Медична реформа: на розвиток сільської медицини може бути виділено 14,2 млрд грн.

27 вересня 2017
3384
Резюме

Медична реформа, зокрема забезпечення медичною допомогою сільського населення, знаходиться у центрі уваги усіх органів влади. 11 вересня 2017 р. у Києві, у приміщенні Національного медичного університету імені О.О. Богомольця відбулася нарада за участю Президента України Петра Порошенка, присвячена розвит­ку сільської медицини. Наше видання вже повідомляло про те, що розвиток сільської медицини та забезпечення конституційного права усіх громадян на доступ до медичної допомоги стоїть у пріоритеті Глави Держави. Тож під час наради було презентовано проект реформи «Сільська медицина-2018», розроблений за дорученням Президента України.

235235153

Як ідеться у презентації, головною проблемою існуючої системи визначено низьку доступність медичної допомоги для населення сільської місцевості: медичні заклади та медичні працівники здебільшого сконцентровані у районних центрах, відстань до найближчого лікаря для сільського мешканця становить у середньому більше 20 км. До того ж існуюча мережа медичних закладів не укомплектована медичними працівниками, а у тих, хто там працює, практично відсутня можливість підвищувати свою кваліфікацію.

До того ж мають місце високі адміністративні витрати, оснащення медичних закладів не відповідає вимогам сучасної медичної практики, заробітна плата медичних працівників занизька, кошти на безпосереднє лікування пацієнтів виділяються за залишковим принципом.

Для вирішення цих проблем було сформульовано завдання Президента України щодо реформи сільської медицини:

  • Усі мешканці сільської місцевості мають отримати медико-соціальний захист.
  • Необхідно залучити лікарів до роботи в селах.
  • Модернізувати діючу систему фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАПів).
  • Об’єднати всі заклади в сучасну ефективну мережу.
  • Забезпечити державну підтримку створенню нової інфраструктури.

Для цього необхідна нова модель надання медичної допомоги у сільській місцевості. Для створення нової мережі медичних закладів необхідно об’єднання медичних закладів усіх рівнів у єдину систему:

  • ФАП/медичні пункти й амбулаторії.
  • Центр первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) (хаб).
  • Спеціалізовані заклади, з якими взаємодіють ЦПМСД і сімейні лікарі.

Також необхідно опанування медичними працівниками нових знань та використання сучасного обладнання, наближення медичної допомоги до місця проживання пацієнта.

Гуманізований розподіл фінансових ресурсів у новій системі передбачатиме їх концентрацію на забезпеченні лікування пацієнта й заробітній платі медичних працівників, покращення рівня сервісу та результатів лікування, модернізацію роботи лікаря сучасними засобами.

Також передбачено створення єдиного телемедичного простору, який об’єднає сімейного лікаря, ФАПи, фельдшерські пункти (ФП), медичні пункти, ЦПМСД, експертів телемедичної консультації, кураторів з обласної лікарні та вищого медичного навчального закладу.

Зміни відбуватимуться на трьох рівнях, які залучатимуться для надання медичної допомоги сільському населенню.

1-й рівень — це заклади охорони здоров’я, що розташовані в селах, а саме — сільські амбулаторії, ФАПи, ФП, медичні пункти.

Сільська амбулаторія розглядається як місце базування лікаря. Для її успішного функціонування необхідне залучення лікарів для роботи в селах та створення відповідних умов для їх роботи. Для цього пропонується:

  • Запровадити нову систему забезпечення лікаря необхідними життєвими умовами: підвищенням заробітної платні, житлом на базі сучасної амбулаторії, автомобілем.
  • Лікар координуватиме роботу команд амбулаторії, ФАПів, ФП, медичних пунктів.
  • До функцій амбулаторії увійдуть заходи з профілактики та реабілітації (у тому числі бійців АТО).
  • Лікар зможе ефективно організувати свою роботу шляхом залучення лікарів-спеціалістів ІІ та ІІІ ланки надання медичної допомоги для телемедичних консультацій.

