Урочисте відкриття заходу, який відбувся 26–27 жовтня 2017 р. у столичному «Українському домі», розпочалося з привітання від представників Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Української асоціації сімейної медицини, Міжнародної асоціації «Здоров’я суспільства» та Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) імені П.Л. Шупика. Громадські організації «Українська асоціація сімейної медицини» та Міжнародна асоціація «Здоров’я суспільства» виступили безпосередніми організаторами конференції. Програмою передбачалося висвітлення таких тем:
1. Сучасний розвиток сімейної медицини в Україні та проблемні питання реорганізації первинної медичної допомоги.
2. Новітні напрямки та технології в практиці лікаря загальної практики — сімейного лікаря; актуальні питання первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини в загальній системі охорони здоров’я щодо формування та збереження здоров’я населення.
3. Новітні підходи до фахової освіти лікаря загальної практики-сімейного лікаря.
Паралельно з проведенням пленарних засідань у межах конференції столичний медіацентр став трибуною для секційної частини заходу. З тематичними доповідями виступали учасники Українського молодіжного руху сімейних лікарів, представники опорної кафедри зі спеціальності «Загальна практика — сімейна медицина», відбулися майстер-класи та круглі столи. Окремо проводилось засідання Проблемної комісії МОЗ України та Національної академії медичних наук України зі спеціальності «Загальна практика — сімейна медицина». На базі НМАПО імені П.Л. Шупика 26 жовтня 2017 р. відбувся телеміст «Підтримування здоров’я людей літнього віку» (Україна — США). У перерві всі бажаючі мали можливість відвідати професійну виставку сучасних розробок медичної, фармацевтичної та інформаційної галузей. По закінченні пленарного дня відбувався розіграш призів для зареєстрованих учасників конференції.
Законодавчо-нормативна база системи надання первинної медичної допомоги
Пленарні засідання розпочалися з доповіді директора Інституту сімейної медицини НМАПО імені П.Л. Шупика професора Олега Шекери, який систематично опрацьовує тему нормативно-правового забезпечення роботи первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини. Спорідненість глобальних тенденцій систем охорони здоров’я різних країн доповідач розглянув в контексті їх значення для вітчизняної практики та звернув увагу учасників на дані, оприлюднені у 2013 р. Всесвітньою організацією охорони здоров’я на Світовому конгресі Всесвітньої організації сімейних лікарів, які свідчать про:
- глобальне постаріння населення та відповідне зростання обсягів і вартості медичних послуг;
- глобальну урбанізацію;
- погіршення епідемічної ситуації за рахунок неінфекційних хронічних захворювань, які визначають рівень смертності населення;
- коморбідність як окремий фактор;
- збільшення прибічників нездорового способу життя;
- антибіотикорезистентність;
- виявлення нових збудників і активізацію етіологічно давніх інфекційних хвороб.
Серед недоліків чинної моделі охорони здоров’я в Україні О. Шекера називає:
- невиправдано малий обсяг первинної медичної допомоги в загальному комплексі надання лікарських послуг;
- неефективність існуючої системи і деформованість структури медичних послуг;
- відсутність механізму планування та оцінки роботи медичних закладів у прив’язці до надання медичних послуг і відповідного фінансування останніх;
- неадекватно низький рівень фінансування галузі з бюджетних джерел за відсутності альтернативних (зокрема громадських фондів, системи страхування, надання платних послуг);
- розпорошеність і неефективність засвоєння наявних ресурсів системи охорони здоров’я.
Звертаючись до першого пункту переліку, доповідач навів приклад масштабності розвитку первинної медичної допомоги у світі, особливо в країнах Європи. Перехід на принципи сімейної медицини довів тут свою ефективність та економічні переваги. Наразі потужна Міжнародна асоціація сімейних лікарів WONCA, до участі в якій долучилась і Україна, об’єднує у своїй структурі Європейську, Азійську, Південно-Американську, Північно-Американську та інші регіональні асоціації. Досягнення сімейної медицини регулярно висвітлюються на професійних конгресах і конференціях. Структура діяльності WONCA розподілена між:
- Робочими групами, напрямки роботи яких стосуються питань:
− освіти;
− наукових досліджень;
− стану довкілля;
− етичних проблем;
− інформатики;
− медицини сім’ї та жінок;
− психічного здоров’я;
− якості та безпеки медичної допомоги;
− сільської лікарняної практики;
− класифікації (WONCA International Classification Committee, WICC).
