Ольга Богомолець, народний депутат України, голова Комітету з питань охорони здоров’я Верховної Ради України, повідомила, що на засіданні Національної ради реформ досягнуто консенсусу в питанні забезпечення громадян України максимально якісною, доступною та своєчасною медичною допомогою. Вона подякувала Президенту України Петру Порошенку за особистий патронат процесу запровадження медичної реформи і пошук консенсусу для забезпечення громадян України максимально якісною, доступною та своєчасною медичною допомогою.
О. Богомолець зазначила, що робочою групою на заміну законопроекту № 6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», який підготовлено Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України і подано до Верховної Ради України Урядом, подано новий текст, який був доопрацьований. Цей новий текст має ще певні неузгодження.
О. Богомолець висловила сподівання, що в новому тексті законопроекту, який буде переподано власне МОЗ і Кабінетом Міністрів України (КМУ), знайдуть відображення питання фінансування і державних гарантій для лікування пацієнтів із туберкульозом, які, за її словами, не були враховані у попередній редакції законопроекту; психічно хворих, яких на сьогодні в державі 1,5 млн осіб; щодо вакцинації дітей; також будуть захищені права вагітних на пологи; питання лікування за кордоном і трансплантації.
Досягнуто консенсусу щодо функцій новоствореного органу (Національна служба здоров’я України (НСЗУ) — прим. ред.), який мав одноосібно виконувати функцію і оплати, і контролю, і вибору. Тобто ця агенція, за словами депутатки, мала обирати, за що вона буде платити, здійснювати цю оплату і сама контролювати якість. В альтернативних законопроектах функції оплати і контролю якості медичних послуг мають бути розділені.
«Тому з нетерпінням очікуємо на доопрацювання цього пакета і внесення його на наступному тижні вже в парламент. Хочу зазначити, що в цьому законопроекті зафіксовані значно більш реалістичні терміни виконання, зафіксована можливість пілотного втілення — не відразу охоплювати всю країну, а пробувати, і якщо будуть якісь помилки чи неузгодження — робити це в пілотному регіоні чи в пілотних закладах. Цей законопроект має також переваги щодо більш об’єктивного і врівноваженого підходу саме до формування гарантованого підходу. Поки що для мене відкритим залишається питання, як новий проект закону буде узгоджуватися із питанням децентралізації…», — зазначила О. Богомолець.
Також серед позитивних змін О. Богомолець відзначила вилучення з нових законопроектів питання медичного страхування, оскільки цими нормами буде врегульовано рух лише наявних бюджетних коштів. Закон про державне і окремо приватне медичне страхування буде прийнято додатково. Власне ці два законопроекти дозволять вирішити питання щодо лікування і тих людей, які можуть за себе заплатити і тих, які потребують фінансової допомоги від держави.
(Зазначимо, що коментуючи виступ О. Богомолець у соціальній мережі Facebook, Дмитро Шимків, секретар Національної ради реформ, спростував інформацію щодо «пілотування». Наводимо до уваги читачів його коментар: «Дозвольте мені як секретарю Національної ради реформ надати коментар. Ми ведемо протоколи засідань і мушу зазначити, що рішень щодо «пілотування» не було. Під час презентації пані Уляна Супрун навела слайд, на якому продемонструвала поступовий підхід впровадження реформи щодо лікарів та закладів, і перехідний період триватиме 2 роки. Пані в.о. міністра МОЗ України підкреслила, що будуть створюватися заохочувальні та стимулювальні механізми для переконання лікарів якнайшвидше приєднатися до реформи. Раніше пані О. Богомолець пропонувала подумати над механізмом регіонального пілотування. Можливо, поетапність впровадження протягом 2 років і було сприйнято як «пілотування». Але це невірно. Такого рішення прийнято не було. Сподіваюсь до конструктивної співпраці та пошуку порозуміння — у нас попереду сесійна зала». — Прим. ред.)
Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я України, зазначила, що під час обговорення пропонованих законопроектів Президент України Петро Порошенко у вступному слові зазначив, що наразі немає необхідності розповідати про те, що система охорони здоров’я не працює, це усім зрозуміло. За її словами, на засіданні обговорювалося, які зміни необхідні для фінансування системи охорони здоров’я таким чином, щоб гроші йшли за пацієнтом, а також, як забезпечити якість надання медичних послуг через НСЗУ та використання міжнародних клінічних протоколів.
Зазначено, що над доопрацюванням поданих Урядом законопроектів працювала робоча група у складі 22 народних депутатів України під керівництвом Сергія Березенка і за активної участі Артура Герасимова, і на сьогодні подаються два оновлених законопроекти — № 6327 і № 6329.
«Це лише перші кроки. Ми змінюємо систему фінансування. Ці зміни передбачають забезпечення рівного доступу всіх пацієнтів до якісних медичних послуг…», — зазначила У. Супрун.
Сергій Березенко, народний депутат України, член Комітету з питань охорони здоров’я Верховної Ради України, зазначив, що вищенаведені законопроекти буде об’єднано у два, доопрацьовано з урахуванням наданих пропозицій, зокрема і від Президента України, та вони мають бути внесені у Верховну Раду не пізніше ніж на ранок вівторка (6 червня 2017 р. — Прим. ред.). На погоджувальній раді буде запропоновано мінімум трьома фракціями внести включення їх до порядку денного. Далі у вівторок, 6 червня 2017 р., вони мають бути поставлені на голосування до включення до порядку денного. У середу, 7 червня 2017 р. — обговорення у профільних комітетах для того, щоб запропонувати 8 червня 2017 р. розгляд у першому читанні.
С. Березенко зазначив, що фракція Партії «Блок Петра Порошенка» буде просити проголосувати їх у першому читанні за скороченою процедурою. І в четвер, 22 червня 2017 р., на передостанньому пленарному тижні планується проголосувати ці законопроекти в цілому з доопрацюванням у комітетах.
«Це єдина можливість розв’язати руки МОЗ і КМУ для того, щоб вони формували вже бюджетну резолюцію, щоб кошти на охорону здоров’я виділялися вже відповідно до нового законодавства», — зазначив С. Березенко.
Також зазначимо, що за інформацією МОЗ України, доопрацьовані законопроекти запроваджують новий дієвий механізм реалізації пацієнтами права на безкоштовну медичну допомогу, отримання якісних медичних послуг та лікарських засобів.
Доопрацьований проект Закону України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» вводить державні гарантії оплати наданих пацієнтам медичних послуг та лікарських засобів за рахунок коштів Державного бюджету України за принципом «гроші ходять за пацієнтом»:
- Запроваджується поняття «державного гарантованого пакета» — визначеного обсягу медичних послуг та лікарських засобів, які держава зобов’язується оплачувати за наперед встановленим єдиним тарифом, що затверджується КМУ щороку.
- Державні фінансові гарантії надаються незалежно від будь-яких додаткових критеріїв:
а) усім громадянам України;
б) іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України (за винятком тих, хто не зареєстрований платником податків в Україні);
в) особам, яких у встановленому порядку визнано біженцями чи такими, що потребують додаткового захисту.
- Повній оплаті з боку держави підлягатимуть медичні послуги та лікарські засоби на рівні первинної та екстреної (близько 80% усіх звернень громадян), а також паліативної медичної допомоги. Обсяг фінансування інших видів медичних послуг буде визначатися КМУ. При цьому компонент медичної допомоги на всіх рівнях і завжди буде оплачуватися державою.
- У разі часткового покриття запроваджується офіційна співоплата за отримані медичні послуги. Співоплата може бути за рахунок коштів пацієнтів чи за рахунок інших джерел (наприклад загальнообов’язкового соціального медичного страхування, добровільного медичного страхування, коштів місцевих бюджетів) за встановленим КМУ фіксованим тарифом співоплати, понад який стягнення плати заборонено.
- Медичні послуги в рамках державного гарантованого пакета надаватимуться закладами охорони здоров’я будь-якої форми власності та фізичними особами — підприємцями, що мають ліцензію на медичну практику, відповідно до договорів про медичне обслуговування населення, укладених із НСЗУ. Оплата за надані пацієнтам послуги здійснюватиметься НСЗУ на підставі такого договору.