Для цього планується провести модернізацію існуючих 1864 амбулаторій та побудувати 2528 нових. Заплановані інвестиції держави у цьому сегменті — 7,85 млрд грн. Завдяки проведеній модернізації та розбудові нових амбулаторій в них мають з’явитися нові функції:

  • Лікар зможе самостійно надавати допомогу у 80% звернень.
  • Проводити координацію роботи медперсоналу середньої ланки та консультації при невідкладних станах.
  • Займатися профілактикою і реабілітацією.
  • Проводити контроль за виконанням лікарських призначень.
  • З’явиться доступ до єдиної телемедичної мережі.
  • Здійснюватиметься виїзд в інші села, організація збору аналізів.
  • Координація лікування пацієнта (направлення, маршрутизація, надання лікарняних листів тощо).
  • Організація консультацій лікарів-спеціалістів ІІ і ІІІ ланок надання медичної допомоги із залученням телемедичних технологій.

Застосування телемедичних технологій дозволить лікарю дистанційно консультувати медичних працівників та пацієнтів, які звернулися за медичною допомогою у ФАП, дозволить об’єднати ФАПи в мережу, діяльність якої координуватиметься лікарем, дозволить пацієнтам записуватися до лікаря на прийом та звертатися у режимі 24/7, дозволить залучати ургентну телемедичну підтримку з обласного рівня, надасть можливість для консультацій у профільних спеціалістів.

Окрім сільської амбулаторії, місцями первинного звернення за медичною допомогою у селах є ФАПи. Тож необхідно підтримати діючу систему ФАПів, а у селах, де їх немає, організувати медичні пункти при сільській раді.

Також необхідно забезпечити:

  • Опанування медичними працівниками цих закладів методиками надання першої допомоги за стандартами BLS (Basic Life Support — базова підтримка життя) в умовах сільської місцевості.
  • Створення єдиної телемедичної мережі.
  • Забезпечення необхідними ліками та обладнанням.
  • Доступ до ресурсів ЦПМСД (хабу).
  • Допомогу в створенні громадської системи екстреного транс­портування хворого.

Заплановано модернізувати 13 205 вже існуючих ФАПів і ФП (інвестиції держави у це загалом становитимуть 1,98 млрд грн.) та створити 8107 медичних пунктів при сільських радах (інвестиції держави у це загалом становитимуть 570 млн грн.). У цих закладах охорони здоров’я має надаватися перша медична допомога при невідкладних станах, збір аналізів, виконання призначень лікаря, профілактичні та реабілітаційні заходи, мають бути наявні препарати для лікування у разі невідкладних станів. Також має працювати доступ до єдиної телемедичної мережі, здійснюватися зв’язок лікаря з пацієнтом через дистанційні консультації. У разі необхідності до цих закладів має виконуватися виїзд лікаря.

2-й рівень — це заклади, які розташовані в районному центрі, а саме ЦПМСД (хаб). У ході реформи планується перетворити ЦПМСД на медичний хаб, який забезпечує ефективну роботу сімейного лікаря відповідно до протоколів, та створити відповідні умови для сімейних лікарів: підтримка єдиної телемедичної мережі, доступ до експертизи лікарів-спеціалістів, використання діагностичного обладнання, постійне підвищення кваліфікації.

Для цього заплановано:

  • Ведення бухгалтерії, статистики, звітності, здійснення адміністративно-господарських функцій.
  • Організація надання консультацій лікарів-спеціалістів ІІ та ІІІ ланки надання медичної допомоги.
  • Забезпечення постійного підвищення кваліфікації медичного персоналу.
  • Проведення просвітницької роботи з населенням.

Для досягнення вищезазначених цілей потрібно реорганізувати 445 існуючих ЦПМСД, інвестиції держави у цей процес становитимуть 2,01 млрд грн.

До нових функцій, які будуть виконувати ЦПМСД після реорганізації, відносяться ведення бухгалтерії та статистики, надання адміністративно-господарських послуг, використання діагностичного обладнання, організація консультацій профільних спеціалістів, у тому числі ІІ і ІІІ рівня надання медичної допомоги, постійне підвищення кваліфікації медичних працівників, підтримка єдиної телемедичної мережі, організація єдиних складів для лікарських засобів, виробів медичного призначення тощо, ІТ-підтримка.

До функцій телемедичного зв’язку на рівні ЦПМСД будуть відноситися надання телемедичної бази для лікарів, інтеграція в мережу діагностичного і лабораторного обладнання, замовлення з обласного рівня профілактичних виїздів пересувних діагностичних бригад, ініціювання вебінарів і наставницьких заходів для медичних працівників громад.