- Спеціальними групами інтересів:
− рак і паліативна допомога;
− труднощі здоров’я;
− допомога людям похилого віку;
− медицина міграції і туризму, міжнародне здоров’я.
- Міжнародним рухом сімейних лікарів імені Васко да Гама (залучено 32 країни світу):
− організація конференцій для молодих сімейних лікарів, програм обміну досвідом;
− визначення проблем молодих сімейних лікарів та шляхів їх вирішення;
− участь у розробці заходів покращення якості професійного навчання;
− співпраця зі всіма структурними елементами WONCA.
Питання планування, оцінки ефективності та фінансування системи надання первинної допомоги великою мірою залежать від нормативно-правових механізмів. На сьогодні робота медичної галузі керується зокрема конституційно унормованим Законом України від 19.11.1992 р. № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Але, на думку О. Шекери: «Сімейній медицині потрібен власний закон». У запропонованому проекті Закону України «Про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини» від 22.06.2017 р. № 6634 в частині «Загальні положення» зазначено, що «Функціонування сімейної медицини базується на таких пріоритетах:
- визнання первинної медичної допомоги пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави у сфері охорони здоров’я;
- орієнтованості на пацієнта, його сім’ю і суспільство в цілому;
- рівних можливостях пацієнтів в отриманні первинної медичної допомоги;
- гарантованому обсязі безоплатної первинної медичної допомоги;
- вільному виборі суб’єкта первинної медичної допомоги, усвідомленому виборі методів профілактики, діагностики та лікування захворювань;
- дотриманні галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;
- відповідальності пацієнта та членів його сім’ї за стан власного здоров’я, достовірне і своєчасне інформування спеціалістів сімейної медицини про його зміни».
Зазначений законопроект зараз знаходиться на стадії доопрацювання, але визначеними залишаються принципи сімейної медицини та головний пріоритет у роботі очолюваного О. Шекерою Інституту сімейної медицини НМАПО імені П.Л. Шупика — інтеграція нових знань і вмінь щодо надання медичної допомоги для підвищення якості освіти лікарів.
Питання лікарського самоврядування
У більшості країн Європи спеціальність лікаря належить до так званих вільних професій, існування яких неможливе без розгалуженої системи лікарського самоврядування. У пояснювальній частині проекту Закону від 17.01.2017 р. № 5617-1 «Про лікарське самоврядування» зазначено, що метою прийняття цього «…Закону України є впровадження професійного самоврядування лікарів та наділення органів лікарського самоврядування відповідними повноваженнями в сфері регулювання низки аспектів належної лікарської практики.
Завданням законопроекту є адаптація законодавства України до світового та європейського законодавства в частині регулювання діяльності професійної лікарської спільноти».
Президент Української асоціації сімейної медицини професор Лариса Матюха виступила із пропозицією запровадження лікарського самоврядування у форматі трипалатного об’єднання. Незалежно від того, яка система охорони здоров’я існує в тій чи іншій державі, зазначила Л. Матюха, тільки самі лікарі повинні регулювати власну діяльність і професійні відносини. Це твердження спирається на положення Декларації 39-ї Всесвітньої медичної асамблеї (Мадрид, 1987).
Як зазначила доповідач: «Професійне лікарське самоврядування — це система, яка рівною мірою дозволяє задовольнити потреби і захистити права як медичних працівників, так і пацієнтів. Лікарське самоврядування потрібне українським медикам для формування такої моделі цивільно-правових відносин, в рамках якої лікар має персональну юридичну і фінансову відповідальність за результати своєї діяльності перед національною лікарською організацією, а організація має бути відповідальна перед державою.
Для виконання завдань самоврядним, саморегульованим професійним організаціям потрібні:
- певні надані законом адміністративні повноваження (в цьому полягає їх принципова відмінність від інших громадських, у тому числі й профспілкових організацій);
- визначення відповідальності лікарського самоврядування за результати діяльності кожного лікаря перед пацієнтами та державою.
Серед запропонованих варіантів організації лікарського самоврядування в Україні існує унітарна модель від Української медичної асоціації (Лікарського товариства), в межах якої кожен лікар, незалежно від спеціальності, входить до самоврядної організації як окрема одиниця. Ця модель передбачає пропорційний принцип формування керівних органів і створення спільного проекту діяльності. Натомість, зазначений законопроект № 5617-1 пропонує федеративну модель, яка складається із трьох лікарських палат: палати лікарів-спеціалістів, палати лікарів-стоматологів та палати лікарів первинної ланки (лікарів загальної практики — сімейної медицини та ін.).
