Як повідомляє МОЗ України, майже у 9 млн дорослого населення нашої держави зареєстровано клінічні симптоми ішемічної хвороби серця. Це означає, що кожен четвертий — під потенційною загрозою серцевого нападу. За статистикою, щорічно фіксують як мінімум 40 тис. випадків інфарктів міокарда, а 1167 українців помирають від серцево-судинних подій щодня. Щоб змінити ситуацію, вже сьогодні в Україні створюється мережа реперфузійних центрів, які дозволяють рятувати життя значно ефективніше.
Україна прискорила темпи реформування у сфері кардіології. Довгострокова системна робота Асоціації кардіологів України та міжнародних партнерів з громадської ініціативи «Stent for life» нарешті поєдналася з процесами реформування системи охорони здоров’я, які відбуваються в Україні. Наразі в країні діє 22 кардіологічних (реперфузійних) центри у 18 областях, що проводять лікування пацієнтів з інфарктом міокарда та хворобами коронарних судин. До кінця поточного року заплановано відкриття ще 13 нових центрів по всій країні. Регіональні кардіологічні (реперфузійні) мережі розташовуються на території України так, щоб була можливість своєчасно доставити пацієнта до центру в автомобілі екстреної медичної допомоги протягом двох годин. Як повідомляє МОЗ України, створення центрів відбувається в рамках виконання Постанови Кабінету Міністрів України про створення «Регіональних реперфузійних мереж» (№ 418-р від 27.05.2016 р.), де така програма дій була названа пріоритетною в сфері розвитку і реформування медицини.
Окрім роботи над розвитком стентування, держава також планує оновлення обладнання. Нещодавно Урядом було виділено 150 млн грн. бюджетних коштів на закупівлю 13 нових ангіографів для забезпечення максимально достовірної діагностики. Нову техніку буде встановлено в лікарнях у різних регіонах країни, щоб забезпечити швидкий доступ до сучасної медицини всім громадянам. Завдяки реформі та консолідованій роботі разом з кардіологами в Україні з’явилася нова медична спеціалізація — інтервенційний кардіолог. Це пов’язано з поступовим збільшенням кількості найпрогресивніших операцій з коронарного стентування, а отже, й необхідності підготовки профільних спеціалістів. Уже наступного року у вищих навчальних закладах планується розпочати заняття за цією дисципліною.
Тож під час прес-конференції першим до слова був запрошений заступник міністра охорони здоров’я України Олександр Лінчевський, який зазначив, що у 2017 р. пріоритетом діяльності Уряду є саме боротьба з серцево-судинними захворюваннями, і у цих рамках першочерговими інструментами є профілактичні запобіжні заходи та робота з первинною ланкою. Далі — це урядові програми, які зосереджені на наданні допомоги пацієнтам з інфарктом міокарда. Мова йде про забезпечення лікарень відповідним обладнанням, стентами та витратними матеріалами. А кінцевою метою цієї діяльності є своєчасна, сучасна, якісна, доступна та безоплатна допомога на всій території країни. В ідеалі у кожному майбутньому госпітальному окрузі має бути ангіограф і персонал, який вміє ним користуватися, та усі витратні матеріали.
Але, за словами спікера, не ангіографами має бути виграна ця «війна». Важливим моментом є справедливий розподіл стентів та витратних матеріалів. Якщо у попередні роки розподіл здійснювався старим способом, тобто з огляду на кількість жителів, цього року вперше матеріали та стенти розподіляються в ті заклади охорони здоров’я, які можуть їх використати, тобто туди, де є можливість робити відповідні операції. Також мова йде про розбудову великої логістичної мережі допомоги пацієнтам. Але врешті-решт, на переконання заступника міністра, цю війну з інфарктами міокарда та серцево-судинними захворюваннями виграватимуть лікарі-кардіологи. Саме від їхнього навчання, вдосконалення, від прогресу кожного фахівця, його мотивації та напруженої праці буде залежати кінцевий результат для пацієнта.
Завершуючи промову, О. Лінчевський анонсував, що завдяки системі розподілу в Києві Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова, Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова та Державна установа (ДУ) «Національний науковий центр (ННЦ) «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» Національної академії медичних наук (НАМН) України» відтепер матимуть змогу надавати допомогу пацієнтам з інфарктом міокарда абсолютно на безоплатній основі, а Міністерство забезпечуватиме їх стентами та витратними матеріалами.
Далі до слова був запрошений директор ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», президент Асоціації кардіологів України, президент Асоціації ревматологів України, академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Володимир Коваленко. Зазначаючи, що створення єдиного медичного простору має надзвичайно велике значення, спікер зауважив, що хворий у невідкладному стані має бути якнайшвидше у межах терапевтичного вікна, яке становить 2 год і менше, доставлений до лікувального закладу, адже запізніла госпіталізація або взагалі ненадання інтервенційної або реперфузійної допомоги призводить до значного підвищення летальності.
Тож формування єдиного медичного простору та логістичної системи, коли хворий із гострим інфарктом міокарда має бути доставлений до найближчої лікарні, яка може надати відповідну допомогу, є основним принципом, а завдяки співпраці провідних установ, НАМН України, Кабінету Міністрів України та МОЗ України можна значно знизити смертність від гострого інфаркту міокарда. Отже, сьогодні, на думку В. Коваленка, необхідно відпрацювати схему, яка починатиметься з ранньої діагностики і буде продовжуватися аж до реабілітації таких хворих. На жаль, в Україні смертність від серцево-судинних захворювань залишається однією з найвищих у світі, тому акцент на лікування гострого інфаркту міокарда має надзвичайно велике значення для зниження летальності та первинної інвалідності в нашій державі.