3-й рівень — заклади поза первинної ланки охорони здоров’я, з якими взаємодіють ЦПМСД і сімейні лікарі. Це обласні лікарні, вищі медичні навчальні заклади, обласний телемедичний центр, інші заклади ІІ та ІІІ рівня надання медичної допомоги.

На 3-му рівні має відбуватися взаємодія зі спеціалістами ІІ та ІІІ рівня надання медичної допомоги. Завдання 3-го рівня — забезпечити взаємодію медичних працівників всіх ланок охорони здоров’я для надання консультацій мешканцям сільської місцевості за допомогою телемедицини та надати сімейним лікарям підтримку в забезпеченні високого рівня надання медичної допомоги.

Для реалізації цих завдань планується, що:

  • Консультування лікарями-спеціалістами стане ключовою функцією телемедичної мережі, що дозволить зменшити трансфер пацієнтів за межі первинної ланки охорони здоров’я.
  • Вищі медичні навчальні заклади, обласна лікарня та інші заклади ІІ та ІІІ рівня надання медичної допомоги здійснюватимуть консультативний супровід та організовуватимуть дистанційні навчальні заходи.
  • Проводитиметься забезпечення моніторингу історій хвороб з гарантованим захистом персональних даних.
  • Проводитиметься зовнішнє оцінювання якості роботи лікаря через інститут кураторства.

Далі наводиться детальний опис інвестицій, запланованих державою на розвиток медичної допомоги на селі.

Медичні пункти: 12 тис. грн. — інвестиції в ІТ і зв’язок, 57 тис. грн. — у медичне обладнання, 1,7 тис. грн. — укладка ліків для невідкладної медичної допомоги. Загалом на 8107 медичних пунктів — приблизно 570 млн грн.

ФАПи: 12 тис. грн. — інвестиції в ІТ і зв’язок, 138 тис. грн. — у медичне обладнання, 0,6 тис. грн. — укладка ліків для невідкладної медичної допомоги. Загалом на 13 205 ФАПів — приблизно 1,98 млрд грн.

Модернізація існуючих медичних амбулаторій: 34 тис. грн. — інвестиції в ІТ і зв’язок, 199 тис. грн. — у медичне обладнання, 475 тис. грн. — цільова субсидія для облаштування житла, 1,4 тис. грн. — укладка ліків для невідкладної медичної допомоги, 75 тис. грн. — навчання лікарів, 400 тис. грн. — автомобіль лікаря. Загалом на модернізацію 1864 існуючих амбулаторій — приблизно 2,01 млрд грн.

Відкриття нових амбулаторій: 34 тис. грн. — інвестиції в ІТ і зв’язок, 199 тис. грн. — у медичне обладнання, 2,4 млн грн. — побудова нових амбулаторій із житлом, 1,4 тис. грн. — укладка ліків для невідкладної медичної допомоги, 75 тис. грн. — навчання лікарів, 400 тис. грн. — автомобіль лікаря. Загалом на відкриття 2528 нових амбулаторій — приблизно 7,85 млрд грн.

ЦПМСД (хаб): 91 тис. грн. — інвестиції в ІТ і зв’язок, 2,9 млн грн. — у медичне обладнання, 1,4 тис. грн. — укладка ліків для невідкладної медичної допомоги. Загалом на 476 ЦПМСД — приблизно 1,42 млрд грн.

Кабінет лікаря при ЦПМСД: 34 тис. грн. — інвестиції в ІТ і зв’язок, 16 тис. грн. — у медичне обладнання, 1,4 тис. грн. — укладка ліків для невідкладної медичної допомоги, 75 тис. грн. — навчання лікарів. Загалом на 2480 кабінетів — 310 млн грн.

Разом на країну інвестиції держави становитимуть приблизно 14,2 млрд грн.

Наступними кроками для реалізації проекту реформи «Сільська медицина-2018» мають стати:

  • Внесення Президентом відповідного законопроекту до Верхов­ної Ради (ВР) України.
  • Розгляд законопроектів щодо медичної реформи у ВР України (вересень–жовтень 2017 р.).
  • Розробка та затвердження Кабінетом Міністрів України державної цільової програми (до 01.12.2017 р.).
  • Запуск пілотних проектів в окремих областях (протягом 2017–2018 рр. у Харківській, Житомирській, Чернігівській, Івано-Франківській тощо).
  • Розширення бюджетування президентської державної цільової програми на 2018–2020 рр. (до 31.12.2017 р.).

