) Клиническое и прогностическое значение липопротеина (а). Ліки України, 1: 32–38.
- Шувалова Ю.А., Каминная В.И., Москаленко С.А., Каминный А.И. (2017) Ассоциация классических факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний со степенью выраженности коронарного атеросклероза. Атеросклероз и дислипидемии, 1: 35–40.
- Bogavac-Stanojević N., Jelić-Ivanović Z., Spasojević-Kalimanovska V. et al. (2007) Lipid and inflammatory markers for the prediction of coronary artery disease: a multi-marker approach. Clin. Biochem., 40(13–14): 1000–1006.
- Boroumand M.A., Rekabi V., Davoodi G. et al. (2008) Correlation between lipoprotein(a) serum concentration and severity of coronary artery stenosis in an Iranian population according to Gensini score. Clin. Biochem., 41(3): 117–120.
- Bucci M., Tana C., Giamberardino M.A., Cipollone F. (2016) Lp(a) and cardiovascular risk: investigating the hidden side of the moon. Nutr. Metab. Cardiovasc. Dis., 26(11): 980–986.
- Das S. (2016) A novel modified lipid tetrad index as predictor of premature coronary artery disease in Indians. Atherosclerosis, 252: e125.
- Enas E.A., Dhawan J., Petkar S. (1997) Coronary artery disease in Asian Indians: lessons learnt and the role of lipoprotein (a). Indian Heart J., 49(1): 25–34.
- Gensini G.G. (1983) A more meaningful scoring system for determining the severity of coronary heart disease. Am. J. Cardiol., 51(3): 606.
- Judkins M.P. (1967) Selective coronary arteriography. I. A percutaneous transfemoral technic. Radiology, 89(5): 815–824.
- Kassner U., Schlabs T., Rosada A., Steinhagen-Thiessen E. (2015) Lipoprotein(a) — an independent causal risk factor for cardiovascular disease and current therapeutic options. Atheroscler. Suppl., 18: 263–267.
- Malek F., Dvorak J., Svitil J. et al. (2012) Correlation of lipoprotein (a) concentration with the extent of coronary artery disease in patients on lipid lowering therapy. Neuro. Endocrinol. Lett., 33(Suppl. 2): 55–59.
- Manocha A., Srivastava L.M. (2016) Lipoprotein (a): a unique independent risk factor for coronary artery disease. Indian J. Clin. Biochem., 31(1): 13–20.
- Mellwig K.P., Horstkotte D., van Buuren F. (2017) Lipoprotein (a) and coronary heart disease — is there an efficient secondary prevention? Clin. Res. Cardiol., Suppl., 12(Suppl. 1): 18–21.
- Momiyama Y., Ohmori R., Fayad Z.A. et al. (2012) Associations between serum lipoprotein (a) levels and the severity of coronary and aortic atherosclerosis. Atherosclerosis, 222(1): 241–244.
- Montalescot G., Sechtem U., Achenbach S. et al. (2013) 2013 ESC guidelines on the management of stable coronary artery disease: the Task Force on the management of stable coronary artery disease of the European Society of Cardiology. Eur. Heart J., 34(38): 2949–3003.
- Nicholls S.J., Tang W.H., Scoffone H. et al. (2010) Lipoprotein(a) levels and long-term cardiovascular risk in the contemporary era of statin therapy. J. Lipid Res., 51(10): 3055–3061.
Резюме. Цель исследования — определить диагностическую ценность липопротеина (а) (Лп (а)) и его индексов в качестве маркеров обструктивного поражения коронарного русла у пациентов со стабильной ишемической болезнью сердца (ИБС). Объект и методы исследования. В одноцентровом кросс-секционном исследовании проанализированы данные обследования 61 пациента со стабильной ИБС (40 мужчин и 21 женщина, медиана возраста — 67 лет). Определяли уровни показателей липидного профиля, в частности Лп (а), рассчитывали значения тетрадного липидного индекса (LTI) и модифицированного тетрадного липидного индекса (MLTI). В зависимости от наличия обструктивного поражения коронарных артерий (КА), пациентов распределили на две группы: в основную вошли 42, в контрольную — 19 больных. Результаты. При наличии сужений просвета КА на ≥50% у пациентов со стабильной ИБС отмечали статистически значимо более высокие уровни Лп (а), LTI и МLTI. Эти показатели статистически значимо коррелировали с Gensini score и количеством пораженных сегментов КА. С помощью ROC-анализа рассчитаны пороговые значения для Лп (а) на уровне >43 мг/дл (чувствительность — 45,2%, специфичность — 94,7%), LTI — 7127 ед. (чувствительность — 60%, специфичность — 73,7%) и МLTI — 6072 ед. (чувствительность — 60%, специфичность — 73,7%). Выводы. Лп (а) является высокоспецифичным, но низкочувствительным маркером обструктивного атеросклеротического поражения КА у пациентов со стабильной ИБС. Поскольку диагностическая точность Лп (а), LTI и МLTI по отдельности оказалась невысокой, по нашему мнению, перспективным является интегрированный подход, который будет учитывать не только липидные, но и другие клинические, лабораторные и инструментальные данные.
Ключевые слова: стабильная ишемическая болезнь сердца, коронарный атеросклероз, биомаркеры, липопротеин (а), тетрадный липидный индекс, модифицированный тетрадный липидный индекс.
Адреса для листування:
Свінціцький Ігор Анатолійович
01601, Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця,
кафедра внутрішніх хвороб стоматологічного факультету
E-mail: [email protected]
Одержано 04.09.2017
