У рамках заходу представники влади і провідні українські експерти з гастроентерології, дитячої гастроентерології та дієтології висловили свою думку щодо харчових звичок українців, взаємозв’язку між рівнем здоров’я людини, харчуванням і способом життя, ризиків виникнення і розвитку неінфекційних захворювань (НІЗ) у дорослих та дітей, базових принципів харчування дітей раннього віку, сучасної стратегії переходу від лікування до активної профілактики, зокрема НІЗ, та щодо необхідних сьогодні законодавчих ініціатив, які могли би сприяти покращенню існуючої ситуації.
Обговорення цих важливих питань відбулося за участі Наталії Нізової, директора Державного центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України; Алли Григоренко, начальника Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Держпродспоживслужби; Наталії Півень, начальника Управління громадського здоров’я МОЗ України; Наталі Лисої, директора зовнішніх, корпоративних та юридичних питань компанії «Danone» в Україні; професора Наталії Харченко, завідуючої кафедрою гастроентерології, дієтології та ендоскопії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, члена-кореспондента Національної академії медичних наук України; Олега Швеця, кандидата медичних наук, доцента кафедри внутрішньої медицини № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, та професора Олега Шадріна, завідувача відділення проблем харчування та соматичних захворювань у дітей раннього віку ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України».
Модератором круглого столу виступив Сергій Мовчан. На початку зустрічі він зазначив, що сьогодні питаннями здорового способу життя і зокрема здорового харчування як невід’ємної його складової, переймається весь світ. «За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), за останні 25 років кількість людей, які мають надмірну масу тіла і страждають на ожиріння, зросло більше ніж удвічі. Переважна частина населення планети проживає в країнах, де від наслідків надмірної маси тіла і ожиріння помирає більше людей, аніж у країнах, де відчувається дефіцит харчування. Спосіб життя і харчування є ключовими факторами ризику поширеності НІЗ. За даними статистики, в Україні 86% усієї структури смертності належить саме НІЗ. Тож сьогоднішня розмова стосується того, які заходи сприятимуть зростанню здорового суспільства в Україні і чи можуть представники влади, профільних наукових установ та бізнесу стати партнерами і гарантами системних змін у становленні здорового суспільства», — підкреслив С. Мовчан.
Н. Півень, у свою чергу, наголосила на тому, що сьогодні серцево-судинні захворювання (ССЗ), цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, хвороби, спричинені порушенням обміну речовин — головний виклик для системи охорони здоров’я України. Адже саме вони є провідними причинами смертності, інвалідності, скорочення тривалості життя українців працездатного віку. Для вирішення цієї проблеми потрібно мобілізувати всі можливості, залучаючи всі верстви суспільства. Адже жоден орган законодавчої влади не здатен врегулювати його самостійно, бо мова йде про традиції та звички людей. У тому числі згубні звички, такі як зловживання солодощами, солодкими напоями, надмірне споживання солі тощо. Отже, оскільки ці звички формуються ще з дитинства, регуляторні органи, у тому числі місцеві, мають визначати питання організації здорового харчування дітей у школах і дошкільних закладах як пріоритетні.
Хорошим прикладом того, як законодавчі ініціативи можуть впливати на цю ситуацію, є законопроект, що вносить зміни до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який передбачає обмеження вмісту трансжирних кислот у харчових продуктах. «Це дуже важлива ініціатива, і ми сподіваємося на підтримку бізнесу у цій сфері. Адже не секрет, що сьогоднішня індустрія використовує трансжири дуже активно», — зауважила Н. Півень.
Н. Нізова повідомила, що наразі МОЗ України не лише напрацьовує нормативну базу, але й розгортає активну співпрацю з бізнесом у царині виготовлення продуктів харчування. Крім того, міністерство переймається серйозними структурними змінами щодо управління ризиками стосовно нездорового харчування, а також наслідків, до яких воно призводить. «Відомо, що одним із основних факторів ризику розвитку ССЗ, ЦД 2-го типу, онкологічних захворювань, від яких гине найбільше людей в усьому світі, є нездорове харчування. Разом з цим, співпрацюючи з європейськими інституціями, сьогодні ми бачимо, наскільки нам не достає об’єктивної інформації щодо стану роботи з профілактики НІЗ, якими є реальні можливості для України досягти європейського рівня щодо контролю за інфекційними та НІЗ. Зокрема сьогодні МОЗ України фактично здійснює революцію, впроваджуючи нову дефініцію — це епідеміологія НІЗ. Саме тому створено Центр громадського здоров’я МОЗ України, основним завданням та філософією діяльності якого є забезпечення якості даних (моніторинг і оцінка) преморбідних станів, а також розроблення адекватних стратегій і дорожніх карт профілактичних програм для основних груп захворювань. Сьогодні центр серед інших координує проведення широкомасштабного дослідження СТЕП (за методологією ВООЗ) щодо факторів ризику розвитку НІЗ. Таким чином, за кілька місяців, вперше за роки незалежності, наша країна матиме об’єктивну інформацію щодо того, скільки у нас насправді є НІЗ, яка частка населення відноситься до категорії ризику виникнення онкологічної патології, ССЗ, ЦД 2-го типу тощо. Це дуже серйозний крок, пов’язаний із розбудовою професійної структури — системи моніторингу і оцінки захворювань. На сьогодні ми маємо такий моніторинг лише за двома напрямками — інфекційні захворювання — ВІЛ-інфекція і туберкульоз. Що ж до НІЗ — ми тільки починаємо цей шлях», — підкреслила Н. Нізова.
