14 липня 2017 р. у приміщенні комітетів Верховної Ради України відбулася зустріч з представниками професійних медичних асоціацій та організацій для обговорення нагальних питань медичної реформи в Україні, комунікації між медичними працівниками та пацієнтами, етики професійної взаємодії та налагодження подальшої співпраці. До участі були запрошені народні депутати України та їхні помічники, представники Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет), члени медичних федерацій, асоціацій, громадських організацій та професійних спілок, наукових медичних товариств, а також фахівці, експерти та представники засобів масової інформації.
Проте, незважаючи на певні перипетії, реформа продовжується, робота триває, і важливим у цьому аспекті є те, що нарешті українські лікарі та пацієнти мають змогу бути реально почутими Верховною Радою та Урядом нашої країни, для чого останнім часом проводиться чимало спільних зустрічей, круглих столів, конференцій тощо. Отже, відкриваючи захід, голова Комітету, народний депутат України Ольга Богомолець зазначила, що протягом поточної зустрічі переважно мають говорити запрошені люди, а депутати — слухати і, що найголовніше, — чути.
Далі слово взяв заступник голови Комітету, голова Підкомітету з питань забезпечення євроасоціації, народний депутат України Олег Мусій. За його словами, досвід усіх без винятку країн світу демонструє, що в разі відсутності підтримки професійної спільноти та розуміння її місця у майбутній системі охорони здоров’я, запропонованій законодавцями, будь-які починання закінчуються крахом. До того ж напрацювання в Комітеті вже є, тож у вересні 2017 р., коли знову почнеться робота сесії Верховної Ради України, необхідно мати відносно узгоджену стратегію подальшої роботи, а також, за словами спікера, важливою і очікуваною є саме політична воля Президента, Прем’єр-міністра та Голови Верховної Ради України.
Перераховуючи запропоновані зміни, О. Мусій окремо зазначив, що одним із фундаментальних документів, який стосується фармацевтичної діяльності в Україні, є нова редакція законопроекту «Про лікарські засоби» (реєстраційний № 2162), який базується на сучасному європейському законодавстві та директивах Євросоюзу. Наразі, за словами доповідача, Комітет звинувачують у тому, що він виступає за те, щоб в Україні працювали вітчизняні заводи, які забезпечуватимуть робочі місця, вироблятимуть дешевші українські ліки, які продавали б за кордон, що по суті є економічним проривом, адже наразі фармацевтична галузь існує на межі знищення на вигоду транснаціональним фармацевтичним компаніям.
Продовжуючи тему важливості урахування думок профільних спеціалістів вітчизняної медичної галузі, О. Богомолець надала слово генеральному директору Державної установи «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України», президенту Всеукраїнської асоціації фахівців з кардіоторакальної хірургії та трансплантології, Асоціації фахівців з аритмології та електрофізіології серця, члену-кореспонденту Національної академії медичних наук України, доктору медичних наук, професору, заслуженому лікарю України Борису Тодурову. Спікер наголосив на тому, що певний час він не міг збагнути, чому на керівні посади в Україні призначають іноземців, але нині стало зрозуміло — цим людям не шкода ані наших пацієнтів, ані лікарів, ані наших дітей. Насправді можна знайти вітчизняних фахівців, проте вони не дозволили б собі такого зневажливого та навіть презирливого ставлення до пацієнтів і фахівців, які створювали вітчизняну медицину протягом десятиліть, не дозволили б проводити закупівлю медичних препаратів із затримкою, не дозволили б не поставляти видаткові матеріали в кардіохірургічні відділення, через що, за словами Б. Тодурова, гинуть десятки тисяч людей.