Слід зазначити, що проект Закону України «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості» вже зареєстровано у ВР України від 18.09.2017 р. за № 7117.

Законопроект передбачає встановлення засад регулювання та основних напрямів розвитку охорони здоров’я у сільській місцевості. Законопроектом передбачено розширити повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення підвищення рівня медичного обслуговування у сільській місцевості.

Основними напрямами розвитку охорони здоров’я в сільській місцевості є:

  • Максимальне наближення медичного обслуговування до населення, створення умов для проведення у сільській місцевості щорічних виїзних прийомів лікарями-спеціалістами.
  • Впровадження сучасних технологій з медичного обслуговування у сільській місцевості, зокрема з використанням засобів телемедицини, особливо, коли відстань є критичним чинником для надання допомоги, з використанням засобів телемедицини як телеметрії для домашнього телеконсультування, інших портативних телемедичних діагностичних засобів тощо.
  • Розвиток транспортної інфраструктури, створення умов для застосування авіаційних, водних, автомобільних спеціальних санітарних транспортних засобів, у тому числі обладнаних реанімаційними засобами, для надання медичної допомоги у сільській місцевості.

Законопроектом запропоновано визначити, що медичне обслуговування у сільській місцевості забезпечується, зокрема, такими закладами охорони здоров’я, як: ЦПМСД, до складу яких можуть входити ФАПи/ФП, амбулаторії, медичні пункти, медичні кабінети, мобільні медичні кабінети, аптечні пункти.

Законопроектом передбачено ряд заходів, спрямованих на забезпечення підготовки та залучення кваліфікованих медичних та фармацевтичних працівників, зокрема шляхом забезпечення таких працівників житлом, службовим транспортом, можливостями для підвищення кваліфікації, створенням сприятливих умов праці, в тому числі розвиненою матеріально-технічною базою для медичного обслуговування.

Для забезпечення гарантій рівного доступу громадян до охорони здоров’я та необхідності підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості законопроект пропонує передбачити такі заходи, як впровадження сучасних комп’ютерних і телекомунікаційних технологій та засобів для забезпечення функціонування електронної системи охорони здоров’я, застосування телемедицини, виписування електронних рецептів; використання дистанційної діагностики. Забезпечення закладів охорони здоров’я медичним обладнанням для первинного обстеження, портативними телемедичними діагностичними засобами для дистанційного збору та передачі інформації про показники діяльності (фізіологічні параметри) організму пацієнта, міні-лабораторіями для взяття аналізів, спеціальним обладнанням для належного зберігання лікарських засобів та медичних виробів, а також їх транспортування; забезпечення ультразвуковим, рентгенологічним, стоматологічним та іншим обладнанням.

Законопроект пропонує закріпити визначення інструментів телемедицини, до яких відносить телемедичне консультування, телемедичний консиліум, телеметрію, домашнє телеконсультування.

Для забезпечення роботи телемедицини в закладах охорони здоров’я необхідно забезпечити їх доступом до мережі Інтернет. У зв’язку з цим законопроект передбачає уповноважити Кабінет Міністрів України вирішити в установленому порядку питання щодо забезпечення доступу закладам охорони здоров’я в сільській місцевості до мережі Інтернет.

Також законопроектом пропонується внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я (далі — Основи) щодо телемедицини.

Так, частину першу статті 3 пропонується доповнити абзацом такого змісту:

  • «телемедицина — комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються під час надання медичної допомоги з використанням засобів дистанційного зв’язку для обміну інформацією в електронній формі».

Частину першу статті 6 Основ пропонується доповнити пунктом такого змісту:

  • «л) інформування про доступні телемедичні послуги».

Також Основи пропонується доповнити статтею 356 такого змісту:

  • «Стаття 356. Надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини.

Медична допомога із застосуванням телемедицини передбачає можливість надання пацієнту медичних послуг з консультування, діагностики, лікування із використанням засобів дистанційного зв’язку у вигляді обміну інформацією в електронній формі, у тому числі шляхом передачі електронних повідомлень, проведення відеоконференцій (далі — телемедичні послуги).

Телемедичні послуги надаються з метою забезпечення пацієнту вчасного доступу до медичної допомоги належної якості, в тому числі коли відстань є критичним чинником її надання.