- Державні фінансові гарантії запроваджуються поступово, на первинному рівні вже з січня 2018 р., на інших рівнях — до 2020 р.
- Існуючі пільги у сфері медичного обслуговування залишаються чинними та реалізуються відповідно до тих законів, якими вони впроваджені.
- Запроваджуються додаткові державні фінансові гарантії повної оплати лікування для учасників антитерористичної операції (АТО) для визнання їх внеску та самопожертви заради захисту України.
- В Україні визнаватимуться міжнародні клінічні настанови, що дозволять застосувати кращі світові практики та досягнення доказової медицини.
- Також врегульовуються особливості надання медичної допомоги на первинному рівні та поступове запровадження електронної системи охорони здоров’я (e-health).
Під час підготовки законопроекту уряд розрахував прогнозний обсяг витрат на охорону здоров’я за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також приватних платежів населення (неформальних платежів та офіційної співоплати) на період запровадження реформи фінансування галузі (2018–2021 рр.).
Розрахунки проведено для аналізу низки нових механізмів фінансування охорони здоров’я, що пропонуються законопроектом:
- перехід на закупівлю медичних послуг через єдиного національного замовника;
- введення можливості офіційної співоплати за послуги вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, починаючи з 2018 р.;
- запровадження державного гарантованого пакета медичних послуг та лікарських засобів на рівні первинної медичної допомоги — з липня 2018 р., на рівні вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги — починаючи з 2020 р.
Згідно з прогнозом, протягом 2018–2021 рр. очікується стале зростання валового внутрішнього продукту України в середньому на 3,27% на рік. Запровадження офіційної співоплати за медичні послуги пропонується розпочати поступово, з поетапним збільшенням частки відповідних надходжень по мірі розширення послуг вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, що надаватимуться за новим принципом. Згідно з проведеними розрахунками, частка витрат за рахунок офіційної співоплати досягне 13,3% загального обсягу витрат галузі у 2021 р.
Запровадження нових методів фінансування дозволить знизити поточний рівень неформальних платежів за медичні послуги. Наразі такі платежі становлять близько 51,5% усіх витрат галузі. Згідно з проведеними розрахунками, після завершення періоду запровадження реформи (до 2021 р.) рівень неформальних платежів знизиться до 26,2% загальних витрат на охорону здоров’я, що відповідає аналогічному показнику у Республіці Польща.
Розрахунки здійснено за припущення, що фінансування охорони здоров’я з Державного бюджету шляхом закупівлі послуг через єдиного національного замовника буде збільшено протягом 2018–2020 рр. з 2,4 до 3,8% ВВП. Це дозволить підвищити якість послуг, забезпечити підтримку закладів охорони здоров’я в перехідний період, а також розпочати заміщення неформальних платежів бюджетним фінансуванням.
Для аналізу можливостей реалізації запровадження державного гарантованого пакета медичних послуг та лікарських засобів на рівні первинної медичної допомоги з січня 2018 р. проведено розрахунки вартості надання послуг первинної допомоги та порівняння цих витрат із розміром пропонованого тарифу на відповідні послуги.
Розрахунки свідчать, що при поточному мінімальному фінансуванні первинної допомоги медична практика (лікар + медсестра), що обслуговує 2000 пацієнтів, буде отримувати середній дохід обсягом 35 000 грн./міс. Підрахунки необхідних витрат, пов’язаних із виконанням галузевих вимог на рівні первинної медичної допомоги, свідчать, що максимальна сума, яку має витратити цей суб’єкт на діагностичні тести, витратні матеріали та амортизацію оснащення, становитиме 9081 грн./міс. Таким чином, обсяг коштів для оплати зарплати та інших поточних видатків становитиме в середньому 25 919 грн./міс.
Доопрацьований проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» має на меті приведення статей, що визначають розмежування видатків між бюджетами, у відповідність до нової моделі фінансування первинної медичної допомоги та системи громадського здоров’я.