Порушення здорового режиму харчування лежить в основі майже всіх НІЗ: ССЗ, ЦД, ожиріння, захворювання суглобів і багатьох інших, — наголосила експерт з гастроентерології Н. Харченко. За даними ВООЗ, до 80% захворювань пов’язані з нездоровим харчуванням. Тому питання раціонального харчування, і в сенсі профілактики захворюваності, і в сенсі підвищення якості життя людини, є дуже важливими. «Раціональне харчування — це харчування здорової людини, яке забезпечує потреби внутрішнього середовища, ріст, високий рівень діяльності всіх органів і систем при різноманітних умовах побуту і роботи. Основними принципами раціонального харчування є: принцип кількісної повноцінності (енергетична цінність раціону має відповідати енергозатратам організму), якісної повноцінності (раціон повинен містити всі нутрієнти, необхідні для пластичних процесів та регуляції біохімічних та фізіологічних функцій), також принципи збалансованості і оптимальності», — нагадала Н. Харченко. Вона також поінформувала учасників заходу про дослідження, проведені українськими вченими, результатом яких стала розроблена ними «Національна піраміда харчування». Її основу становлять овочі, ⅓ — фрукти (потрібно включати до щоденного раціону п’ять порцій овочів та фруктів, наголосила експерт), далі — продукти тваринного походження, зернові й бобові, «правильні» жири (наприклад, які містяться в горіхах) і, нарешті, прості вуглеводи. На закінчення Н. Харченко підкреслила, що важливо, аби люди знали про правильне харчування, не переймалися міфом про те, що раціонально харчуватися можна лише в умовах достатку. Адже наша країна якраз багата саме на ті продукти, які становлять основу здорового харчування і є цілком доступними для наших громадян.
Солідарними у думці про те, що найбільш вразливою частиною суспільства, яка потребує особливої опіки, є діти, були всі спікери заходу. Регулярні дослідження стану здоров’я школярів фіксують поглиблення тенденції суттєвого погіршення харчових звичок дітей із віком. На жаль, отримуючи більше свободи у виборі харчування, старші підлітки відмовляються від сніданків, вживають менше корисних продуктів. Загальна частка учнів, які повністю відмовляються від сніданку в будні, протягом навчання у школі збільшується майже втричі — з 5,9% у 10-річних до 17,2% — у 17-річних. У раціоні харчування старшокласників з’являється більше некорисних снеків та солодощів. ⅓ опитаних вживають овочі та фрукти максимум 4 рази на тиждень. Підлітки рідше харчуються в родинному колі, частіше відвідують фаст-фуди, що свідчить про те, що така проблема є не лише медичною, але й соціальною, оскільки пов’язана із сімейними традиціями і вихованням. «З кожним роком у раціоні харчування школярів суттєво зменшується частка поживно цінних продуктів, таких як фрукти, овочі, молочна та кисломолочна продукція, натомість зростає споживання вуглеводів, особливо швидких. Це призводить до виникнення нової загрози для здоров’я суспільства — ожиріння та ЦД. Отже, виховувати потрібно спочатку батьків. Вони повинні мати повну інформацію щодо серйозності проблеми і знати, як допомогти дитині сформувати звичку відповідально ставитися до того, що вона їсть», — прокоментував результати дослідження (опитування у рамках міжнародного проекту «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді» HBSC) О. Швець.
Професор О. Шадрін також додав, що дослідження, проведені в Україні, виявили тенденцію стосовно значних дефіцитів у дітей раннього віку (0–3 роки) таких важливих мікро- та макронутрієнтів, як кальцій, залізо, йод, вітамінів А та D тощо. Він також зауважив, що не лише харчові уподобання і звички формуються у дитячому віці. У цей період формується здоров’я людини на все подальше життя. Особливо важливим є період так званої тисячі днів — від моменту запліднення і перші два роки життя дитини. Отже, не можна забувати і про харчування вагітної. Якщо майбутня мама має якісь дефіцити у I триместр вагітності, це може загрожувати виникненням вад розвитку дитини. Важливим фактором, який може знизити ризики виникнення багатьох захворювань, є грудне вигодовування. За даними останніх досліджень в онкології, тривале грудне вигодовування може знизити ризик розвитку раку на 30–40%.
А. Григоренко у своєму виступі зауважила, що насправді здорове харчування — не лише медико-соціальна, але й загальнодержавна проблема, адже йдеться про здоров’я нації. Тож дбати про те, щоб продукти, які споживають наші громадяни, були якісними і безпечними, має саме держава, зокрема відповідні державні органи і служби, що діють у рамках чинного законодавства, а значить, багато чого залежить від якості законів, що приймаються в країні. Важливо, аби до роботи над створенням законопроектів у цій сфері долучали медичних експертів.
Н. Лиса запевнила присутніх у тому, що компанія «Danone» веде системну роботу щодо відповідності продуктів, які вона виробляє, потребам суспільства. Так, пріоритетом на 2017 р. є оновлення складу продуктів із метою зниження рівня цукру та жиру. Крім того, компанія взяла на себе зобов’язання стосовно поширення культури здорового харчування, підвищення обізнаності населення та розуміння впливу здорового способу життя на здоров’я українців.
Тетяна Стасенко,
фото Сергія Бека