Надання телемедичних послуг забезпечують заклади охорони здоров’я або фізичні особи — підприємці, які зареєстровані та одержали в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (далі — надавачі телемедичних послуг).

Для надання телемедичних послуг у закладах охорони здоров’я можуть утворюватися окремі структурні підрозділи (телемедичні центри, кабінети). Організацію надання телемедичних послуг у закладах охорони здоров’я здійснюють керівники таких закладів.

Телемедичні послуги надаються за згодою поінформованого відповідно до статті 39 цих Основ пацієнта або його законного представника. Згода на надання телемедичних послуг не вимагається у випадках, передбачених статтею 43 цих Основ.

При отриманні згоди на надання телемедичних послуг пацієнту або його законному представникові надавачем телемедичних послуг повинна бути надана інформація про цілі, методи, очікувані результати та можливий ризик, пов’язаний зі збиранням, створенням, передачею, обміном медичною інформацією та документами, що використовуються під час надання такої послуги.

Згода на надання телемедичних послуг має бути задокументована та доведена до всіх учасників надання телемедичної послуги в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з наданням телемедичних послуг стала відома інформація, що становить лікарську таємницю, чи інша інформація, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні додержуватися передбачених законом вимог щодо її нерозголошення.

Надання телемедичних послуг провадиться шляхом телемедичного консультування, телемедичного консиліуму, телеметрії та домашнього телеконсультування.

Телемедичне консультування передбачає дистанційне надання консультації, проведення діагностики, лікування, реабілітації та профілактики хвороб, а також визначення закладу охорони здоров’я, що може забезпечити надання пацієнту необхідної медичної допомоги.

Телемедичне консультування відповідно до визначених лікуючим лікарем медичних показань надається лікарем-консультантом закладу охорони здоров’я, що забезпечує надання первинної, вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, або лікарем, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа — підприємець.

У разі необхідності телемедичного консультування за участю одночасно двох і більше лікарів-консультантів проводиться телемедичний консиліум.

Телеметрія застосовується для оцінки і моніторингу стану здоров’я пацієнта, а також контролю показників діяльності (фізіо­логічних параметрів) організму людини шляхом дистанційного вимірювання, збору і передачі відповідної інформації.

Під час застосування телеметрії використовують датчики, що фіксують біометричні показники, та пристрої зв’язку з ними. Обробка даних, отриманих за допомогою телеметрії, проводиться спеціальними програмними та програмно-апаратними засобами.

Домашнє телеконсультування відповідно до визначених лікуючим лікарем медичних показань надається медичним працівником пацієнту, який перебуває за межами закладу охорони здоров’я.

За результатами наданої телемедичної послуги пацієнту або його законному представникові надавачем такої послуги видається висновок за формою та в порядку, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Надання телемедичних послуг здійснюється з додержанням стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення.

Порядок надання телемедичних послуг визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Під час надання телемедичних послуг забезпечуються ідентифікація авторства електронних повідомлень та документів, обмін якими здійснюється у процесі організації та надання таких послуг, а також дотримання конфіденційності та цілісності медичної інформації.

Надання телемедичних послуг з порушенням встановлених законодавством вимог тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Надання телемедичних послуг та інформаційна взаємодія надавачів таких послуг між собою та/чи з пацієнтами (їх законними представниками) здійснюється за допомогою телемедичних мереж, що відповідають необхідному ступеню захисту інформації, з використанням спеціалізованих інтернет-платформ для телемедицини — порталів телемедицини.

Портал телемедицини повинен забезпечувати: упорядкування, систематизацію, автоматизацію процесу надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини, використання медичних інформаційних стандартів, сумісність інформації та даних.

Для забезпечення функціонування телемедичних мереж використовується спеціалізоване програмне забезпечення для передавання, збереження та інтерпретації знімків і зображень, зафіксованих цифровими носіями, у тому числі у променевій діагностиці, яке відповідає: стандарту DICOM: ДСТУ ISO 17432:2009. Інформатика в охороні здоров’я. Повідомлення та пересилання даних. Web-доступ до файлових об’єктів системи DICOM; іншим стандартам, якими його замінено.

Портал телемедицини повинен відповідати встановленим законодавством вимогам щодо захисту інформації.

Вимоги до порталу телемедицини та порядок його функціонування затверджуються Кабінетом Міністрів України».

Олександр Устінов,
фото апарату Президента України