Пропоновані зміни дозволять:
- розширити спектр видатків, які можуть фінансуватися з Державного бюджету України, включивши до нього нову програму фінансування послуг первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги уповноваженим центральним органом виконавчої влади, державні програми громадського здоров’я та заходи подолання загроз та наслідків надзвичайних ситуацій, які можуть мати негативний вплив на здоров’я населення (епідемії, спалахи інфекційних хвороб тощо);
- більш точно визначити ролі бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад у наданні медичної допомоги, яка згідно полягатиме не у фінансуванні послуг, а у розвитку та підтримці відповідних медичних закладів, а також у фінансуванні місцевих програм громадського здоров’я;
- закласти підґрунтя для формування регіональної мережі закладів громадського здоров’я, подолання прогалин щодо запобігання розвитку захворювань та формування здорового способу життя;
- створити можливості для місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування здійснювати видатки на формування місцевих програм та розвиток закладів охорони здоров’я, що перебувають у їхній власності, навіть якщо поточні видатки на реалізацію заходів здійснюються з Державного бюджету України. Місцеві бюджети також отримають можливість залучати комунальні медичні заклади для виконання місцевих програм громадського здоров’я шляхом фінансування відповідних видатків з місцевого бюджету, навіть якщо ці заклади отримують фінансування з Державного бюджету України на надання первинної медичної допомоги в рамках гарантованого пакета медичної допомоги.
Основним принципом фінансування первинної медичної допомоги буде здійснення фінансування на основі капітаційної ставки — єдиного тарифу за первинне медико-санітарне обслуговування однієї людини, яка уклала із закладом охорони здоров’я відповідний договір.
Капітаційна ставка (тариф) буде єдиною (єдиним) для всієї України, але коригуватиметься за допомогою коефіцієнтів для врахування ризиків, зумовлених статево-віковою структурою пацієнтів, характером місцевості, що ускладнює умови, в яких надається допомога (зокрема останнє стосуватиметься гірських населених пунктів). У майбутньому до фінансування на основі простої капітаційної ставки долучатимуться додаткові складові — бонусні доплати за досягнення певних (встановлених договором про надання первинної медичної допомоги) результатів, у тому числі через реформування наявних програм громадського здоров’я.
Як приклади такої доплати за досягнення результатів можуть розглядатися доплати за високий рівень охоплення приписаних до конкретного постачальника послуг первинної допомоги пацієнтів вакцинацією, охоплення пацієнтів, які належать до певних груп ризику, відповідними скринінговими послугами (зокрема запобігання серцево-судинним ускладненням через контроль артеріальної гіпертензії, скринінгова мамографія для жінок відповідних вікових категорій), високі показники роботи, спрямованої на ефективне лікування ВІЛ-інфекції та/чи туберкульозу тощо).
Для послуг вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги запровадження нової моделі фінансування розпочнеться поступово, починаючи з 1 січня 2018 р. Зокрема, з 1 січня 2018 р. планується перехід на прямі фінансові стосунки між закладами охорони здоров’я та єдиним національним замовником з метою підготовки до оплати медичних послуг за пролікований випадок із використанням методу розподілу на діагностично-споріднені групи.
Запровадження нового підходу до розмежування видатків між бюджетами пропонується розпочати з 1 січня 2018 р. для первинної медичної допомоги, і з 1 січня 2020 р. — для вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.
Для фінансування вторинної та третинної допомоги, а також видатків на виконання окремих державних програм та громадського здоров’я з місцевих бюджетів протягом другої половини 2018 р. згідно з обсягами медичної субвенції, затвердженими у законі про Державний бюджет України на 2018 р., законопроектом передбачається можливість прийняття відповідного рішення КМУ.
Аби уникнути шокового стану для медичної галузі під час переходу на нову модель фінансування, передбачено перехідний період на 2018–2019 рр. Протягом цього часу пропонується дати можливість уряду фінансувати окремі види вторинної, третинної допомоги, а також видатки на виконання окремих державних програм шляхом медичної субвенції з Державного бюджету.
Результати голосування за законопроекти у першому читанні
Олександр Устінов,
фото надані Національною радою реформ