Сьогодні ставиться під загрозу все те, що роками створювалося майже з нуля та розвивалося провідними спеціалістами своїх медичних напрямків, а це — десятки академічних інститутів, лікарняних закладів тощо. На переконання доповідача, єдине, що наразі можна протиставити з боку медичної спільноти, — це єдність, якої, на жаль, немає. За словами Б. Тодурова, він став свідком ситуації в Польщі у 1997 р., коли до лікарів було подібне ставлення, і тоді люди в білих халатах вийшли, закрили свої лікарні та заявили: «Або ми будемо почуті, буде введено страхову медицину та прийнято нормальні закони, а лікарі стануть забезпеченими усім необхідним, або лікуйте себе самі». Так сказали свого часу поляки. А у нас такого ще не сталося. Отже, на думку спікера, нині треба готувати нашу медичну спільноту, щоб у правовому полі більш активно висловлювати свою думку. Закликаючи до єдності, доповідач наголосив на необхідності напрацювання спільної тактики на протидію тому, що наразі коїться в нашій державі.
Наступним до слова був запрошений голова ради Української федерації роботодавців охорони здоров’я Володимир Загородній. За словами спікера, на сьогодні багато що залежить саме від медичної спільноти, і, якщо не чекати, доки усіх зберуть в аудиторії, а реагувати на те, що пропонується, то можна впливати громадською думкою і на депутатський корпус у тому числі. На переконання доповідача, зараз країні потрібен міністр охорони здоров’я саме з вітчизняного медичного середовища, який здатен взяти на себе повну відповідальність, а не повноту влади міністра, і який здатен повною мірою відчути себе зобов’язаним перед суспільством та перед органами законодавчої влади.
З боку присутніх неодноразово лунала критика в бік Міністерства охорони здоров’я та особисто виконувача обов’язків міністра Уляни Супрун, тому О. Богомолець закликала аудиторію змінити напрямок та поставила на меті навчання співпраці у рамках лікарського самоврядування, адже завданням є не критика, а творення, і тому лікарі мають творити і підтримувати один одного в досягненні спільних цілей. Однією з таких цілей, за словами голови Комітету, є подолання материнської та дитячої смертності в Україні. З цього приводу в Комітеті вже є напрацьовані матеріали, тому на меті є створення окремого законопроекту, який буде чітко спрямований на подолання цієї проблеми. А найголовніше — є розуміння того, що конкретно можна зробити в цьому напрямку.
Одним із ключових завдань лікарського самоврядування, на думку О. Богомолець, є формування протоколів і стандартів лікування саме лікарською спільнотою. Таку ідею підтримав Б. Тодуров, наголосивши на важливості створення та об’єднання медичних асоціацій, а також сумісної розробки подібних стандартів та протоколів. Більш того, з приводу піднятої теми О. Мусій додав, що у двох запропонованих законопроектах законодавці намагаються врегулювати ці питання, і якраз передання повноважень до профільних асоціацій і лікарського самоврядування є основною ідеєю роздержавлення управління.
Наступним мав змогу виступити член правління Всеукраїнського лікарського товариства Олег Перетяка. На переконання доповідача, медична реформа повинна проводитися не для медичних асоціацій або лікарів, а насамперед для пацієнтів. Тож, коли пацієнти (а кожна людина, навіть лікар, свого часу стає пацієнтом) матимуть вплив на зміни у системі охорони здоров’я, якщо лікарі як організатори або професіонали донесуть до них, що конкретно громадяни отримають від цієї реформи, коли люди відчують, що не буде корупційної складової в рамках запропонованих змін, — ось тоді вони підтримають цю реформу. Спікер окремо наголошує на тому, що влада нашої країни боїться згуртованих груп людей. Але ж чому вона не боїться медиків? А чи багато медичних працівників виступають за свої права? Риторичне питання.
На продовження заходу слово взяв голова Всеукраїнського лікарського товариства Микола Тищук, який наголосив на тому, що задля досягнення результату неможливо обмежуватися тільки єдиним способом дії. Звичайно, лікарська спільнота більш консервативно налаштована порівняно з представниками інших професій, вона роками відпрацьовувала певні форми власного спілкування, якими є різні конференції, з’їзди, асамблеї тощо. Наразі створено різноманітні асоціації, лікарські ради, які теж можуть бути дієвим інструментом впливу у цьому напрямку.
