Лімфома — це злоякісне онкологічне гематологічне захворювання, яке розвивається в лімфатичній тканині. Згідно з даними організаторів заходу, наразі в Україні на лімфому хворіють майже 40 тис. осіб, більше того, щороку цей діагноз встановлюють понад 3,5 тис. українцям, причому переважно це — люди молодого працездатного віку. У деяких випадках лімфому в жінок виявляють у період вагітності, і найстрашніше, що деякі лікарі-онкологи у регіонах досі рекомендують цим жінкам обов’язкове переривання вагітності, хоча в Національному інституті раку спеціалісти мають неабиякий досвід ведення таких пацієнток до успішних пологів, а також є технології, які дозволяють зберегти жінкам репродуктивного віку можливість після хіміотерапії відчути радість материнства. Як результат — тільки за останні роки уже понад 30 жінок з діагнозом «лімфома» народили здорових малюків.
Зазначимо, що учасниками прес-конференції стали директор Національного інституту раку, заслужений лікар України, доктор медичних наук Олена Колесник; завідувачка відділення хіміотерапії гемобластозів науково-дослідного відділу консервативних методів лікування, доктор медичних наук, професор Ірина Крячок; голова Всеукраїнської громадської організації «Асоціація допомоги інвалідам та пацієнтам із хронічними лімфопроліферативними захворюваннями» Валентина Юрчишина; пацієнтка, яка дізналася про свій діагноз у період вагітності, а згодом народила цілком здорову дитину, Лілія Черепанова.
Зазначається, що результати лікування лімфоми в Україні не поступаються результатам в європейських державах, і більше того, у 2016 р. під час Міжнародної конференції Європейської спільноти з медичної онкології (European Society for Medical Oncology — ESMO) результати клінічних досліджень у лікуванні лімфоми, проведених українською вченою І. Крячок, були визнані такими, що можуть вплинути на клінічні протоколи в Європі.
Тож розпочала прес-конференцію О. Колесник саме з того, що хоча захворюваність онкологічними патологіями неспинно зростає в усьому світі, проте, що найважливіше, є і позитивні сторони, адже та ж сама лімфома піддається лікуванню, особливо в разі раннього її виявлення на ранніх стадіях. Пацієнт може повністю вилікуватися від лімфоми, і, що не менш важливо, це онкологічне захворювання не потребує оперативного втручання. Проте є і проблеми в Україні, які стосуються недостатнього медичного забезпечення перш за все необхідними лікарськими засобами, правильності призначення схеми лікування тощо. Однак, за словами директора інституту, виживаність пацієнтів у цьому закладі охорони здоров’я порівнянна з європейськими показниками, і це напряму демонструє той високий рівень Національного інституту раку, який і в подальшому планується тримати і поширювати на всю нашу країну.
Для більш детальної доповіді стосовно означеної теми директор інституту передала слово І. Крячок. Продовжуючи думку попереднього спікера, оратор зазначила, що цей особливий день стосується не лише боротьби з лімфомами, більше того, це — день обізнаності щодо цієї патології. І наша держава не є винятком — захворюваність лімфомою невпинно зростає не тільки в Україні, а й в усьому світі. Щороку у близько тисячі наших співвітчизників діагностують лімфому Ходжкіна, а у більше двох тисяч — неходжкінську лімфому. І, на жаль, першою реакцією таких людей є саме страх, думки, що це — вирок. Однак І. Крячок наголошує на тому, що завдяки перш за все сучасним методам діагностики та можливостям лікування на сьогодні у більшості випадків лімфома — виліковне захворювання за умови точної діагностики та правильно призначеного лікування. Враховуючи те, що у більшості випадків є можливість вилікувати пацієнтів із цією страшною хворобою, це дає змогу повернути людей до цілком нормального повноцінного активного життя та навіть народжувати здорових дітей. Дійсно, багато років тому слово «лімфома» звучало як вирок, причому не тільки пацієнтам, а й їх майбутній дитині, адже одразу ж рекомендувалося переривання вагітності. Сьогодні ситуація абсолютно кардинально змінилася, й тепер можна і лікувати лімфому, і дати можливість пацієнтам народити здорових малюків.
І це дійсно надзвичайно колосальний прорив в онкології, адже по-перше, можна вилікувати захворювання, а по-друге — лікарі мають змогу подарувати повноцінне життя своїм пацієнтам і зрештою сказати: «Ви — здорова людина». За словами І. Крячок, для лікарів це теж надзвичайна радість, це — апогей роботи лікаря, коли вони бачать молодих жінок і чоловіків, які згодом цілком здорові повертаються висловити подяку лікарю, при цьому приводячи з собою своїх маленьких дітей. До речі, за словами спікера, в Національному інституті раку навіть є така спеціальна база даних дітей, які народились у їх пацієнтів, і таких дітей у базі вже близько 40, батьки яких перемогли лімфому. Ці світлини додають наснаги лікарям, це — надзвичайна винагорода за їх труд.
Далі слово було надане Л. Черепановій, жінці, яка дізналася про те, що таке лімфогранулематоз, вже на п’ятому місяці вагітності. Одномоментно жінка отримала дві звістки: одна про те, що в неї рак, друга — що в неї буде син. Спочатку Лілію застерегли, що вагітність необхідно переривати, проте не скорившись, а поїхавши до Національного інституту раку і потрапивши на консультацію саме до І. Крячок, у неї з’явилась надія побачитись зі своєю дитиною, адже тут їй повідомили, що дитину все ж таки можна виносити та народити. А зараз Єгору вже 7 міс і він абсолютно здоровий.
У продовження прес-конференції слово було надане В. Юрчишиній. Дякуючи усій команді Національного інституту раку за безліч їх досягнень, спікер скористалася можливістю сказати декілька слів про байдужість. Проте не в бік лікарів. А щодо тієї ситуації, яка склалася навколо фінансування медицини і зокрема онкологічного напрямку, адже це саме фінансування здійснюється за залишковим принципом. На думку доповідачки, до вирішення цієї проблеми мають долучатися не лише медичні працівники, а й усе українське суспільство.
Хочеться зауважити, що у Міжнародний день боротьби з лімфомою до цього заходу долучилися також люди з різних регіонів нашої країни, які всупереч діагнозу «рак» спільними з лікарями титанічними зусиллями перемогли або мужньо продовжують боротися за перемогу над своїми захворюваннями, а взагалі і всупереч усьому — стали щасливими батьками. І приїхали вони до Національного інституту раку зі своїми родинами і навіть зі своїми маленькими дітьми задля того, щоб розповісти та показати всій державі свої драматичні й водночас щасливі історії, аби ті, кого спіткає така проблема, знали: рак можна лікувати, а сам діагноз — не вирок батьківству і не причина переривати вагітність.
Олег Мартишин,
фото надані організаторами