Підтримку цього проекту Л. Матюха пояснила можливістю у разі його прийняття:
- уникнути професійного конфлікту інтересів на ниві різної філософії спеціальностей;
- зниження корупційної складової;
- підвищення конкурентоспроможності та якості надання медичної допомоги;
- здійснення кваліфікаційного оцінювання діяльності лікаря/закладу представниками кожної з палат;
- налагодження чіткої взаємодії між лікарями різних спеціальностей в інтересах пацієнта.
Проект резолюції
На підставі обговорення проблем впровадження і розвитку сімейної медицини в Україні Науково-практична конференція з міжнародної участю «Проблеми та перспективи сімейної медицини в Україні» констатує: надання первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини підтвердило свою ефективність у багатьох країнах світу. В Україні за минулий рік проведено низку організаційних науково-методичних та практичних заходів щодо встановлення первинної медичної допомоги на засадах загальної практики — сімейної медицини. Поряд з тим сьогодення вимагає продовження роботи для забезпечення розвитку нормативно-законодавчої бази функціонування і подальшого розвитку первинної ланки охорони здоров’я в Україні. З метою покращення стану здоров’я населення України, забезпечення ефективності функціонування первинної медичної допомоги на засадах загальної практики — сімейної медицини, виконання міжнародних вимог в умовах ринкової моделі економіки, підвищення якості підготовки фахівців сімейної медицини Науково-практична конференція з міжнародною участю пропонує:
- Звернутися до Верховної Ради України про підтримку проекту Закону України від 22.06.2017 р. за № 6634 «Про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини».
- Продовжити погодження з органами державної влади проекту указу Президента України про відзначення Дня сімейного лікаря з метою підняття престижу сімейної медицини і спеціальності сімейного лікаря в Україні.
- Опорній кафедрі НМАПО імені П.Л. Шупика у співпраці з профільними та спеціалізованими кафедрами інших вищих навчальних закладів України — запровадити трирічне навчання в інтернатурі для забезпечення опанування майбутніми сімейними лікарями основних компетенцій лікаря загальної практики — сімейної медицини. На етапі додипломної освіти забезпечити вивчення основ сімейної медицини як окремої академічної дисципліни на період 1–6-го курсів навчання з підтримкою процесу наступності знань та навичок з основ первинної медичної допомоги. Продовжувати удосконалення науково-педагогічного процесу підготовки лікарів та викладачів загальної практики — сімейної медицини.
- Переглянути та внести зміни до нормативно-правових документів на рівні Кабінету Міністрів України щодо забезпечення гідного рівня заробітної плати всіх медичних працівників, які беруть участь у наданні населенню первинної медичної допомоги.
- Місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування — розширити мережу закладів охорони здоров’я з надання первинної медичної допомоги відповідно до потреб населення, регіональних планів та вирішити питання їх матеріально-технічного забезпечення.
Резолюцію обговорено та одностайно прийнято загальними зборами 27 жовтня 2017 р. на заключному пленарному засіданні Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Проблеми та перспективи сімейної медицини в Україні» представниками вищих навчальних закладів, експертів, керівників структурних підрозділів з питань охорони здоров’я, лікарів-практиків, інтернів та ін.
За проектом кожна із трьох палат лікарського самоврядування матиме у своєму складі по 150 делегатів, обраних на з’їздах регіональних професійних асоціацій. Спільно вони мають сформувати Національну медичну палату та Національну лікарську раду й обрати їх керівництво. Серед імовірних ризиків запровадження трипалатної моделі Л. Матюха назвала:
1. Рівень готовності медичних працівників щодо впровадження самоврядування.
2. Відсутність конституційного підґрунтя самоврядності лікарської професії в Україні.
3. Рішення депутатів Верховної Ради України щодо названих законопроектів.
Друга частина конференції складалася із практичних доповідей, присвячених міждисциплінарним аспектам первинної медичної допомоги у практиці сімейного лікаря, по закінченні якої доктор медичних наук, професор кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги Людмила Хіміон зачитала проект резолюції за підсумками проведеної конференції.
Олександр Гузій,
фото Сергія Бека