Наступним мав змогу висловитися голова правління Всеукраїнської громадської організації «Асоціація з невідкладної кардіології», член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Олександр Пархоменко. За словами спікера, дуже важливим є те, що наразі з’явилася можливість зменшити час прибуття хворого до стаціонару, а також відновити кровотік за рахунок високотехнологічних методів стентування. Проте важливим моментом є те, що відновлення кровотоку не виліковує від інфаркту міокарда, і, якщо не застосовувати заходів щодо запобігання повторному тромбозу та прогресуванню атеросклерозу, через певний час стан хворого буде погіршуватися, внаслідок чого усі проведені втручання не матимуть ніякого сенсу.
Далі слово було надане голові правління Всеукраїнської громадської організації «Асоціація інтервенційних кардіологів України», члену-кореспонденту НАМН України, доктору медичних наук, професору Юрію Соколову. Наголошуючи на тому, що інфаркт міокарда (гострий коронарний синдром) складається з двох частин — гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента S–T та без елевації, — спікер зазначив, що саме від першого варіанта найчастіше помирають пацієнти. І саме про нього наразі йде мова. Ю. Соколов нагадав присутнім, що в цьому аспекті найважливішою є швидкість госпіталізації пацієнта і надання йому відповідної допомоги, що стає практично неможливим без створення мережі кардіологічних реперфузійних центрів. На переконання доповідача, стент не лікує атеросклероз, проте в гострий період він рятує життя. До того ж, за словами Ю. Соколова, задля повноцінного функціонування реперфузійного центру в режимі 24/7 необхідна команда з 52 людей, і наразі це забезпечено у 22 створених закладах.
На продовження прес-конференції присутні мали змогу задати запитання доповідачам, і одним з них стало питання стосовно коштів на забезпечення закупівлі не тільки стентів, а й інших видатних матеріалів. О. Лінчевський відповів, що на наступний рік закладається ще 150 млн грн. для закупівлі і встановлення наступної партії ангіографів. За словами заступника міністра, вже на сьогодні в Україну завезено стентів та витратних матеріалів більше, ніж у попередні роки, і при цьому використано лише половину коштів. Більш того, у поточному році буде завезено стентів і витратних матеріалів стільки, скільки реєструють випадків інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST, тобто буде покрита потреба у невідкладному стентуванні.
Наступне запитання до О. Лінчевського полягало у тому, чи є розуміння того, скільки взагалі необхідно інтервенційних кардіологів, зважаючи, що це відносно новий напрямок в українській медицині. На це спікер відповів, що, на його думку, якість підготовки фахівця є важливішою за рапортування про виконання плану щодо кількості. На це Ю. Соколов додав, що при організації відповідної служби мінімальна кількість лікарів у спеціалізованому закладі має становити не менше 5 людей, при цьому підготовка спеціалістів займає певний час, що теж необхідно враховувати. Однак для підготовки спеціалізованих лікарів 5 разів на рік проводяться курси тривалістю півтора місяці на базі ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України» та Національної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. При цьому за 10 років проведення курсів фахівцями стали понад 150 лікарів.
Не менш важливим питанням став обсяг надання безоплатної допомоги. Аудиторію цікавило: мова йде про надання тільки екстреної медичної допомоги, чи про весь час, який пацієнт проводить у лікувальному закладі. О. Лінчевський зауважив, що сьогодні усі заклади охорони здоров’я, які надають допомогу з приводу лікування гострого коронарного синдрому, забезпечені стентами та витратними матеріалами в повному обсязі. При цьому Ю. Соколов зазначив, що подальше медикаментозне лікування пацієнтів має забезпечуватися з місцевих бюджетів.
Нагадаємо, за даними МОЗ України наразі в нашій державі діють 22 реперфузійні центри — клініки, де проводять безкоштовні процедури стентування в екстрених випадках гострого інфаркту міокарда в режимі 24/7/365:
- Вінниця, Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології;
- Дніпро, Дніпровський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії;
- Запоріжжя, Запорізький обласний кардіологічний диспансер;
- Івано-Франківськ, Івано-Франківська центральна міська клінічна лікарня;
- Київ, ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України»;
- Київ, Інститут серця МОЗ України;
- Львів, Львівський обласний клінічний кардіологічний центр;
- Луцьк, Луцька міська клінічна лікарня;
- Миколаїв, Миколаївська обласна лікарня;
- Одеса, Обласна клінічна лікарня;
- Полтава, Полтавська обласна клінічна лікарня імені М.В. Скліфосовського;
- Рівне, Рівненська обласна клінічна лікарня;
- Рівне, Рівненська центральна міська лікарня;
- Тернопіль, Тернопільська комунальна міська лікарня № 2;
- Ужгород, Закарпатський обласний клінічний кардіологічний диспансер;
- Харків, Харківська обласна клінічна лікарня;
- Харків, Інститут загальної та невідкладної хірургії НАМН України;
- Херсон, Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С. Лучанського;
- Хмельницький, Хмельницька обласна клінічна лікарня;
- Черкаси, Черкаський обласний кардіологічний диспансер;
- Чернігів, Чернігівська міська лікарня № 2;
- Чернівці, Чернівецький обласний клінічний кардіологічний диспансер.
Олег Мартишин,
фото надані прес-службою МОЗ України