Наступним до обговорень долучився голова Волинської крайової організації Всеукраїнського лікарського товариства, депутат Волинської обласної ради (ВО «Свобода») Сергій Сивак, який зазначив, що він не згоден з думкою, що наразі в Україні немає лідерів. Навпаки, за його словами, лідери вже викристалізувалися, що підтверджується подіями, які відбулися 22 травня 2017 р., коли у столиці зібралися представники міських і обласних рад, медичних комісій та просто небайдужі, і саме тоді була досягнута єдність в тому, що спільнота однозначно підтримує саме той курс реформування, який пропонується профільним комітетом Верховної Ради України і полягає в тому, що пріоритетом усього реформування повинна бути абсолютно проста істина — здоров’я пересічного українського громадянина. Отже, саме громадська єдність може стати тим дієвим інструментом, який дозволить вплинути на високопосадовців у прийнятті відповідних рішень.
Далі слово було надане члену президії Всеукраїнської асоціації інфекціоністів, завідувачу кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Ользі Голубовській, яка підкреслила, що задля того, щоб виправити ситуацію, треба зрозуміти її причину. На думку спікера, однією з проблем є ігнорування професійного погляду, яке триває протягом останнього року, а особливо це неприпустимо, коли йдеться про інфекційні хвороби — національну безпеку держави. До того ж О. Голубовська окремо акцентувала увагу на тому, що вона повідомила Міністерству охорони здоров’я про загрозу виникнення ботулізму в Україні, а також про відсутність необхідних сироваток.
Доповідач поінформувала, що наразі сироватки з’явилися. Аж 25 штук. На всю країну. І ті знаходяться виключно у столиці. А зареєстровано 75 хворих, і далі буде. При цьому смертність становить12%, хоча в світі — 1%. Декілька днів тому в Кропивницькому від ботулізму загинула жінка, хоча сироватку привезли її родичі з Києва наступного ранку. Центр Європи. І невже такі питання неможливо вирішити без Парламенту, без написання якогось закону України? Знову ж таки риторичне питання…
Доповнила думку О. Голубовської член Асоціації педіатрів України, завідувач інфекційно-діагностично-боксованого відділення Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» Раїса Мостовенко, яка зауважила, що наразі інститут педіатрії в нашій державі просто знищено, більш того, в деяких районах взагалі немає жодного лікаря-педіатра. На думку спікера, медична реформа потрібна, проте вона має проводитися вітчизняними фахівцями і орієнтуватися на потреби суспільства.
Також долучився до дискусії віце-президент Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація ортопедів-травматологів», завідувач кафедри травматології та ортопедії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Олександр Бур’янов, який зазначив, що потрібно розглядати не тільки питання самої реформи, а і якнайшвидшого її прийняття. Також усі лікарі мають відповідні протоколи лікування, які мають бути законодавчо закріплені та повинні не тільки навчати або контролювати, а і захищати медичних працівників.
Далі слово було надане представнику Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська асоціація головних лікарів України», проректору з науково-педагогічної роботи, доктору медичних наук, професору, заслуженому лікарю України Олександру Толстанову. З самого початку спікер зазначив, що, незважаючи на те, що у кожної асоціації, як то кажуть, болить за своє, наразі присутня медична спільнота має сконцентруватися на загальних і спільних питаннях. Наголошуючи на тому, що нарешті за останні десятиліття медики отримали змогу правильно написати те, що вважають за необхідне, доповідач відмітив, що медична спільнота належить до тієї багатотисячної когорти науковців і практиків, які знають, що робити і, найголовніше, вміють це. Наразі, за словами О. Толстанова, отримано два місяці часу для того, щоб врешті не тільки асоціаціями, а і великим лікарським форумом сказати: «От так треба робити, а не по-іншому». Адже реформа може бути тільки комплексною.
Наступною взяла слово член правління Громадської організації «Асоціація стоматологів України», завідувач організаційно-методичного відділу Комунального закладу «Черкаська обласна стоматологічна лікарня» Валентина Близнюк, яка, по-перше, запропонувала ініціювати відставку виконувача обов’язків міністра охорони здоров’я України У. Супрун. По-друге — ввести страхові поліси. По-третє — вимагати у Прем’єр-міністра України виділити на медичну галузь не менше 6% валового внутрішнього продукту. Щодо лікарського самоврядування доповідач відзначила, що, ознайомлюючись із запропонованими законопроектами, вона не побачила змін у стоматологічному напрямку. На це О. Богомолець відповіла, що у рамках нинішньої співпраці наразі є змога створити майданчик для обговорення зі стоматологічною спільнотою, напрацювати механізми комунікації, а також спільну позицію і в результаті — впровадити відповідні зміни.
Далі отримав змогу висловитися голова правління Союзу споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення Владислав Онищенко. Спікер звернув увагу присутніх на проблему того, що з 2007 р. і по сьогоднішній день інформація про клінічні випробування препаратів є засекреченою. Свого часу був підготовлений відповідний законопроект стосовно розсекречення цієї інформації, який навіть був прийнятий у першому читанні, проте згодом дещо змінений, а нині, за словами О. Богомолець, він блокується і не підтримується політичною партією «Об’єднання «Самопоміч». Адже що стосується власне механізму, то навіть, щоб поставити цей законопроект на голосування, як відзначає голова Комітету, їй потрібно узгодити усі відповідні моменти з усіма політичними силами і, отримавши їхню підтримку, тільки тоді слід звертатися до Голови Верховної Ради України з проханням розгляду законопроекту.
На продовження заходу слово було надане члену Асоціації педіатрів України, науковому керівнику і завідувачу Методично-організаційного центру впровадження стратегії інтегрованого ведення хвороб дитячого віку Державної установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України» Людмилі Квашниній. За її словами, наразі з року в рік педіатричний напрямок у нашій країні тільки руйнується, і доти, поки на законодавчому рівні не буде змінено повноваження асоціацій, — зрушень не буде ані у плані затвердження стандартів, ані у рамках атестації лікарів (яка, за словами спікера, наразі відбувається доволі формально), ані у напрямку навчання медичних працівників. Окрім того, доповідач приділила увагу проблематиці профілактичної педіатричної допомоги в Україні, зазначивши, що кожного року у столиці реєструють декілька летальних випадків через розвиток гострого інфаркту міокарда у нібито здорових дітей, що свідчить про повну відсутність профілактичної медицини як такої. З огляду на це, на думку Л. Квашниної, треба замислитися, як повернути усе те позитивне, що було напрацьовано протягом багатьох десятиліть.
Далі мав можливість висловитися представник Ради молодих вчених Національної академії медичних наук України, заступник з напряму теоретичної та фундаментальної медицини Олександр Луценко (Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України»), який від імені більш ніж 500 молодих вчених наголосив на готовності до активної співпраці з Комітетом у рамках реформування системи охорони здоров’я.
Наступним до слова був запрошений президент Української асоціації лікарів-дерматологів і косметологів Віктор Степаненко, який зауважив, що наразі не можна змінити законодавчо роль фахових громадських об’єднань, і тільки Закон України «Про лікарське самоврядування» дозволить медичній спільноті отримати необхідні важелі впливу на Міністерство охорони здоров’я України. За словами спікера, на лікарських зібраннях неодноразово була обговорена можливість організації з’їзду медичних працівників під егідою Національної лікарської ради та Комітету, а виходячи з того, що на жодному засіданні цієї ради не було представників Міністерства охорони здоров’я, у разі їх подальшої відсутності — ставити від медичних громад питання про висловлення недовіри нинішньому виконувачу обов’язків міністра охорони здоров’я.
У фінальній частині заходу слово знову було надане Б. Тодурову, який зазначив, що наразі для змін є лише два місяці, і запропонував незабаром провести всеукраїнський медичний форум, який зможе зібрати представників усіх медичних асоціацій і фармацевтичного напрямку в тому числі, а також пацієнтських організацій і навіть зарубіжних організацій, які вже мають відповідний досвід. Сказано — зроблено. Не відкладаючи нагальне питання у довгий ящик, О. Богомолець ініціювала створення робочої групи з підготовки запропонованого форуму, і одразу ж знайшлися активні небайдужі фахівці, які висловили готовність до відповідних дій.
Олег Мартишин,
фото Сергія Бека
